Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 листопада 2018 року

м. Київ

справа №712/5303/17

адміністративне провадження №К/9901/42735/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Гриціва М.І., Кравчука В.М.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 07.06.2017р. (суддя - Троян Т.Є.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017р. (судді - Земляна Г.В., Лічевецький І.О., Сорочко Є.О.) у справі за його позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

У квітні 2017р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

-визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області щодо неприйняття рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку пенсії;

- зобов'язати у зв'язку із підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям здійснити йому за попередні 6 місяців перерахунок та виплату пенсії державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 70% заробітної плати державного службовця, із збереженням розміру пенсії на момент виходу на пенсію в розмірі 70%, виходячи із посадового окладу на посаді державної служби за відповідною групою оплати праці, визначеного постановою Кабінету Міністрів України №292 від 06.04.2016р. «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році», що прирівняна до відповідної групи оплати праці посади державної служби позивача, із збереженням проценту нарахування пенсії на момент виходу на пенсію в розмірі 70%;

-провести нарахування та здійснити виплату заборгованості, що виникне внаслідок такого перерахунку, з урахуванням раніше проведених виплат; визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області щодо неприйняття рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку пенсії та зобов'язати останнє у зв'язку із зміною мінімальної заробітної плати (з 1 травня - 1450 грн, з 1 грудня - 1600 грн. відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік») провести нарахування та здійснити виплату заборгованості, що виникне внаслідок такого перерахунку, з урахуванням раніше проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що призначена йому пенсія підлягає перерахунку у зв'язку із підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України та у зв'язку із зміною мінімальної заробітної плати, а тому вважає відмову відповідача у такому перерахунку протиправною. Крім того, відповідачем за його заявою не прийнято рішень у формі окремого документу про перерахунок або про відмову в перерахунку пенсії у порядку, визначеному ч. 5 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 07.06.2017р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2015р., у задоволенні позову відмовлено.

З ухваленими у справі рішеннями не погодився позивач, звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що пенсія як державному службовцю була призначена йому відповідно до ЗУ «Про державну службу» в редакції на час призначення пенсії. З огляду на зазначене, право на перерахунок пенсії надане йому з моменту такого призначення і на підставі діючого на час призначення пенсії законодавства, а тому не може бути обмежене чи скасоване при прийнятті нових законів чи інших нормативно-правових актів. Вважає, що має право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а тому відмова відповідача у проведенні такого перерахунку є протиправною.

Заперечуючи проти касаційної скарги, відповідач просив у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Посилався на те, що на момент виникнення спірних правовідносин Закон №3723-ХІІ втратив чинність на підставі Закону України «Про державну службу» №889-VІІІ від 10.12.2015р. (далі - Закон №889-VІІІ), яким перерахунок пенсії державного службовця у зв'язку з підвищенням окладів не передбачено. Тобто, на момент звернення позивача до управління щодо перерахунку його пенсії, не регламентовано ні права особи на перерахунок її пенсії у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати працюючого державного службовця, ні порядок і умови здійснення такого перерахунку, а тому у пенсійного органу були відсутні правові підстави для такого перерахунку.

Крім того, відмова відповідача у такому перерахунку не призвела до зменшення розміру пенсії позивача, яка ним отримувалась до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих ним прав та/або позбавленням його права на соціальний захист.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

В ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію, призначену на підставі ст. 37 Закону України «Про державну службу» в розмірі 70% від сум заробітної плати.

22.11.2016р. позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії державного службовця у зв'язку із підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень КМУ та із зміною мінімальної заробітної плати.

Листом від 30.11.2016р. №934/К-10 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для перерахунку його пенсії. В обгрунтування листа посилався на те, що набрання чинності постановою КМУ №426 від 19.06.2013р. мало відбутись одночасно із набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 17.11.2011р., тобто з 1 січня 2016 року, проте останній так і не набрав чинності, у зв'язку з прийняттям 10.12.2015р. Закону України "Про державну службу" №889-VІІІ, який не передбачав перерахунку пенсій непрацюючим державним службовцям. Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ Закон України «Про державну службу» від 17.11.2011р. визнано таким, що втратив чинність з 31.12.2015р., а відтак постанова КМУ №426 також не набрала чинності.

Крім того, посилалось на те, що посадові оклади працюючим державним службовцям встановлені постановою КМУ №292 від 06.04.2016р., яка набула чинності одночасно із Законом №889-VІІІ, який не передбачає перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що статтею 37-1 Закону №3723-ХІІ в редакції, яка діяла до 01.01.2015р., було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Разом з тим, 01.01.2015р. набрав чинності Закон України від 28.12.2014р. №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі Закон №76-VIII), яким, зокрема, статтю 37-1 Закону №3723-ХІІ викладено у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Порядок перерахунку пенсій, призначених державним службовцям, у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям було врегульовано пунктами 4, 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000р. №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії", якою було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 3723-ХІІ, визначається в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням ПФУ за погодженням з Мінсоцполітики.

Суди дійшли висновку, що на час виходу позивача на пенсію чинне законодавство передбачало його право на перерахунок пенсії у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям на відповідній посаді.

Проте Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» до Постанови №865 внесено зміни, які застосовуються з 1 грудня 2015 року, а саме виключено п. 4, а п. 5 викладено в новій редакції: «Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики».

Крім того, з 01.05.2016р. набув чинності Закон України від 10.12.2015р. № 889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон №889-VIII) у зв'язку з чим положення Закону України від 16.12.1993р. №3723-XII "Про державну службу" частково втратили чинність, у тому числі втратили чинність норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців.

Натомість у ст. 90 Закону №889-VIII закріплено правило, за яким пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", стаття 42 якого визначає підстави перерахунку призначених пенсій, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців до яких не віднесено.

Враховуючи, що законодавством, чинним на час звернення позивача за перерахунком розміру пенсії, не було передбачено можливість її перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, суди дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Крім того суди дійшли висновку, що відмова відповідача у такому перерахунку пенсії не призвела до зменшення розміру пенсії позивача, яку він отримував до цього, тобто, не відбулося звуженням обсягу вже набутих позивачем прав та/або позбавленням його права на соціальний захист.

Також суди визнали необґрунтованими посилання позивача на те, що призначена йому пенсія має бути перерахована відповідно до постанови КМУ №426 від 19.06.2013р., оскільки зазначена постанова втратила чинність 06.08.2016р., тобто до часу звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії.

З такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що оскільки в ході розгляду справи встановлено, що чинним на час звернення позивача за перерахунком пенсії законодавством не було передбачено можливість такого перерахунку у зв'язку з підвищенням заробітку працюючим державним службовцям, а тому суди обґрунтовано прийняли рішення про відмову у задоволені позову.

Посилання позивача в касаційній скарзі на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постановах від 10.12.2013р. у справі № 21-348а13, від 17.12.2013р. у справі №21-445а13 та від 06.10.2015р. у справі №21-2432а15 є помилковим, оскільки у вказаних справах вирішувалося питання вибору норми права, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, в частині визначення саме розміру пенсії у відсотках, встановленого на момент призначення пенсії, а не питань перерахунку пенсії із застосуванням норм права, які станом на момент звернення позивача за перерахунком пенсії втратили чинність.

Посилання позивача в обґрунтування касаційної скарги на те, що зміни в законодавстві, які звужують зміст та обсяг існуючих прав не повинні застосовуватися також є безпідставним і висновки судів не спростовує, оскільки відсутність правового врегулювання не може свідчити про звуження існуючих прав позивача саме з боку органів Пенсійного фонду.

Також безпідставним є посилання позивача на те, що відповідно до статті 58 Конституції України права на перерахунок пенсії не можуть бути позбавлені державні службовці, які вже вийшли на пенсію, оскільки право на перерахунок пенсії у відповідної особи виникає станом на час виникнення обставин, з якими особа пов?язує право на такий перерахунок, а не з часу її виходу на пенсію.

Посилання позивача, як на підставу для задоволення позовних вимог, на те, що відповідачем рішення про відмову в перерахунку пенсії не приймалось, є безпідставним, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що заява позивача про перерахунок його пенсії розглянута, за результатами такого звернення відповідач вирішив питання наявності підстав для її перерахунку та повідомив позивача про відсутність таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні рішення суди порушень норм матеріального та процесуального права не допустили, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 07.06.2017р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

М.І Гриців

В.М. Кравчук