Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.09.2018 року у справі №820/1740/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 квітня 2020 року

Київ

справа №820/1740/17

провадження №К/9901/58733/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.

розглянув у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) при Міністерстві юстиції України про визнання протиправним рішення та скасування пункту наказу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою арбітражного керуючого ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2018 року, ухваленого у складі колегії суддів: головуючого - Заічко О. В., суддів: Котеньова О. Г., Шляхової О. М., та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Бершова Г. Є. суддів: Ральченка І. М., Катунова В. В.

І. Суть спору

1. У квітні 2017 року арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) при Міністерстві юстиції України (далі - Дисциплінарна комісія), в якому просив:

1.1. визнати протиправним рішення Дисциплінарної комісії в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на підставі подання Дисциплінарної комісії про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 10 березня 2017 року № 672 та протоколу її засідання від 10 березня 2017 року № 57/03/17;

1.2. скасувати пункт 1 наказу Міністерства юстиції України від 29 березня 2017 року № 1048/5 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого", виданого ОСОБА_1 .

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, за наслідками розгляду подання від 10 березня 2017 року № 672, ухвалене без врахування ступеню вини арбітражного керуючого та тяжкості вчиненого ним проступку, до того ж дисциплінарне стягнення накладено з порушенням строків його застосування.

2.1. Стверджує, що дисциплінарною комісією під час ухвалення відповідного рішення не надано жодної оцінки діям позивача та не перевірено відповідність акту перевірки від 02 лютого 2017 року № 6 вимогам законодавства, а відтак, на думку позивача, здійснено необ`єктивний та упереджений розгляду всіх фактичних обставин.

2.2. Вказує, що акт перевірки від 02 лютого 2017 року № 6 не містить особистого підпису позивача чи запису про те, що арбітражний керуючий від підписання акту перевірки відмовився.

2.3. Вважаючи, що наказ Міністерства юстиції України від 29 березня 2017 року № 1048/5 в частині пункту 1, яким анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, ОСОБА_1 звернувсь до суду з вимогою про його скасування.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва від 28 лютого 2013 року № 398 має право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

4. 06 лютого 2017 перший заступник начальника Головного територіального управління юстиції в Харківській області звернувся до Департаменту з питань судової роботи та банкрутства з пропозицією вирішення питання про внесення до Дисциплінарної комісії подання про накладення на позивача дисциплінарного стягнення.

5. Департаментом з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України складено висновок щодо відповідності висновків акта про відмову арбітражного керуючого ОСОБА_1 у проведенні перевірки вимогам законодавства з питань банкрутства та 23 лютого 2017 року направлено до Дисциплінарної комісії подання № 903 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, вказане подання також було направлено Міністерством юстиції України позивачеві листом від 23 лютого 2017 року.

6. Відповідно до витягу з протоколу від 10 березня 2017 року № 57/03/17 засідання Дисциплінарної комісії прийнято рішення, яким застосовано до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді попередження на підставі подання від 23 лютого 2017 року № 903.

7. Попередньо на засіданні комісії було розглянуто подання від 25 жовтня 2016 року № 837 на підставі акту про відмову арбітражною керуючого в проведенні перевірки від 12 жовтня 2016 року № 89/10-40, складеного Головним територіальним управлінням юстиції у місті Києві за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 Департаменту з питань судової роботи та банкрутства щодо внесення на розгляд Дисциплінарної комісії, за наслідками якого Міністерством юстиції України винесено наказ від 06 грудня 2016 року № 1709/7 "Про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження".

8. Таким чином, за результатами розгляду подання від 25 жовтня 2016 року № 837 та подання від 23 лютого 2017 року № 903 відповідачем прийняті рішення про застосування до позивача дисциплінарних стягнень у вигляді попереджень у зв`язку із відмовою арбітражного керуючого у проведенні перевірок та рішення про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на підставі винесення двох дисциплінарних стягнень у вигляді попереджень.

9. Так, Дисциплінарною комісією до Міністерства юстиції України направлені подання від 10 березня 2017 року № 671 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження (реалізовано наказом Міністерство юстиції України від 29 березня 2017 року № 1024/7) та подання від 10 березня 2017 року № 672 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для складання проекту наказу Міністерства юстиції України про анулювання свідоцтва від 28 лютого 2013 року № 398 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 .

10. Подання від 10 березня 2017 року № 672 реалізовано Міністерством юстиції України 29 березня 2017 року шляхом винесення наказу № 1048/5 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого", виданого ОСОБА_1

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

11. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2018 року, в позові відмовлено.

12. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з чинних у позивача чотирьох дисциплінарних стягнень у вигляді попередження, що в силу пункту 7.6.2 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2013 року № 1284/5, є підставою для накладення на арбітражного керуючого стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

13. Зазначена позиція була підтримана і Харківським апеляційним адміністративним судом, який переглянув постанову суду першої інстанції та залишив її без змін.

IV. Касаційне оскарження

14. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

15. В обґрунтування касаційної скарги вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанції, що на час проведення перевірки позивач більше ніж рік не виконував повноважень та не здійснював заходів з ліквідації ЗАТ "Автобаза "Харківводбуд", а тому у відповідача не було жодних підстав порушувати та проводити перевірку його діяльності як ліквідатора саме ЗАТ "Автобаза "Харківводбуд".

15.1. Крім того наголошує, що суди не звернули увагу, що позивач двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, оскільки фактично до арбітражного керуючого було застосовано 2 дисциплінарних стягнення (попередження та позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та видано з цього приводу два подання Дисциплінарної комісії, які були направлені до Міністерства юстиції України для видання відповідних наказів.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

16. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

17. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

18. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

19. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

20. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

21. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

22. Правова основа діяльності арбітражних керуючих врегульована Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин (далі - Закон № 2343-XII), за змістом статті 1 якого арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

23. Відповідно до частини другої статті 107 Закону № 2343-ХІІ арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом.

24. Згідно з частиною другою статті 109 Закону № 2343-ХІІ під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховується ступінь вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), тяжкість вчиненого ним проступку, а також чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення.

25. Пунктом 5 частини першої статті 112 Закону № 2343-ХІІ визначено, що однією з підстав для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

26. Відповідно до частин першої, другої статті 113 Закон № 2343-ХІІ встановлено, що у разі наявності підстав для позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарна комісія вносить державному органу з питань банкрутства відповідне подання.

Державний орган з питань банкрутства приймає рішення про позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та вносить до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

27. Організація та порядок проведення державним органом з питань банкрутства перевірок діяльності арбітражних керуючих, а також порядок накладання на них дисциплінарних стягнень за результатами заходів контролю визначений Порядком контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2013 року № 1284/5, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 1284/5).

28. Так, за змістом розділу ІІ Порядку № 1284/5 встановлено, що контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється на предмет дотримання ними вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці.

Здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих складається з таких етапів:

проведення перевірки, складання довідки про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого;

надання арбітражним керуючим комісії заперечень щодо Довідки та (або) усунення зазначених у Довідці порушень;

складення акта перевірки з урахуванням Довідки, заперечень та усунутих арбітражним керуючим порушень.

Строк проведення перевірки не може перевищувати для позапланової - трьох робочих днів.

29. Відповідно до пункту 4.7.1 Порядку № 1284/5 відмовою арбітражного керуючого в проведенні перевірки вважаються: відсутність арбітражного керуючого або його уповноваженого представника під час проведення перевірки у час та у місці, визначені органом контролю в повідомленні про проведення перевірки, у разі належного повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки; безпідставне ненадання або надання не в повному обсязі без обґрунтованих пояснень арбітражним керуючим у визначені органом контролю терміни документів згідно з переліком, викладеним у повідомленні про проведення перевірки органу контролю; ненадання арбітражним керуючим на письмову вимогу Дисциплінарної комісії документів, які стосуються предмета перевірки, у разі якщо без цих документів проведення перевірки є неможливим; безпідставна відмова арбітражного керуючого в доступі Дисциплінарної комісії та інших осіб на територію, до будівель, споруд та інших приміщень боржника (банкрута) у випадках, передбачених цим Порядком, або до приміщення контори (офісу) арбітражного керуючого.

30. Підстави накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення містяться у пункті 7.1. Порядку № 1284/5 та передбачають:

встановлення факту подання арбітражним керуючим у документах, які подаються для отримання свідоцтва на право здійснення діяльності арбітражного керуючого, неправдивих відомостей;

вчинення арбітражним керуючим протягом року після винесення припису або розпорядження повторного порушення, аналогічного раніше вчиненому;

невиконання арбітражним керуючим розпорядження про усунення порушень законодавства з питань банкрутства в строки, визначені органом контролю;

відмова арбітражного керуючого в проведенні перевірки;

грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута);

встановлення за результатами перевірки неможливості арбітражного керуючого виконувати повноваження, а саме: втрата громадянства України, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо арбітражного керуючого за вчинення корисливого злочину або яким арбітражному керуючому заборонено здійснювати цей вид господарської діяльності чи займати керівні посади;

винесення Дисциплінарною комісією двох або більше попереджень.

31. За змістом пункту 7.2. Порядку № 1284/5 подання повинно містити висновок структурного підрозділу Мін`юсту щодо відповідності висновків акта перевірки законодавству з питань банкрутства. До подання додається пропозиція органу контролю з усіма додатками.

32. Приписами частин п`ятої, шостої статті 108 Закону № 2343-XII обумовлено, що рішення дисциплінарної комісії приймаються на її засіданнях шляхом голосування простою більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів комісії. Дисциплінарна комісія вважається повноважною у разі присутності не менше п`яти членів комісії.

Рішення дисциплінарної комісії оформлюються протоколом, що підписується усіма присутніми на засіданні членами комісії.

33. Згідно зі статтею 109 Закону № 2343-XII дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є:

1) попередження;

2) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховується ступінь вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), тяжкість вчиненого ним проступку, а також чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення.

Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Про накладення на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

34. Пунктом 7.5. Порядку № 1284/5 передбачено, що рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення може бути прийняте Дисциплінарною комісією протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

35. Положеннями пункту 7.6. Порядку № 1284/5 встановлено, що під час визначення виду дисциплінарного стягнення Дисциплінарною комісією враховуються ступінь вини арбітражного керуючого, обставини вчинення порушення, тяжкість вчиненого ним проступку, а також факти притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності в минулому.

36. Відповідно до пункту 7.6.1. Порядку № 1284/5 на арбітражного керуючого накладається дисциплінарне стягнення у вигляді попередження у разі: встановлення факту подання арбітражним керуючим у документах, які подаються для отримання свідоцтва на право здійснення діяльності арбітражного керуючого, неправдивих відомостей; відмови арбітражного керуючого в проведенні перевірки.

37. Згідно з пунктом 7.6.2. Порядку № 1284/5 на арбітражного керуючого накладається дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у разі: вчинення арбітражним керуючим протягом року після винесення припису або розпорядження повторного порушення, аналогічного раніше вчиненому; невиконання арбітражним керуючим розпорядження про усунення порушень законодавства з питань банкрутства в строки, визначені органом контролю; грубого порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута); встановлення за результатами перевірки неможливості арбітражного керуючого виконувати повноваження, а саме: втрата громадянства, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо арбітражного керуючого за вчинення корисливого злочину або яким арбітражному керуючому заборонено здійснювати цей вид господарської діяльності чи займати керівні посади; винесення Дисциплінарною комісією двох або більше попереджень.

VI. Позиція Верховного Суду

38. Системний аналіз статей 105, 107 Закону № 2343-XII дає підстави для висновку, що арбітражний керуючий може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, яким вважається винне невиконання або неналежне виконання ним своїх обов`язків. Накладення дисциплінарного стягнення на арбітражного керуючого здійснюється на підставі рішення Міністерства юстиції України, який є державним органом з питань банкрутства, за поданням Дисциплінарної комісії і при визначенні його виду враховується ступінь вини, тяжкість вчиненого проступку, наявність раніше застосованих дисциплінарних стягнень, а також інші обставини вчинення арбітражним керуючим порушення.

39. Водночас, положення пунктів 7.6.1 та 7.6.2 Порядку № 1284/5, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, чітко розмежовували види відповідальності арбітражного керуючого за вчинення конкретних порушень.

40. Так, відмова арбітражного керуючого в проведенні перевірки є підставою для накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження. Винесення Дисциплінарною комісією двох або більше попереджень є підставою для накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

41. Враховуючи положення пункту 4.7.1 Порядку № 1284/5 під відмовою арбітражного керуючого в проведенні перевірки необхідно розуміти випадки відсутності арбітражного керуючого (або його представника) під час проведення перевірки та/або ненадання арбітражним керуючим на письмову вимогу комісії документів, які стосуються предмета перевірки, за умови, що арбітражний керуючий був належним чином повідомлений про проведення перевірки.

42. Слід зазначити, що предметом спору у цій справі є рішення Дисциплінарної комісії в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на підставі подання Дисциплінарної комісії про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 10 березня 2017 року № 672 та протоколу її засідання від 10 березня 2017 року № 57/03/17, а також наказ Міністерства юстиції України від 29 березня 2017 року № 1048/5 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого", виданого ОСОБА_1 , в частині пункту 1.

43. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено чинність подання від 10 березня 2017 року № 671 та наказу Міністерства юстиції України від 29 березня 2017 року № 1024/7, а також подання від 25 жовтня 2016 року № 837 та наказу Міністерства юстиції України від 06 грудня 2016 року № 1709/7, якими до арбітражного керуючого ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження за відмову арбітражного керуючого ОСОБА_1 у проведенні перевірки вимогам законодавства з питань банкрутства.

44. Наведене свідчить про вчинення протягом року повторного порушення, аналогічного раніше вчиненому.

45. Крім того, враховуючи приписи частини другої статті 109 Закону № 2343-ХІІ, відповідно до якої під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховується ступінь вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), тяжкість вчиненого ним проступку, а також чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення, судами встановлено чинність наказів Міністерства юстиції України від 27 червня 2014 року № 136/7 та від 04 грудня 2014 року № 263/7 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень у вигляді попередження.

46. Доводи позивача стосовно того, що на час проведення перевірки ним більше ніж рік не виконувались повноваження та не здійснювались заходи з ліквідації ЗАТ "Автобаза "Харківводбуд" не беруться до уваги, оскільки Порядком № 1284/5 визначено, що предметом перевірки є виявлення фактів невиконання або неналежного виконання покладених на арбітражного керуючого повноважень, з яких вбачається необхідність проведення контролю, тобто безвідносно до фактичного виконання обов`язків арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в момент перевірки.

47. Як правильно встановлено судами першої та першої інстанцій позивачем не оскаржувалися відповідні дії з проведення перевірки, водночас оскаржувані рішення та подання щодо застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, які реалізовані оскаржуваним наказом Міністерства юстиції України, прийняті за наявності чотирьох чинних дисциплінарних стягнень у вигляді попереджень, останні два з яких накладено протягом року.

48. Враховуючи, що підставою для накладення на позивача стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого відповідно до пункту 7.6.2. Порядку № 1284/5 є винесення Дисциплінарною комісією двох або більше попереджень, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що оскаржувані рішення відповідачів прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

49. З огляду на викладене, висновки судів є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

50. Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

51. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

52. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX, статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Харківського окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2018 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді Н. А. Данилевич

Н. В. Шевцова