Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2023 року

м. Київ

справа №580/6132/22

адміністративне провадження № К/990/31764/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів -Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 580/6132/22

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікорнс» до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення,

за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: О. М. Ганечко, Я. М. Василенко, В. В. Кузьменко) від 28 серпня 2023 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнікорнс» (далі - ТОВ «Юнікорнс», позивач) звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області (далі - ГУ ДПС у Черкаській області, відповідач, скаржник), в якій просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23 листопада 2022 року № 6427/23-00-07-05-01.

2. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року, ухваленим за наслідками розгляду справи в порядку письмового провадження, позов задоволено повністю.

3. Не погоджуючись з даним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

4. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2023 року вказану апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дня її вручення для усунення виявлених недоліків, а саме: докази, які підтверджували б поважність пропуску строку для подачі апеляційної скарги та сплатити судовий збір у розмірі 42 коп.

5. На усунення недоліків вищенаведеної ухвали суду, до суду апеляційної інстанції від відповідача надійшло клопотання, в якому зазначено про те, що строк на звернення до суду з апеляційною скаргою було пропущено через запровадження в Україні воєнного стану, звільнення працівників, велике навантаження новопризначених працівників.

6. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року відмовлено.

7. Не погодившись із ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року, ГУ ДПС у Черкаській області 15 вересня 2023 року звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права просило її скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

8. Після усунень недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

9. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у порядку письмового провадження.

10. Станом на час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу від позивача не надходило, що не перешкоджає її подальшого розгляду.

IІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

11. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем пропущено передбачений статтею 295 КАС України строк звернення до суду, а причини пропуску такого строку є неповажними.

12. Апеляційний суд зауважив, що звертаючись з апеляційною скаргою 18 липня 2023 року (що підтверджується відміткою на поштовому конверті), тобто з пропуском 30-денного строку на оскарження рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року, відповідачем так і не було надано доказів, які підтверджували б поважність пропуску строку для подачі апеляційної скарги та вказували на об`єктивні причини неможливості звернутись з апеляційною скаргою вчасно.

13. Водночас, всі наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку на звернення до суду, є суб`єктивними, стосуються внутрішніх процесів організації роботи установи апелянта, а також, жодним чином не пояснюють/підтверджують поважність причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою в даній справі.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. У поданій касаційній скарзі скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та, як наслідок, незаконність прийняття рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження.

15. Скаржник зауважує, що 30-дений строк на оскарження рішення був пропущений з поважних причин. Неможливість сплатити судовий збір у зв`язку з відсутністю коштів поставила відповідача у скрутне становище.

16. Додаткового просить врахувати факт військової агресії Російської Федерації проти України, запровадження воєнного стану згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні, що зумовило додаткове навантаження на працівників юридичного управління ДПС у Черкаській області та фізичну неможливість своєчасно оскаржити усі судові рішення.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

18. Частиною першою статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

19. Право на апеляційне оскарження закріплено також у статті 293 КАС України і реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.

20. Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

21. Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

22. У пункті 4 частини першої статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

23. Тобто, вказаною нормою закону однією з обставин, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, є визнання неповажними наведених скаржником підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

24. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (при цьому поважність причин повинен доводити скаржник).

25. Отже КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

26. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

27. Колегія суддів зауважує, що відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не може беззаперечно впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку. Такі висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з усталеною практикою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 15 травня 2018 року у справі № 804/2979/17, від 07 червня 2018 року у справі № 822/276/17, від 30 вересня 2021 року у справі № 826/16458/18.

28. Вказані обставини відповідачем були оцінені судом апеляційної інстанції як неповажні, оскільки поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

29. Сама по собі сплата суб`єктом владних повноважень судового збору після спливу встановленого КАС України та наданого судом строку не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

30. У клопотанні про поновлення строку, поданому разом з апеляційною скаргою, а також на виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, відповідач лише зазначав, що невчасне звернення з апеляційною скаргою відбулось через фінансову неспроможність сплатити судовий збір, що, в свою чергу, не повинно позбавляти його можливості на оскарження судового рішення суду першої інстанції.

31. У постанові від 28 квітня 2021 року в справі № 640/3393/19 Велика Палата зазначила про те, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

32. Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2 8 КАС України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

33. Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року «Надточій проти України» зазначив, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

34. Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.

35. Оскільки викладені відповідачем у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави для поновлення строку суд апеляційної інстанції правильно визнав неповажними, колегія суддів доходить висновку, що у суду апеляційної інстанції були наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

36. Щодо посилання скаржника на обставину запровадження з 24 лютого 2022 року на території України воєнного стану, Суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який у подальшому був продовжений Указами Президента України з затвердженням відповідними Законами України.

37. Запровадження воєнного стану є підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України обов`язково враховується судом при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами.

38. Колегія суддів зауважує, що за усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

39. Необхідно зауважити, що Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний Указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.

40. Органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.

41. Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

42. Поряд з цим, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження та посилаючись на введений в Україні правовий режим воєнного стану, контролюючий орган не наводив доводів та не надавав суду жодних доказів, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на можливість дотримання ним встановленого КАС України строку на апеляційне оскарження рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року у справі №580/6132/22.

43. Крім того, посилання відповідача на наявність значного навантаження на працівників контролюючого органу також є необґрунтованими через те, що наведене не свідчить про наявність поважних причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження, не обґрунтовує яким саме чином такі обставини об`єктивно перешкодили вчасному поданню апеляційної скарги.

44. Водночас, неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

45. Відповідачем не повідомлено про існування інших обставин, які стали причиною пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою крім тих, яким вже надавалась правова оцінка. Тому, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року обґрунтовано відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року.

46. Відповідно до частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

47. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

48. Враховуючи викладене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції оскарженого рішення і погоджується з його висновками.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області - залишити без задоволення, а ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року у справі № 580/6132/22 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов