Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.12.2019 року у справі №235/2773/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 грудня 2019 року

Київ

справа №235/2773/17

адміністративне провадження №К/9901/18393/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А. Ю.,

суддів - Мороз Л. Л., Рибачука А. І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 липня 2017 року (суддя Величко О. В. ) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року (колегія суддів: Сухарьок М. Г., Блохін А. А., Гаврищук Т. Г. ) у справі за позовом ОСОБА_1 до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити певні дії

УСТАНОВИЛ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19.04.2017 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов'язати Красноармійське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про пенсійне забезпечення" зарахувати до пільгового стажу період роботи з 07.04.2003 по 31.12.2004 та з 01.01.2009 по 25.12.2009 на ПАТ "Шахтобудмонтажне управління № 1", на якому працював монтажником гірничого обладнання, та з 01.09.2015 по
30.11.2016 на ТОВ "Шахтобудівельна компанія "Донецькшахтопроходка", де працював на посаді монтажника гірничого обладнання;

- зобов'язати Красноармійське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити призначення пенсії відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п. "б " ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" згідно з заявою позивача від 03.03.2017 № 1009.

Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року, адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги зазначає, що пенсійним органом правомірно відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки спірний період не підтверджуються індивідуальними відомостями про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб, а також період роботи з 01.09.2015 по 30.11.2016 в ТОВ "ШБК "Донецькшахтопроходка" у відомостях про спецстаж зазначено наказ, яким затверджено результати атестації робочих місць, проведеної підприємством
01.07.2015 на тимчасово непідконтрольній українській владі території. Довідка № 40 від 29.02.2016 видана підприємством, яке перебуває на території тимчасово непідконтрольній українській владі, має розбіжності з відомостями ОК-5 та не може прийматись Управлінням за основу при обрахунку пенсії на пільгових умовах.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

У зв'язку із відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, ця справа розглядалася в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 1 частини 1 статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач, пенсійний орган) із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

До заяви були додані наступні документи: копія паспорту та ідентифікаційного коду; трудова книжка НОМЕР_1 від 03.08.1979; довідка про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення від 28.10.2015 № 1427026277

Рішенням відповідача від 19.04.2017 позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з тим, що до пільгового стажу за Списком 2 не зараховано періоди роботи з 07.04.2003 по 31.12.2004 та з 01.01.2009 по 25.12.2009, які не підтверджуються даними, наявними в відомостях по спецстажу індивідуальних відомостей про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового соціального страхування, а також період роботи з
01.09.2015 по 30.11.2016 в ТОВ "ШБК "Донецькшахтопроходка", так як в відомостях про спецстаж зазначено наказ, яким затверджено результати атестації робочих місць, проведеної підприємством 01.07.2015 на тимчасово непідконтрольній українській владі території. Тому зазначив, що у позивача відсутній необхідний пільговий стаж.

Позивач вважаючи рішення відповідача протиправними, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, задовольняючи позовні вимоги позивача виходив з того, що пільговий стаж підтверджується трудовою книжкою та іншими уточнюючими документами з відповідними записами, яка заповнена відповідно до вимог чинного законодавства та є достатнім відповідно до пункту "а" ~law8~ для призначення пільгової пенсії.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. "б " ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі-Закон № 1788-XII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі-Закон № 1788-XII, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі-Закон № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками № 1 деталізоване у Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383).

Під повним робочим днем розуміють виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менш як 80% робочого часу, встановленого для працівників цього виробництва, професій чи посад, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних із виконанням певних трудових обов'язків (п. 2 Порядку № 383).

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Відповідно до пунктів 1,2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.

Судами встановлено, що відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 07.04.2003 був зарахований до штату ВАТ "Шахтобудмонтажне управління № 1" монтажником гірничого обладнання 4 розряду, 10.05.2005 звільнений на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням. 01 січня 2013 року був переведений до ТОВ "Шахтобудівельна компанія "Донецькшахтопроходка" монтажником гірничого обладнання 6 розряду.

Довідкою № 40 від 29.02.2016 належним чином підтверджено що ОСОБА_2 в період з
07.04.2003 по 25.12.2009 виконував роботи по монтажу і демонтажу гірничого обладнання на будуванні шахт України на посаді монтажник гірничого обладнання з повним робочим днем, що передбачено постановою Кабінету Міністрів України від
16.01.2003 № 36. Підставою для видачі довідки є накази, особова картка форми Т-2, розрахункові відомості на заробітну плату, накази про атестацію робочих місць № 59 від 04.07.2001 та № 83 від 06.07.2006. Атестація робочих місць на ТОВ
"ШБК "Донецькшахтапроходка" проведена 01.07.2015.

Згідно із частинами 1 -3 статті 9 Закону України № 1207-VII "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Разом з цим, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що у 1971 році Міжнародний суд Організації Об'єднаних Націй (далі - ООН) у документі "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" зазначив, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але "у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів".

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах "Лоізіду проти Туречиини" (Loizidou v. Turkey,
18.12.1996, §45), "Кіпр проти Туреччини" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). "Зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать".

При цьому, на думку колегії суддів, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що наявність стажу роботи позивача за Списком № 2, підтверджено належним чином, а відтак позивач має право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку в сукупності із дотриманням усіх необхідних умов для призначення пенсії, встановлених органом Пенсійного фонду.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 липня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді Л. Л. Мороз

А. І. Рибачук