Ухвала КАС ВП від 15.11.2018 року у справі №826/3177/17

Друк

Пошук

411

Просмотров

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Постанова

касаційний адміністративний суд верховного суду ( КАС ВП )

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.11.2018 року у справі №826/3177/17
Ухвала КАС ВП від 25.07.2019 року у справі №826/3177/17

Державний герб України

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 липня 2019 року

Київ

справа №826/3177/17

адміністративне провадження №К/9901/11830/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Тацій Л.В.,

суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г., -

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» (далі - Уповноважена особа Фонду, Фонд, Банк відповідно) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2018 року (постановлене судом у складі судді Огурцова О.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року (прийняту судом у складі: головуючого судді Файдюка В.В., суддів: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Уповноваженої особи Фонду Волкова Олександра Юрійовича, третя особа - Фонд, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року позивачі звернулися до суду з адміністративним позовом, у якому просили:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду (наказ тимчасової адміністрації ПАТ "Банк Михайлівський" № 42/2 від 01 червня 2016 року «Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у томі числі договорів), що є нікчемними») про нікчемність правочинів та застосування наслідків недійсності правочинів:

- переказів коштів (транзакцій) на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , здійснених 19 травня 2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитно-інвестиційний центр» (далі - ТОВ «КІЦ») в сумі 260 000,00 грн з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором № 980-034-000213001 від 30.03.2016» та в сумі 1392,14 грн з призначенням платежу «Оплата процентів по договору № 980-034-000213001 від 30.03.2016»;

- переказів коштів (транзакцій) на рахунок № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , здійснених 19 травня 2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» (далі - ТОВ «ІРЦ») в сумі 70 000,00 грн з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором № 980-034-000229226 від 27.04.2016» та в сумі 367,17 грн з призначенням платежу «Оплата процентів по договору № 980-034-000229226 від 27.04.2016»;

- переказів коштів (транзакцій) на рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_2 , здійснених 19 травня 2016 року ТОВ «ІРЦ» в сумі 63 000,00 грн з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором № 980-034-000239516 від 16.05.2016» та в сумі 87,79 грн з призначенням платежу «Оплата процентів по договору № 980-034-000239516 від 16.05.2016»;

- переказів коштів (транзакцій) на рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_2 , здійсненого ТОВ «ІРЦ» 19 травня 2016 року в сумі 5000,00 грн з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором № 980-034-000151457 від 19.11.2015», переказу коштів (транзакцій), здійсненого ТОВ «ІРЦ» 19.05.2016 в сумі 14,58 грн з призначенням платежу «Оплата процентів по договору № 980-034-000151457 від 19.11.2015»;

- переказів коштів (транзакцій) на рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_2 , здійсненого ТОВ «ІРЦ» 19.05.2016 у сумі 95 000,00 грн з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором № 980-034-000174893 від 13.01.2016», переказів коштів (транзакцій), здійснених ТОВ «ІРЦ» 19.05.2016 в сумі 290,69 грн з призначенням платежу «Оплата процентів по договору № 980-034-000174893 від 13.01.2016»;

- переказів коштів (транзакцій) на рахунок ОСОБА_3 № НОМЕР_3 , здійснених 19 травня 2016 року ТОВ «КІЦ» в сумі 105 635,70 грн з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором № 980-078-000225350 від 21.04.2016» та в сумі 1987,35 грн з призначенням платежу «Оплата процентів по договору № 980-078-000225350 від 21.04.2016»;

- переказів коштів (транзакцій) на рахунок ОСОБА_4 № НОМЕР_4 , здійснених 19 травня 2016 року ТОВ «КІЦ» в сумі 82 547,59 грн з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором № 980-034-000220459 від 12.04.2016» та в сумі 402,63 грн з призначенням платежу «Оплата процентів по договору № 980-034-000220459 від 12.04.2016»;

2) зобов`язати Уповноважену особу Фонду подати до Фонду додаткову інформацію (зміни та доповнення до переліку рахунків вкладників) про ОСОБА_1 як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування у розмірі 185 718 (сто вісімдесят п`ять тисяч сімсот вісімнадцять) грн 87 коп. на підставі договору банківського рахунку від 30 березня 2016 року № 980-034-000002193 за рахунок Фонду (в межах гарантованої суми відшкодування - 200 000 грн);

3) зобов`язати Уповноважену особу Фонду подати до Фонду додаткову інформацію (зміни та доповнення до Переліку рахунків вкладників) про ОСОБА_2 як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування у розмірі 62 609 (шістдесят дві тисячі шістсот дев`ять) грн 73 коп. на підставі договору банківського рахунку від 16 листопада 2015 року № 980-034-000001672 за рахунок Фонду (в межах гарантованої суми відшкодування - 200 000 грн);

4) зобов`язати Уповноважену особу Фонду подати до Фонду додаткову інформацію (зміни та доповнення до Переліку рахунків вкладників) про ОСОБА_3 як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування у розмірі 107 623 (сто сім тисяч шістсот двадцять три) грн 05 коп. на підставі договору банківського рахунку від 22 січня 2016 року № 980-078-000000294 за рахунок Фонду (в межах гарантованої суми відшкодування - 200 000 грн);

5) зобов`язати Уповноважену особу Фонду подати до Фонду додаткову інформацію (зміни та доповнення до Переліку рахунків вкладників) про ОСОБА_4 як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування у розмірі 82 950 (вісімдесят дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят) грн 48 коп. на підставі договору банківського рахунку від 27 серпня 2015 року № 980-034-000001325 за рахунок Фонду (в межах гарантованої суми відшкодування - 200 000 грн).

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 30 липня 2018 року позов задовольнив частково.

Визнав протиправним та скасував рішення Уповноваженої особи Фонду (наказ тимчасової адміністрації ПАТ "Банк Михайлівський" № 42/2 від 01 червня 2016 року «Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у томі числі договорів), що є нікчемними») про нікчемність правочинів та застосування наслідків недійсності правочинів:

- переказів коштів (транзакцій) на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , здійснених 19 травня 2016 року ТОВ «КІЦ» в сумі 260 000,00 грн з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором № 980-034-000213001 від 30.03.2016» та в сумі 1392,14 грн з призначенням платежу «Оплата процентів по договору № 980-034-000213001 від 30.03.2016»;

- переказів коштів (транзакцій) на рахунок № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , здійснених 19 травня 2016 року ТОВ «ІРЦ» в сумі 70 000,00 грн з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором № 980-034-000229226 від 27.04.2016» та в сумі 367,17 грн з призначенням платежу «Оплата процентів по договору № 980-034-000229226 від 27.04.2016»;

Зобов`язав Уповноважену особу Фонду подати до Фонду додаткову інформацію (зміни та доповнення до переліку рахунків вкладників) про ОСОБА_1 як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування у розмірі 185 718 (сто вісімдесят п`ять тисяч сімсот вісімнадцять) грн 87 коп. на підставі договору банківського рахунку від 30 березня 2016 року № 980-034-000002193 за рахунок Фонду (в межах гарантованої суми відшкодування - 200 000 грн).

Зобов`язав Уповноважену особу Фонду подати до Фонду додаткову інформацію (зміни та доповнення до Переліку рахунків вкладників) про ОСОБА_2 як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування у розмірі 62 609 (шістдесят дві тисячі шістсот дев`ять) грн 73 коп. на підставі договору банківського рахунку від 16 листопада 2015 року № 980-034-000001672 за рахунок Фонду (в межах гарантованої суми відшкодування - 200 000 грн).

Зобов`язав Уповноважену особу Фонду подати до Фонду додаткову інформацію (зміни та доповнення до Переліку рахунків вкладників) про ОСОБА_3 як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування у розмірі 107 623 (сто сім тисяч шістсот двадцять три) грн 05 коп. на підставі договору банківського рахунку від 22 січня 2016 року № 980-078-000000294 за рахунок Фонду (в межах гарантованої суми відшкодування - 200 000 грн).

Зобов`язав Уповноважену особу Фонду подати до Фонду додаткову інформацію (зміни та доповнення до Переліку рахунків вкладників) про ОСОБА_4 як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування у розмірі 82 950 (вісімдесят дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят) грн 48 коп. на підставі договору банківського рахунку від 27 серпня 2015 року № 980-034-000001325 за рахунок Фонду (в межах гарантованої суми відшкодування - 200 000 грн).

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 02 квітня 2019 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що у розумінні статті 2 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VІ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VІ) позивачі є вкладниками банку, а кошти, які надійшли для них як вкладників за договором банківського рахунку є вкладом, на який поширюються гарантії, передбачені законом. Відповідачем не обґрунтовано існування підстав для визнання нікчемними транзакцій (операцій) щодо коштів, зарахованих ТОВ «ІРЦ та ТОВ «КІЦ» на рахунки позивачів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

26 квітня 2019 року Уповноважена особа Фонду звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняте нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У скарзі посилається на те, що судами неправильно встановлено фактичні обставини справи. Зазначає, що суди дійшли хибного висновку про те, що позивач набув право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за рахунок коштів Фонду у межах граничного розміру відшкодування, відповідно до частини другої статті 26 Закону № 4452-VІ. Зазначає, що договори позики укладені між позивачами та товариствами без участі Банку як повіреного, а кошти, що вносились/отримувались за такими договорами по своїй природі не є вкладом згідно із Законом № 4452-VІ та Законом «Про банки і банківську діяльність». Зазначає, що внаслідок проведення нікчемних правочинів були проведені операції з перерахування коштів на поточні рахунки 14 673 фізичних осіб (позикодавців ТОВ «ІРЦ» та ТОВ «КІЦ») відкриті в Банку, на загальну суму 1642 млн грн, як повернення коштів за раніше укладеними договорами позики. При цьому, фактичного перерахування грошових коштів, як на рахунки юридичних осіб, так і на рахунки фізичних осіб не відбувалося - операції проводились шляхом здійснення відповідних проводок в балансі Банку, за відсутності грошових коштів в такій кількості на рахунку Банку.

Отже, Уповноважена особа Фонду зазначає, що внаслідок неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, судами зроблені висновки, що не відповідають обставинам справи, що в сукупності із неправильно дослідженими доказами у справі привели до прийняття незаконного та необґрунтованого рішення.

При проведенні перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних Уповноваженою особою Фонду прийнято рішення з урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття такого рішення.

У відзиві на касаційну скаргу позивачі просять залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Верховний Суд ухвалою від 30 травня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду.

У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Сулу судді Анцупової Т.О., яка відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 13 травня 2019 року була визначена головуючим суддею у цій справі, розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду від 23 травня 2019 року № 457/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл, зокрема касаційної скарги у цій справі.

Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 травня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Бучик А.Ю., Стеценко С.Г., справу передано головуючому судді.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

ОСОБА_1 . на підставі договору від 30 березня 2016 року № 980-034-000002193, укладеного з ПАТ "Банк Михайлівський" на його ім`я відкрито поточний особовий рахунок № НОМЕР_1 .

30 березня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ "КІЦ" укладено договір № 980-034-000213001, відповідно до якого ОСОБА_1 передано ТОВ "КІЦ" грошові кошти в розмірі 260 000,00 грн строком до 11 травня 2016 року під 30,43 % річних з виплатою щомісячно. Договором також встановлено, що повернення коштів та виплата процентів здійснюється на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у ПАТ "Банк Михайлівський".

На виконання умов даного договору ОСОБА_1 було перераховано грошові кошти у розмірі 260 000,00 грн з поточного рахунку позивача на рахунок ТОВ "КІЦ", що підтверджується платіжним дорученням від 30 березня 2016 року № QS 695801.

27 квітня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ "ІРЦ" укладено договір № 980-034-000229226, відповідно до якого ОСОБА_1 передано ТОВ "ІРЦ" грошові кошти у розмірі 70 000,00 грн. строком до 11 травня 2016 року під 29,81 % річних з виплатою коштів в кінці строку користування.

На виконання умов даного договору ОСОБА_1 було перераховано грошові кошти у розмірі 70 000,00 грн з поточного рахунку на рахунок ТОВ "ІРЦ", що підтверджується платіжним дорученням від 27 квітня 2016 року № 6708106.

19 травня 2016 року на користь ОСОБА_1 ТОВ "ІРЦ" перераховано грошові кошти в сумі 70 000,00 грн з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором № 980-034-000229226 від 27 квітня 2016 року" та в сумі 367,17 грн. з призначенням платежу "Оплата процентів по договору № 980-034-000229226 від 27 квітня 2016 року". Разом з цим, ТОВ "КІЦ" перераховано на рахунок ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 260 000,00 грн з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором № 980-034-000213001 від 30 березня 2016 року" та в сумі 1392,14 грн з призначенням платежу "Оплата процентів по договору № 980-034-000213001 від 30 березня 2016 року".

20 травня 2016 року та 23 травня 2016 року з поточного рахунку ОСОБА_1 було видано суму коштів у розмірі 140 000,00 грн та 6040,44 грн відповідно.

ОСОБА_2 на підставі договору від 16 листопада 2015 року № 980-034-000001672, укладеного з ПАТ "Банк Михайлівський", на його ім`я відкрито поточний особовий рахунок № НОМЕР_2 .

19 листопада 2015 року між ОСОБА_2 та ТОВ "ІРЦ" укладено договір № 980-034-000151457, відповідно до якого ОСОБА_2 передано ТОВ "ІРЦ" грошові кошти в розмірі 5000,00 грн.

13 січня 2016 року між ОСОБА_2 та ТОВ "ІРЦ" укладено договір № 980-034-000174893, відповідно до якого ОСОБА_2 передано ТОВ "ІРЦ" грошові кошти в розмірі 95 000,00 грн.

16 травня 2016 року між ОСОБА_2 та ТОВ "ІРЦ" укладено договір № 980-034-000239516, відповідно до якого ОСОБА_2 передано ТОВ "ІРЦ" грошові кошти в розмірі 63 000,00 грн строком до 14 листопада 2016 року під 31,68 % річних з виплатою щомісячно.

Договорами також встановлено, що повернення коштів та виплата процентів здійснюється на рахунок позивача № НОМЕР_2 у ПАТ "Банк Михайлівський".

ОСОБА_3 на підставі договору від 22 січня 2016 року № 980-078-000000294, укладеного з ПАТ "Банк Михайлівський", на його ім`я відкрито поточний особовий рахунок № НОМЕР_3 .

21 квітня 2016 року між ОСОБА_3 та ТОВ "КІЦ" укладено договір №980-078-000225350, відповідно до якого ОСОБА_3 передано ТОВ "КІЦ" грошові кошти в розмірі 105 635,70 грн строком до 02 червня 2016 року під 31,68 % річних з виплатою в кінці строку договору. Договором також встановлено, що повернення коштів та виплата процентів здійснюється на рахунок позивача № НОМЕР_3 у ПАТ "Банк Михайлівський".

На виконання умов даного договору ОСОБА_3 було перераховано грошові кошти у розмірі 260 000,00 грн з поточного рахунку на рахунок ТОВ "КІЦ", що підтверджується платіжним дорученням від 21 квітня 2016 року № 5177331.

ОСОБА_4 на підставі договору від 27 серпня 2015 року № 980-034-000001325, укладеного з ПАТ "Банк Михайлівський", на його ім`я відкрито поточний особовий рахунок № НОМЕР_4 .

12 квітня 2016 року між ОСОБА_4 та ТОВ "КІЦ" укладено договір № 980-034-000220459, відповідно до якого ОСОБА_4 передано ТОВ "КІЦ" грошові кошти в розмірі 82 547,59 грн строком до 11 жовтня 2016 року під 31,68 % річних з виплатою щомісячно. Договором також встановлено, що повернення коштів та виплата процентів здійснюється на рахунок позивача № НОМЕР_4 у ПАТ "Банк Михайлівський".

На виконання умов даного договору ОСОБА_4 було перераховано грошові кошти у розмірі 82 549,59 грн з поточного рахунку на рахунок ТОВ "КІЦ", що підтверджується квитанцією від 12 квітня 2016 року № QS856401.

19 травня 2016 року на користь позивачів було здійснено наступні грошові перекази (транзакції):

- на користь ОСОБА_1 ТОВ "ІРЦ" в сумі 70 000,00 грн з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором № 980-034-000229226 від 27.04.2016" та в сумі 367,17 грн з призначенням платежу "Оплата процентів по договору № 980-034-000229226 від 27.04.2016";

- на користь ОСОБА_1 ТОВ "КІЦ" в сумі 260 000,00 грн з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором № 980-034-000213001 від 30.03.2016" та в сумі 1392,14 грн з призначенням платежу "Оплата процентів по договору № 980-034-000213001 від 30.03.2016";

- на користь ОСОБА_2 ТОВ "ІРЦ" в сумі 63 000,00 грн з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором № 980-034-000239516 від 16.05.2016" та в сумі 87,79 грн з призначенням платежу "Оплата процентів по договору № 980-034-000239516 від 16.05.2016";

- на користь ОСОБА_2 ТОВ "ІРЦ" в сумі 95 000,00 грн з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором № 980-034-000174893 від 13.01.2016" та в сумі 290,69 грн з призначенням платежу "Оплата процентів по договору № 980-034-000174893 від 13.01.2016";

- на користь ОСОБА_2 ТОВ "ІРЦ" в сумі 5000,00 грн з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором № 980-034-000174893 від 19.11.2015" та в сумі 14,58 грн з призначенням платежу "Оплата процентів по договору № 980-034-000174893 від 19.11.2015";

- на користь ОСОБА_3 ТОВ "КІЦ" в сумі 105 635,70 грн з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором № 980-078-000225350 від 21.04.2016" та в сумі 1987,35 грн з призначенням платежу "Оплата процентів по договору № 980-078-000225350 від 21.04.2016";

- на користь ОСОБА_4 ТОВ "КІЦ" в сумі 82 547,59 грн з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором № 980-034-000220459 від 12.04.2016" та в сумі 402,63 грн з призначенням платежу "Оплата процентів по договору № 980-034-000220459 від 12.04.2016".

На підставі рішення Правління Національного банку України №14/БТ від 23 травня 2016 року «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №812 від 23 травня 2016 року «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасовому адміністратору банку».

Наказом Уповноваженої особи Фонду від 01 червня 2016 року № 42/2 затверджено результати проведення перевірки правочинів на предмет їх нікчемності, за якими встановлено нікчемність згідно з пунктами 7-9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VІ правочинів (трансакції) з виконання 19 травня 2016 року платіжних документів ТОВ «ІРЦ» та ТОВ «КІЦ» з перерахування коштів, у тому числі, тих що належать позивачам.

Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду від 13 червня 2016 року №991 «Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» з 23 червня по 22 липня 2016 року.

На виконання рішення правління Національного банку України від 12 липня 2016 року № 124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 12 липня 2016 року № 1213 «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку», яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» з 13 липня 2016 року по 12 липня 2018 року включно.

Позивачам були надані довідки, в яких зазначено, що вищезазначені транзакції, вчинені 19 травня 2016 року ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" на користь позивачів, є нікчемним правочином в силу положень статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VІ.

Незгода позивачів із вказаними діями відповідача зумовила їх звернення до суду з даним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема Законом № 4452-VI.

Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.

Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченої Законом № 4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25).

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн.

Отже, Закон № 4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на дату прийняття Правлінням НБУ постанови 23 травня 2016 року №14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» на зазначених вище банківських рахунках позивачів знаходились відповідні суми грошей, які були зараховані шляхом перерахунку з банківських рахунків ТОВ «ІРЦ» та ТОВ «КІЦ».

Разом з тим, Уповноваженою особою Фонду позивачів не було включено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, є тимчасовою адміністрацією.

Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України».

Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

За частиною третьою цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.

Закон № 4452-VI визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів ФГВФО не здійснюється.

Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, у наказі Уповноваженої особи Фонду № 42/2 від 01 вересня 2016 року «Про затвердження висновків комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними» у частині затвердження результатів проведення перевірки правочинів на предмет їх нікчемності, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання платіжних документів ТОВ «ІРЦ» та ТОВ «КІЦ» з перерахування коштів, зокрема позивачам у ПАТ «Банк Михайлівський» на їх рахунки, зазначається, що вказані правочини (транзакції) мають ознаки нікчемності, визначені у пунктах 7-9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з підстав укладення банком правочинів (у тому числі договорів), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (пункт 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI).

Зі змісту даної норми вбачається, що пункт 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI не може бути застосованим до договорів, укладених між позивачами та ПАТ «Банк Михайлівський», між позивачами та ТОВ «КІЦ», ТОВ «ІРЦ», а також до транзакцій щодо переведення коштів від товариств на рахунок позивачів, оскільки на підставі цих правочинів у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цих правочинів не передбачають обов`язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.

