Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.01.2018 року у справі №820/638/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 жовтня 2018 року

Київ

справа №820/638/15

адміністративне провадження №К/9901/1726/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шарапа В.М.,

суддів - Бевзенко В.М., Данилевич Н.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Дюкарєвої С.В. (головуючий), суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С. від 12 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області (далі - ГУ МВС України у Луганській області), Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України) про скасування наказу та поновлення на роботі,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. У січні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому з урахуванням змін позовних вимог просила:

1.1 визнати незаконними та скасувати наказ МВС України від 16 жовтня 2014 року №1238 та наказ МВС України від 17 жовтня 2014 року №2126-о/с у частині звільнення ОСОБА_1, з органів внутрішніх справ;

1.2 визнати незаконним та скасувати наказ ГУ МВС України у Луганській області №338 о/с від 24 жовтня 2014 року, у частині звільнення ОСОБА_1, з органів внутрішніх справ;

1.3 поновити її на посаді дільничного інспектора сектору дільничних інспекторів Краснодонського РВ ГУ МВС України у Луганській області;

1.4 стягнути з ГУ МВС України в Луганській області 10000 гривень завданої моральної шкоди;

1.5 стягнути з МВС України та ГУ МВС України в Луганській області на користь позивача середньомісячний заробіток з 24 жовтня 2014 року по день винесення рішення суду.

2. Харківський окружний адміністративний суд постановою від 20 січня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнив частково.

2.1 Визнав незаконними та скасував наказ МВС України від 16 жовтня 2014 року №1238 та наказ МВС України від 17 жовтня 2014 року №2126-о/с у частині звільнення ОСОБА_1, з органів внутрішніх справ.

2.2 Визнав незаконним та скасував наказ ГУ МВС України у Луганській області від 24 жовтня 2014 року №338 о/с, у частині звільнення ОСОБА_1, з органів внутрішніх справ.

2.3 Поновив ОСОБА_1 на посаді дільничного інспектора сектору дільничних інспекторів Краснодонського РВ ГУ МВС України у Луганській області.

2.4 Зобов'язав ГУ МВС України у Луганській області виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 25 жовтня 2014 року.

2.5 В іншій частині позовних вимог відмовив.

2.6 Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив із того, що спірні накази є протиправними, у зв'язку із тим, що перед накладанням дисциплінарного стягнення позивачка не давала пояснення. При цьому суд виходив із того, що МВС України порушило вимоги порядку проведення службового розслідування, передбаченого наказом МВС України «Про затвердження Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України» від 12 березня 2013 року №230, яким передбачено, що перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні отримати від порушника письмові пояснення.

3. Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 12 квітня 2016 року постанову суду першої інстанції скасував та прийняв нову, якою відмовив у задоволенні позову.

3.1 Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що в матеріалах справи наявні докази, які підтверджують вчинення позивачем порушення, а відтак, висновок щодо наявності підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є обґрунтованим. Крім того, суд апеляційної інстанції вважає, що діями відповідачів права позивача не порушені, оскільки вона, прибувши лише у жовтні 2015 року до м. Сєвєродонецьк, у разі наявності поважних причин своєї відсутності, мала змогу надати докази цього, крім того, надати усні і письмові пояснення, документи, що стосуються підстав розслідування, зробити заяви, ознайомитися з висновками службового розслідування і матеріалами, зібраними в результаті його проведення, тобто усунути наявні недоліки або оскаржити в установленому порядку прийняте за результатами службового розслідування рішення, чого нею зроблено не було.

4. Суди попередніх інстанцій встановили, що з 27 січня 2014 року ОСОБА_1 перебувала на службі в органах внутрішніх справ України на посаді дільничного інспектора сектору дільничних інспекторів Краснодонського РВ ГУ МВС України в Луганській області.

5. Наказом МВС України від 17 жовтня 2014 року №2126 о/с ОСОБА_1 звільнено з посади дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів Краснодонського РВ ГУ МВС України в Луганській області за пунктом 63 "є" (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення №114).

6. Зазначений наказ було видано на підставі наказу МВС України від 16 жовтня 2014 року №1238 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Кіровського, Перевальського та Попаснянського районних відділів ГУ МВС України у Луганській області".

7. Наказом №338 о/с від 24 жовтня 2014 року ГУ МВС України у Луганській області на підставі вищезазначених наказів МВС України позивача звільнено з органів внутрішніх справ у запас (з постановленням на військовий облік) за пунктом 63 "є" (за порушення дисципліни) Положення №114.

8. Підставою для прийняття спірних наказів слугували висновки службового розслідування від 1 жовтня 2014 року за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками Кіровського, Перевальського та Попаснянського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Луганській області.

9. У висновку службового розслідування від 1 жовтня 2014 року зазначено, що з 19 травня 2014 року після захоплення адміністративної будівлі ГУ МВС України у Луганській області незаконними озброєними формуваннями самопроголошеної «Луганської народної республіки» тимчасовим місцем дислокації ГУ МВС у Луганській області було визначено м. Сватово Луганської області. До міськрайвідділів та галузевих служб ГУ МВС України у Луганській області неодноразово направлено службові телефонограми щодо необхідності прибуття особового складу органів та підрозділів до тимчасового місця дислокації для реєстрації та подальшого проходження служби. 4 липня 2014 року на офіційному веб-сайті МВС України (mvs.gov.ua) було розміщено звернення колегії МВС України до особового складу органів та підрозділів Донеччини та Луганщини, згідно якої усіх працівників органів та підрозділів внутрішніх справ ГУ МВС України у Луганській області було зобов'язано прибути до м. Сватово Луганської області для подальшого проходження служби.

10. За неналежне виконання функціональних обов'язків, порушення дисципліни, статті 65 Конституції України, частини третьої статті 3, частини першої статті 5, статті 10 Закону України «Про міліцію» та Присяги працівника органів внутрішніх справ України, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1991 № 382, керуючись статтями 2, 5, 7, 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, рядового міліції ОСОБА_1, дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Краснодонського РВ ГУ МВС України у Луганській області, звільнено з органів внутрішніх справ України за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення №114.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги

11. Не погоджуючись із таким рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернулася із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

12. На обґрунтування касаційної скарги позивач зазначила, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, не дослідив всі наявні у справі докази, що спричинило невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.

13. Відповідач - МВС України, подав заперечення на касаційну скаргу, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

14. На обґрунтування заперечення відповідач зазначає, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування, відсутні.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції

15. Конституція України

15.1 Частина друга статті 19

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. Закон України від 20 грудня 1990 року N 565-XII «Про міліцію» (що був чинний на час виникнення спірних відносин)

16.1 Стаття 25

Працівник міліції у межах повноважень, наданих цим Законом та іншими законодавчими актами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність.

17. Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV

17.1 Стаття 1

Службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

17.2 Стаття 4

Наказ є формою реалізації службових повноважень особи начальницького складу, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа, якій належить його виконати. Накази можуть даватись як в усній, так і в письмовій формі. У разі одержання наказу від старшого прямого начальника підлеглий зобов'язаний виконати його та повідомити про це свого безпосереднього начальника.

17.3 Стаття 7

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку тощо.

17.4 Стаття 12

На осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень:

1) усне зауваження;

2) зауваження;

3) догана;

4) сувора догана;

5) попередження про неповну посадову відповідність;

6) звільнення з посади;

7) пониження в спеціальному званні на один ступінь;

8) звільнення з органів внутрішніх справ.

17.5 Стаття 14

З метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

18 Присяга працівника органів внутрішніх справ України, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1991 року № 382.

18.1 Працівник органів внутрішніх справ України присягає з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов'язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та підвищувати рівень культури, всіляко сприяти зміцненню авторитету органів внутрішніх справ.

19. Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою КМ УРСР від 29 липня 1991 року №114

19.1 Пункт 10

Особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально - економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією України та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

19.2 Пункт 23

Особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством.

19.3 Пункт 24

У разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді).

19.4 Пункт 62

Звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби провадиться: а) у запас Збройних Сил СРСР (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку, встановленого Законом СРСР "Про загальну військову повинність" для перебування в запасі осіб, які мають військові звання і за станом здоров'я придатні до військової служби; б) у відставку, якщо звільнені особи досягли граничного віку, встановленого Законом СРСР "Про загальну військову повинність" для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби (із зняттям з військового обліку).

19.5 Підпункт "є" пункту 63

Особи рядового і молодшого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

19.6 Пункт 66

Особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ. При цьому звільнення проводиться з урахуванням вимог пункту 62 цього Положення.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги

20. Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

21. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно наказу ГУ МВС України у Луганській області від 31 липня 2014 року № 1363, ГУ МВС України у Луганській області передислоковано до м. Сєвєродонецьк Луганської області та визнано цей ОВС, як тимчасово базовим для ГУ МВС України у Луганській області

22. 20 серпня 2014 року до органів та підрозділів ГУ МВС України у Луганській області було направлено службову телеграму №6/2-17 щодо необхідності прибуття особового складу до м. Сєвєродонецьк Луганської області для реєстрації та подальшого проходження служби.

23. 27 вересня 2014 року за № ВДЗ/2354 керівництвом ГУ МВС України у Луганській області направлена чергова службова телеграма з вимогою всім співробітникам, держслужбовцям, вільнонайманим працівникам ОВС Луганської області у період з 27 вересня до 3 жовтня 2014 року прибути до Сєвєродонецького міського відділу за місцем тимчасової дислокації ГУ МВС України у Луганській області для реєстрації та подальшого проходження служби та роботи. Одночасно була доведена інформація, що у випадку не прибуття буде розглянуто питання щодо звільнення з органів внутрішніх справ за невихід на службу та прогули під час проведення АТО.

24. Враховуючи факт неприбуття до місця тимчасової дислокації деяких працівників органів внутрішніх справ, у тому числі позивача, було призначено службове розслідування за фактом невиходу на службу без поважних причин окремих співробітників міліції.

25. Під час службового розслідування, за результатами якого було складено висновок від 1 жовтня 2014 року, було опитано, зокрема, начальника сектору кадрового забезпечення Краснодонського РВ ГУ МВС України - майора міліції Нирку Ольгу Володимирівну, яка пояснила, що деякі працівники Краснодонського РВ ГУМВС у порушення вимог статей 1, 2, 7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п.4 Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України від 22 лютого 2012 року №155, з серпня 2014 року не виходить на службу, керівництво підрозділу не повідомляють місце знаходження, інформацію про місце перебування не доповідають, зокрема дільничний інспектор міліції сектору дільничних інспекторів міліції Краснодонського РВ ГУ МВС України рядовий міліції ОСОБА_1

26. При цьому апеляційний суд зазначив, що позивач, не навела доказів поважності неприбуття до місця тимчасової дислокації ГУ МВС України у Луганській області у серпні 2014 року, а також, що протягом травня-вересня вона намагалась будь-якими доступними засобами зв'язку повідомити ГУ МВС України у Луганській області або МВС України про своє місце перебування під час проведення антитерористичної операції на окупованій території Луганської області.

27. Підставою звільнення позивача із займаної посади слугував висновок службового розслідування, затверджений 1 жовтня 2014 року Міністром внутрішніх справ України Аваковим А.Б., у якому встановлено факти порушення позивачем службової дисципліни, а саме: неприбуття до місяця тимчасової дислокації ГУ МВС України у Луганській області, самоусунення від виконання своїх безпосередніх функціональних обов'язків.

28. Суд апеляційної інстанції зазначив, що ОСОБА_1 в силу отриманої освіти, служби в органах внутрішніх справ, розуміла негативні наслідки своїх дій, які пов'язані з відмовою від проходження служби та мала реальну можливість з червня 2014 року по жовтень 2014 року, як інші добросовісні працівники міліції, що попали в такі ж самі скрутні обставини, у разі наявності бажання прибути до місця проходження служби з метою її продовження, але не зробила цього.

29. Аналіз наведених обставин дає підстави для висновку, що дії ОСОБА_1, а саме: неприбуття до місяця тимчасової дислокації ГУ МВС України у Луганській області, самоусунення від виконання своїх безпосередніх функціональних обов'язків є достатньою підставою для притягнення її до відповідальності.

30. При прийнятті рішення про накладення на позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення, а саме звільнення зі служби в органах внутрішніх справ, відповідач діяв обґрунтовано, в порядку, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

31. Слід також зауважити, що МВС України було порушено процедуру проведення службового розслідування відносно позивача, однак Верховний Суд, враховуючи об'єктивну неможливість виконання усіх процедурних гарантій за умови відсутності відомостей про місце перебування позивача, дійшов висновку про те, що таке порушення не вплинуло на встановлення обставин вчинення позивачем протиправного діяння під час проходження служби в органах внутрішніх справ. Вчинення такого діяння суперечить змісту Присяги працівників внутрішніх справ, оскільки підриває довіру громадян як до працівників міліції, так і до органів внутрішніх справ в цілому, принижує їх авторитет.

32. Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у справі, якими доводи скаржника відхилено.

33. Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходила з того, що всі обґрунтування сторін були перевірені та проаналізовані судом апеляційної інстанції, їм було надано належну правову оцінку.

34. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

35. Частино першою статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

36. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

37. Колегія суддів касаційної інстанції вважає викладені в касаційній скарзі доводи безпідставними, а висновки суду апеляційної інстанції - правильними, обґрунтованими, та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що і підстави для зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

38. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

39. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року залишити без змін.

40. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.М. Шарапа

В.М. Бевзенко

Н.А. Данилевич

Судді Верховного Суду