Історія справи

Ухвала КАС ВП від 10.08.2020 року у справі №640/10125/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 640/10125/19

адміністративне провадження № К/9901/19310/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шевцової Н. В.,

суддів: Данилевич Н. А., Соколова В. М.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 640/10125/19

за позовом ОСОБА_1, Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськаз"

до 1) Міністерства юстиції України, 2) приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка Андрія Сергійовича,

третя особа - Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про визнання протиправними дії

за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз"

на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2020 року, ухвалене в складі головуючого судді Шевченко Н. М.,

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2020 року, прийняту колегією суддів в складі: головуючого судді Кузьмишиної О. М., суддів Костюк Л. О., Кобаля М. І.,

УСТАНОВИЛ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач - 1, ОСОБА_1), Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (далі - позивач - 2, АТ "Дніпропетровськгаз") звернулися до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач-1, Мін'юст), приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка Андрія Сергійовича (далі - відповідач - 2, приватний виконавець Куземченко А.

С. ), третя особа Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - третя особа, АТ "НАК" Нафтогаз України"), в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просили:

1.1. визнати протиправними дії Міністерства юстиції України, що полягають у проведенні невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка А. С. без дослідження та аналізу фактичних обставин по порушенню прав АТ "Дніпропетровськгаз", викладених у скарзі від 06 червня 2019 року № 21 та складання за її результатами довідки від 19 липня 2019 року;

1.2. визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого органу Дніпропетровської області Куземченка А. С. по відкриттю виконавчого провадження № ~organization0~ та інших постанов, винесених в рамках виконавчого провадження № ~organization1~.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Міністерством юстиції України протиправно проведено невиїзну перевірку діяльності приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка А. С. без дослідження та аналізу фактичних обставин по порушенню прав АТ "Дніпропетровськгаз", викладених у скарзі від 06 червня 2019 року № 21, та складання за її результатами довідки від 19 липня 2019 року. Внаслідок цього, на думку позивачів, Мін'юст дійшов безпідставних висновків щодо відсутності порушень з боку приватного виконавця виконавчого органу Дніпропетровської області Куземченка А. С. по відкриттю виконавчого провадження № ~organization2~ та інших постанов, винесених в рамках виконавчого провадження № ~organization3~.

3. Відповідач -1 заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав того, що під час перевірки приватного виконавця Куземченка А. С. Міністерством юстиції України затребувано всі необхідні відомості в межах предмету заявленої скарги.

За наслідками перевірки установлено, що приватним виконавцем при відкритті виконавчого провадження № ~organization4~ не порушені вимоги приписів Закону України "Про виконавче провадження".

4. Представник третьої особи заперечувала проти задоволення позовних вимог.

ІІ. Установлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи

5. Постановою від 05 червня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрієм Сергійовичем відкрито виконавче провадження ВП № ~organization5~ на підставі наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2016 року № 904/4470/16 про стягнення з АТ "Дніпропетровськгаз" на користь НАК "Нафтогаз України" заборгованості. АТ "Дніпропетровськгаз" значиться у наказі боржником.

6. У межах цього виконавчого провадження відповідачем-2 вчинено ряд виконавчих дій з винесенням відповідних постанов щодо примусового виконання рішення суду.

ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

7. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2020 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2020 року, закрито провадження в справі в частині позовних вимоги до приватного виконавця Куземченка А. С. щодо визнання протиправними дій приватного виконавця виконавчого органу Дніпропетровської області Куземченка Андрія Сергійовича по відкриттю виконавчого провадження ВП № ~organization6~ та інших постанов, винесених в рамках виконавчого провадження ВП № ~organization7~.

8. Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій приватного виконавця виконавчого органу Дніпропетровської області Куземченка А. С. по відкриттю виконавчого провадження № ~organization8~ та інших постанов, винесених в рамках виконавчого провадження № ~organization9~, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що цей спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки предметом оскарження є рішення та дії державного виконавця у виконавчому провадженні з примусового виконання судового рішення, прийнятого в порядку господарського судочинства, а позивач 2 є стороною у межах такого виконавчого провадження.

IV. Касаційне оскарження

9. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, представник позивача-2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 04 серпня 2020 року.

10. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач -2 указує, що судами попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, зокрема статті 55 Конституції України, частини 2 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", та порушено норми процесуального права, а саме частини 1 статті 2, статті 9 пункту 1 частини 1 статті 19, частини 5 статті 242 КАС України.

11. Посилаючись на частину другу статті 74 "Про виконавче провадження", позивач-2 зазначає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи за позовом осіб, які не є учасниками виконавчого провадження та не є особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органу державної виконавчої служби, якими порушено їх права чи свободи.

12. За доводами позивача-2, позов заявлено не тільки АТ "Дніпропетровськгаз", але і його акціонером - ОСОБА_1, права та інтереси якого, на його думку, порушені відповідачами в справі. З метою ефективного захисту прав ОСОБА_1, які на думку позивача, не можуть бути захищеними порядку господарського судочинства, позивач-1 і звернувся з цим позовом до адміністративного суду.

13. У зв'язку із наведеним позивач-2 просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення та направити скаргу для продовження розгляду.

14. Касаційна скарга містить клопотання про розгляд справи за участі представника позивача -2.

15.10 серпня 2020 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження та витребувано з Окружного адміністративного суду міста Києва справу № 640/10125/19.

16.20 серпня 2020 року справа № 640/10125/19 надійшла до Верховного Суду.

17.21 серпня 2020 року у Верховному Суді зареєстровано відзив на касаційну скаргу, наданий представником третьої особи.

18. У відзиві на касаційну скаргу представник третьої особи зазначає, що ОСОБА_1 не відноситься а ні до учасників виконавчого провадження, а ні до осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій, тобто до осіб, які можуть звертатися до адміністративного суду в порядку частини 1 статті 287 КАС України.

19. Щодо твердження позивача-2 про порушення прав що ОСОБА_1 як акціонера Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", то третя особа зазначає, що виплата дивідентів здійснюється на підставі рішення загальних зборів підприємства з чистого прибутку, а розмір прибутку залежить від ефективної діяльності керівництва юридичної особи. Розмір прибутку не залежить від дій чи діяльності відповідачів у цій справі.

20. У зв'язку із зазначеним представник третьої особи просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

21. Відзив на касаційну скаргу третьої особи містить клопотання про розгляду справи за участі її представника.

22.08 вересня 2020 року у Верховному Суді зареєстровано відповідь на відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 13 травня 2020 року в справі № 320/6459/19 рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця можуть бути оскаржені особами, які не є сторонами такого виконавчого провадження, до адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

23. За доводами позивача-2 порушення прав ОСОБА_1 пов'язана саме з протиправними діями відповідачів, а саме, порушеннями, допущеними приватним виконавцем у виконавчому провадженні № ~organization10~ та проведенням формальної перевірки Мін'юстом.

24. Крім того, у відповіді на відзив на касаційну скаргу позивач-2 вказує, що він оскаржує постанову, винесену приватним виконавцем у виконавчому провадженні № ~organization11~ про стягнення основної винагороди.

V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

25. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

26. За правилами частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

27. Приписами частини 1 статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

28. Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

29. Відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

30. Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України).

31. При цьому гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

32. Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України, порушено їхні права.

33. Частиною 1 статті 340 Господарського процесуального кодексу України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

34. Водночас за змістом положень статей 2, 4 та 19 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

35. За частиною 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

36. Відповідно до частин 1 та 2 статті 74 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - ~law31~) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

36.1. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

VІ. Позиція Верховного Суду

37. Приписами частини 1 статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

38. Згідно з частиною 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

39. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційних скарг, суд касаційної інстанції виходить з такого.

40. Аналізуючи норми, наведені в розділі V цього рішення можна дійти висновку, що чинним законодавством передбачена можливість оскарження боржником або стягувачем дій державного виконавця до того суду, який видав виконавчий документ на виконання свого рішення, зокрема ухваленого в порядку господарського судочинства. Така скарга подається з метою судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого у відповідній справі.

41. Водночас згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за частиною 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

42. Розглядаючи питання розмежування юрисдикцій при оскарженні дій виконавця, Велика Палата Верховного Суду сформувала такі правові позиції:

- оскільки законодавство не передбачає порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, то в таких випадках (оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій) згідно з частиною 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства (подібний правовий висновок викладено, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 660/612/16-ц (провадження № 14-19цс18), від 12 вересня 2018 року у справі № 906/530/17 (провадження № 12-213гс18), від 17 жовтня 2018 року у справах № 927/395/13 (провадження № 12-189гс18), № 5028/16/2/2012 (провадження № 12-192гс18), від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17 (провадження № 12-197гс18), від 13 лютого 2019 року у справі № 808/2265/16 (провадження № 11-1334апп18) та від 10 квітня 2019 року у справі № 908/2520/16 (провадження № 12-30гс19) та ін.

- Оскільки Господарським процесуальним кодексом України не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця особами, які не є сторонами такого виконавчого провадження, то відповідно до частини 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України такі спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства (подібний правовий висновок викладено, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 815/2255/16 (провадження № 11-177апп18) та від 27 березня 2019 року у справі № 823/359/18 (провадження № 1470апп18).

43. Підсумовуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 листопада 2019 року в справі № 905/386/18 зазначає, що сторони, інші учасники та особи можуть звернутися до суду, який видав виконавчий документ, зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність виконавців та посадових осіб державної виконавчої служби в порядку ~law32~, якщо цей виконавчий документ виданий на виконання судового рішення, або - до адміністративного суду в порядку частини другої цієї ж статті, якщо він виданий на виконання рішення іншого органу (посадових осіб), та/або за умови перебування його у зведеному виконавчому провадженні, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій (аналогічну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 904/51/19 (провадження № 12-122гс19).

44. Вказаний висновок підтверджується також правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 29 листопада 2019 року в справі № 640/9158/19.

45. У справі № 640/9158/19 ОСОБА_1 та Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" звернулися до суду з позовом, в якому просили:

46. - визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України, що полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О.

М. від 23 квітня 2019 року № 23.04.2019-ВИХ-01;

47. - визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України, що полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О.

М. від 16 травня 2019 року № 16.05.2019-ВИХ-01;

48. - визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О. М. з відкриття виконавчого провадження № 58907481, № 59112735, № ~organization12~ та № 59116910 та винесення постанов в рамках виконавчих проваджень № 58907481, № 59112735, № ~organization13~ та № 59116910.

49. Ухвалою від 15 жовтня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини 6 статті 346 КАС України, мотивувавши це тим, що учасники справи оскаржують судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

50. Ухвалою від 29 листопада 2019 року в справі № 640/9158/19 Велика Палата Верховного Суду справу № 640/9158/19 за позовом ОСОБА_1, Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" до Міністерства юстиції України, приватного виконавця Сивокозова Олександра Миколайовича про визнання протиправними бездіяльності та дій - повернула до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду у відповідній колегії.

51. У вказаній ухвалі Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виконавчі провадження у цій справі відкриті на виконання наказів господарського суду, стягувачем у цих виконавчих провадженнях є Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

52. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що вже викладала правову позицію з питань юрисдикції спорів щодо оскарження рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої особи державної виконавчої служби або приватного виконавця, в тому числі, і при виконанні зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднані судові рішення, ухвалені за правилами однієї юрисдикції.

53. Так, у постанові від 14 березня 2018 року у справі № 660/612/16-ц Велика Палата Верховного Суду Палата Верховного Суду розглянула питання юрисдикційності справ за скаргами на дії державного виконавця та зробила висновок про те, що вказані справи мають розглядатися в порядку того судочинства, у якому постановлено судові рішення, на виконання яких видано виконавчі документи, і це правило діє і при виконанні зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано судові рішення, ухвалені за правилами однієї юрисдикції.

54. У справі, що розглядається судами попередніх інстанцій установлено, що виконавче провадження ВП № ~organization14~ відкрито на підставі наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 904/4470/16, виданого 07 жовтня 2016 року, а позивач-2 значиться у наказі боржником.

55. Таким чином, ураховуючи, що позивач-2 є боржником в межах виконавчого провадження ВП № ~organization15~, яке відкрито на підставі наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 904/4470/16 і це виконавче провадження не є, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, то справи мають розглядатися в порядку того судочинства, у якому постановлено судові рішення, на виконання яких видано виконавчі документи, і це правило діє і при виконанні зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано судові рішення, ухвалені за правилами однієї юрисдикції.

56. Отже, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що цей спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки предметом оскарження є рішення та дії приватного виконавця у виконавчому провадженні з примусового виконання судового рішення, прийнятого в порядку господарського судочинства, а позивач 2 є стороною у межах такого виконавчого провадження.

57. Ураховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в ухвалі від 29 листопада 2019 року в справі № 640/9158/19, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, посилання позивача-2 у касаційній скарзі на те, що позивач-1 не є стороною виконавчого провадження значення не має, оскільки позивач-1 обґрунтовує порушення своїх прав фактом порушення прав юридичної особи, допущених приватним виконавцем у виконавчому провадженні.

58. Щодо посилання позивача-2 на те, що в межах цієї справи оскаржується також постанова, винесена приватним виконавцем у виконавчому провадженні № ~organization16~ про стягнення основної винагороди, то це не відповідає установленим обставинам справи, оскільки ні в позові, ні в заяві про зміну предмету позову не наведено вимог про оскарження постанови, винесеної приватним виконавцем у виконавчому провадженні № ~organization17~ про стягнення основної винагороди, так само як і не наведено обґрунтувань з цього приводу.

59. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір відповідно з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, у судових рішеннях повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

60. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VІІ. Судові витрати

61. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2020 року в справі № 640/10125/19 залишити без змін.

3. Судові витрати розподілу не підлягають.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Судді Н. В. Шевцова

Н. А. Данилевич

В. М. Соколов