Історія справи
Ухвала КАС ВП від 24.04.2019 року у справі №826/19231/16
ПОСТАНОВА
Іменем України
24 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 826/19231/16
адміністративне провадження № К/9901/32518/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Євробанк» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.03.2017р. (суддя - Балась Т.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017р. (судді - Чаку Є.В., Файдюк В.В., Коротких А.Ю.) у справі за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Євробанк», третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
У грудні 2016 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила:
визнати неправомірними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційного банку «Євробанк» (далі - Уповноважена особа Фонду) щодо визнання нікчемності банківських операцій по зарахуванню 15.06.2016р. грошових коштів у розмірі 200000 грн на її банківський рахунок НОМЕР_1 у ПАТ «КБ «Євробанк»;
визнати неправомірними дії (бездіяльність) Уповноваженої особи Фонду щодо невключення її до Переліку вкладників ПАТ «КБ «Євробанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), для здійснення виплати гарантованої суми відшкодування вкладів у розмірі 200000 грн, які 15.06.2016р. зараховані на її рахунок НОМЕР_2 у ПАТ КБ «Євробанк»;
зобов'язати Уповноважену особу Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо неї, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «КБ «Євробанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона є вкладником в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідач протиправно не включив її до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки таке невключення суперечить вимогам закону та порушує її право, як вкладника, на отримання гарантованої суми вкладу. Вважає, що віднесення її договору банківського вкладу до нікчемного на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 зазначеного Закону є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.03.2017р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017р., позов задоволено.
Визнано неправомірними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Євробанк» щодо визнання нікчемності банківських операцій по зарахуванню 15.06.2016р. коштів у розмірі 200000 грн на рахунок НОМЕР_1 у ПАТ «КБ «Євробанк», який належить позивачу.
Визнано неправомірною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Євробанк» щодо невключення позивача до Переліку вкладників ПАТ «КБ «Євробанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, для здійснення виплати гарантованої суми відшкодування вкладів у розмірі 200000 грн, які 15.06.2016р. зараховані на рахунок позивача НОМЕР_1 у ПАТ «КБ «Євробанк».
Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Євробанк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «Євробанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодилась Уповноважена особа Фонду, подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що дії Уповноваженої особи Фонду повністю відповідають положенням Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», перевіркою виявлено, що договір банківського вкладу, укладений між позивачем та банком, має ознаки нікчемності правочину на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 цього Закону, зокрема, такого, що призвело до збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, а тому до нього правомірно застосовано відповідні наслідки.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу просила залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.
Згідно частин 1, 2, 5, 6 статті 27 цього Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Згідно пункту 7 частини 3 статті 38 цього Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстави, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Частиною 4 статті 38 цього Закону передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Правління Національного банку України від 15.06.2016р. № 70-рш/БТ ПАТ «КБ «Євробанк» віднесено до категорії проблемних.
04.12.2014р. між позивачем та ПАТ «КБ «Євробанк» укладено Договір №2620.4.06790.0001/ЄВРО КБ про відкриття банківського рахунку та його розрахункове обслуговування, за умовами якого банк відкрив позивачу поточний банківський рахунок НОМЕР_2 та зобов'язався здійснювати його банківське обслуговування. (а.с. 17)
10.06.2016р. між позивачем та ТОВ «АМТЕК ТРЕЙД» укладено Договір купівлі-продажу №19/П, відповідно до якого позивачем передано у власність підприємства «Апарат холодильний плиточник» горизонтальний АМП-7 з холодильною станцією на базі одного компресора «Рефма» ПБ-35 в контейнері вартістю 200000 грн., а підприємством прийнято зазначений апарат у власність за вказаною вище ціною. (а.с. 38 - 39)
У реквізитах до Договору позивачем зазначено її банківський рахунок НОМЕР_2.
Згідно платіжного доручення №25 від 15.06.2016р. на банківський рахунок позивача НОМЕР_2 Товариством з обмеженою відповідальністю «АМТЕК ТРЕЙД» перераховано грошові кошти в розмірі 200000 грн за призначенням платежу - «оплата за товар згідно договору №19/П від 10.06.2016р.». (а.с. 18)
В цей же день відбулось списання грошових коштів в сумі 200000 грн з рахунку ТОВ «АМТЕК ТРЕЙД» на банківський рахунок позивача, що підтверджується випискою по особовому рахунку підприємства за період з 01.01.2016р. по 23.06.2016р. (а.с. 21)
Судами встановлено, що 17.06.2016р. на підставі рішення Правління Національного банку України №73-рш «Про віднесення ПАТ «КБ «Євробанк» до категорії неплатоспроможних» виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №1041, згідно з яким розпочала процедуру виведення банку з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 17.06.2016р. по 16.07.2016р. включно, призначила уповноважену особу Фонду та делегувала всі повноваження тимчасового адміністратора, визначені статтями 37 - 39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Кононцю Вадиму Валерійовичу на один місяць.
21.06.2016р. Уповноваженою особою Фонду прийнято наказ №26 «Про організаційні заходи щодо перевірки договорів», відповідно до якого вирішено здійснити перевірку договорів, укладених ПАТ «КБ «Євробанк» за період з 17.06.2014р. по 17.06.2016р. на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», утворивши для цього відповідну Комісію.
07.07.2016р. виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №1183, яким продовжила строки здійснення тимчасової адміністрації банку з 17.07.2016р. по 16.08.2016р. включно.
10.08.2016р. Уповноваженою особою Фонду затверджено Акт перевірки №17 Комісії з перевірки правочинів (інших договорів), укладених ПАТ «КБ «Євробанк», призначеної наказом від 21.06.2016р. №26 «Про організаційні заходи щодо перевірки договорів», якою виявлено правочини (операції, транзакції), за операціями по перерахуванню коштів з рахунків юридичних осіб на поточні/карткові рахунки клієнтів - фізичних осіб, що є нікчемними на підставі пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». (а.с. 67 - 70)
Відповідно до Додатку №1 до Акту Комісії №17 від 10.08.2016р. під порядковим номером №100 міститься банківська операція з перерахування грошових коштів в сумі 200000 грн з рахунку ТОВ «АМТЕК ТРЕЙД» на банківський рахунок позивача НОМЕР_2, призначення платежу - «оплата за товар згідно Договору №19/П від 10.06.2016р.». (а.с. 71)
10.08.2016р. Уповноваженою особою Фонду прийнято наказ №189-ОД про застосування наслідків нікчемності операцій (транзакцій) по перерахуванню коштів з поточних рахунків юридичних та фізичних осіб на вкладні депозитні/поточні (карткові) рахунки інших фізичних осіб - клієнтів банку, що є нікчемними з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», перелік яких наведено у Додатку №1 до цього наказу. (а.с. 72 - 73)
Під порядковим номером №100 до наказу №189-ОД міститься банківська операція з перерахування грошових коштів в сумі 200000 грн з рахунку ТОВ «АМТЕК ТРЕЙД» на банківський рахунок позивача НОМЕР_2, призначення платежу - «оплата за товар згідно Договору №19/П від 10.06.2016р.» (а.с. 74)
16.08.2016р. відповідно до рішення Правління Національного банку України №215-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Євробанк» виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №1523, згідно з яким розпочала процедуру ліквідації банку з 17.08.2016р. по 16.08.2018р. включно, призначила Уповноважену особу Фонду та делегувала всі повноваження ліквідатора банку Кононцю В.В. з 17.08.2016р. до 16.08.2018р. включно.
На офіційному веб-сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) розміщено оголошення про встановлення адреси для подачі кредиторських вимог ПАТ КБ «Євробанк», такого змісту: «вимоги кредиторів ПАТ КБ «Євробанк» приймаються протягом 30 днів з дня опублікування оголошення про ліквідацію ПАТ КБ «Євробанк» в газеті «Голос України» №158 (6412) від 20.08.2016р. Кредиторські вимоги приймаються за адресою: 01032, м. Київ, б-р Тараса Шевченка, 35».
16.08.2016р. позивач звернулась до Уповноваженої особи Фонду із заявою про включення її до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, а разі невключення до реєстру повідомити причини відмови. (а.с. 25)
Листом Уповноваженої особи Фонду від 13.09.2016р. №01-24.215806 повідомлено позивача про те, що у ПАТ «КБ «Євробанк» діє тимчасова адміністрація, з метою виявлення нікчемних правочинів на підставі статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» створено Комісію з перевірки правочинів (інших договорів), укладених з банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку. (а.с. 26)
При цьому позивача повідомлено про те, що в результаті проведеної перевірки 10.08.2016р. Комісією встановлено, що операції по зарахуванню на її рахунок грошових коштів мають ознаки нікчемних відповідно до пункту 7 частини 3 статті 38 Закону, а саме - правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з підстав якщо банк уклав правочини (у тому договори) умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Судами встановлено, що договір банківського вкладу позивача визнано нікчемним на підставі ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у зв'язку з чим її не включено до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач є вкладником на підставі статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», і на нього поширюються гарантії вкладника неплатоспроможного банку. При цьому суди виходили з того, що перерахунок коштів на рахунок позивача не містить в собі жодних умов, які б передбачали платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, а тому доводи Уповноваженої особи Фонду про те, що операція (правочин) щодо перерахування коштів позивачу є нікчемною на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону з тих підстав, що операція здійснена на вкладний (депозитний) рахунок для вкладника від третьої особи є безпідставними.
Крім того, суди виходили з того, що відповідачем доказів на підтвердження факту того, що дії іншої особи щодо перерахунку коштів з власного банківського рахунку на рахунок позивача суперечить Закону не надано, а тому доводи відповідача щодо нікчемності правочину з мотивів перерахування коштів на рахунки позивача іншою юридичною особою, не ґрунтуються на нормах законодавства.
Щодо доводів Уповноваженої особи Фонду про те, що позивачем порушено умови публічного договору, оскільки зарахування на рахунок грошових коштів для вкладника від третьої особи не допускається за умовами договору спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Суди виходили з того, що Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме що вкладом повинні бути кошти, внесені безпосередньо вкладником. Відповідачем також не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.
Крім того, суди виходили з того, що в силу положень частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.
З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що між позивачем та банком укладено договір про відкриття банківського рахунку та його розрахункове обслуговування, позивач в силу положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відповідає вимогам до вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, відповідач протиправно не подав до Фонду інформацію щодо позивача про наявність таких підстав, а тому суди обґрунтовано прийняли рішення про задоволення позову.
Така обставина як наявність руху коштів по рахункам інших клієнтів банку, які мали на той час великі вклади, та відповідно до яких в цей час проводились операції по рахункам вкладників, не може бути підставою для відмови позивачу у включенні до переліку вкладників.
Крім того, предметом розгляду і доведення у даній справі були фактичні обставини щодо наявності чи відсутності у відповідачів передбачених законом підстав для невключення позивача до Переліку вкладників і відповідно правомірності в зв'язку з цим їх дій та бездіяльності.
В той же час, встановлення дійсної належності отриманих на рахунок позивача коштів, фактів поділу великого вкладу з метою набуття права на його відшкодування за рахунок коштів Фонду, наявність в окремих осіб умислу на заволодіння державними коштами не були предметом розгляду у даній справі.
Такі фактичні обставини підлягають самостійному доведенню і встановленню на підставі відповідних доказів, за участю усіх осіб, для яких встановлення таких обставин може мати значення.
Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
В той же час, у постанові від 04.07.2018р. №819/353/16 Велика Палата Верховного Суду у подібних правовідносинах сформувала правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії щодо можливості розгляду в судовому порядку позовних вимог щодо визнання відповідачем нікчемним укладеного з позивачем договору.
Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що встановлена правова природа рішення Уповноваженої особи Фонду про визнання правочинів нікчемними унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його недійсним, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення в частині визнання правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між банком та позивачем, нікчемним, не можуть бути розглянуті в судовому порядку.
Відповідно до пункту 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Таким чином, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню в частині позовних вимог щодо нікчемності правочину із закриттям в цій частині провадження у справі, а в решті - залишенню без змін.
Керуючись статтями 238 349 350 354 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.03.2017р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017р. скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання неправомірними дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Євробанк» щодо визнання нікчемності банківських операцій по зарахуванню 15.06.2016р. коштів у розмірі 200000 грн на рахунок НОМЕР_1 у ПАТ «КБ «Євробанк», який належить ОСОБА_2, а провадження у справі в цій частині позовних вимог закрити.
В решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.03.2017р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017р. залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
Т.О. Анцупова
В.М. Кравчук