Історія справи

Ухвала КАС ВП від 31.05.2018 року у справі №826/4177/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 січня 2019 року

м. Київ

справа №826/4177/16

адміністративне провадження №К/9901/14946/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Мороз Л.Л.,

суддів:Гімона М.М., Стародуба О.П.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/4177/16

за позовом публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Центральна збагачувальна фабрика «Комсомольська» до Антимонопольного комітету України (далі - АМК України), треті особи: Державне підприємство «Шахта «Південнодонбаська № 3 ім. М.С. Сургая» (далі - Шахта) та товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Промислова компанія «Збагачувач», про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою АМК України

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Горяйнова А.М., суддів Мамчура Я.С., Шостка О.О., -

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2016 року ПАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Комсомольська» звернулось до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії АМК України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель (далі - Комісія) від 26 лютого 2016 року №366-р/пк-ск;

- зобов'язати Комісію прийняти нове рішення про задоволення скарги позивача від 16 січня 2016 року № 79 (зареєстрованої 18 січня 2016 року за №8-20/161-ДЗ).

В обґрунтування позовних вимог ПАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Комсомольська» зазначило, що Комісія необґрунтовано прийняла рішення від 26 лютого 2016 року №366-р/пк-ск про відмову ПАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Комсомольська» у задоволенні його скарги від 16 січня 2016 року № 79, а тому воно підлягає скасуванню.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 23 червня 2016 року відмовив у задоволенні позовних вимог.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували доводи позивача стосовно того, що під час розкриття пропозицій оголошувалися інші ціни, ніж зазначені у протоколі розкриття пропозицій конкурсних торгів від 15 січня 2016 року. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що в оспорюваному рішенні Комісія дійсно не зробила висновку щодо наявності/відсутності повноважень у ОСОБА_3 представляти інтереси ПАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Комсомольська» під час процедури закупівлі, проте зазначене, на думку суду, не є підставою для скасування вказаного рішення та прийняття нового про задоволення скарги позивача.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 15 вересня 2016 року скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове, яким частково задовольнив позовні вимоги:

- визнав протиправним і скасував рішення Комісії від 26 лютого 2016 року № 366-р/пк-ск;

- зобов'язав Комісію повторно розглянути скаргу ПАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Комсомольська» від 16 січня 2016 року № 79.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовив.

Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції керувався тим, що зміст оспорюваного рішення, яке було прийняте за результатами вирішення скарги позивача від 16 січня 2016 року № 79, не відповідає вимогам, встановленим у частині тринадцятій статті 18 Закону України від 10 квітня 2014 року № 1197-VII, «Про здійснення державних закупівель» (чинного, на час виникнення спірних відносин, далі - Закон № 1197-VII), оскільки Комісія не надала правової оцінки та не зробила висновку про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі у діях комітету з конкурсних торгів щодо недопущення представника ПАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Комсомольська» ОСОБА_3 до участі у процедурі розкриття пропозицій конкурсних торгів. Комісія також не надала оцінки обґрунтованості доводів Замовника щодо необхідності надання представником учасника конкурсних торгів довідки Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України) про те, що він не притягувався до відповідальності за вчинення корупційного діяння у сфері державних закупівель та не перевірила дійсних дати складення та змісту протоколу розкриття пропозицій конкурсних торгів, не ознайомилася з оригіналом відповідного протоколу та не зробила висновку чи має місце у даному випадку порушення процедури закупівлі.

04 жовтня 2016 року АМК України звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року, а постанову Окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 року - залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що Комісією було встановлено, що скарга позивача не містить обґрунтувань щодо того, яким чином обставини, викладені у скарзі ПАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Комсомольська» вплинули на його права та інтереси, пов'язані з участю у процедурі закупівлі та тягнуть за собою відміну торгів. При цьому, АМК України зазначило, що воно відповідно до частини четвертої статті 18 Закону № 1197-VII не наділено повноваженнями на розгляд скарг щодо процедур закупівель, за результатами яких укладено договорів, тому апеляційний суд помилково зобов'язав повторно розглянути скаргу позивача, оскільки 14 березня 2016 року Замовником було укладено договір з переможцем процедури закупівлі.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 07 жовтня 2016 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

24 жовтня 2016 року від представника позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу відповідача, в яких ПАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Комсомольська» просить залишити останню без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).

Касаційний адміністративний суд заслухав у попередньому судовому засіданні доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних постанови та ухвали судів попередніх інстанцій - без змін, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

У справі, яка розглядається, суди встановили, що ДП «Шахта «Південнодонбаська № 3 ім. М.С. Сургая» була проведена процедуру закупівлі вугілля кам'яного (послуг з переробки). Участь у процедурі закупівлі взяли ТОВ «Енергоімпекс», ТОВ «Промислова компанія «Збагачувач» та ПАТ «Центральна збагачувальна фабрика «КОМСОМОЛЬСЬКА». Переможцем торгів було визнане ТОВ «Промислова компанія «Збагачувач».

ПАТ «Центральна збагачувальна фабрика «КОМСОМОЛЬСЬКА» 16 січня 2016 року звернулося до Антимонопольного комітету України зі скаргою, у якій просило встановити наявність порушення процедури конкурсних торгів ДП «Шахта «Південнодонбаська № 3 ім. М.С. Сургая», відмінити процедуру закупівлі та зобов'язати замовника провести нову процедуру закупівлі.

Зазначена скарга мотивована наступним:

1) протокол не відповідає наданим учасниками, розкритими та оголошеними під час процедури розкриття пропозиціям, так у пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Збагачувач» було вказано меншу ціну пропозиції, а саме замість 51 340 000,00 грн. з ПДВ, за одиницю 68,00 грн. з ПДВ було вказано 43 790 000,00 грн. з ПДВ, за одиницю 58,00 грн. з ПДВ;>

2) комітет конкурсних торгів протиправно відмовив представнику державного підприємства «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая» ОСОБА_3 у доступі до документу, який містить інформацію про ціну, наявність чи відсутність усіх необхідних документів, передбачених документацією конкурсних торгів та у підписанні протоколу розкриття пропозицій конкурсних торгів з підстави відсутності у складі пропозицій конкурсних торгів публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Комсомольська» довідки відповідно до пункту 8 частини 1 Розділу 3 Документації конкурсних торгів, а саме, довідки або копії, завіреної підприємством-учасником з територіального органу Міністерства внутрішніх справ України, про те, що службова (посадова) особа учасника, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, не була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів не більше місячної давнини відносно дати розкриття пропозицій конкурсних торгів.

Також скаржник посилався на те, що його представник ОСОБА_3 протиправно не був допущений до підписання протоколу розкриття пропозицій конкурсних торгів та до ознайомлення із документами інших учасників процедури закупівлі. Розбіжності у оголошеній та зазначеній у протоколі ціні пропозиції ТОВ «Промислова компанія «Збагачувач» були виявлені після отримання копії відповідного протоколу.

Рішенням Комісії від 26 лютого 2016 року № 366-р/пк-ск у задоволенні вказаної скарги було відмовлено.

Під час розгляду та вирішення скарги від 16 січня 2016 року № 79 Комісія встановила та зазначила у рішенні від 26 лютого 2016 року № 366-р/пк-ск, що скаржник не надав документального підтвердження того, що під час розкриття пропозицій оголошувалися інші ціни, ніж зазначені у відповідному протоколі. У зв'язку з цим Колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ПАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Комсомольська» в частині встановлення порушення процедури закупівлі, яке полягало у відображенні в протоколі розкриття пропозицій конкурсних торгів інших цін, ніж були оголошені членами комітету з конкурсних торгів.

Також суди встановили, що в оспорюваному рішенні відповідач зазначив, що відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 розділу 4 документації конкурсних торгів до участі у процедурі розкриття пропозицій конкурсних торгів Замовником допускаються всі учасники або їх уповноважені представники. Для підтвердження особи такий представник повинен надати копію паспорта та довіреність на право участі у процедурі розкриття пропозицій конкурсних торгів.

Окрім цього у рішенні від 26 лютого 2016 року № 366-р/пк-ск зазначено, що у складі документів, наданих Замовником на розгляд Колегії, міститься, зокрема, довіреність від 12 січня 2016 року б/н, видана Скаржником, якою ПАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Комсомольська» уповноважує провідного консультанта ОСОБА_3 представляти інтереси Скаржника під час процедури закупівлі та надало йому право, серед іншого, бути присутнім під час розкриття Пропозицій.

Крім того, Комісія встановила та зазначила у рішенні від 26 лютого 2016 року № 366-р/пк-ск, що у протоколі розкриття пропозицій конкурсних торгів, який був оприлюднений 15 січня 2016 року на веб-порталі Уповноваженого органу, міститься інформація про учасника Процедури закупівлі ОСОБА_4 (економіста з договірної роботи). Проте, у протоколі розкриття пропозицій конкурсних торгів від 23 січня 2016 року № 16014FX163374, який був наданий Замовником на розгляд Комісії, відсутня інформація стосовно присутніх від учасників Процедури закупівлі.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Преамбулою Закону № 1197-VII визначено, що він встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою цього Закону є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно з частиною третьою статті 8 Закону № 1197-VII АМК України, як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов'язаних із участю у процедурах державної закупівлі, створює постійно діючу адміністративну колегію з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії приймаються від імені АМК України.

Порядок оскарження процедур закупівель та розгляду органом оскарження відповідних скарг, визначений статтею 18 Закону № 1197-VII.

Частиною першою вказаної норми закону визначено, що скарга до органу оскарження подається суб'єктом оскарження в письмовій формі та повинна бути підписана особою, яка її подає, і містити таку інформацію:

найменування органу оскарження;

ім'я (найменування), місце проживання (місцезнаходження) суб'єкта оскарження, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти (у разі наявності);

найменування, місцезнаходження, поштова адреса замовника, генерального замовника, рішення, дії або бездіяльність яких оскаржуються;

номер оголошення про проведення процедури, яке оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу;

підстави подання скарги, посилання на порушення процедури закупівлі або прийняті рішення, дії або бездіяльність замовника, генерального замовника, фактичні обставини, що це можуть підтверджувати, дату, коли суб'єкту оскарження стало відомо про такі рішення, дії або бездіяльність;

вимоги суб'єкта оскарження та їх обґрунтування;

обґрунтування наявності порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, генерального замовника, що суперечать законодавству у сфері державних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи.

До скарги додаються документи (у разі наявності), що підтверджують порушення процедури закупівлі або неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника, генерального замовника.

Відповідно до частини шостої статті 18 Закону № 1197-VII орган оскарження залишає скаргу без розгляду у разі, якщо, зокрема, скарга не відповідає вимогам частини першої або четвертої цієї статті.

Тобто, на думку колегії суддів, прийнявши скаргу орган оскарження визнає, що за формою і змістом ця скарга відповідає вимогам, зокрема, частини першої статті 18 Закону № 1197-VII, в тому числі щодо обґрунтування наявності порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, генерального замовника, що суперечать законодавству у сфері державних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи.

У свою чергу, згідно із частиною тринадцятою цієї ж статті Закону № 1197-VII, орган оскарження приймає протягом 30 робочих днів з дня отримання скарги обґрунтоване рішення, в якому зазначаються: висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі; висновок органу оскарження про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні повністю чи частково; у разі коли скаргу не задоволено, - підстави та обґрунтування прийняття такого рішення; у разі коли скаргу задоволено повністю або частково, - зобов'язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.

Рішення органу оскарження оформляється у письмовій формі і містить таку інформацію: найменування органу оскарження; короткий зміст скарги; мотивувальну частину рішення; резолютивну частину рішення; строк оскарження рішення (частина чотирнадцята статті 18 Закону № 1197-VII).

Отже, аналіз наведених норм права свідчить про те, що прийнявши скаргу, орган оскарження повинен прийняти обґрунтоване рішення з мотивуванням підстав прийняття такого рішення по кожному доводу скарги.

У справі, яка розглядається, суд апеляційної інстанції встановив, що Комісія не надала правової оцінки та не зробила висновку про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі у діях комітету з конкурсних торгів щодо недопущення представника ПАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Комсомольська» ОСОБА_3 до участі у процедурі розкриття пропозицій конкурсних торгів, не надала оцінки обґрунтованості доводів Замовника щодо необхідності надання представником учасника конкурсних торгів довідки МВС України про те, що він не притягувався до відповідальності за вчинення корупційного діяння у сфері державних закупівель, не перевірила дійсних дати складення та змісту протоколу розкриття пропозицій конкурсних торгів, не ознайомилася з оригіналом відповідного протоколу та не зробила висновку чи має місце у даному випадку порушення процедури закупівлі.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що зміст оспорюваного рішення від 26 лютого 2016 року № 366-р/пк-ск, яке було прийняте за результатами вирішення скарги ПАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Комсовмольска» від 16 січня 2016 року № 79, не відповідає вимогам, зокрема, щодо обґрунтованості, встановлених у частині тринадцятій статті 18 Закону № 1197-VII, тому підлягає скасуванню.

При цьому, колегія суддів зазначає, що зобов'язання відповідача повторно розглянути скаргу позивача від 16 січня 2016 року № 79 є в даному випадку ефективним способом відновлення порушеного права, з огляду на те, що надання висновків щодо наявності чи відсутності порушення процедури закупівлі є виключним повноваженням Комісії. Натомість, суд наділений повноваженнями щодо здійснення перевірки висновків Комісії за критеріями, що визначені у статті 2 КАС України.

А посилання АМК України у касаційній скарзі на частину четверту статті 18 Закону № 1197-VII є безпідставним, оскільки вказаною нормою визначено строки подання відповідних скарг, а у справі, яка розглядається позивач звернувся до органу оскарження до настання обставин, з якими законодавець пов'язує закінчення перебігу такого строку, проте останній не виконав в повній мірі обов'язків, покладених на нього у процедурі оскарження торгів.

Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Касаційний адміністративний суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом апеляційної інстанції, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

Як зазначено у частині четвертій статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Враховуючи наведене, Касаційний адміністративний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні апеляційним судом оскаржувано постанови і погоджується з його висновками у справі, якими доводи скаржника відхилено.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Антимонопольного комітету України залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року у справі № 826/4177/16 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

М.М. Гімон

О.П. Стародуб,

Судді Верховного Суду