Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 лютого 2020 року

Київ

справа №816/1816/17

провадження №К/9901/49266/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області до Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про скасування постанови, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2017 року (суддя Сич С.С.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року (судді Лях О.П., Яковенко М.М., Старосуд М.І.),

І. Суть спору

1. У жовтні 2017 року Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - ДПІ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (далі - ВПВР УДВС ГТУЮ) про скасування постанови від 21 вересня 2017 року ВП № 54568412, якою за невиконання рішення суду на ДПІ як боржника накладено штраф у розмірі 5100,00 грн.

2. Позивач вважає вказану постанову протиправною, покликаючись на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі № 816/2042/16 (за якими відкрито виконавче провадження) оскаржено в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України, у зв`язку з чим заявлено клопотання про зупинення їх виконання рішення. Крім того, як ствердив позивач, він звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою про роз`яснення способу виконання судового рішення та зупинення виконавчого провадження з виконання виконавчих листів.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 травня 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року, адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Залізничні шляхи» (далі - ПрАТ «Страхова компанія «Залізничні шляхи») до ДПІ задоволено; визнано протиправними дії ДПІ щодо зарахування грошових коштів, сплачених ПрАТ «Страхова компанія «Залізничні шляхи» за платіжними дорученнями № 263 від 25.03.2015, № 442 від 29.04.2015, № 525 від 25.05.2015, № 667 від 24.06.2015, № 880 від 29.07.2015, № 1084 від 27.08.2015, № 04 від 28.09.2015, № 1478 від 27.10.2015, № 1681 від 25.11.2015, як авансові внески з податку на прибуток страхових організацій у рахунок податкового боргу; зобов`язано ДПІ вчинити дії щодо відображення в інтегрованій картці платника податку суми переплати з податку на прибуток страховика у сумі 1532687,18 грн, яка виникла в результаті сплати авансових внесків з податку на прибуток страховика, що були перераховані за платіжними дорученнями № 263 від 25.03.2015, № 442 від 29.04.2015, № 525 від 25.05.2015, № 667 від 24.06.2015, № 880 від 29.07.2015, № 1084 від 27.08.2015, № 04 від 28.09.2015, № 1478 від 27.10.2015, № 1681 від 25.11.2015; зобов`язано ДПІ підготувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби України висновок про повернення надміру сплаченої ПрАТ «Страхова компанія «Залізничні шляхи» суми податку на прибуток страхових організацій у сумі 1532687,18 грн з відповідного бюджету; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ на користь ПрАТ «Страхова компанія «Залізничні шляхи» витрати зі сплати судового збору у розмірі 4356,00 грн.

4. 15 серпня 2017 року Полтавський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист в адміністративний справі № 816/2042/16 щодо зобов`язання ДПІ підготувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби України висновок про повернення надміру сплаченої ПрАТ «Страхова компанія «Залізничні шляхи» суми податку на прибуток страхових організацій у сумі 1532687,18 грн з відповідного бюджету.

5. 22 серпня 2017 року головний державний виконавець ВПВР УДВС ГТУЮ Дрібна Ю.А. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №54568412, якою відкрила виконавче провадження з виконання згаданого виконавчого листа у справі № 816/2042/16, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 15 серпня 2017 року.

6. У пункті 2 постанови про відкриття виконавчого провадження від 22 серпня 2017 року ВП № 54568412 зазначено про необхідність боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, про що невідкладно повідомити ВПВР УДВС ГТУЮ.

7. Листом від 31 серпня 2017 року вих. № 2559/9/16-01-10-34 «Про надання інформації» ДПІ повідомила головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ Дрібну Ю.А. про те, що 31 серпня 2017 року ДПІ звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою про роз`яснення способу виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 5 травня 2017 року у справі № 816/2042/16, у зв`язку з чим просила зупинити виконавче провадження № 54568412 з виконання виконавчого листа № 816/2042/16, виданого 15 серпня 2017 року.

8. У своєму листі ДПІ також зазначила, що у неї виникло питання стосовно визначення порядку та способу виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 05 травня 2017 року у справі № 816/2042/16, у зв`язку з чим висловила думку про те, що рішення щодо зобов`язання підготувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби України висновок про повернення надміру сплаченої ПрАТ «Страхова компанія «Залізничні шляхи» суми податку на прибуток страхових організацій свідчить про втручання суду в компетенцію суб`єктів владних повноважень та є порушенням принципу розподілу влад. ДПІ також зауважила, що не погоджується з рішеннями судів у справі № 816/2042/16 та звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на ці рішення судів, а заодно подала клопотання про зупинення виконання рішень Полтавського окружного адміністративного суду від 05 травня 2017 року та Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року у справі № 816/2042/16.

9. 21 вересня 2017 року старший державний виконавець ВПВР УДВС ГТУЮ Запорожець Т.Ю. при примусовому виконанні виконавчого листа № 816/2042/16, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 15 серпня 2017 року, виніс постанову про накладення штрафу ВП № 54568412, якою на боржника (ДПІ) за невиконання рішення суду накладено штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн. та зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів.

10. Відтак ДПІ листом від 05 жовтня 2017 року № 2261/9/16-01-10-34 «Про надання інформації» повідомила ВПВР УДВС ГТУЮ про ті самі обставини, які були викладені в попередньому листі від 31 серпня 2017 року № 2559/9/16-01-10-34, а також зазначила про апеляційне оскарження ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2017 року (якою відмовлено у роз`ясненні судового рішення).

11. У зв`язку із невиконанням станом на 18 жовтня 2017 року рішення суду в повному обсязі, ненаданням до ВПВР УДВС ГТУЮ доказів поважних причин невиконання рішення суду в повному обсязі, старший державний виконавець ВПВР УДВС ГТУЮ Запорожець Т.Ю. виніс постанову про накладення штрафу від 18 жовтня 2017 року ВП № 54568412, якою за повторне невиконання рішення суду на боржника (ДПІ) накладено штраф на користь держави у розмірі 10200,00 грн. і зобов`язав боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів, водночас попередивши про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

12. Також 18 жовтня 2017 року до Головного управління Національної поліції в Полтавській області направлено повідомлення (у ВП №54568412) про вчинення кримінального правопорушення щодо невиконання рішення суду.

13. Крім того, на підставі пункту 11 частини першої статті 39, статті 40 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), у зв`язку із вжиттям ВПВР УДВС ГТУЮ всіх можливих заходів та у зв`язку із неможливістю виконати рішення суду без участі боржника, постановою від 18 жовтня 2017 року ВП № 54568412 старший державний виконавець ВПВР УДВС ГТУЮ Запорожець Т.Ю. закінчив виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 816/2042/16, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 15 серпня 2017 року, про зобов`язання ДПІ підготувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби України висновок про повернення надміру сплаченої приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Залізничні шляхи» суми податку на прибуток страхових організацій у сумі 1532687,18 грн. з відповідного бюджету.

14. Позивач не погодився з постановою про накладення штрафу від 21 вересня 2017 року ВП № 54568412, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення.

15. Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 10 листопада 2017 року відмовив у задоволенні позову.

16. Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 17 січня 2018 року залишив постанову суду першої інстанції без змін.

17. Суди попередніх інстанцій зазначили, що рішення суду в адміністративний справі № 816/2042/16, яке набрало законної сили та за яким 15 серпня 2017 року Полтавський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист, не виконано у визначений строк. Доказів, які б давали підстави відповідно до статті 34 Закону № 1404-VIII для зупинення вчинення виконавчих дій на час винесення спірної постанови про накладення штрафу, суду не надано.

18. Суд апеляційної інстанції також зауважив, що при прийнятті спірної постанови відповідач діяв відповідно до вимог Закону № 1404-VIII. Щодо доводів податкового органу про звернення до суду із заявою про роз`яснення судового рішення та про незрозумілість порядку виконання судового рішення, суд апеляційної інстанції зазначив, що за частиною першою статті 34 Закону № 1404-VIII це не є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Додав, що ДПІ, окрім заяви про роз`яснення судового рішення, не подавало до суду інших заяв, як-от щодо відстрочки або розстрочки виконання рішення, встановлення або зміни способу і порядку виконання рішення, на підставі яких вчинення виконавчих дій можна було б зупинити.

IV. Касаційне оскарження

19. У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

20. Обставини, якими позивач обґрунтовує вимоги касаційної скарги, за змістом аналогічні тим, які зазначено у позові. Зокрема позивач наголосив, що судові рішення, за якими видано виконавчий лист і розпочато виконавче провадження, він оскаржив в касаційному порядку. Крім того, зауважив, що звернувся до суду першої інстанції про роз`яснення способу виконання судового рішення, однак ухвалою від 8 вересня 2017 року йому відмовлено в роз`ясненні. Відтак оскаржив цю ухвалу в апеляційному порядку і зазначена обставина, на думку позивача, в сукупності з наведеним вище свідчить, що підстав для накладення штрафу не було.

21. вважає, що суди попередніх інстанцій надали хибну правову оцінку обставинам цієї справи, тому їхні висновки про відсутність підстав для задоволення позову є помилкові.

22. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити оскаржені судові рішення без змін, адже їхні висновки ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права. Зокрема зауважив, що звернення до суду із заявою про роз`яснення судового рішення не є підставою для зупинення виконавчих дій. Водночас інших підстав для прийняття такого рішення не було. Тож оскільки рішення суду, за яким видано виконавчий лист, не було виконано у визначений строк і без поважних причин, державний виконавець мав достатні підстави для накладення на боржника штрафу.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування.

23. Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII (тут і далі - в редакції, яка діяла на дату виникнення спірних відносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

24. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

25. Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

26. Згідно з частиною п`ятою статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

27. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

28. Відповідно до частини шостої статті 26 Закону №1404-VIII рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

29. За змістом статті 28 Закону №1404 копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

30. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

31. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

32. Відповідно до частин першої-третьої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

33. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

34. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

35. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

36. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

37. Відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

38. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

VІ. Висновки Верховного Суду

39. У цій справі спір виник у зв`язку з тим, що державний виконавець на підставі статей 63, 75 Закону № 1404-VIII наклав на ДПІ (боржника у виконавчому провадженні) штраф за невиконання рішення суду.

40. Суди попередніх інстанцій встановили, що судове рішення, за яким видано виконавчий документ, зобов`язує боржника виконати певні дії, тож при відкритті провадження державний виконавець, відповідно до вимог статті 26 Закону № 1404-VIII, встановив строк, протягом якого ДПІ як боржник мала б виконати це судове рішення.

41. Позаяк у визначений строк цього зроблено не було, а причини, які повідомив позивач, не давали підстав для зупинення вчинення виконавчих дій відповідно до статті 34 Закону № 1404-VIII, державний виконавець мав обґрунтовані підстави відреагувати на таку поведінку боржника, ухваливши спірну постанову про накладення штрафу.

42. Аналіз наведених положень Закону №1404-VIII дає підстави вважати, що таке рішення державного виконавця за описаних обставин справи було закономірним. Мотиви, якими позивач доводить протиправність рішення, виправдовуючи свою поведінку як боржника у виконавчому провадженні, свідчать про небажання виконувати згадане судове рішення, аніж про існування об`єктивних причин, які не дають змоги це зробити.

43. Тому, на думку колегії суддів, в обсязі встановлених в цій справі обставин у зіставленні з правовим регулюванням спірних відносин висновки судів попередніх інстанцій про правомірність рішення відповідача ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.

44. Доводи позивача, якими він обґрунтовує касаційну скаргу, висновків судів і обставин справи не спростовують.

45. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX).

46. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-IX касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

47. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі - в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом № 460-IX; далі - КАС) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

48. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

49. Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

50. Переглянувши оскаржені судові рішення в межах заявлених вимог касаційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що підстави для їх скасування чи зміни відсутні.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX, статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

2. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року в цій справі - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді В. М. Бевзенко

Н. А. Данилевич