Відтак, метою пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI є недопущення зменшення активів банку або якості (ліквідності) таких активів на шкоду інших кредиторів, а також захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією щодо застосування пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 910/14681/17, від 30 травня 2018 року у справі № 910/23036/16, від 23 жовтня 2018 року у справі № 804/6992/15.

Відповідно до пункту 8 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI правочин є нікчемним, якщо банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Статтею 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено перелік пов`язаних з банком осіб. Зокрема, до таких відносяться:

1) контролери банку;

2) особи, які мають істотну участь у банку, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у банку;

3) керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів банку;

4) споріднені та афілійовані особи банку, у тому числі учасники банківської групи;

5) особи, які мають істотну участь у споріднених та афілійованих особах банку;

6) керівники юридичних осіб та керівники банків, які є спорідненими та афілійованими особами банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів цих осіб;

7) асоційовані особи фізичних осіб, зазначених у пунктах 1-6 цієї частини;

8) юридичні особи, в яких фізичні особи, зазначені в цій частині, є керівниками або власниками істотної участі;

9) будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах осіб, зазначених у цій частині, та на яку здійснюють вплив під час проведення такої операції особи, зазначені в цій частині, через трудові, цивільні та інші відносини.

Згідно з положеннями статті частини другої статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк зобов`язаний подавати Національному банку України інформацію про пов`язаних із банком осіб у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що Уповноваженою особою Фонду у повідомленні про нікчемність правочину не уточнено, до якої категорії пов`язаних з банком осіб відносяться позивачі, так само як не доведено, що інформація про позивача, як пов`язану з банком особу, була направлена Національному банку України у силу вимог статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Крім того, підставою нікчемності правочину є здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства (пункт 9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI).

З аналізу пункту 9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI вбачається, що нікчемність договорів (правочинів) банку за цим пунктом пов`язана з такими умовами: 1) здійснення операції у період віднесення банку до категорії проблемних; 2) укладення (переоформлення) договору призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку; 3) банківську операцію (укладення або переоформлення договору) здійснено з порушенням норм законодавства. Остання умова є обов`язковою для визнання договору (правочину) банківського вкладу (рахунку) або транзакцій, здійснених на підставі такого договору, нікчемними за пунктом 9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що транзакції, щодо яких Уповноваженою особою Фонду застосовано наслідки нікчемності, здійснено у період віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії проблемних. Разом з тим, відповідачем не доведено, що такі транзакції здійснені з порушенням норм законодавства.

Аналогічна правова позиція щодо застосування пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI до правовідносин щодо виникнення наслідків нікчемності договорів банківського вкладу (рахунку), укладених з ПАТ «Банк Михайлівський», викладена у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 822/1083/17.

Застосовуючи частину третю статті 38 Закону № 4452-VI, Фонд або його уповноважена особа зобов`язані дотримуватися положень частини другої статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Забезпечуючи виконання статті 38 Закону 4452-VI відповідач, фактично, позбавлений дискреційних повноважень, під якими слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

Крім того, колегія суддів враховує, що відповідач не довів належними та допустимими доказами того, що у момент укладення договору банківського вкладу та здійснення транзакції ПАТ «Банк Михайлівський» щодо зарахування суми коштів на банківський рахунок, позивач отримав перевагу стосовно інших вкладників банку та не обґрунтував, у чому така перевага полягала, а також не зазначив, які норми законодавства були порушені при здійсненні транзакцій щодо перерахування коштів на рахунок позивача або під час укладення договорів банківського рахунку з ПАТ «Банк Михайлівський».

При виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не на підставі рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і прийняте відповідне рішення. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. При цьому, перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 ЦК України не можуть бути застосовані уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15.

Дотримання прав вкладників банків передусім проявляється в законодавчих гарантіях повернення всієї суми вкладу та процентів на неї або доходів у іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором банківського вкладу (частина перша статті 1058 ЦК). У разі визнання банку неплатоспроможним гарантією забезпечення прав вкладників є поетапне відшкодування, в порядку передбаченому законом, суми за вкладом: Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку; у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, в порядку загальних правил відшкодування за процедурами ліквідації (постанова Пленуму Верховного Суду України від 03 липня 2015 року № 13).

Колегія суддів виходить також з того, що виплативши вкладнику кошти, Фонд на таку ж саме суму стає кредитором банку третьої черги (пункт 3 частини першої статті 52 Закону № 4452-VI). Відтак, загальний обсяг зобов`язань банку не змінився.

Колегія суддів також враховує, що 15 листопада 2016 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» (набув чинності 19 листопада 2016 року; далі - Закон № 1736-VIII), яким, зокрема, статтю 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» доповнено частиною п`ятою такого змісту: «У разі виконання банком функцій повіреного, агента, іншого представника або посередника із залучення коштів фізичних осіб на користь третіх осіб (включаючи небанківські фінансові установи) банк зобов`язаний попередньо ознайомити у письмовій формі фізичних осіб про те, що такі кошти не є банківським вкладом фізичної особи, на який поширюються гарантії, встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Крім того, Законом № 1736-VIII розділ X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4452-VI доповнено пунктом 15 такого змісту:

«До вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника».

Таким чином, законом чітко встановлено, що на залучені від фізичної особи до небанківської фінансової установи кошти через банк, що виступив повіреним (агентом, іншим посередником) за відповідним договором, поширюються гарантії, визначені Законом № 4452-VI, зокрема, за наявності таких умов: 1) вкладника не поінформовано під розпис, що на такі кошти не поширюються відповідні гарантії; 2) на дату набрання чинності Законом № 1736-VIII банк віднесено до категорії неплатоспроможних.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, що міститься у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 761/12676/17.

У зв`язку з тим, що судами попередніх інстанцій не встановлено повідомлення позивачів банком про те, що на кошти, які надійшли на їх рахунок від третьої особи, не поширюються гарантії, визначені Законом № 4452-VI, а також станом на 19 листопада 2016 року (дата набрання чинності Законом № 1736-VIII) ПАТ «Банк Михайлівський» віднесено до категорії неплатоспроможних, з урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, відсутні підстави вважати, що позивачі не набули статусу вкладників ПАТ «Банк Михайлівський» та на кошти, розміщені на рахунку позивачів, не поширюються гарантії, визначені Законом № 4452-VI.

На цій підставі колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що відповідачем не доведено наявності правових підстав для невключення позивачів до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду.

Разом із тим, суди дійшли помилкового висновку у частині скасування наказу Уповноваженої особи Фонду № 42/2 від 01 вересня 2016 року «Про затвердження висновків комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними» у частині визнання нікчемними правочинів та застосування наслідків недійсності правочинів щодо переказів коштів на рахунки позивачів.

Відповідно до правової позиції, що міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 910/12294/16, накази (рішення) про нікчемність правочинів не можуть встановлювати обов`язки для третіх осіб, зокрема, контрагентів Банку. Тому сам факт видання наказу про нікчемність правочину не може вважатися порушенням прав іншої сторони правочину. Велика Палата у цій справі дійшла висновку про помилкове ототожнення наказу Фонду з одностороннім правочином, що спричинило неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права в цій частині.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що наказ Уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину не може бути предметом судового оскарження, оскільки є внутрішнім виконавчо-розпорядчим рішенням, яке не створює жодних прав та обов`язків для третіх осіб, відповідно, видання такого наказу не може порушувати права останніх, а його сфера застосування обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.

Відтак, у частині скасування наказу Уповноваженої особи Фонду рішення судів попередніх інстанцій слід скасувати у силу вимог частини першої статті 351 КАС України та справу у цій частині закрити.

У решті рішення судів попередніх інстанцій - стосовно задоволення вимог про зобов`язання Уповноваженої особи Фонду подати додаткову інформацію про позивачів як вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у Банку за рахунок Фонду, слід залишити без змін.

Керуючись статтями 238, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича задовольнити частково.

Скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року у частині визнання протиправним та скасування рішення гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» (наказ тимчасової адміністрації ПАТ "Банк Михайлівський" № 42/2 від 01 червня 2016 року «Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у томі числі договорів), що є нікчемними») про нікчемність правочинів та застосування наслідків недійсності правочинів:

Справу у цій частині - закрити.

У решті рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді : А.Ю. Бучик

С.Г. Стеценко