Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 червня 2019 року

Київ

справа №826/6429/18

адміністративне провадження №К/9901/14442/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О..,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянув в письмовому провадженні в касаційній інстанції справу № 826/3585/18

за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури третя особа- Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Чернівецької області про визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2018 року (прийняту в складі: головуючого - Васильченко І.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року (прийняту в складі колегії суддів: головуючого Кузьменка В.В., суддів: Василенка Я.М., Шурка О.І.),

І. Суть спору:

1. У квітні 2018 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, скаржник) звернувся до суду з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - Відповідач-1) третя особа - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Чернівецької області в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення від 28.02.2018 № ІІ-023/2018.

2. Свої вимоги позивач обґрунтовує, тим що КДКА Чернівецької області не надала належної оцінки його доводам та поданим доказам та лише зазначила про те, що підстави для порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 відсутні. Також позивач зазначає, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у своєму рішенні також не знайшла ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката ОСОБА_2 .

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2018 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

4. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем за результатами розгляду скарги позивача та матеріалів перевірки правомірно прийнято рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи.

IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

5. Позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

6. У касаційній скарзі позивач посилається як на доказ неправдивості фактів, викладених в заяві адвоката ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2015 у справі №910/29237/15, якою ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України заборонено вчиняти будь-які дії щодо оформлення результатів електронних торгів та підписувати протокол проведення електронних торгів від 11.11.2015 щодо об`єкта нерухомості за адресою: м.Чернівці, вул.Ковальчука Миколи,13 , який належить на праві власності ТОВ «Полар Інвест».

7. Також позивач зазначає про необхідність врахування рішення Святошинського районного суду міста Києва від 23.10.2018 по справі 759/17404/17.

8. Позивач просить скасувати рішення судів першої й апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення в частині визнання протиправними дій/бездіяльності відповідачів.

9. Відповідач надав заперечення на касаційну скаргу, у якій посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

ІV. Установлені судами фактичні обставини справи

10. ОСОБА_1 звернувся до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області зі скаргою на дії адвоката ОСОБА_2

11. Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області від 18.09.2017 № 122 у порушенні дисциплінарної справи у відношенні адвоката ОСОБА_2 відмовлено у зв`язку із відсутністю в його діях ознак дисциплінарного проступку.

12. У жовтні 2017 року, не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач оскаржив його до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури

13. Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 28.02.2018 № ІІ-023/2018 було залишено без змін рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області від 18.09.2017 № 122.

14. Не погоджуючись з прийнятим рішення відповідача, позивач оскаржив його до суду першої інстанції.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

15. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАСУ) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

17. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

18. Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076-VI).

19. За правилами частини першої статті 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

20. При цьому, згідно з частинами першої та другої статті 34 Закону N 5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

21. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

22. Стаття 36 вказаного Закону визначає, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

23. Статтею 37 Закону №5076-VI встановлено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій:1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;2) порушення дисциплінарної справи;3) розгляд дисциплінарної справи;4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

24. У відповідності до частини другої статті 38 Закону №5076-VI член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

25. Згідно пунктом 7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 (далі - Положення) встановлено, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

26. Пунктом 26 зазначеного Положення встановлено, що член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, невідкладно звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї. Адвокат має право ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та отримувати копії його документів. У разі ненадання адвокатом пояснення по суті порушених питань на запит члена дисциплінарної палати, який проводить перевірку, в межах визначеного строку, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

27. Відповідно до пункту 28 Положення під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію.

28. Приписами статті 11 Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури, затвердженими Установчим З`їздом адвокатів України 17.11.2012р. (далі - Правила), адвокат зобов`язаний надавати правову допомогу клієнтам, здійснювати їх захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність в урахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення. При цьому адвокат не повинен надавати правову допомогу, здійснювати захист або представництво з питань, які не охоплюються сферою його спеціалізації, в разі, якщо така має місце, і явно не відповідають рівню його компетенції.

29. Відповідно до пункту 12 Правил адвокатської етики всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження права особи на захист, професійних прав адвокатів, незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.

30. У відповідності до статті 17 Правил адвокатської етики приймаючи доручення на надання правової допомоги, адвокат повинен зважити свої можливості щодо його виконання і зобов`язаний відмовитись від прийняття доручення, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що стосовно доручення, норми цих Правил, в яких втілений принцип компетентності, не можуть бути дотримані адвокатом. Адвокат не повинен приймати доручення на надання правової допомоги, якщо він через обсяг зайнятості не зможе забезпечити обґрунтовано необхідну сумлінність виконання доручення, досконалість, ретельність підготовки, оперативність при виконанні доручення, окрім випадків, коли відмова від прийняття доручення в конкретній ситуації може призвести до суттєвого порушення прав та законних інтересів клієнта, або коли клієнт дає згоду на запропоновані йому строки виконання доручення, якщо відстрочка об`єктивно не повинна суттєво позначитись на можливості належного виконання доручення. В будь-якому випадку до укладення договору з клієнтом адвокат зобов`язаний попередити клієнта про складнощі і можливі негативні наслідки для результату виконання доручення, пов`язані з обсягом зайнятості цього адвоката.

VI. Позиція Верховного Суду

31. Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

32. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

33. Колегія суддів зазначає, що підставою для звернення позивача зі скаргою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області стали відомості викладені в заяві на ім`я Голови Чернівецької міської ради, які на думку заявника є неправдивими та які містять ознаки складу дисциплінарного проступку, а саме грубе порушення правил адвокатської етики.

34. Суд касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій надали оцінку рішення від 28 лютого 2018 ВКДКА № ІІ-23/2018 щодо посилань позивача про протиправність розповсюдження недостовірної інформації про незаконність отримання ОСОБА_1 документів, про існування заборон встановлених ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2015 у справі №910/29237/15.

35. Судами було встановлено, що адвокат ОСОБА_2 звернувся до Чернівецької міської ради із заявою від 21.03.2017 Під час розгляду справи було встановлено, що інформація про незаконність отримання ОСОБА_1 документів міститься в документах кримінального провадження зареєстрованого в ЄРДР. Щодо .інформації про існування арешту станом на 11.11.2015 року, була надана оцінка наявності ухвали Господарського суду Волинської області від 13.10.2015 по справі 5004/1658/11.

36. З тексту рішень судів попередніх інстанцій убачається, що суди надали оцінку обставинам справи та встановили, що адвокат ОСОБА_2 звернувся до Чернівецької міської ради із заявою від 21.03.2017, у якій виклав обставини матеріалів досудових розслідувань та судових рішень. Крім того, суд апеляційної інстанції вірно не прийняв до уваги посилання ОСОБА_1 на необхідність врахування рішення Святошинського районного суду м.Києва від 23.10.2018 по справі 759/17404/17, оскільки це питання не було предметом розгляду ВКДКА під час дисциплінарного провадження.

37. При таких обставинах Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду приходить до висновку, що під час ухвалення рішень судами попередніх інстанцій не було порушено норм процесуального та матеріального права.

38. Необхідно зазначити, що у відповідності до п.7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

39. Тобто, на думку суду касаційної інстанції ВКДКА під час перевірки відомостей, викладених у скарзі позивача здійснювались усі дії передбачені статтею 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та скаржником не було надано достатніх та переконливих доказів на обґрунтування своїх доводів щодо наявності в діях адвоката ОСОБА_2 ознак дисциплінарного правопорушення. При таких обставинах суди вірно дійшли висновку, що відповідач за результатами розгляду скарги позивача правомірно та обґрунтовано прийняв рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 .

40. Верховний Суд звертає увагу позивача на те, що дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

41. Доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

42. Частиною першою статті 350 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

43. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні, тому касаційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.

VII. Судові витрати

44. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О.Шишов

Судді І.В.Дашутін

М.М.Яковенко