Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.04.2018 року у справі №826/2263/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 826/2263/16

касаційне провадження № К/9901/46580/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С. М.,

суддів: Стародуба О. П., Шарапи В. М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" Луньо Іллі Вікторовича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від
14.12.2017 (головуючий суддя: Власенкова О. О.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 (головуючий суддя: Карпушова О. В., судді: Коротких А. Ю., Федотов І. В. ) у справі № 826/2263/16 за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції", третя особа: Публічне акціонерне товариство "Банк" Національні інвестиції" про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

15.02.2016 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Національні інвестиції" (далі - відповідач або уповноважена особа Фонду), третя особа: ПАТ "Банк" Національні інвестиції", у останній редакції якого просив:

визнати протиправним та скасувати наказ уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк "Національні інвестиції" Волощука І. Г. від 13.11.2015 № 56/1-ос в частині щодо Договору банківського рахунку від 15.09.2015, укладеного між ОСОБА_1 та АТ "Банк "Національні інвестиції";

зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Національні інвестиції" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в АТ "Банк "Національні інвестиції" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2017, яка була залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від
28.02.2018, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Банк "Національні інвестиції" Волощука І. Г. від 13.11.2015 № 56/1-ос в частині щодо договору банківського рахунку від 15.09.2015,укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ
"Банк "Національні інвестиції".

Зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Національні інвестиції" Луня І. В. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, якому необхідно здійснити відшкодування коштів за договором банківського рахунку №27365980/11/Т від 15.09.2015 (рахунок № НОМЕР_1), за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у межах граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій зазначили, що відповідачем, на якого покладено тягар доказування, не надано суду доказів того, що ОСОБА_2, своїми діями здійснював штучне розподілення коштів, які знаходились на його поточному рахунку, шляхом перерахування їх позивачу.

Водночас суди попередніх інстанцій не взяли до уваги твердження відповідача щодо нікчемності Договору банківського рахунку з підстав його укладення в період дії постанови НБУ від 15.09.2015 № 607/БТ, якою АТ "Банк "Національні інвестиції" віднесено до категорії проблемних", оскільки зазначена постанова є доступною для обмеженого кола осіб і не доводиться до відома клієнтів Банку. Тож, позивач не знав та не міг знати про її існування та обмеження, що в ній встановлені.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач направив на адресу суду касаційну скаргу (надійшла поштою 30.03.2018), у якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що у зв'язку з нікчемністю правочину (операції) щодо перерахування коштів з поточного рахунку ОСОБА_2 на поточний рахунок позивача та відповідно до статей 216, 236 Цивільного кодексу України в уповноваженої особи не було законних підстав для включення до Загального реєстру вкладників АТ "Банк "Національна інвестиція", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Ухвалою Верховного Суду від 10.04.2018 відкрито касаційне провадження у справі.

23.04.2018 на адресу Верховного Суду від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, де він зазначає про недоведеність відповідачем правових підстав для прийняття рішення про визнання нікчемним договору банківського вкладу та невключення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Враховуючи зазначене, просить відмовити у задоволені касаційної скарги та залишити судові рішення без змін.

В порядку статті 31 КАС України, пункту 15 Перехідних положень КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 18.08.2020 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.

Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з'ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судом, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та встановив таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.09.2015 між ОСОБА_1 та АТ "Банк "Національні інвестиції" було укладено Договір банківського рахунку №27365980/11/Т, відповідно до умов якого, Банк відкриває Клієнту поточний (поточні) рахунок (рахунки) № НОМЕР_1 в національній та/або іноземній валюті та здійснює його розрахункове та касове обслуговування відповідно до чинного законодавства, нормативно правових актів Національного банку України та умов цього Договору.

Також, 15.09.2015 постановою Національного банку України № 607/БТ "Про віднесення АТ "Банк "Національні інвестиції" до категорії проблемних" було прийнято рішення про віднесення АТ "Банк "Національні інвестиції" до категорії проблемних на строк 180 днів та запроваджено обмеження в його діяльності, зокрема, Банку було заборонено проведення будь-яких операцій за договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів, укладених до набрання чинності Постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.

17.09.2015 позивачем було отримано на власний поточний рахунок № НОМЕР_1 кошти в національній валюті України у розмірі 185 500,00 грн, що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 з призначенням платежу - "Повернення позики згідно Договору про надання безвідсоткової позики від
05.08.2015. Без ПДВ. Не за ЦП. Не пов'язаною з підприємницькою діяльністю".

На підставі постанови Правління Національного банку України від 17.09.2015 № 613 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 17.09.2015 прийнято рішення за № 172 про запровадження строком на три місяці з 18.09.2015 по 17.12.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ "Банк "Національні інвестиції" з делегуванням останній всіх повноважень, визначених статтями 37, 38, 39 Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - ~law22~). Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ "Банк "Національні інвестиції" було призначено Волощука І. Г.

13.11.2015 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Банк "Національні інвестиції" Волощуком І. Г. було видано наказ № 56/1-ос "Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів)", згідно якого було визнано операції, правочини, договори, перелік яких наведено в Додатку № 1, нікчемними, згідно ~law23~.

В подальшому, постановою Правління Національного банку України від 01.12.2015 № 853 вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ "Банк "Національні інвестиції", та на підставі цієї Постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.12.2015 № 214 "Про початок процедури ліквідації АТ "Банк "Національні інвестиції" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації AT "Банк "Національні інвестиції" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію цього Банку Волощука І. Г. строком на 2 роки з 03.12.2015 по 02.12.2017 включно.

Листом № 4828/03 від 02.12.2015 ОСОБА_1 повідомлено про нікчемність правочину від 17.09.2015 щодо перерахування грошових коштів за платіжним дорученням в сумі 185 500,00 грн. з поточного рахунку, відкритого в АТ "Банк "Національні інвестиції" на ім'я ОСОБА_2 № НОМЕР_2 на поточний рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 з підстав, передбачених пунктом ~law24~, через здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Також листом № 4911/03 від 02.12.2015 ОСОБА_1 повідомлено про нікчемність Договору банківського рахунку № НОМЕР_1 від 15.09.2015 на підставі ~law25~.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд зазначає таке.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, ~law26~.

Вкладником згідно з ~law27~ є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до ~law28~ вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

~law29~ визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених ~law30~.

Згідно із ~law31~ Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 грн.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Нормами ~law32~ встановлено порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, а саме:

уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог ~law33~ станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку;

уповноважена особа Фонду формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;

уповноважена особа Фонду формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом.

Відповідно до ~law34~ з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту).

Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.

Згідно з положеннями ~law35~ Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ~law36~.

Відповідно до ~law37~ правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За правилами частини 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (частина 1 статті 236 ЦК України).

Постановою Правління НБУ від 15.09.2015 № 607/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" до категорії проблемних" прийнято рішення про віднесення цього Банку до категорії проблемних строком на 180 днів та запроваджено обмеження в його діяльності, зокрема, Банку заборонено проведення будь-яких операцій за договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, крім договорів, укладених до набрання чинності цією постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.

Частиною 2 статті 56 Закону України від 20.05.1999 № 679-XIV "Про Національний банк України" (далі - ~law40~) установлено, що НБУ видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

Нормативно-правові акти НБУ видаються у формі постанов Правління НБУ, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління НБУ. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно із законом пом'якшують або скасовують відповідальність (~law41~).

Відповідно до частини 3 статті 75 Закону України від 07.12.2000 №2121-III "Про банки і банківську діяльність" рішення НБУ про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею.

Верховний Суд зазначає, що застосовані в цій справі правові норми свідчать про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних мали у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду в межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200 000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється Фондом відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.

При цьому Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов'язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторони правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

За результатами перевірки, здійсненої відповідно до ~law43~, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону.

Такі правочини є нікчемними з моменту укладення, і визнання їх недійсними судом не вимагається.

Зокрема, відповідно до ~law44~ підставою для віднесення правочину (договору) до числа нікчемних є здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Вказана підстава для віднесення правочину до числа нікчемних введена в дію
12.08.2015 одночасно з набранням чинності ~law45~.

Необхідною та достатньою умовою для віднесення правочинів до числа нікчемних з підстав, передбачених ~law46~, є встановлення факту здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

В розумінні положень ~law47~ уповноважена особа Фонду наділена правом перевірки правочинів з метою виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним і кореспондує обов'язку встановити обставини, з якими закон пов'язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених і доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних правових наслідків.

Велика Палати Верховного Суду в постановах від 21.11.2018 у справі №810/896/16, від 28.11.2018 у справі № 826/3486/16, від 19.06.2019 у справі № 826/1793/16, у яких спір є аналогічний тому, який розглядається в цій справі ( № 816/378/16), дійшла висновку, що укладення договору банківського вкладу (рахунка) й зарахування на нього коштів відбулись до початку віднесення ПАТ "Банк "Національні інвестиції" до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ~law48~.

Зазначеними висновками не враховано, що у спорах, які виникають у зв'язку з невключенням позивачів до переліку вкладників, які мають право на одержання гарантованих коштів за вкладами за рахунок Фонду, через визнання нікчемними правочинів з підстав, передбачених ~law49~, обов'язковій перевірці підлягає правомірність застосування вказаної правової норми уповноваженою особою Фонду. У випадку, якщо Фонд чи його уповноважена особа доведуть правомірність віднесення правочину до числа нікчемних, особи, на користь яких перераховано грошові кошти, не можуть вважатися вкладниками банку і відповідно на них не поширюються передбачені ~law50~ гарантії відшкодування коштів за вкладами (за умови, що на їх рахунках відсутні інші грошові кошти).

Верховний Суд вважає, що застосовані в цій справі правові норми свідчать про те, що внаслідок укладення договору про відкриття банківського рахунка позивач набув статусу вкладника банку і відповідно на нього поширюються передбачені ~law51~ гарантії щодо відшкодування коштів за вкладом.

Водночас законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншою особою.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у повідомленні уповноваженої особи Фонду від 02.12.2015 №4828/03 позивача поінформовано про визнання правочину від
17.09.2015 щодо перерахування грошових коштів за платіжним дорученням в сумі 185
500 грн з поточного рахунку, відкритого в АТ "Банк "Національні інвестиції" на ім'я ОСОБА_2 № НОМЕР_2, на його поточний рахунок № НОМЕР_2 нікчемним з підстав, передбачених ~law52~.

Водночас відповідний правочин є нікчемним не за рішенням уповноваженої особи Фонду, а відповідно до закону. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі частини 2 статті 215 ЦК України та ~law53~. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону.

Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Це рішення є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою, яка здійснює повноваження органу управління банку (наведена правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/24198/16, від 04.07.2018 у справі № 819/353/16, від
05.12.2018 у справі №826/23064/15, від 27.02.2019 у справі № 826/8273/16).

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю із цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Статтею 204 ЦК України гарантується презумпція правомірності правочину, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Однією із засад цивільного законодавства є свобода договору (пункт 3 частини 1 статті 3 ЦК України). Таким чином, особа може, реалізуючи своє право свободи договору (право свободи правочину), вчиняти з метою створення, зміни, припинення тощо цивільних прав і обов'язків будь-які правомірні дії. При цьому не вимагається прямої вказівки на правомірність дій в акті цивільного законодавства, а достатньо того, що закон не визначає ці дії як заборонені.

Згідно із частиною 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Отже, за результатами перевірки, здійсненої відповідно до ~law54~, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. У разі виявлення таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

У справі, яка розглядається, судом першої інстанції встановлено, що договір позики від 05.08.2015 укладений між ОСОБА_1 (позикодавець) та ОСОБА_2 (позичальник), нікчемним не визнавався.

Верховний Суд звертає увагу на те, що правове регулювання та обсяг повноважень банку, який визнано проблемним, та банку, до якого введено тимчасову адміністрацію, є різними. При цьому ні Законом України "Про банки і банківську діяльність", ні Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженим постановою Правління НБУ від 17.08.2012 № 346, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.09.2012 за №1590/21902, не встановлено заборони банку після визнання його проблемним укладати договори, відкривати поточні рахунки та зараховувати на рахунок кошти.

Водночас постанова НБУ № 607/БТ згідно зі статтею 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" є банківською таємницею, доказів обізнаності позивачки про встановлені для банку обмеження відповідач не надав, а суди попередніх інстанцій таких обставин не встановили. При цьому невиконання посадовими особами Банку наведених у постанові НБУ приписів про його віднесення до категорії проблемних саме по собі не може бути підставою для висновку про нікчемність або недійсність правочинів Банку.

Згідно з постановою НБУ № 607/БТ ПАТ "Банк "Національні інвестиції" було віднесено до категорії проблемних. Разом із цим віднесення ПАТ "Банк " Національні інвестиції" до категорії проблемних не передбачало введення до нього тимчасової адміністрації, але обмежувало певні види діяльності Банку, наведені в цій постанові.

Зазначений правовий акт НБУ, зважаючи на його юридичну силу та властивості, є правовим актом індивідуальної дії, має чітко виражений організаційно-розпорядчий, персоніфікований характер, чинність та юридична сила якого спрямовані передусім на особу, якій він адресований, і породжує конкретні правовідносини, обумовлені ним, зокрема спрямований на реалізацію заходів впливу щодо конкретного проблемного банку - ПАТ "Банк "Національні інвестиції", а не стосовно невизначеного кола осіб, та дія його вичерпується одноразовим застосуванням.

Отже, така постанова НБУ з огляду на її правову природу не є актом цивільного законодавства в розумінні положень статті 4 ЦК України, у зв'язку з чим підстав для застосування норм статей 203, 215 ЦК України до спірного правочину як акта законодавства в контексті невідповідності його зазначеній постанові НБУ немає.

Крім того, у постанові НБУ № 607/БТ не передбачено заборони на перерахування (списання) грошових коштів з поточних рахунків фізичних осіб, відкритих у такому банку.

Зважаючи на викладене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що саме по собі перерахування коштів з банківського рахунку ОСОБА_2 на банківський рахунок ОСОБА_1 не суперечить вимогам чинного законодавства.

Наведене свідчить, що дії уповноваженої особи Фонду щодо віднесення операції з перерахування коштів з рахунку однієї фізичної особи на користь іншої з підстав, передбачених ~law57~, до числа нікчемних правочинів не відповідають вимогам законності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2020 у по справі № 816/378/16.

Уповноваженою особою Фонду неправомірно віднесено операцію щодо перерахування
17.09.2015 коштів на рахунок позивача у ПАТ "Банк "Національні інвестиції" до числа нікчемних правочинів та помилково застосовано ~law58~.

З огляду на викладене Верховний Суд вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог щодо зобов'язання уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ
"Банк "Національні інвестиції" Луня І. В. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, якому необхідно здійснити відшкодування коштів за договором банківського рахунку №27365980/11/Т від
15.09.2015 (рахунок № НОМЕР_1), за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у межах граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Щодо висновків судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнати протиправним та скасування наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк "Національні інвестиції" Волощука І. Г. від 13.11.2015 № 56/1-ос щодо Договору банківського рахунку від 15.09.2015, укладеного між ОСОБА_1 та АТ "Банк "Національні інвестиції", то Верховний Суд враховує правовий висновок, сформований Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від
04.07.2018 № 819/353/16 у подібних правовідносинах щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії.

Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що встановлена правова природа наказу Уповноваженої особи Фонду про визнання правочинів нікчемними унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його недійсним, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу в частині визнання правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між банком та позивачем, нікчемним, не можуть бути розглянуті в судовому порядку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статті 354 КАС України.

Верховний Суд, враховуючи викладене, дійшов висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу уповноваженої особи від 13.11.2015 №56/1-ос у відповідній частині.

Керуючись статтями 238, 345, 349, 350, 354, 356, 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Національні інвестиції" задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 у справі №826/2263/16 скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Національні інвестиції" від 13.11.2015 № 56/1-ос щодо Договору банківського рахунку від 15.09.2015, укладеного між ОСОБА_1 та АТ "Банк "Національні інвестиції", та закрити в цій частині провадження у справі.

В решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий С. М. Чиркін

Судді О. П. Стародуб

В. М. Шарапа