Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.12.2019 року у справі №810/4251/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 грудня 2019 року

м. Київ

справа №810/4251/15

адміністративне провадження №К/9901/13090/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В. М., суддів Єзерова А. А., Стародуба О. П.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Орендного підприємства "Броварипромжитлобуд"

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.09.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2016

у справі №810/4251/15

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області

до Орендного підприємства "Броварипромжитлобуд"

про стягнення заборгованості з витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

I. РУХ СПРАВИ

1. Позивач звернувся до суду з позовом до Орендного підприємства "Броварипромжитлобуд" (далі по тексту - відповідач) в якому просив стягнути з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України у м. Броварах та Броварському районі Київської області заборгованість з витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 2903,96 грн.

2. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23.09.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від
12.05.2016, позов задоволено повністю.

3. У поданій касаційній скарзі Орендне підприємство "Броварипромжитлобуд" із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судове рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що орендне підприємство "Броварипромжитлобуд" перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м. Броварах та Броварському районі Київської області відповідно до ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР (далі Закон № 400) та ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058), та є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

5. Позивачем були складені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. "б "- "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", згідно з якими відповідачеві визначено суму витрат по пільгових пенсіях, яка підлягає сплаті за червень-серпень 2015 року, в сумі 2903,96 грн.

6. Вищевказані розрахунки були отримані відповідачем 05.06.2015 та 06.07.2015, що підтверджується рекомендованими повідомленнями з відміткою про вручення.

7. Посилаючись на ту обставину, що заборгованість відповідачем у добровільному порядку у встановлені законодавством строки не сплачена, позивач звернувся з даним позовом до суду.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки сума боргу нарахована відповідно до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та не сплачена страхувальником добровільно, то борг підлягає стягненню в судовому порядку.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

9. У своїй касаційній скарзі відповідач наголошує, що Пенсійним органом неправомірно змінено призначення платежів та зараховано сплачені відповідачем суми коштів за 2015 рік в рахунок сплати заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення, оскільки таке право надано пенсійному органу лише щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій. Водночас, суми, які підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не є недоїмкою, штрафними санкціями чи пенею.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

11. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

12. Згідно зі п. п.6.8 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до ПФУ, затвердженої Постановою правління ПФУ від
19.12.2003 року №21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

13. Зазначені норми чинного законодавства передбачають наявність у підприємств обов'язку відшкодовувати Пенсійному органу витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених бувших працівникам таких підприємств.

14. Колегія суддів звертає увагу, що відповідач не заперечує проти наявності у нього зазначеного обов'язку, проте зазначає, що підприємством такий обов'язок за 2015 рік (спірний період) виконано в повному обсязі.

15. Задля правильного вирішення спору слід встановити, чи мав позивач право зараховувати сплачені відповідачем суми коштів за 2015 рік в рахунок сплати заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення.

16. Аналогічні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді. У постанові від 10.10.2019 (справа №816/394/17) Верховний Суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до п. 6 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. 2 Прикінцевих положень ~law10~.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень ~law11~ (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (пункт 6.4 Інструкції).

Пунктом 6.8 Інструкції встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень ~law12~, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

За правилами п. 6.10 Інструкції відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду України за місцем його реєстрації.

Зміст норм законів №1788-ХІІ, №2464-VI, №1058-IV та Інструкції свідчить про те, що право спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення надано пенсійному органу лише щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій. Водночас суми, які підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не є страховими внесками, недоїмкою, штрафними санкціями чи пенею.

Враховуючи що право визначати призначення платежу належить виключно платнику, у позивача не було правових підстав для зарахування вказаних коштів відповідача, направлених на погашення заборгованості за спірний період, на покриття заборгованості за попередні періоди.".

17. У цій справі суди встановили, що відповідно до платіжних доручень про оплату фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня по серпень 2015 року, а саме: № 45 від 22.01.2015 на суму 3 565,79 грн., № 59 від
12.02.2015 на суму 1 564,11 грн., № 65 від 24.02.2015 на суму 2 000,00 грн., № 82 від 19.03.2015 на суму 948,80 грн., № 105 від 17.04.2015 на суму 948,00

грн., № 126 від 21.05.2015 на суму 891,84 грн., № 139 від 24.06.2015 на суму 1
006,14 грн., № 152 від 20.07.2015 на суму 948,91 грн., № 3 від 21.08.2015 на суму 948,91 грн., відповідач у повній мірі виконав обов'язок щодо сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за 2015 рік, в тому числі і за спірний період червень-серпень 2015 року.

18. Проте, з наданих позивачем карток особового рахунку ОП "Бровапромжитлобуд" по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій суди встановили, що сплачені за вищезазначеними платіжними дорученнями кошти були враховані позивачем в погашення заборгованості за попередні періоди в порядку календарної черговості.

19. Таким чином, правовідносини у даній справі цілком тотожні правовідносинам у справі №816/394/17 і колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від правових висновків, викладених у зазначеній постанові.

20. З огляду на викладене, колегія суддів не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

21. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права.

22. Відповідно до ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

23. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову.

24. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 345, 351, 356 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Орендного підприємства "Броварипромжитлобуд" - задовольнити.

2. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.09.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2016 у справі №810/4251/15 - скасувати.

3. У задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області до Орендного підприємства "Броварипромжитлобуд" про стягнення заборгованості з витрат на виплату та доставку пільгових пенсій - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. М. Кравчук

Суддя А. А. Єзеров

Суддя О. П. Стародуб