Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 квітня 2019 року

м. Київ

справа №826/9500/15

адміністративне провадження №К/9901/1443/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018р. (судді - Чаку Є.В., Файдюк В.В., Мєзєнцев Є.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Український фінансовий світ», про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У травні 2015р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

-визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича про визнання нікчемним Договору банківського вкладу (депозиту) №44853 від 04.07.2014р., укладеного між ним та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Український фінансовий світ», оформлене наказом №6 від 18.11.2014р. (згідно переліку);

-зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо нього, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

-зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити його до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він є вкладником у розумінні статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не включення його до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, позбавило його можливості отримати суму відшкодування, яка гарантована вкладнику законом.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2015р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2015р. скасовано та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено частково.

Зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» про визнання нікчемним Договору банківського вкладу (депозиту) №44853 від 04.07.2014р., укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ», оформлене наказом №6 від 18.11.2014р. (згідно переліку) провадження закрито.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

З рішенням суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог не погодився відповідач - Уповноважена особа Фонду, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати в частині задоволення позовних вимог, та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що Уповноважена особа Фонду не виходила за межі наданих їй Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» повноважень, відповідачем вчинено всі передбачені законом заходи по виявленню нікчемних правочинів, проведеною перевіркою встановлено нікчемність договору банківського вкладу позивача, у зв'язку з чим у відповідача відсутній обов'язок включити позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування вкладу в межах гарантованої суми.

Крім того посилався на те, що судами належним чином не досліджено матеріали справи, не надано оцінку доводам відповідача з приводу того, що квитанція про внесення коштів не є доказом виникнення права на отримання відшкодування вкладу за рахунку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а висновки суду апеляційної інстанції щодо фактичного внесення грошових коштів до каси банку є помилковими.

Також посилався на те, що грошові кошти позивача є кредиторською заборгованістю, порядок виплати якої регламентовано ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

У письмових поясненнях Фонд гарантування вкладів просить касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду задовольнити, постанову апеляційного суду скасувати, а постанову суду першої інстанції залишити в силі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Згідно частин 1, 2, 5, 6 статті 27 цього Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно пункту 7 частини 3 статті 38 цього Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстави, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Частиною 4 статті 38 цього Закону передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.07.2014р. позивач і ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» уклали договір банківського вкладу (депозиту) «ПЛАНЕР» №44853, на підставі та на виконання підпункту 2.1.1 цього договору Банк відкрив позивачу рахунок.

Відповідно до п. 1.1 вказаного вище договору Банк приймає від клієнта (позивача) на вкладний депозитний рахунок грошові кошти в сумі 190 000 грн. у тимчасове строкове користування на строк до 04.08.2014р.

Відповідно до квитанції від 10.07.2014р. на рахунок позивача внесено кошти в розмірі 190 000 грн.

14.08.2014р. на підставі постанови Правління Національного банку України від 14.08.2014р. №491 «Про віднесення ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» до категорії неплатоспроможних» Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №69 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Банку», яким з 15.08.2014р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в банку Гончарова Сергія Івановича.

Постановою Правління Національного банку України від 10.11.2014р. №717 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ «КБ Український фінансовий світ».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13.11.2014р. №119 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Гончарова Сергія Івановича.

Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк» Український фінансовий світ» Гончарова С.І. від 18.11.2014р. №6 визнано нікчемними трансакції та правочини згідно з переліком та, зокрема, договір банківського вкладу (депозиту) «ПЛАНЕР» від 04.07.2014р. №44853.

Листом №001/4258 від 24.12.2014 року Уповноважена особа повідомила позивача про визнання договору банківського вкладу (депозиту) «ПЛАНЕР» від 04.07.2014р. №44853 нікчемним правочином.

Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи наказ про визнання нікчемним договору банківського вкладу, укладеного між позивачем та Банком, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку діяла в межах наданих їй повноважень та на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Суд виходив з того, що нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не передбачено ніяких дій, які необхідно вчинити Уповноваженій особі Фонду, для визнання правочинів нікчемними; Уповноважена особа Фонду відповідно до Закону лише забезпечує перевірку правочинів на предмет виявлення таких, які вже є нікчемними.

Крім того, суд виходив з того, що кошти були внесені в післяопераційний час, а копія платіжного доручення позивача не відповідає вимогам законодавства та не може слугувати доказом внесення готівкових грошових коштів в касу банку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що укладання договору та проведення фінансових операцій щодо зарахування коштів на рахунок, відкритий на ім'я позивача, погіршувало фінансове становище банку і сприяло приведенню банку до неплатоспроможності.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині включення позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суд дійшов висновку що такі є передчасними, а тому задоволенню не підлягають.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову про часткове задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК та частини третьої статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписала уповноважена особа Фонду як особа, що здійснює повноваження органу управління банку.

Також, суд виходив з того, що перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону №4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним, а положення статті 228 ЦК не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання про віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону №4452-VI.

Закриваючи провадження в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» про визнання нікчемним Договору банківського вкладу (депозиту) №44853 від 04.07.2014р., укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ», оформлене наказом №6 від 18.11.2014р. (згідно переліку), апеляційний суд, з посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, виходив з того, що встановлена правова природа такого наказу унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його недійсним, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу уповноваженої особи Фонду у частині визнання правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між банком та позивачем, нікчемним, не можуть бути розглянуті в судовому порядку.

Відмовляючи у задоволенні позовних щодо включення позивача до загального переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у Банку за рахунок Фонду, апеляційний суд виходив з того, що такі є передчасними.

З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки апеляційного суду не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що між позивачем та ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» укладено договір банківського вкладу, позивач в силу Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відповідає вимогам до вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, відповідач протиправно не подав до Фонду інформацію щодо позивача інформацію про наявність таких підстав, а тому апеляційним судом обґрунтовано прийнято рішення про часткове задоволення позову.

Крім того, предметом розгляду і доведення у даній справі були фактичні обставини щодо наявності чи відсутності у відповідачів передбачених законом підстав для невключення позивача до Переліку вкладників і відповідно правомірності в зв'язку з цим їх дій та бездіяльності.

В той же час, встановлення дійсної належності отриманих на рахунок позивача коштів, фактів поділу великого вкладу з метою набуття права на його відшкодування за рахунок коштів Фонду, дотримання посадовими особами вимог щодо нерозголошення банківської таємниці, а також наявність в окремих осіб умислу на заволодіння державними коштами не були предметом розгляду у даній справі.

Такі фактичні обставини підлягають самостійному доведенню і встановленню на підставі відповідних доказів, за участю усіх осіб, для яких встановлення таких обставин може мати значення.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» залишити без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018р. - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук