Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 січня 2019 року

м. Київ

справа №804/1852/18

адміністративне провадження №К/9901/64864/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді -Гриців М.І., Коваленко Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018р. (судді - Шлай А.В., Прокопчук Т.С., Круговий О.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

У березні 2018р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив:

- визнати неправомірними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області в особі ліквідаційної комісії щодо відмови у проведенні з 01.01.2005 р. перерахунку стажу його служби з визначенням йому періоду відсоткової надбавки за вислугу років в розмірі 40% та надбавки за безперервну службу в розмірі 90%;

- зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області в особі ліквідаційної комісії здійснити з 01.01.2005 р. перерахунок стажу його служби - визначивши йому з цього періоду відсоткову надбавку за вислугу років в розмірі 40%, а надбавку за безперервну службу в розмірі 90% з урахуванням того, що його вислуга років для призначення пенсії на день його звільнення з органів внутрішніх справ України складає більше 25 років, надавши йому про це відповідний висновок та довідку про змінений розмір його грошового забезпечення з 01.01.2005 р. для перерахунку його пенсії з 01.01.2005 р.;

- зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області довідку про змінений з 01.01.2005 р. розмір його грошового забезпечення для невідкладного перерахунку пенсії з 01.01.2005 р.;

- стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області в особі ліквідаційної комісії на його користь відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі 25000 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2018р. позов задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Луганській області, викладену у листі від 27.02.2018 р. за №86-лк, у проведенні з 01.01.2005 р. перерахунку стажу служби ОСОБА_1 з визначенням йому періоду відсоткової надбавки за вислугу років в розмірі 40% та надбавки за безперервну службу в розмірі 90%.

Зобов'язано Ліквідаційну комісію Головного управління МВС України в Луганській області здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2005 р. перерахунок стажу його служби - визначивши йому з цього періоду відсоткову надбавку за вислугу років в розмірі 40%, а надбавку за безперервну службу в розмірі 90% з урахуванням того, що його вислуга років для призначення пенсії на день його звільнення з органів внутрішніх справ України складає більше 25 років, надавши йому про це відповідну довідку про змінений розмір його грошового забезпечення з 01.01.2005 р. для перерахунку його пенсії з 01.01.2005 р.

Зобов'язано Ліквідаційну комісію Головного управління МВС України в Луганській області направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області довідку про змінений з 01.01.2005 р. розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для невідкладного перерахунку пенсії з 01.01.2005 р.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач, звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просив скасувати рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2018р. апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

У червні 2018р. позивач повторно звернувся з апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2018р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018р. апеляційну скаргу повернуто заявнику.

У серпні 2018р. відповідач втретє звернувся до суду з апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2018р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2018р. апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме надіслання на адресу суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважності причин його пропуску протягом всієї тривалості цього пропуску з підтвердженням таких обставин доказами, а також оригіналу документу про сплату судового збору.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018р. відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Відповідач не погодився з ухвалою апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження, звернувся з касаційною скрагою, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційним судом безпідставно відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Посилався на те, що відповідно до наказу ГУНП в Луганській області від 25.05.2018р. №226о/с голова ліквідаційної комісії - полковник ОСОБА_2 звільнився зі служби в поліції, а нового голову ліквідаційної комісії призначено лише у липні 2018р. Таким чином в період з 25.05.2018р. по 19.07.2018р. (дата надходження до комісії наказу про призначення нового голови ліквідаційної комісії) представники ліквідаційної комісії ГУМВСУ у Луганській області були позбавлені можливості на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, зокрема раніше подані апеляційні скарги повертились з підстав ненадання належним чином завіреної копії довіреності на ім'я представника відповідача.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просив у її задоволенні відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Відповідно до частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особи має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Залишаючи апеляційну скаргу відповідача без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення суду першої інстанції ухвалено судом в порядку спрощеного (письмового) провадження 23.04.2018р., копія повного тексту рішення, відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, отримана скаржником 14.05.2018р., а з апеляційною скаргою на зазначене рішення відповідач звернувся 09.08.2018р. - тобто з пропуском встановленого законом процесуального строку. Причини вказані заявником, зокрема подання первісної апеляційної скарги з дотриманням строку на апеляційне оскарження рішення суду, не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, а тому відповідно до положень частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням апелянту строку для звернення до суду з заявою про поновлення строку із зазначенням поважних підстав для його поновлення.

Крім того до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

18.09.2018р. на виконання ухвали апеляційного суду від 28.08.2018р. про залишення апеляційної скарги без руху, до суду надійшла заява відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження з обґрунтуванням поважності причин його пропуску, а також оригінал платіжного доручення про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018р. відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що причини пропуску строку апеляційного оскарження є аналогічними тим, які були визнані судом неповажними, а тому дійшов висновку, що апелянтом не надано належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та не наведено нових достатніх обставин для поновлення такого строку.

З такими висновками апеляційного суду колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам процесуального права та фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки суду апеляційної інстанції не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що апеляційну скаргу подано заявником з пропуском передбаченого законом строку апеляційного оскарження, поважних підстав пропуску строку позивачем не наведено, а тому апеляційний суд обґрунтовано прийняв рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Посилання в обґрунтування касаційної скарги на те, що вперше звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції відбулось в межах строку апеляційного оскарження, а тому відмова суду у поновленні строку на апеляційне оскарження є протиправною, , є безпідставним та не спростовує висновки суду апеляційної інстанції щодо пропуску відповідачем строку апеляційного оскарження та відсутності поважних підстав для його поновлення, оскільки повернення двох раніше поданих апеляційних скарг відбулось у зв'язку недотриманням відповідачем вимог щодо належного оформлення повноважень представника, що не може свідчити про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження при наступній подачі апеляційної скарги.

В свою чергу, передбачена законом можливість повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, передбачає, в тому числі, і дотримання процесуальних строків.

Доводи відповідача свідчать фактично про незгоду з рішеннями суду про повернення раніше поданих апеляційних скарг, що може бути підставою для їх оскарження в порядку визначеному процесуальним законом, однак не може свідчити про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження при наступній подачі апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області - залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

М.І. Гриців

Н.В. Коваленко