Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.01.2019 року у справі №826/2597/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 січня 2019 року

м. Київ

справа № 826/2597/16

адміністративне провадження № К/9901/43826/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Гриціва М.І., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.05.2017р. (суддя - Качур І.А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017р. (судді - Пилипенко О.Є., Глущенко Я.Б., Шелест С.Б.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа - ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У лютому 2016 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила:

визнати протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - Уповноважена особа Фонду) про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) №009-28864/160215 від 16.02.2015р., укладеного між нею та ПАТ «Дельта банк»;

зобов'язати Уповноважену особу Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) додаткову інформацію щодо збільшення кількості вкладників за рахунок неї, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач протиправно не включив її до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки таке невключення суперечить вимогам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та порушує її право, як вкладника, на отримання гарантованої суми вкладу. Вважає, що віднесення її договору банківського вкладу до нікчемного на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Посилається на те, що Уповноважена особа Фонду перевищила свої повноваження, а умовами її банківського договору передбачено можливість зарахування грошових коштів на її рахунок від іншої особи.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.05.2017р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017р., позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду в частині визнання нікчемним договору №009-28864-160215 від 16.02.2015р. банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривнях, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та позивачем, оформлене наказом від 16.09.2015р. №813 «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлених нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями» (із змінами згідно наказу від 22.09.2015р. №836).

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за договором №009-28864-160215 від 16.02.2015р. банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривнях, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та позивачем за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодилась Уповноважена особа, подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати їх рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що договір банківського вкладу, укладений між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» має ознаки нікчемності правочину, зокрема, такого, що призвело до збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом. Вважає, що у даному випадку визнання правочину недійсним судом не вимагається.

Крім того, посилається на те, що відповідно до частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини неплатоспроможного банку, вчинені (укладені) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації є нікчемними. Відтак зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для вкладника від третьої особи не допускається. Такі обставини підтверджують спрямованість мети на надання переваг окремим кредиторам прямо не встановлених для них внутрішнім положенням Банку.

Позивач відзив на касаційну скаргу не подавала.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Згідно частин 1, 2, 5, 6 статті 27 цього Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно пункту 7 частини 3 статті 38 цього Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстави, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Частиною 4 статті 38 цього Закону передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.02.2015р. між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» укладено Договір № 009-28864-160215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривнях №26308113002512.

Відповідно до пункту 1.2 Договору сума вкладу складає 90000 грн.

Пунктом 1.8 Договору визначено, що зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого у банку, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього договору.

Водночас у день укладення Договору 16.02.2015р. позивач та ПАТ «Дельта Банк» підписали Додаткову угоду № 1 до Договору № 009-28864-160215, відповідно до пункту 1 якої домовилися про іншу редакцію пункту 1.8. Договору, за якою зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладеного (депозитного) рахунку позивача, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку Договору. Виключно для цілей цього Договору сторони домовились, що умови п. 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк» до відносин, що виникають на підставі до цього Договору, не застосовуються.

Згідно платіжного доручення № 45962981 від 16.02.2015р. на вкладний (депозитний) рахунок позивача перераховано кошти в розмірі 90000 грн з рахунку іншої фізичної особи ОСОБА_2.

Судами встановлено, що постановою Правління Національного банку України від 02.03.2015р. №150 віднесено ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних та визнано такою, що втратила чинність постанову від 30.10.2014р. №692/БТ «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних».

02.03.2015р. Виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №51 про початок процедури виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на 3 місяці з 03.03.2015р. по 02.06.2015р.

Рішеннями Виконавчої дирекції Фонду від 08.04.2015р. №71 та від 03.08.2015р. №147 вирішено продовжити строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» по 02.10.2015р.

15.09.2015р. відбулось засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ «Дельта Банк», призначеної наказом Уповноваженої особи Фонду від 29.05.2015р. №408.

За наслідками засідання прийнято рішення про затвердження результатів перевірки, якою виявлено правочини (договори) за вкладними операціями, що є нікчемними згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» згідно переліку, наведеному у Додатку №1, про видання відповідного наказу щодо виявлення договорів банківського вкладу (депозиту), за якими кошти на рахунки перераховані іншими фізичними особами та які є нікчемними згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону із застосуванням відповідних наслідків.

Відповідно до Додатку №1 до протоколу засідання Комісії Договір позивача № 009-28864-160215 від 16.02.2015р., укладеного між позивачем та ПАТ «Дельта Банк», та її банківський рахунок №26308113002512 включено до вказаного переліку нікчемних договорів під порядком номером №3201.

16.09.2015р. у зв'язку із виявленням Комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ «Дельта Банк» нікчемних правочинів відповідно до частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що призвело до збільшення гарантованої суми відшкодування Фондом, Уповноваженою особою Фонду прийнято наказ №813 про застосування наслідків нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), перелік яких наведено у Додатку №1 до наказу №813.

Застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», за якими було здійснено перерахування коштів на вклади як третіми особами, так і власниками депозитного рахунку, згідно переліку, наведеному у Додатку №1 до наказу №813.

Відповідно до Додатку № 1 до наказу №813 договір № 009-28864-160215 від 16.02.2015р., укладеного між позивачем та ПАТ «Дельта Банк», та її банківський рахунок №26308113002512 включено до вказаного переліку нікчемних договорів під порядком номером №3201.

Як вбачається з Додатку №6 до наказу №813 від 16.09.2015р. грошові кошти в сумі 90000 грн повернуто з банківського рахунку позивача №26308113002512 на банківський рахунок третьої особи ОСОБА_2 внаслідок застосування наслідків нікчемності Договору банківського вкладу №009-28864-160215 від 16.02.2015р.

Наказом Уповноваженої особи Фонду від 22.09.2015р. №836 внесено зміни до наказу від 16.09.2015р. №813 та не застосовано наслідки нікчемності правочинів з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

На засіданні Комісії з перевірки вкладів фізичних осіб, оформленої протоколом від 22.09.2015р., вирішено, що у зв'язку прийняттям наказу Уповноваженої особи Фонду від 22.09.2015р. №813 та незастосуванням наслідків на нікчемності правочинів, вирішено обмежити на час ліквідації банку виплати коштів за вкладами, згідно Додатку №2 до цього протоколу.

За порядковим номером 733202 у додатку №1 до вказаного протоколу міститься договір банківського вкладу позивача №009-28864-160215 від 16.02.2015р. та її банківський рахунок №26308113002512.

Наказом Уповноваженої особи Фонду від 05.10.2015р. №15 з метою дотримання вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та на підставі протоколу засідання Комісії з перевірки вкладів фізичних осіб від 22.09.2015р. обмежено на час ліквідації ПАТ «Дельта Банк» операції щодо виплати коштів вкладникам за рахунками, перелік яких наведено у Додатку №1 до цього наказу.

Згідно витягу з Переліку рахунків (вкладів) фізичних осіб, операції щодо виплат коштів за якими обмежено на час ліквідації (Додаток №1 до наказу №15 від 05.10.2015р.) під порядковим номером 733202 міститься договір банківського вкладу позивача №009-28864-160215 від 16.02.2015р. та її банківський рахунок №26308113002512.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015р. №664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 02.10.2015р. №181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації банку, призначено Уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора банку, визначені статтями 37, 38, 51, частинами 1, 2 статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_4 строком на два роки з 05.10.2015р. по 04.10.2017р. включно.

Оголошення про початок процедури ліквідації ПАТ «Дельта Банк» опубліковано у газеті «Голос України» від 08.10.2015р. №187 (6191).

Листом Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 22.10.2015р. №54/13397 повідомлено Уповноважену особу Фонду про проведення досудового розслідування за фактом вчинення неправомірних дій колишніми посадовими особами ПАТ «Дельта Банк».

Судами встановлено, що договір банківського вкладу позивача визнано нікчемним на підставі ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у зв'язку з чим її не включено до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

При цьому встановлено, що про віднесення банківського договору позивача до нікчемного, а також про застосування відповідних наслідків, останню повідомлено в усному порядку.

Крім того, судами встановлено, що договір банківського вкладу позивача визнано нікчемним на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки грошові кошти на її рахунок надійшли внаслідок так званого «дроблення» вкладу іншого клієнта банку ОСОБА_2, такі операції не передбачали фактичного переміщення «реальних» коштів та здійснювались за рахунок внутрішньо банківських перерахувань, що в свою чергу свідчить про штучність і фіктивність створення правових підстав для отримання клієнтами банку сум, що перевищують суми гарантованого відшкодування за проведеними операціями, а отже свідчать про їх нікчемність та є порушенням умов договору банківського вкладу, пункту 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк» і постанови Національного банку України від 30.10.2014р. №692/БТ в частині заборони проведення будь-яких операції, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб за рахунок Фонду.

Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідачами не надано належних та допустимих доказів і не доведено, що умови укладеного з позивачем договору банківського вкладу передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання переваг (пільг) позивачу чи кредиторам банку, прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. При цьому суди виходили з того, що позивач є вкладником, а не кредитором банку, а тому є тією особою, яка набула право на гарантоване відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Судами відхилено доводи Уповноваженої особи Фонду про нікчемність договору банківського вкладу, у зв'язку з тим, що кошти на ім'я позивача надійшли внаслідок «дроблення» великого депозиту іншого клієнта банку ОСОБА_2, а також відхилено доводи про те, що ці операції не передбачали фактичного переміщення «реальних» коштів та здійснювались за рахунок внутрішніх банківських проводок, оскільки вказані обставини не свідчать про нікчемність укладеного правочину, а факт перерахування на вкладний рахунок позивача коштів в розмірі 90000 грн відповідачем не заперечується. При цьому суди звертають увагу на те, що переказ коштів здійснено до запровадження тимчасової адміністрації банку, тобто до 02.03.2015р.

Суди дійшли висновку про те, що рішення Уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) №009-28864-160215 від 16.02.2015р., укладеного між позивачем та ПАТ «Дельта Банк», є протиправним та таким, що не ґрунтується на вимогах діючого законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Суди виходили з того, що Уповноваженою особою не наведено, а судами не встановлено підстав для визнання нікчемним договору банківського вкладу; відповідачем не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина, знищення, пошкодження майна держави, а в силу положень ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом, проте відповідного судового рішення про визнання недійсним договору банківського вкладу в матеріалах справи немає.

Крім того, суди виходили з того, що Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не встановлює обмежень в частині погодження коштів вкладу, а саме - що вкладом повинні бути лише кошти, внесені безпосередньо вкладником, оскільки відповідно до статті 2 цього Закону кошти, які надійшли для вкладника, вважаються вкладом.

Суди не прийняли до уваги посилання відповідача на порушення при укладенні договору банківського вкладу вимог пункту 5.11. Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк» та постанови Національного банку України від 30.10.2014р. №692/БТ в частині заборони проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб за рахунок Фонду, оскільки Додатковою угодою №1 до Договору банківського вкладу сторони домовились, що умови пункту 5.11 зазначених Правил до відносин, що виникають на підставі цього Договору, не застосовуються.

При цьому суди також виходили з того, що Уповноваженою особою Фонду не доведено, що укладення договору банківського вкладу з позивачем суперечить нормам Постанови №692/БТ, не надано підтвердження того. що зміст цієї постанови є у загальному доступі та що позивач мала можливість з ним ознайомитись на момент укладення договору з банком.

Суди в порядку ч. 2 ст. 11 КАС України (в редакції до 15.12.2017р.) з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача вийшли за межі позовних вимог та скасували наказ Уповноваженої особи Фонду від 16.09.2015р. №813 (із змінами згідно наказу №836 від 22.09.2015р.).

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів частково погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що між позивачем та банком укладено договір банківського вкладу, позивач в силу положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відповідає вимогам до вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, відповідач протиправно не подав до Фонду інформацію щодо позивача про наявність таких підстав, а тому апеляційний суд обґрунтовано прийняв рішення про задоволення позову.

Така обставина як наявність руху коштів по рахункам інших клієнтів банку, які мали на той час великі вклади, та відповідно до яких в цей час проводились операції по рахункам вкладників, не може бути підставою для відмови позивачу у включенні його до переліку вкладників.

Крім того, предметом розгляду і доведення у даній справі були фактичні обставини щодо наявності чи відсутності у відповідачів передбачених законом підстав для невключення позивача до Переліку вкладників і відповідно правомірності в зв'язку з цим їх дій та бездіяльності.

В той же час, встановлення дійсної належності отриманих на рахунок позивача коштів, фактів поділу великого вкладу з метою набуття права на його відшкодування за рахунок коштів Фонду, дотримання посадовими особами вимог щодо нерозголошення банківської таємниці, а також наявність в окремих осіб умислу на заволодіння державними коштами не були предметом розгляду у даній справі.

Такі фактичні обставини підлягають самостійному доведенню і встановленню на підставі відповідних доказів, за участю усіх осіб, для яких встановлення таких обставин може мати значення.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

В той же час, у постанові від 04.07.2018р. №819/353/16 Велика Палата Верховного Суду у подібних правовідносинах сформувала правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії щодо можливості розгляду в судовому порядку позовних вимог щодо визнання відповідачем нікчемним укладеного з позивачем договору.

Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що встановлена правова природа наказу Уповноваженої особи Фонду про визнання правочинів нікчемними унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його недійсним, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу №6 від 18.11.2014р. в частині визнання правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між банком та позивачем, нікчемним, не можуть бути розглянуті в судовому порядку.

Відповідно до пункту 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

За таких обставин ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню повністю, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині позовних вимог щодо нікчемності правочину із закриттям в цій частині провадження у справі, а в решті - залишенню без змін.

Керуючись статтями 349, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017р. скасувати.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.05.2017р. скасувати в частині визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в частині визнання нікчемним договору №009-28864-160215 від 16.02.2015р. банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривнях, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1, оформлене наказом від 16.09.2015р. №813 «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлених нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями» (із змінами згідно наказу від 22.09.2015р. №836), а справу в цій частині закрити.

В решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.05.2017р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

М.І. Гриців

В.М. Кравчук