Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 листопада 2018 року

м. Київ

справа №686/5869/17

адміністративне провадження №К/9901/42707/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Гриців М.І., Кравчук В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17.07.2017р. (суддя - Логінова С.М.) та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017р. (судді - Соврига Д.І., Курко О.П., Білоус О.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

У березні 2017р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

-визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому щодо відмови у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 8 років відповідно до положень ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

-зобов'язати призначити та здійснити виплату пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 8 років відповідно до положень ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.02.2017р.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесений до другої категорії. 3 15 вересня по 15 грудня 1987 року включно він був зайнятий на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 30-кілометровій зоні (зоні відчуження), а тому має право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку. У зв'язку з досягненням 52-річного віку в лютому 2017 року звернувся до управління Пенсійного фонду у м. Хмельницькому із заявою про призначення пенсії із зниженням віку, в задоволенні якої управлінням відмовлено. Вважає відмову відповідача у такому призначенні неправомірною.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17.07.2017р. позов задоволено.

Визнанно дії управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому щодо відмови ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 8 років відповідно до положень cт. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними;

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому призначити та здійснити виплату ОСОБА_1, пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на 8 років відповідно до положень cт. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.02.2017 року.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 320 грн., шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби України із рахунку управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017р. постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17.07.2017р. змінено: абзац четвертий резолютивної частини постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17.07.2017р. виключено, а в решті постанову залишено без змін.

З ухваленими судовими рішеннями не погодився відповідач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування касаційної скарги посилався на те, що позивачем до заяви про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку не надано довідку про періоди участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС форми 122 та копії наказів, зазначених в наданих ним довідках від 25.11.1994р. №2-12/159 та від 14.06.1996р. №14/ч, а також відомостей про населений пункт чи об'єкт, де виконувались роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, - підстави для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку позивачу відсутні.

Заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-XII (далі - Закон №796-XII) особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС, які працювали в зоні відчуження в 1987 році не менше 14 календарних днів, пенсійний вік, встановлений для одержання пенсії за віком на загальних підставах, знижується на 8 років.

Згідно статті 65 Закону №796-XII документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".

Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997р. №51 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок №51), яким визначено, зокрема, правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, коло осіб, яким вони видаються.

Зокрема, відповідно до пункту 5 Порядку №51, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 р. до 31 грудня 1986 р. від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988 - 1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році, віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення зеленого кольору, серія А. При цьому у посвідченні на правій стороні по діагоналі зліва направо ставиться штамп фарбою червоного кольору «Перереєстровано» і на вільному місці виконується запис про дату перереєстрації. Починаючи з 1 жовтня 1998р. зазначене посвідчення без такого штампу вважається недійсним.

Відповідно до статті 10 Закону №796-XII учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частиною першою статті 15 Закону №796-XII підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами. В свою чергу довідки про період проживання, роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення є лише підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005р. №22-1 (далі - Порядок №22-1) (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 27.12.2005р. за №1566/11846), передбачено, що документами, які засвідчують особливий статус особи є посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року №122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Законом №796-ХІІ).

Судами встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС і віднесений до другої категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 12.12.1991р., та перереєстрованим посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС серії НОМЕР_2 від 19.02.1996р. (а.с.4)

3 15 вересня по 15 грудня 1987 року включно позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 30-кілометровій зоні (зоні відчуження), що підтверджується довідками тресту «Монтажтермоизделия» Естонського спеціалізованого управління від 25.11.1994р. за №2-13/159 та від 14.06.1996р. №14\ч. (а.с.6,7)

У зв'язку з досягненням 52-річного віку в лютому 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії із зниженням віку.

Листом від 02.03.2017р. №57721/03 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для призначення пенсії у зв'язку з тим, що ним не було надано довідку форми 122 та накази, зазначені у наданих ним довідках, а також не надано відомості про населений пункт чи об'єкт, де виконувалися роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Не погоджуючись з такою відмовою позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що факт участі позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС підтверджено наданими позивачем посвідченням учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС та довідками тресту «Монтажтермоизделия» Естонського спеціалізованого управління. На час звернення за призначенням пенсії позивач досяг віку 52 років, та подав відповідачу документи, які підтверджують його особливий статус.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку що позивач має право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку строком на 8 років у відповідності до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Суд апеляційної інстанції, змінюючи постанову суду першої інстанції, погодився з висновками суду щодо наявності підстав для задоволення позову, водночас не погодився з висновками суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми судового збору, оскільки в силу положень п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються Пенсійний фонд України та його органи, органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального страхування України.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про виключення з постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17.07.2017р. четвертого абзацу її резолютивної частини, а в решті постанову залишив без змін.

З висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, на підтвердження чого надав відповідачу відповідні документи, зокрема перерєстроване посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС серії НОМЕР_2 від 19.02.1996р.; довідки тресту «Монтажтермоизделия» Естонського спеціалізованого управління від 25.11.1994р. за №2-13/159 та від 14.06.1996р. №14\ч, якими підтверджено факт участі позивача роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 30-ти кілометровій зоні Чорнобильської АЕС у період з 15 вересня по 15 грудня 1987 року, а тому суди обґрунтовано прийняли рішення про задоволення позову.

Посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на те, що при зверненні з заявою позивачем не було надано довідки про періоди участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС форми 122 та накази, зазначені у наданих ним довідках, а також не надано відомості про населений пункт чи об'єкт, де виконувалися роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, на думку колегії суддів є безпідставним, оскільки як було встановлено судами та не заперечується відповідачем, крім вказаного посвідчення разом з заявою про призначення пенсії, позивачем було надано також інші документи, які надавали змогу відповідачу встановити період участі позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (зокрема надані ним довідки), а також право позивача на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.

З огляду на зазначене, ненадання позивачем перерахованих відповідачем документів, не може бути достатньою підставою для відмови у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до статті до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності у відповідача обов'язку, у разі задоволення позову позивача, відшкодувати останньому розмір сплаченого ним судового збору за подання позовної заяви, оскільки пунктом 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», на який посилається відповідач, Пенсійний фонд України та його органи звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи. Вказана норма, на переконання колегії суддів, не виключає положення КАС України щодо обов'язку суду присудити здійснені позивачем судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

Відповідно до статті 351 КАС України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції - зміні, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому - задовольнити частково.

Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17.07.2017р. залишити без змін.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017р. скасувати в частині зміни постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17.07.2017р., а в решті -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

М.І. Гриців

В.М. Кравчук