Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 листопада 2018 року

Київ

справа №441/346/17

адміністративне провадження №К/9901/38987/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2017 ( суддя Старунський Д.М.)

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2017 (суддя Старунський Д.М.)

у справі №441/346/17

за позовом ОСОБА_2

до Волинської митниці Державної фіскальної служби

про скасування постанови про порушення митних правил, -

В С Т А Н О В И В:

10.03.2017 року ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2) звернувся до Городоцького районного суду Львівської області з позовом до Волинської митниці Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, Волинська митниця ДФС) з вимогами про визнання протиправною та скасування постанови заступника начальника Волинської митниці ДФС України - начальника протидії митним правопорушенням Негріч Л.М. від 15.02.2017 року № 0202/205050700/17 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 МК України.

Постановою Городоцького районного суду Львівської області від 14 червня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, яка ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2017 року залишена без руху для сплати судового збору за подання апеляційної скарги. На усунення недоліків позивачу надано 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

У зв'язку з не сплатою у встановлений судом строк судового збору за подання апеляційної скарги, остання повернута відповідачу ухвалою суду від 30 серпня 2017 року.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні питання сплати судового збору, просив задовольнити касаційну скаргу, скасувати ухвали суду апеляційної інстанції від 06.07.2017 року про залишення без руху апеляційної скарги для сплати судового збору, та повернення скарги від 30 серпня 2017 року, та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується відповідно до статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вказана позиція викладена Вищим адміністративним судом в ухвалах: від 25.02.2016 року по справі № К/800/47125/15, від 15.06.2017 року по справі № К/800/10962/17.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.03.2018 року касаційну скаргу передано на розгляд судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначений склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

В касаційній скарзі позивач висловив бажання брати участь в розгляді справи, проте, оскільки предметом перегляду у даній справі є процесуальні ухвали суду апеляційної інстанції, то справа у відповідності до п. 3 частини 1 статті 345 КАС України розглядається в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом позову у даній справі є оскарження постанови митного органу у справі про порушення митних правил, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі частини третьої статті 470 Митного кодексу України.

За статтею 487 Митного кодексу України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 288 КУпАП постанову уповноваженого органу державної влади чи його посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

У частині четвертій статті 288 КУпАП передбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита. Визначальним у цій нормі є припис (веління) про те, що у разі незгоди і оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення особа, яка її оскаржила, не обтяжується обов'язком сплачувати платіж, який належить сплачувати на загальних підставах.

Отже, відповідно до положень статей 287 КУпАП у поєднанні із частиною четвертою статті 288 цього Кодексу у разі прийняття уповноваженим органом державної влади чи його посадовою особою постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення (проступку), передбаченого КУпАП, суб'єкти, яким цим Кодексом надано право оскарження, можуть її оскаржити і звільняються від сплати платежу, який має справлятися за подання позовної заяви, скарги у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) чи до суду.

Таким чином, у справах про оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП позивач звільняється від сплати судового збору.

У зв'язку з цим за подання позивачем апеляційної скарги на рішення адміністративного суду у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у поряду і розмірах, встановлених Законом № 3674-VI, сплаті не підлягає.

Вказана правова позиція узгоджується з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 13.12.2016 у справі №21-1410а16, та постанові Верховного Суду від 17.10.2018 року по справі № 461/6006/17 (К/9901/38365/18).

Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права призвело до постановлення незаконних ухвал, які перешкоджають подальшому провадженню у справі. На підставі викладеного суд дійшов висновку щодо необхідності скасування ухвал суду апеляційної інстанції з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2017 року, - задовольнити.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2017 року по справі № 441/346/17, - скасувати. Справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. ВасильєваСудді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко