Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.04.2019 року у справі №820/5386/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

23 квітня 2019 року

справа №820/5386/16

адміністративне провадження №К/9901/37817/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року у складі судді Тітова О.М.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року у складі суддів Присяжнюк О.В., Курило Л.В., Бартош Н.С.

у справі №820/5386/16

за позовом Публічного акціонерного товариства «Харківський комбікормовий завод»

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

У жовтні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Харківський комбікормовий завод" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 05 вересня 2016 року №0001561403, яким донараховано податок на прибуток приватних підприємств в сумі 274 680,00 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 45318,75 грн та №0001551403, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 192919,00 грн, з мотивів безпідставності їх прийняття.

08 грудня 2016 року Харківський окружний адміністративний суд постановою, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року, задовольнив позов повністю.

У березні 2017 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить фактичні обставини справи та нормативно-правове обґрунтування вимог касаційної скарги шляхом викладення тексту норм покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, доводить порушення Товариством підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України та правомірність прийнятих податковим органом рішень.

19 травня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано справу №820/5386/16 з Харківського окружного адміністративного суду.

Заперечення (відзив) на касаційну скаргу податкового органу від Товариства не надавався, що не перешкоджає перегляду судових рішень.

08 червня 2017 року справа №820/5386/16 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

14 березня 2018 року справа №820/5386/16 разом із матеріалами касаційного провадження №К/9901/37817/18 передана з Вищого адміністративного суду України до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Публічне акціонерне товариство "Харківський комбікормовий завод" пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ЄДРПОУ 00952214 та перебуває на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в Головному управлінні ДФС у Харківській області.

У період з 21 червня 2016 року по 19 липня 2016 року фахівцями податкового органу проведена планова виїзна перевірка Товариства з питань податкового валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку 1 до акта, за результатами якої складено акт № 403/20-40-14-03-08/00952214 від 26 липня 2016 року (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлені порушення Товариством серед іншого пункту 5, 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, є) підпунктів 14.1.11, 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.2 статті 44, пункту 134.1 статті 134, пункту 135,1 статті 135, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ, із змінами та доповненнями встановлено заниження податку на прибуток в сумі 274680 грн, в тому числі за 2014 рік у сумі 181275 грн, зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2004 рік в сумі - 192919 грн за 2015 рік у сумі 93405 грн.

05 вересня 2016 року керівником податкового органу згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0001561403, яким донараховано податок на прибуток приватних підприємств в сумі 274 680,00 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 45318,75 грн;

- №0001551403, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 192919,00 грн.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються зокрема з інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Підпунктом 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України передбачено, що інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Безповоротна фінансова допомога в розумінні підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, це серед іншого, сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності.

При вирішенні питання щодо наявності податкового правопорушення в діях Товариства при формуванні ним доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 2014 рік на суму 1 200 000 грн та за 2015 рік на суму 1 127 840 грн, суди попередніх інстанцій встановили та дослідили наступне.

Відповідно до договору купівлі - продажу від 12 вересня 2011 року №16, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Харківський комбікормовий завод» (продавець) та Публічним акціонерним товариством «Укргазбуд» (покупець), покупець здійснив попередню оплату за товар на суму у розмірі 1 200 000,00 грн, що підтверджується банківськими виписками.

За умовами пункту 4.1 договору купівлі-продажу, поставка товару продавцем здійснюється на підставі письмової заявки узгодженої між покупцем та продавцем, але не пізніше грудня 2013 року.

Суди попередніх інстанцій висновувались на положеннях статей 256, 257, частини п'ятої статті 261, 264 Цивільного кодексу України, за якими позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання; перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку; позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач; після переривання перебіг позовної давності починається заново; час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

З урахуванням положень пункту 4.1 вказаного договору в розумінні наведених вище норм Цивільного кодексу України трирічний строк позовної давності за таким договором спливає 31 грудня 2016 року, а не з дати останнього платежу за договором як це визначено відповідачем.

Суди попередніх інстанцій також встановили, що за договором купівлі-продажу від 12 вересня 2011 року №16 Товариство здійснило частково поставку товару (паливну пелету рослинного походження) у розмірі 250 тон на суму 207000,00 грн, що підтверджується накладною від 30 листопада 2013 року № 101/2, довіреністю від 29 листопада 2013 року №273 та відповідно заборгованість за вказаним договором складає не 10000,00 грн, а 993 000,00 грн.

Між Товариством та Публічним акціонерним товариством «Украгзабуд» з метою звірки взаєморозрахунків за договором купівлі - продажу від 12 вересня 2011 року №16 складений акт звіряння, згідно якого станом на 31 грудня 2014 року Товариство має за вказаними договором заборгованість перед ПАТ «Украгзабуд» в розмірі 993000,00 грн.

Вирішуючи питання щодо спливу позовної давності, судами попередніх інстанцій обґрунтовано зазначено, що у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане.

До дій, які свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати зокрема підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що підписання з боку Голови правління ОСОБА_1 разом з ПАТ «Укргазбуд» акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі 993 000,00 грн. та часткова поставка товару у листопаді 2013 року свідчить про переривання строку позовної давності та початку його перебігу відповідно до частини третьої статті 264 Цивільного кодексу України заново з урахуванням акту звіряння з 01 січня 2015 року.

Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до договору купівлі - продажу від 01 серпня 2012 року №01/08-12, укладеного між Товариством (продавець) та Публічним акціонерним товариством «Укргазбуд» (покупець), останній здійснив попередню оплату за товар на суму 326000,00 грн, що підтверджується банківськими виписками.

За умовами пункту 3.1 договору купівлі-продажу №01/08-12 поставка товару продавцем здійснюється на підставі письмової заявки узгодженої сторонами, але не пізніше 31 грудня 2013 року.

Відтак, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що в розумінні положень статей 256, 257, 261 Цивільного кодексу України трирічний строк позовної давності за таким договором спливає 31 грудня 2016 року, а не з дати останнього платежу за договором як це визначає відповідач.

Між ПАТ «Харківський комбікормовий завод» та ПАТ «Украгзабуд» з метою звірки взаєморозрахунків за договором купівлі - продажу від 01 серпня 2012 року №01/08-12 складений акт звіряння, згідно якого станом на 31 грудня 2013 року ПАТ «Харківський комбікормовий завод» має за вказаними договором заборгованість перед ПАТ «Украгзабуд» в розмірі 326 000,00 грн.

Враховуючи факт підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про переривання строку позовної давності та початку його перебігу відповідно до частини третьої статті 264 Цивільного кодексу України заново з 01 січня 2014 року.

Відтак, податковим органом здійснені передчасні висновки щодо визнання заборгованості Товариства перед його контрагентом безповоротною фінансовою допомогою, наслідком чого став помилковий висновок про заниження позивачем доходів у 2014-2015 роках та відповідно збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток та зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, що доводить протиправність спірних податкових повідомлень-рішень.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року у справі №820/5386/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер