Історія справи

Постанова КАС ВП від 24.01.2020 року у справі №806/1162/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 січня 2020 року

Київ

справа №806/1162/16

адміністративне провадження №К/9901/19645/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року (суддя Черноліхов С.В.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року (судді: Шидловський В.Б. (головуючий), Євпак В.В., Капустинський М.М.) у справі № 806/1162/16 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Бердичівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Бердичівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Бердичівська ОДПІ ГУ ДФС у Житомирської області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.03.2016 за № 0000152102, № 0000142102, № 0000132102, № 0000162102.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 18.03.2016 за № 0000152102, № 0000142102, № 0000132102, № 0000162102, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки та на підставі якого приймалось вказані рішення, не відповідають фактичним обставинам. Позивач зазначив, що перевіркою було встановлено порушення вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місці не внесеному до Єдиного державного реєстру та реалізація алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії, однак позивач вказав, що при видачі йому ліцензії на право торгівлі тютюновими виробами та алкогольними напоями мало місце помилкове внесення контролюючим органом замість місця здійснення торгівлі, місце державної реєстрації фізичної особи-підприємця, що стало наслідком неправомірного притягнення його до відповідальності.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 18.03.2016 за № 0000152102, № 0000142102, № 0000132102, № 0000162102, діяв у межах та у відповідності до вимог податкового законодавства та законодавства у сфері регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, оскільки було встановлено порушення позивачем при здійсненні господарської діяльності положень Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі наказу ГУ ДФС у Житомирській області від 24.02.2016 року № 157 «Про проведення фактичної перевірки» контролюючим органом було проведено перевірку позивача, в ході якої були виявлені порушення ним положень Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг». За результатами перевірки складено акт № 48/21/2315408485 від 02.03.2016.

На підставі вказаного акта перевірки контролюючим органом 18.03.2016 прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення: № 0000142102, № 0000132102 - про застосування штрафної/фінансової санкції у розмірі по 17 000,00 грн за порушення ст.17.2 абз.5 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів»; № 0000152102, № 0000162102 - про застосування штрафної/фінансової санкції у розмірі по 17 000,00 грн за порушення ст.17.2 абз.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів».

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх у адміністративному порядку. За наслідками розгляду скарг прийняті рішення ГУ ДФС у Житомирській області № 232/14/06-30-10-07-07 від 14 квітня 2016 року та Державною фіскальною службою України № 6378/8/99-99-11-03-01-25 від 13 червня 2016 року про відмову у їх задоволенні.

Крім того, судами встановлено, що ФОП ОСОБА_1 звернулась до контролюючого органу з заявами про надання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами терміном дії з 01.06.2015 по 31.05.2016, де в графі «адреса місця торгівлі» зазначила: АДРЕСА_1 , с. Жовтневе, Попільнянський район. Також у заяві на отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями наведено інформацію про зареєстрований електронний контрольно-касовий апарат за № 0618000650 від 02.09.2013 з зазначенням моделі, модифікації, заводського номеру, виробника, дати виготовлення та книги обліку розрахункових операцій.

27 травня 2015 року позивач отримав ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями серії НОМЕР_2 та на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами серії НОМЕР_1 терміном дії з 01.06.2015 по 01.06.2016, де місцем здійснення діяльності (адреса магазину, ресторану, кафе, відділу, павільйону, кіоску) зазначено АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що магазин знаходиться на АДРЕСА_2 , а тому помилкове написання у заявах позивачем місця його реєстрації в графі, де мало бути зазначено адреса місця торгівлі, не давало можливості контролюючому органу видавати такі ліцензії, а тому відсутня вина позивача, а, отже, і підстави застосування штрафних санкцій. Суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством чітко визначено та розмежовано графи для заповнення заяви на одержання такої ліцензії: юридична адреса суб`єкта господарювання - місцезнаходження юридичної особи чи місце проживання фізичної особи та адреса місця торгівлі, яка є обов`язковою для зазначення. В матеріалах справи містяться заяви на одержання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, алкогольними напоями: сидром та перрі (без додання спирту), тютюновими виробами ФОП ОСОБА_1 , в яких позивач самостійно зазначив адресу місця торгівлі: АДРЕСА_1 .

