Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.11.2019 року у справі №804/394/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 листопада 2019 року

Київ

справа №804/394/16

адміністративне провадження №К/9901/2989/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Калашнікової О. В.,

суддів - Білак М. В., Губської О. А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №804/394/16

за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Дніпропетровської області про скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2017 року (прийняту у складі головуючого судді Конєвої С. О.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Кругового О. О., суддів: Прокопчук Т. С., Шлай А. В. )

I. РУХ СПРАВИ

1.18 січня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Прокуратури Дніпропетровської області, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:

1.1. визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Дніпропетровської області №2753к від 14 грудня 2015 року щодо звільнення позивача з посади старшого прокурора прокуратури Центрально-Міської прокуратури м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та органів прокуратури Дніпропетровської області;

1.2. зобов'язати прокуратуру Дніпропетровської області змінити дату звільнення ОСОБА_1 з посади старшого прокурора прокуратури Центрально-Міського району м.

Кривого Рогу Дніпропетровської області та органів прокуратури на дату видачі йому трудової книжки 21 грудня 2015 року;

1.3. поновити позивача на роботі в органах прокуратури Дніпропетровської області;

1.4. поновити позивача на посаді рівнозначній тій, яку позивач займав до звільнення, яка існує на даний момент;

1.5. стягнути на користь позивача з прокуратури Дніпропетровської області середній заробіток за час вимушеного прогулу.

2. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Прокуратури Дніпропетровської області про скасування наказу №2753к від 14 грудня 2015 року, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишено без розгляду.

3. Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить їх скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

IІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

4. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивач, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, два рази поспіль без поважної причин не прибув до суду, не направив клопотання про відкладення розгляду справи або розгляду справи у його відсутність.

IIІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу:

5.1. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені з порушенням норм процесуального права, а тому підлягають скасуванню.

6. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу:

6.1. Відповідач посилається на те, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з дотриманням норм процесуального права, на підставі повно та всебічно з'ясованих обставинах справи, а тому не підлягає скасуванню.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

8. Судами встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з даним адміністративним позовом 18 січня 2016 року.

9. Справу було призначено до розгляду на 22 серпня 2017 року.

10.22 серпня 2017 року на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів позивачем.

11.22 серпня 2017 року справу було призначено до розгляду на 28 серпня 2017 року на 11:45 годину.

12. Позивача про час та місце розгляду справи повідомлено телефонограмою та шляхом направлення повістки про виклик до суду на його електронну пошту.

13.28 серпня 2017 року ОСОБА_1 до суду не прибув, причини неявки не пояснив, подав клопотання про долучення до матеріалів справи рейтингових списків із зазначенням підсумкового балу працівників.

14. У зв'язку з неявкою позивача до суду, розгляд справи було відкладено на 04 вересня 2017 року, про час та місце наступного судового засідання позивача повідомлено телефонограмою та шляхом направлення повістки про виклик до судового засідання електронною поштою.

15.04 вересня 2017 року позивач також не прибув до суду, у зв'язку з чим, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 було залишено без розгляду.

16. Як уже було зазначено, ухвалюючи оскаржувані судові рішення про залишення позову без розгляду, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що позивач не з'явився в судове засідання двічі поспіль без поважних причин 28 серпня 2017 року та 04 вересня 2017 року відповідно, при цьому позивач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи у відповідності до вимог статті 38 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

17. Колегія суддів вважає такий висновок правильним та зазначає наступне.

18. За правилами частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

19. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 155 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року) суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

20. Судами встановлено, що позивач двічі поспіль, 28 серпня 2017 року та 04 вересня 2017 року, без поважної причини не прибув у судове засідання суду першої інстанції, про причини неявки не повідомив, не надав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

21. В касаційній скарзі позивач наголошує, що 28 серпня 2017 року та 04 вересня 2017 року він фактично не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, оскільки повістки про виклик у судове засідання надруковані невідомим шрифтом, на підтвердження вказаного факту позивачем долучено до матеріалів справи повістки, які роздруковані без допомоги програми PDF редактору.

22. Відповідно до статті 33 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі, з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою.

23. Згідно з частиною 3 статті 33 КАС України судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, складеного відповідно до частиною 3 статті 33 КАС України факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації.

