Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.02.2020 року у справі №520/6161/19

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

24 березня 2020 року

справа №520/6161/19

адміністративне провадження №К/9901/5378/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р. Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області

на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 у складі судді Шляхової О. М.

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020 у складі колегії суддів Бенедик А. П., Гуцала М. І., Донець Л. О.,

у справі № 520/6161/19

за позовом Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№25)"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

У С Т А Н О В И В :

І. Історія справи

1. Державне підприємство "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№25)" (далі - підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000271316 від 13.05.2017, №0005891316 від 23.11.2017, №0005881316 від 23.11.2017, №0000261316 від 13.05.2017 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) №10-0000021316 від 13.05.2017.

2. 10.10.2019 Харківський окружний адміністративний суд ухвалив рішення, яким адміністративний позов задовольнив повністю.

3. 11.10.2019 позивач подав клопотання про вирішення питання щодо розподілу судових витрат, в якому просив покласти на відповідача понесені підприємством витрати на професійну правничу допомогу в даній справі в розмірі 15000 грн.

ІІ. Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції

4. 21.10.2019 Харківський окружний адміністративний суд ухвалив додаткове рішення, яким заяву підприємства задовольнив частково, стягнув на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань податкового органу витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн. В іншій частині заяву залишив без задоволення.

5. 20.01.2020 Другий апеляційний адміністративний суд ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу відповідача залишив без задоволення, додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 року по справі №520/6161/19 залишив без змін.

6. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, ухвалюючи додаткову постанову, за результатами оцінки наданих позивачем доказів, враховав ціну позову у справі в сумі 1664875,00 грн яка є значною, складність предмета спору (кількість визначених контролюючим органом порушень податкового законодавства та прийнятих рішень, об`єм матеріалів справи - 2 тома тощо), тривалість витраченого часу на опрацювання всіх матеріалів справи, нетиповість спору, та визнав, що заявлена до відшкодування сума витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованою в розмірі 10 000 грн.

7. Суд першої інстанції, оцінюючи подані документи, яким представник позивача обґрунтовує фактичне понесення витрат на професійну правничу допомогу, дійшов до висновку, що час, зазначений в рахунку на оплату №1 від 10.10.2019 на опрацювання акта - 4 години та складання адміністративного позову - 7 годин є неспівмірним із часом, який може бути витрачено адвокатом на виконання відповідних послуг.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Не погодившись з судовими рішеннями податковий орган подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020 у справі № 520/6161/19 в частині задоволення заяви та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви підприємства в повному обсязі.

9. В касаційній скарзі відповідач викладає зміст норм статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, наголошує на неспівмірності заявлених до відшкодування витрат на правову допомогу, що полягає у неспіврозмірності зі складністю справи (однотипність порушень та незначний обсяг матеріалів), у неспіврозмірності із часом, витраченим на виконання відповідних робіт та у відсутності публічного інтересу до справи.

IV. Процесуальна історія справи в суді касаційної інстанції

10. 27.02.2020 Верховний Суд ухвалою відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача та витребував з Харківського окружного адміністративного суду справу № 520/6161/19.

11. 10.03.2020 справа № 520/6161/19 надійшла до Верховного Суду.

12. Від позивача відзив на касаційну скаргу податкового органу на адресу Суду не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.

13. Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

14. Верховний Суд, переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність судами норм процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

15. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

16. Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

17. Касаційна скарга підлягає перегляду в межах доводів та вимог відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України

V. Обґрунтування заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та докази на підтвердження їх понесення.

18. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн представником позивача до суду подано копію договору про надання правової допомоги б/н від 14.06.2019, згідно умов якого Адвокатське бюро «Віталія Гордейчука» надає правову допомогу клієнту - Державному підприємству "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№25)", зокрема, шляхом здійснення представництва інтересів в судах загальної юрисдикції в усіх без виключення інстанціях, складання процесуальних та інших документів.

Пунктами 3.5, 3.10 цього договору сторони погодили, що 1 година роботи Адвокатського бюро при наданні послуг за супроводження справ в суді становить 1250,00 грн. Факт надання послуг за договором підтверджується актами наданих послуг.

19. До заяви долучено акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 10.10.2019 до Договору юридичного обслуговування б/н від 10.10.2019, згідно з яким на виконання умов договору юридичного обслуговування б/н від 14.06.2019 Виконавець здійснив наступну роботу щодо:

1) опрацювання акта №3054/20-40-13-16/08680979 від 24.04.2017 "Про результати планової документальної виїзної перевірки Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№25)" (код за ЄДРПОУ 08680879) з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб, єдиного внеску за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 та податкових повідомлень-рішень № 0000271316 від 13.05.2017, №0005891316 від 23.11.2017, № 0005881316 від 23.11.2017, № 0000261316 від 13.05.2017. Загальна тривалість витраченого часу - 4 години;

2) написання та подання до суду адміністративного позову щодо оскарження податкових повідомлень-рішень № 0000271316 від 13.05.2017, № 0005891316 від 23.11.2017, № 0005881316 від 23.11.2017, № 0000261316 від 13.05.2017. Загальна тривалість витраченого часу - 7 годин;

3) участь адвоката в судовому засіданні по справі 10.10.2019 року - загальна тривалість часу - 1 година.

Загальна тривалість витраченого часу Виконавця складає 12 годин. Загальна вартість усіх наданих послуг за цим актом складає 15000 грн.

20. Згідно рахунку на оплату №1 від 10.10.2019, виставленому Адвокатським бюро «Віталія Гордейчука» позивачеві на підставі акта наданих послуг №1 від 10.10.2019 за договором б/н від 14.06.2019, сума до сплати складає 15000 грн.

21. Підприємством на поточний рахунок Адвокатського бюро «Віталія Гордейчука» перераховано згідно виставленого рахунку суму в розмірі 15000 грн, що підтверджується копією платіжного доручення №1621 від 10.10.2019.

22. Відповідач надав до суду першої інстанції заперечення на клопотання про вирішення питання щодо розподілу судових витрат, в якому зазначає про неспіврозмірність витрат на правову допомогу, зокрема, неспіврозмірність зі складністю справи (однотипність порушень та незначний обсяг матеріалів), неспіврозмірність із часом, витраченим на виконання відповідних робіт та про відсутність публічного інтересу до справи.

VI. Джерела права

23. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV (в редакції чинній на час ухвалення рішення)

23.1. Частини перша та третя статті 132

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

на професійну правничу допомогу;

сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

23.2. Стаття 134. Витрати на професійну правничу допомогу

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

23.3. Частина перша статті 139. Розподіл судових витрат

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

24. Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

25. Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

26. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

27. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

28. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

VII. Позиція Верховного Суду

29. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

30. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

31. Судами попередніх інстанцій при вирішенні клопотання про стягнення судових витрат застосовані критерії, з врахуванням яких визначається розмір витрат на оплату послуг адвоката, встановлені частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, суди врахували ціну позову у цій справі в сумі 1664875,00 грн, яка є значною, складність спору (кількість визначених контролюючим органом порушень податкового законодавства та прийнятих рішень, об`єм матеріалів справи - 2 тома), тривалість витраченого часу на опрацювання всіх матеріалів справи, нетиповість спору, та визнали, що заявлена до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованою на 10 000 грн.

32. Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення клопотання позивача про вирішення питання розподілу судових витрат з огляду на його обґрунтованість в сумі витрат 10 000 грн, які підтверджуються документально, виходячи з принципу співмірності витрат на оплату послуг адвоката обсягу фактично наданих послуг.

33. Доводи податкового органу наведені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів попередніх інстанцій в частині задоволення клопотання про розподіл судових витрат на правничу допомогу. Відповідач в касаційній скарзі посилається на ті ж самі доводи, якими обґрунтовані заперечення на клопотання позивача та апеляційна скарга, та з врахуванням яких, суди попередніх інстанцій надавали оцінку доказам наявним в матеріалах справи в підтвердження понесення підприємством витрат на правову допомогу.

34. Відповідач не надав будь-яких доказів того, що ціни на послуги адвоката (почасові ставки визначені договором) є явно завищеними на ринку юридичних послуг.

VIII. Висновки

35. Суд, переглянувши додаткове рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів касаційної скарги, перевіривши дотримання судами норм процесуального права, не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги податкового органу, внаслідок чого скарга залишається без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020 у справі №520/6161/19 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р. Ф. Ханова

Судді: І. А. Гончарова

І. Я. Олендер