Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 липня 2019 року

Київ

справа №751/4319/17

адміністративне провадження №К/9901/24231/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача Бевзенка В.М.,

суддів: Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України

на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27.07.2017 (постановлена у складі судді Філатової Л.Б.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2017 (постановлена у складі колегії Кучми А.Ю., Аліменка В.О., Безименної Н.В.)

у справі №751/4319/17

за позовом Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України

до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області

про скасування постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Чернігівське об`єднане Управління Пенсійного фонду України звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови ВП №53459648 від 04.07.2017 старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області у Чернігівській області Назаренка М.Б. про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 78,48 гривень.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27.07.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2017, в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, оскільки вважає, що рішення судів попередніх інстанції були прийняті з порушенням норм матеріального процесуального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції в Чернігівській області перебуває виконавчий лист №751/6369/16-а, виданий 17.02.2017 Новозаводським районним судом міста Чернігова відповідно до якого - зобов`язано Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України провести ОСОБА_1 з 01.05.2016 перерахунок та виплату пенсії державного службовця відповідної посади за останнім місцем роботи на державній службі, з врахуванням підвищення з 01.12.2015, відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 09.12.2015 №1013, та довідки Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради від 29.04.2016 №4964/10, із урахуванням раніше проведених виплат.

21.02.2017 на підставі вищевказаного виконавчого листа було відкрито виконавче провадження № 53459648.

04.07.2017 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Назаренко М.Б. було винесено постанову ВП №53459648 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, якою стягнуто з боржника - Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України витрати на проведення виконавчих дій у сумі 78 грн. 48 копійок.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження добровільного виконання постанови Деснянського районного суду м. Києва від 13.10.2016 у справі №750/8943/16-а, а оскаржуване рішення прийнято в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Статтею 42 Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404) визначено, що кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої статті 42 Закону №1404.

Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону №1404 або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2830/5 Про встановлення видів та розмірів витрат виконавчого провадження, зокрема, частин першої, другої та дев`ятої розділу І, до видів витрат виконавчого провадження відносяться: виготовлення документів виконавчого провадження: папір; копіювання, друк документів; канцтовари; пересилання документів виконавчого провадження: конверти; знаки поштової оплати (марки); послуги маркувальної машини; послуги поштового зв`язку; послуги за користування Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень та після введення в дію статті 8 Закону № 1404 плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження.

Відповідно до частин першої, другої розділу ІІ Наказу № 2830/5 розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пунктах 1, 3, 6, 7, 10 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються відповідно до вартості товарів і послуг, зазначеної у відповідних договорах.

Розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пунктах 2, 4 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються згідно з тарифами Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта».

Згідно з Наказом Міністерства юстиції України від 29 грудня 2016 року №3917/5 «Про встановлення розмірів плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями» з 5 січня 2017 року плата за користування системою становить 51 гривню за кожне відкрите виконавче провадження.

Як встановлено судами попередніх інстанцій позивачем у добровільному порядку до початку примусового виконання було виконано судове рішення про проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , що підтверджується розпорядженням від 01.02.2017 та протоколом від 03.02.2017, про що повідомлено відповідача листом № 6484/06 від 27.02.2017, тобто після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №53459648 від 21.02.2017. Матеріалами справи не підтверджено оскарження позивачем постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №53459648.

Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що мотивувальна частина оскаржуваної постанови містить розрахунок здійснених відповідачем витрат із зазначенням обсягу та розміру усіх складових загальної суми витрат виконавчого провадження, який затверджено наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5, що відповідають встановленим розмірам станом на дату їх обрахунку та підтверджується доданими до письмових заперечень документами.

Суд вважає необґрунтованим доводи касаційної скарги про те, що положеннями статті 73 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заборонено використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом, оскільки вказані положення не застосовуються до спірних правовідносин та не можуть свідчити про протиправність оскаржуваної постанови.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції та ґрунтуються на довільному тлумаченні норм матеріального права.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин даної справи та з урахуванням викладеного, Суд не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України - залишити без задоволення.

2. Постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27.07.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2017 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М.Бевзенко

судді Н.А.Данилевич

Н.В.Шевцова