24. Згідно з частиною 1 статті 34 КАС України, у повістці про виклик зазначаються: 1) найменування та адреса адміністративного суду; 2) ім'я фізичної особи, яку викликають до суду, або найменування органу, підприємства, установи, організації, представник яких викликається; 3) дата, час і місце судового засідання; 4) назва і номер адміністративної справи; 5) в якому процесуальному статусі викликається ця особа (як позивач, відповідач, свідок тощо); 6) у разі необхідності - пропозиція особі, яка бере участь у справі, подати всі раніше не подані докази; 7) обов'язок адресата повідомити про наявність поважних причин неможливості прибути до суду; 8) роз'яснення наслідків неприбуття до суду; 9) обов'язок особи, яка одержала повістку у зв'язку з відсутністю адресата, за першої можливості вручити її адресату.

25. Відповідно до частини 1 статті 38 КАС України суб'єкту владних повноважень текст повістки надсилається електронною поштою (факсимільним повідомленням) на адресу електронної пошти або на номер факсу (телефаксу), які містяться у Єдиній базі даних електронних адрес, номерів факсів (телефаксів) суб'єктів владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду і приєднується секретарем судового засідання до справи. Таке підтвердження є достатнім доказом належності повідомлення суб'єкта владних повноважень про дату, час і місце судового розгляду. Якщо протягом двох робочих днів з дня направлення тексту повістки підтвердження від суб'єкта владних повноважень не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і є достатнім доказом належності повідомлення суб'єкта владних повноважень про дату, час і місце судового розгляду.

26. Частиною 2 статті 38 КАС України визначено, що порядок частини першої цієї статті може бути застосовано також щодо особи, яка бере участь у справі, незалежно від того, чи є вона суб'єктом владних повноважень, у разі, якщо вона зазначила адресу своєї електронної пошти (номер факсу, телефаксу) і не висловила заперечень проти її використання для одержання текстів судових рішень та інших документів.

27. Отже, чинним законодавством передбачено декілька альтернативних варіантів повідомлення осіб, які беруть участь у справі про виклик їх до судового засідання: 1) повідомлення про час та місце розгляду справи шляхом надіслання повістки про виклик до суду поштовим зв'язком, 2) надіслання тексту повістки електронною поштою; 3) повідомлення тексту повістки телефонним або факсимільним зв'язком.

28. Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції було повідомлено позивача про виклик у судові засідання, які мали місце 28 серпня 2017 року та 04 вересня 2017 року шляхом надіслання тексту повістки електронним зв'язком, а також шляхом повідомлення про виклик у судові засідання телефонограмами.

29. Позивачем не висловлювалися заперечення проти одержання судових повісток зазначеним способом. Факт отримання телефонограм від працівника суду позивачем не заперечується.

30. Крім цього, як встановлено судами, повістки про виклик до суду осіб, які беруть участь у справі, мітять всі необхідності реквізити та відповідають статті 34 КАС України щодо своєї форми та змісту.

31. Посилання скаржника на те, що він не зміг роздрукувати текст повістки за допомогою PDF редактора, що призвело до неможливості зрозуміти їх зміст, а також те, що позивач забув на яку дату призначено розгляд справи, не може свідчити про поважність підстав не прибуття до суду.

32. Позивач отримавши повістки, які він не зрозумів, а також забувши про час та місце розгляду справи, не був позбавлений можливості з'ясувати інформацію про рух справи за допомогою телефонного або електронного звернення до суду, або за допомогою Інтернет ресурсу "електронний суд ", через веб-портал "Судова влада" на сторінці суду першої інстанції, або шляхом особистого звернення до співробітників суду.

33. Крім того, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, що обов'язку суду повідомити особу про час та місце розгляду справи кореспондує також обов'язок особи, яка бере участь у справі у разі неможливості прибуття до суду надати клопотання про відкладення розгляду справи та повідомити суд про причини неявки, або особисто з'явитись за викликом суду чи забезпечити явку свого повноважного представника.

34. Проте, позивач жодних дій для з'ясування забутої ним інформації про призначення справи до розгляду не здійснив, не повідомив суд про причини неприбуття у судове засідання 28 серпня 2017 року та 04 вересня 2017 року та клопотань про відкладення розгляду справи, з підстав зокрема незрозумілості змісту отриманих повісток до суду не подавав.

35. Отже, проаналізувавши вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм процесуального права та підстави для їх скасування відсутні.

36. За правилами частини 1 статті 341 КАС України (в редакції після 15 грудня 2017 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

37. Згідно з частиною 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

38. Частиною першою статті 350 цього ж Кодексу закріплено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

39. Таким чином, оскільки суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, підстави для їх скасування відсутні, а тому касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а згадані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

постановив:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................

О. В. Калашнікова

М. В. Білак

О. А. Губська,

Судді Верховного Суду