Перевіркою встановлено факт реалізації позивачем алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії на місце здійснення такої діяльності за адресою: АДРЕСА_2, а саме: 02.03.2016, згідно фіскального чеку № 3080, реалізовано пиво «Оболонь» світле 0,5 л за ціною 14,00 грн, 24.02.2016, згідно фіскального чеку № 3060, реалізовано 1 пачку цигарок «Честер сині» за ціною 18,00 грн. Позивач не заперечував, що ним здійснювалась реалізація алкогольних та тютюнових виробів в магазині за адресою: АДРЕСА_2, тоді як в ліцензіях була вказана адреса місця здійснення діяльності: АДРЕСА_1.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що вказані ліцензії були отримані позивачем 27 травня 2015 року, тоді як перевірка проводилась контролюючим органом 2 березня 2016 року та з моменту отримання таких ліцензій, позивач жодного разу не звертався до контролюючого органу із відповідною заявою, про виправлення помилкового зазначеної адреси, чи з будь-якими іншими заявами в яких зазначав про дані обставини.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що ГУ ДФС у Житомирській області в ході перевірки було встановлено факт зберігання позивачем алкогольних напоїв та тютюнових виробів в місці не внесеному до Єдиного державного реєстру, а саме в магазині, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . ФОП ОСОБА_1 не зверталась, а ГУ ДФС у Житомирській області не видавалась довідка про внесення місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів до Єдиного державного реєстру за адресою: АДРЕСА_2 . Суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що з матеріалів справи вбачається, що у позивача є ліцензія на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами за адресою: АДРЕСА_1 , тому магазин позивача, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , не є «місцем здійснення торгівлі» відповідно до положень статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що рішенням 36 сесії VI скликання Жовтневої сільської ради Попільнянського району від 12.08.2015 було перейменовано вул. Пролетарську на вул. Юрія Тимченка. Суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що зміна найменування вулиці не є фактом зміни місцезнаходження суб`єкта господарської діяльності та така обставина не може бути підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. В доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено контролюючим органом при проведенні перевірки позивача та вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій окремих положень Податкового кодексу України (у редакції Закону чинній на момент виникнення спірних правовідносин), та положень Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а також того, що позивача було двічі притягнуто до одного й того ж виду відповідальності, а контролюючим органом було видано ліцензію з порушенням вимог чинного законодавства, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішень.

8. Відповідач надіслав заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункт 14.1.5, пункту 14.1 статті 14.

Алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

10.2. Пункт 41.1 статті 41.

Контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

10.3. Підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

10.4. Підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80.

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

10.5. Підпункт 212.1.11 пункту 212.1 статті 212.

Платниками податку є: особа - суб`єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

10.6. Пункт 215.1 статті 215.

До підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну.

11. Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19 грудня 1995 року:

11.1. Стаття 1.

Роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання громадського харчування;

місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання;

Єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) - перелік місць зберігання, який ведеться органами доходів і зборів і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників;

ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

11.2. Стаття 15.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб`єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб`єкта господарювання з обов`язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

До заяви додаються копія виданої заявнику ліцензії на відповідний вид діяльності, засвідчена нотаріально або посадовою особою органу ліцензування, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.

Суб`єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

Довідка про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру видається суб`єкту господарювання протягом семи календарних днів від дня подання заяви.

11.3. Стаття 16.

Контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

11.4. Стаття 17.

За порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень; зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.

Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

12. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

13. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у адміністративному позові, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди першої та апеляційної інстанції вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).

14. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 18.03.2016 за № 0000152102, № 0000142102, № 0000132102, № 0000162102, діяв у межах та у відповідності до вимог податкового законодавства та законодавства у сфері регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Колегія суддів зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції, враховуючи встановлені обставини справи та положення Податкового кодексу України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) та статей 15, 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), дійшли обґрунтованого висновку, що позивачем, всупереч вказаних положень податкового законодавства та законодавства у сфері регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, було здійснено реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії та зберігання алкогольних та тютюнових виробів в місцях, які не внесені до Єдиного державного реєстру, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

15. Судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених позивачем у адміністративному позові та в апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені позивачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

16. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року слід залишити без задоволення.

17. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

18. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року у справі № 806/1162/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду