Історія справи

Ухвала КАС ВП від 08.04.2019 року у справі №804/744/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 червня 2019 року

Київ

справа №804/744/18

адміністративне провадження №К/9901/8898/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 (суддя Врона О.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019 (судді: Дурасова Ю.В. (головуючий), Божко Л.А., Іванов С.М.) у справі №804/744/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма Топстар" до Дніпропетровської митниці ДФС, третя особа, без самостійних вимог - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма Топстар" (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган, митний орган) за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про:

- визнання протиправним та скасування рішення Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України від 03.11.2017 № UA110000/2017/400010/2 щодо коригування митної вартості товарів;

- визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.11.2017 № UA110180/2017/00072;

- зобов`язання відповідача визначити митну вартість товару, що був ввезений за контрактом № 1СН 021/16 від 07.06.2016, специфікація № 2 від 30.06.2017 у відповідності до ст. 58 Митного кодексу України за методом 1 - за ціною договору;

- зобов`язання митного органу прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА ТОПСТАР» (ТОВ «НВФ ТОПСТАР») надмірно нараховану суму у розмірі 198 591,29 грн. при визначенні митної вартості товару по контракту за № 1CH 021/16 від 07.06.2016, специфікація № 2 від 30.06.2017 за рішенням від 03.11.2017 №UA110000/2017/400010/2 щодо коригування митної вартості товарів та подати його на виконання Головному Управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосуванні другорядного (резервного) методу визначення митної вартості товарів, оскільки позивачем до декларації митної вартості були додані документи, що підтверджують митну вартість. Натомість всі зауваження контролюючого органу не свідчать про неповноту чи про недостовірність відомостей щодо митної вартості імпортованих товарів, що вказані в поданих документах, а тому рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови прийняті відповідачем всупереч вимог Митного кодексу України та підлягають скасуванню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення відповідача від 03.11.2017 № UA110000/2017/400010/2 щодо коригування митної вартості товарів та визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.11.2017 за № UA110180/2017/00072. В задоволенні інших вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма Топстар" суму судових витрат по справі в розмірі 15724,43 грн.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 скасовано в частині стягнення судових витрат та в цій частині прийнято нове рішення, яким стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма Топстар" судовий збір за подачу позову в розмірі 2978,87 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

4. Суди попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог дійшли висновку, що надані позивачем документи для проведення митного оформлення підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за другорядним (резервним) методом та прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови, оскільки правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування основного методу не були спростовані контролюючим органом, посилання останнього на наявність розбіжностей в документах та недостовірність зазначених в них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

В частині відмови в задоволенні решти позовних вимог суди вказали, що митне оформлення товарів, що були зазначені у митній декларації від 03.11.2017 №UA110180/2017/416518, завершене унаслідок подання позивачем нової митної декларації від 06.11.2017 №UA11080/2017/416605 і сплатою фінансової гарантії, а відповідно позовна вимога про зобов`язання відповідача визначити митну вартість товару, що був ввезений за контрактом № 1СН 021/16 від 07.06.2016, специфікація № 2 від 30.06.2017 за методом 1 - за ціною договору, задоволенню не підлягають.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Дніпропетровської митниці ДФС надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області Висновок про повернення з Державного бюджету України ТОВ «НВФ Топстар» надмірно сплачених платежів у сумі 198 591,29 грн, то суди вказали, що така вимога є передчасною з огляду на те, що наданню висновку про повернення надмірно сплачених платежів передує певна встановлена законодавством процедура, зокрема подання відповідної заяви, проте позивач з такою до контролюючого органу не звертався.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2019, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019 в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Декларант позивача 03.11.2017 подав до митного поста «Спеціалізований» Дніпропетровської митниці ДФС електронну митну декларацію (далі - ЕМД) від 03.11.2017 №UA110180/2017/416518 для здійснення митного оформлення товару вироби з чавуну, нержавіючої сталі - промислова арматура для трубопроводів: вентилі кульові та конічні чавунні (товар 1); засувка чавунна (товар 2); клапан чавунний (товар 3).

Зазначений товар ввезений позивачем на митну територію України на підставі Специфікації від 30.06.2017 № 2 до Контракту від 07.06.2016 № IСН 021/16, укладеного позивачем з компанією YUANDA VALVE GROUP CO., LTD.

Митна вартість товару заявлена за основним методом - за ціною договору, на товар 1 на рівні 3,45 дол.США/кг; товар 2 на рівні 1,24 дол.США/кг; товар 3 на рівні 1,37 дол.США/кг.

Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення були подані наступні документи: контракт № 1СН 021/16 від 07.06.2016, специфікацію № 2 від 30.06.2017, рахунок - фактуру (інвойс) від 05.09.2017, рахунок проформу від 30.06.2017, пакувальний лист від 05.09.2017, коносамент від 11.09.2017, автотранспортну накладну від 19.10.2017, страховий поліс від 07.09.2017, банківський платіжний документ, що стосується товару, від 05.07.2016, банківський платіжний документ, що стосується товару, від 25.09.2017, сертифікат про походження товару від 12.09.2017, договір про надання послуг митного брокера від 14.03.2017, інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампа «Радіологічний контроль») від 19.10.2017, копія митної декларації країни відправлення від 07.09.2017.

У зв`язку з виявленими розбіжностями, контролюючий орган для підтвердження заявленої митної вартості запропонував позивачу надати додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

У відповідь на повідомлення митниці декларантом додатково надано лист без номера від 03.11.2017, прайс-лист та сертифікат дилера. Інших документів за сформованим переліком згідно п.3 статті 53 декларантом не надано. У наданому листі повідомлено, що «інших документів не має можливості надати».

За результатами розгляду додатково наданих документів встановлено, що прайс-лист від 15.06.2017 не містить відомостей щодо комерційних умов поставки товарів, що може свідчити, що він містить ціни зафіксовані на складі виробника, тобто на ЕХW - склад виробника. Зазначене свідчить про можливе невключення транспортних витрат до вартості імпортованих товарів. За результатами обчислення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості у відповідності до положень частини першої статті 54 Кодексу згідно наданих документів, встановлено, що декларантом невірно проведено обчислення митної вартості товарів за ЕМД №UА110180/2017/416518 та не включено страхові витрати до митної вартості товару, а також не підтверджені якісні характеристики товару, що впливають на рівень митної вартості імпортованих товарів.

Враховуючи зазначене, рішенням Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України від 03.11.2017 року за № UA110000/2017/400010/2 митну вартість товарів №1-3, що імпортуються, скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості 2 ґ - резервний метод визначення митної вартості. Митна вартість товару №1 скоригована до рівня ЕМД від 05.09.2017 № UA500040/2017/07023 - 3,56 дол/кг, товару №2 скоригована до рівня ЕМД від 23.10.2017 № UA110190/2017/508576 -3,55 дол/кг; товару №3 скоригована до рівня ЕМД від 25.07.2017 №UA110190/2017/505415- 3,3779 дол/кг.

У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано Картку відмови від 03.11.2017 №UA110180/2017/00072.

Товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов`язання за МД від 06.11.2017 №UA110180/2017/416605.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги контролюючий орган посилається на невідповідність висновку судів першої та апеляційної інстанцій фактичним обставинам справи, які, на думку контролюючого органу, полягають у безпідставному визначенні позивачем митної вартості товару за ціною договору, з огляду на те, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, на підставі яких проводився розрахунок.

9. Товариством надано відзив на касаційну, в якому позивач вказує на обґрунтованість висновку судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, у зв`язку з чим просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій просить залишити без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Конституція України:

10.1. Стаття 19.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11. Митний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Частина 1 статті 49.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

11.2. Частина перша статті 52.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

11.3. Частина друга статті 53.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

11.4. Частина третя статті 53.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

11.5. Частина четверта статті 53.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

11.6. Частина п`ята статті 53.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

11.7. Частина перша статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

11.8. Частина друга статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

11.9. Частина третя статті 54.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

11.10. Частина шоста статті 54.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

11.11. Частина сьома статті 54.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

11.12. Частина перша статті 57.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

11.13. Частина друга статті 57.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

11.14. Частина третя статті 57.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

11.15. Частина четверта статті 57.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

11.16. Частина восьма статті 57.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

13. Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

14. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

15. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

16. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

17. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

18. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

19. Судами встановлено, що позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які містять складові вартості товару, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару, та не містять неточностей чи розбіжностей.

20. Натомість, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

21. Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як містили розбіжності, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхили, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

Посилання контролюючого органу, як на підставу для невизнання заявленої позивачем вартості імпортованого товару, на те, що в поданому до митного оформлення страховому полісі відсутні відомості щодо відсоткової ставки страхування, загальної суми страхування та розміру страхової премії, суди попередніх інстанцій обґрунтовано не взяли до уваги з огляду на те, що поставка товару здійснювалась контрагентом позивача на умовах СIF ("Вартість, страхування, фрахт"), тобто продавець зобов`язаний укласти договір страхування на користь покупця проти ризику втрати та ушкодження товару під час перевезення та оплатити страхові внески, натомість у покупця відсутній обов`язок щодо страхування товару та, відповідно, він не може нести відповідальність за відсутність страхового полісу або не надання його продавцем, а також за неточності або невідповідність наявної в страховому полісі інформації. Крім того як встановлено судами відомості, які містяться у страховому полісі, дозволяють ідентифікувати експортну операцію з конкретною поставкою товару, отже відсутність в ньому даних про відсоткову ставку страхування, загальну суму страхування та розмір страхової премії не є підставою для коригування митної вартості товару.

Посилання контролюючого органу на те, що прайс-лист від 15.06.2017 не містить відомостей щодо комерційних умов поставки товарів, що, на думку митного органу може свідчити, що він містить ціни зафіксовані на складі виробника тобто на EXW, суди попередніх інстанцій також обґрунтовано не взяли до уваги, оскільки чинним законодавством України не визначені вимоги до прайс-листів, і останній не змінює основних умов договору.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

22. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.

23. Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість всупереч частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не довів і правових підстав для застосування резервного методу.

24. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи статті 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України, приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019 слід залишити без задоволення.

25. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

26. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019 у справі №804/744/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду