Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2022 року

м. Київ

справа №640/19759/19

адміністративне провадження № К/990/28479/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 640/19759/19

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бреннтаг Україна» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування наказів,

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів Єгорової Н. М., Федотова І. В., Чаку Є. В.) від 20 вересня 2022 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Бреннтаг Україна» звернулося до суду з позовом, в якому, з рахуванням заяви про зміну позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати накази Головного управління ДПС у Київській області від 04 жовтня 2019 року № 346 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «БРЕННТАГ УКРАЇНА» та від 14 листопада 2019 року № 636 «Про внесення змін до наказу ГУ ДПС у Київській області від 04 жовтня 2019 року № 346».

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2021 року позов задоволено.

3. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

4. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2022 року витребувано справу із суду першої інстанції.

5. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в частині сплати судового збору.

6. На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, скаржником надіслано клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги з підстав неможливості сплати судового збору у встановлений строк.

7. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2022 року у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено, апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

8. 19 липня 2022 року відповідач повторно подав апеляційну скаргу.

9. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2022 року справу витребувано із суду першої інстанції.

10. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2022 року у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.

11. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

12. Не погоджуючись з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу скасувати, а справу направити для розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду.

13. Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

14. 17 листопада 2022 року до Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Бреннтаг Україна» надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року залишити без змін.

15. Ухвалою Верховного Суду зазначену справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.

IІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

16. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що оскаржуване рішення суду першої інстанції було прийнято 26 січня 2021 року, копію якого направлено до Головного управління ДПС у Київській області 29 січня 2021 року, однак апеляційну скаргу відповідачем було повторно подано 19 липня 2022 року, тобто після спливу одного року з моменту складення повного тексту судового рішення.

III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

17. У поданій касаційній скарзі скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та, як наслідок, незаконність прийняття рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження.

18. Скаржник зазначає, що Окружним адміністративним судом міста Києва зазначену справу було розглянуто у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження, копію рішення суду першої інстанції ним отримано не було.

18.1 Водночас зауважує, що вперше апеляційну скаргу було ним подано в межах строків на апеляційне оскарження, як тільки йому стало відомо про винесення судом першої інстанції рішення по справі.

19. Також скаржник зазначає, що підставою для повернення первинно поданої апеляційної скарги стала неможливість усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору.

19.1 Водночас скаржник зауважує, що судовий збір у розмірні 5763 грн за подання апеляційної скарги ним було сплачено 08 липня 2022 року згідно платіжного доручення № 1190 від 04 липня 2022 року.

20. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції скаржник також посилається на запровадження воєнного стану в Україні на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із наступного.

22. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

23. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

24. Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

25. Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

26. Частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

27. Згідно з частиною другою статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

28. Відповідно до частини другої статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

29. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

30. Водночас колегія суддів Верховного Суду зауважує, що встановлений річний строк у вищевказаній правовій нормі процесуального закону є присічним, таким, що не може бути поновлений, а тому правила частини другої статті 299 КАС України передбачають обов`язок, а не право суду відмовити у відкритті апеляційного провадження, не підлягають обмеженню в застосуванні та розширеному тлумаченню.

31. Це правило стосується випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень.

32. Із зазначеного правила існує виняток, згідно з яким річний строк на апеляційне оскарження може бути поновлений, якщо апеляційну скаргу подано суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

33. При цьому, законодавець, установивши зазначені виключення, виходив, зокрема, із безпосередньої обізнаності учасника справи - суб`єкта владних повноважень із наявністю відповідного судового провадження, а не з факту повідомлення його про дату, час і місце судового засідання чи надіслання копії судового рішення, яким розгляд справи закінчено.

34. Як свідчать матеріали справи, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року було відкрито провадження у справі № 640/19759/19 та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження. Копію зазначеної ухвали направлено позивачу 31 жовтня 2019 року, а отримано її - 04 листопада 2019 року.

34.1 Крім того, 19 листопада 2019 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву від відповідача.

35. Отже, відповідач був обізнаний про наявність провадження у справі № 640/19759/19.

36. Як убачається з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції ухвалено 26 січня 2021 року в порядку спрощеного позовного провадження.

37. Тобто, в даному випадку перебіг процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції розпочався 27 січня 2021 року (з наступного дня після складання повного тексту судового рішення).

38. Відповідно до інформації, яка міститься у Єдиному Державному реєстрі судових рішень, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2021 року було оприлюднено 29 січня 2021 року.

39. Первинну апеляційну скаргу було подано 30 грудня 2021 року, однак ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2022 року її було повернуто у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору.

40. З повторною апеляційною скаргою скаржник звернувся 19 липня 2022 року, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного рішення суду.

41. Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції було прийнято 26 січня 2021 року, апеляційну скаргу відповідачем повторно подано лише 19 липня 2022 року, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, то наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до частини другої статті 299 КАС України.

42. Колегія суддів також зауважує, що оскільки апеляційна скарга подана відповідачем після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, а також враховуючи його обізнаність про наявність судового провадження у цій справі, винятки, за яких пропущений строк може бути поновлено, на відповідача не поширюються.

43. Як наслідок, доводи й аргументи, покладені в основу касаційної скарги контролюючого органу щодо наявності обставин, які перешкоджали вчасному зверненню із апеляційною скаргою (зокрема, відсутність коштів на оплату судового збору), не можуть впливати на процесуальний наслідок подання скарги після спливу річного строку на апеляційне оскарження - відмову у відкритті апеляційного провадження без аналізу поважності причин пропуску цього строку.

44. Ураховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що апеляційну скаргу у цій справі було подано з пропуском річного строку на апеляційне оскарження, а тому апеляційний суд обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі частини другої статті 299 КАС України.

V. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

45. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

46. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

47. З урахуванням викладеного, Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

VI. Висновки щодо розподілу судових витрат

48. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

49. Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року у справі № 640/19759/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов