Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 червня 2019 року

Київ

справа №352/882/18

адміністративне провадження №К/9901/65687/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2018 постановлену у складі колегії суддів: Матковської З.М. (головуючий), Зотолочного В.С., Костіва М.В.

І. Обставини справи

1. У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Тисменецького районного суду Івано-Франківської області з позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.

2. Тисменецький районний суд Івано-Франківської області рішенням від 20.08.2018 в задоволенні позову відмовив.

Не погодившись з прийнятим рішенням представник позивача Шульган Ярослав Миколайович оскаржив його в апеляційному порядку.

3. Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27.09.2018 апеляційну скаргу Шульгана Я.М. представника ОСОБА_1 на рішення Тисменецького районного суду Івано-Франківської області від 20.08.2018 у справі № 352/882/18 повернув скаржнику у відповідності до статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

IІ. Провадження в суді касаційної інстанції

4. ОСОБА_1 , вважаючи вказану ухвалу суду апеляційної інстанції, такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права та обмежує права позивача на доступ до правосуддя подав касаційну скаргу.

5. Свої вимоги мотивує тим, що підставою повернення апеляційної скарги є ненадання скаржником Договору про надання правової допомоги від 13.04.2018 (або завіреної його копії) з метою з`ясування наявності чи відсутності обмежень правомочності адвоката, оскільки на зворотній стороні доданого до апеляційної скарги ордеру (серія КС № 449680) відсутній запис про наявність чи відсутність обмежень правомочності адвоката.

6. Проте, в матеріалах справи міститься копія Договору про надання правової допомоги від 13.04.2018, який було укладено між ОСОБА_1 та АО «ЛЕГАЛЛІТІС», та відповідно до якого представник Шульган Я.М. мав право підписувати апеляційну скаргу.

7. У зв`язку з наведеним позивач вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно застосував положення пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України та повернув апеляційну скаргу.

ІІІ. Нормативне врегулювання

8. Відповідно до частин першої, третьої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

9. Згідно з частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

10. У відповідності до частини четвертої статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI).

11. Відповідно до статті 26 означеного Закону України адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

12. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

13. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

14. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

IV. Оцінка Верховного Суду

15. Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27.09.2018 апеляційну скаргу Шульгана Я.М. представника ОСОБА_1 на рішення Тисменецького районного суду Івано-Франківської області від 20.08.2018 у справі № 352/882/18 повернув скаржнику.

16. Відмовляючи у прийнятті скарги, апеляційний суд виходив з того, що апеляційна скарга підписана адвокатом Шульганом Я.М. , на підтвердження своїх повноважень до апеляційної скарги останнім додано ордер серія КС №449680 на надання правової допомоги ОСОБА_1 від 10.09.2018, в якому зазначено, що підставою його видачі є договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги від 13.04.2018 №б/н. При цьому в наданому ордері на звороті ордера не вказано про наявність/відсутність обмежень правомочностей адвоката, встановлених угодою про надання правової допомоги.

17. Оскільки до апеляційної скарги не було додано договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги від 13.04.2018 б/н (його завіреної копії) або витягу з нього засвідченого підписами сторін та документів (їх завірених копій), що підтверджують статус представника скаржника як адвоката, то суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підписана особою, яка немає права її підписувати.

18. Колегія суддів Верховного Суду не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

19. Як убачається з матеріалів справи апеляційна скарга підписана адвокатом Шульганом Я.М . , що підтверджується доданим до матеріалів справи ордером на надання правової допомоги від 10.09.2018 серія № 449680, який виданий на підставі договору про надання правової допомоги.

20. Частиною першою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

21. Згідно з частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

22. Відповідно до частини четвертої статті 59 КАС України повноваження адвоката, як представника, підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

23. За приписами статті 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

24. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката.

25. Отже, ордер, який видано відповідно до Закону № 5076-VI, є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом із ордером чинна редакція КАС України не вимагає.

26. Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що виходячи зі змісту частин першої, третьої статті 26 Закону № 5076-VI, ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) лише на підставі вже укладеного договору. Крім того, адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (стаття 400-1 Кримінального кодексу України).

27. Положенням частини п`ятої статті 5 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

28. Згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

29. Зокрема, у рішенні від 04.12.1995 у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

30. У рішенні від 13.01.2000 у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28.10.1998 у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

31. Отже, виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, повернення апеляційної скарги з формальних підстав унеможливило доступ скаржника до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.

32. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2018 № 11-989заі18.

33. При таких обставинах Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що до позову не додано документів, які б підтверджували його волевиявлення на надання повноважень адвокату Шульгану Я.М. (завіреної копії або витягу із договору про надання правової допомоги від 13.04.2018).

34. За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

35. Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

V. Судові витрати

36. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

37. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Ухвалу Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27 вересня 2018 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко