Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.03.2019 року у справі №815/2956/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

23 квітня 2019 року

справа №815/2956/18

адміністративне провадження №К/9901/8164/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,

суддів - Гончарової І.А., Олендера І.Я.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Солексім»

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2018 року у складі судді Корой С.М.

та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року у складі cуддів Потапчука В.О., Семенюк Г.В., Шляхтицького О.І.

у справі № 815/2956/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Солексім»

до Одеської митниці ДФС

про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

19 червня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Солексім» (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Одеської митниці ДФС (далі - митниця, відповідач у справі), в якому просило (з урахуванням уточнення позову) скасувати рішення митниці про визначення коду товару та картку про відмову у прийнятті митної декларації, зобов'язати відповідача здійснити митне оформлення товару відповідно до митної декларації Товариства.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2018 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення митниці про визначення коду товару від 3 березня 2018 року № КТ-UA500010-0004-2018, визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення митниці від 5 лютого 2018 року № UA500010/2018/000827, зобов'язано митницю здійснити митне оформлення товару за кодом в УКТ ЗЕД № 2517410000 відповідно митної декларації Товариства № UA500010/2018/000827 від 5 лютого 2018 року.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції встановив, що за результатами дослідження Одеського управлінням з питань експертиз та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС №142008700-0161 від 26 лютого 2018, проба відповідає карбонату кальцію. У вказаному висновку відсутня інформація, яка б спростовувала чи підтверджувала твердження відповідача, що заявлений позивачем у декларації код товару 251741000 не відповідає заявленим характеристикам, та на підставі чого митницею прийнято рішення про зміну коду товару, оскільки у вказаному висновку, як вбачається з матеріалів справи, проба відповідає карбонату кальцію, що заявлено у митній декларації позивача.

Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийняте нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що митниця під час прийняття рішення про визначення коду товару від 3 березня 2018 року № КТ-ПА500010-0004-2018, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № ПА500010/2018/00030 від 17 березня 2018 року діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, що помилково не встановлено судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення.

25 березня 2019 року позивач подав касаційну скаргу, в який зазначає, що судом першої інстанції необґрунтовано відхилено клопотання позивача про призначення судової експертизи, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи. Просить скасувати рішення судів попередніх інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою, судом не допущено неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, отже підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 11 липня 2011 року між Товариством та П.С.Т. КЄМИКАЛС ЛТД (Англія) укладено міжнародний контракт на поставку товарів мінерального походження № 5SP. 22 лютого 2018 року між Товариством та П.С.Т. КЄМИКАЛС ЛТД (Англія) укладено додаткову угоду у формі специфікації № 52018 до укладеного між ними міжнародного контракту на поставку товарів № 5SP.

Згідно специфікації № 52018 від 22 січня 2018 року П.С.Т. КЄМИКАЛС ЛТД (Англія) взяло на себе зобов'язання поставити природний карбонат кальцію, а саме: товар IOKALIT 10C, IOKALIT 15C та IOKALIT № 63 на загальну вартість 3638,25 доларів США.

Після отримання вказаної продукції згідно специфікації № 52018 від 22 січня 2018 року, Товариство подало до митниці для митного оформлення електронну вантажну митну декларацію № UA500010/2018/000827 від 5 лютого 2018 року на товар IOKALIT 10C, IOKALIT 15C та IOKALIT № 63 (природний тонко дисперсний неорганічний продукт IOKAL, який являє собою природний карбонат кальцію (вапняк) мелений (порошок), не підданий іншим видам обробки. Хім. формула: СаСО3 99%, МgCO3 0,15%, SiO2 0,05%, Fe2O3 0,01%. ІОКАL 63 5400 кг; не для медичного використання. Використовується в якості добавки при виробництві в ЛФП у якості наповнювача для фарб), який згідно УКТ ЗЕД задекларований за кодом товару № 2517410000.

У зв'язку із спірними питаннями класифікації вищевказаного товару митниця скерувала запит до Одеського управління з питань експертизи та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС від 7 лютого 2018 року № 41 про проведення дослідження з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.

За результатами лабораторних досліджень Одеське управління з питань експертизи та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС 26 лютого 2018 року склав висновок № 142008700-0161.

3 березня 2018 року митниця прийняла рішення № КТ-UA500010-0004-2018 про визначення коду товару, а саме змінено код товару - природний тонко дисперсний неорганічний продукт IOKAL, який являє собою природний карбонат кальцію (вапняк) мелений (порошок), не підданий іншим видам обробки, заявленого по митній декларації № UA500010/2018/000827 від 5 лютого 2018, з коду 2517410000 на 2509000000.

У зв'язку з прийняттям митницею рішення про визначення коду товару, позивачу відмовлено в митному оформленні та видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500010/2018/00030 від 17 березня 2018.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.

Спірним питанням даної справи є вірне визначення товару, який підлягав митному оформленню. Даний товар є карбонатом кальцію, що не є спірним між сторонами. Спірне питання полягає в тому, це вапняк (як стверджує Товариство), чи крейда (як стверджує митниця).

Загальновідомою є інформація, що вапняк, крейда, мармур, з хімічної точки зору, одна й таж сама речовина - карбонат кальцію СаСО3. Однак ці речовини мають різні фізичні властивості, зокрема твердість. Твердість крейди за шкалою Мооса складає 1, твердість вапняку - 3.

До матеріалів справи долучено інформацію про продукт (том 1 арк. с. 115, 117, 119) де зазначено, що твердість продукту по Моосу 2.5.

Висновком № 142008700-0161 від 26 лютого 2018 року встановлено, що проба відповідає карбонату кальцію. Не уявляється можливим визначення первісного матеріалу проби, фактичної сфери застосування товару, відповідності проби даним текстового опису товару. В управління відсутня технічна можливість визначення відсоткового складу мінеральних сумішей та матеріалів, отримано пробу штучним подрібненням або утворено при природних процесах, фазового стану матеріалів.

За таких обставин Суд погоджується з доводом касаційної скарги, що неможливо впевнено встановити речовину на підставі належних та допустимих доказів.

Ухвалою від 11 вересня 2018 року суд першої інстанції відмовив у задоволені клопотання представника позивача про призначення експертизи. Суд першої інстанції зазначив, що відповідачем під час здійснення митного оформлення товару, здійснювалося дослідження обставин подібності товару, щодо якого представник позивача вважає за необхідне провести товарознавчу експертизу. На підставі таких досліджень профільним Департаментом податкових та митних експертиз ДФС були зроблені висновки щодо цього товару. Інформація про дані дослідження та висновки міститься в матеріалах справи. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність перешкод для встановлення фактичних обставин справи без проведення товарознавчої експертизи.

З урахуванням зазначеного, Судом встановлено що матеріали справи містять певні протиріччя, які не усунуто судами попередніх інстанцій. Для встановлення фактичних обставин потрібні спеціальні знання, але суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у проведенні експертизи за клопотанням позивача.

За приписами пункту 2 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини четвертої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Верховний Суд вважає, що вище встановлені порушення, допущені як судом апеляційної, так і судом першої інстанцій, відтак справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішенню спору по суті, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване та законне рішення.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Солексім» задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року у справі № 815/2956/18 скасувати.

Адміністративну справу № 815/2956/18 направити на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер