Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 жовтня 2018 року

Київ

справа №809/194/16

адміністративне провадження №К/9901/6892/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.03.2016 у складі судді Григорука О.Б. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2016 у складі колегії суддів: Большакової О.О. (головуючого), Глушка І.В., Макарика В.Я. у справі за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_4 до Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про скасування припису, -

УСТАНОВИВ:

Арбітражний керуючий ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про скасування припису №2 від 10.02.2016 «Про недопущення повторних порушень».

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.03.2016, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2016 позов задоволено. Скасовано припис Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області №2 від 10.02.2016 «Про недопущення повторних порушень».

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 08.10.2015 до Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області від ПАТ "Полтава-банк" надійшла скарга №005-006/2563 на діяльність арбітражного керуючого ОСОБА_4 під час виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ "Денір" (не вжиття належних заходів щодо пошуку холодильного обладнання, яке було у власності боржника, щодо стягнення дебіторської заборгованості в розмірі 600000 грн., не надання ліквідатором не рідше одного разу на місяць комітету кредиторів звіту про свою діяльність, не виконання ухвал суду). Скарга стала підставою для проведення відповідачем у період з 27.01.2016 по 29.01.2016 позапланової невиїзної перевірки діяльності позивача, зафіксованої актом перевірки №2 від 09.02.2016. За результатами перевірки відповідачем винесено припис №2 від 10.02.2016 щодо недопущення арбітражним керуючим у подальшій діяльності аналогічних порушень, а саме:

- вимоги абзацу 13 частини 2 ст. 41, частини 3 ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме: арбітражний керуючий ОСОБА_4 не надав на перевірку письмових доказів вжиття ним заходів щодо пошуку холодильного обладнання, яке було у власності боржника;

- вимоги абзацу 8 частини 2 ст. 41, частини 3 ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме: арбітражний керуючий ОСОБА_4 не надав на перевірку документи, які б свідчили про вжиття ліквідатором ТОВ "Денір" ОСОБА_4 заходів по стягненню дебіторської заборгованості в розмірі 600000 грн.;

- вимоги частини 9 ст. 41, частини 3 ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме: на перевірку арбітражний керуючий не надав письмового підтвердження щомісячного звітування перед комітетом кредиторів ТОВ "Денір" за період з 28.08.2014 по 30.09.2015.

Судами встановлено, що згідно ухвали Господарського суду Рівненської області від 30.09.2015 у справі №918/220/14 арбітражного керуючого ОСОБА_4 звільнено від повноважень ліквідатора ТОВ "Денір" за його заявою. Призначено ліквідатором ТОВ "Денір" арбітражного керуючого ОСОБА_5 Зобов'язано арбітражного керуючого ОСОБА_4 передати в десятиденний строк з дня винесення даної ухвали ліквідатору ОСОБА_5 бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута. Продовжено термін ліквідаційної процедури ТОВ "Денір" до 27.02.2016. Ухвала набрала законної сили 09.11.2015.

На виконання ухвали Господарського суду Рівненської області від 30.09.2015 арбітражним керуючим ОСОБА_4 передано ліквідатору ОСОБА_5 документи та матеріали банкрута ТОВ "Денір" про що свідчить акт прийому-передачі від 09.11.2015 скріплений підписами та печатками сторін, про вказане при проведені перевірки відповідачем зазначено у довідці №2 про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 29.01.2016.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що комісією при проведені перевірки діяльності арбітражного керуючого не було витребувано необхідних для об'єктивного дослідження всіх обставин, документів від ОСОБА_5 та безпідставно не взято до уваги надані ОСОБА_4 докази належного виконання своїх обов'язків, рішення судів, що набрали законної сили.

Відповідач оскаржив в касаційному порядку вказані судові рішення з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає про незастосування судами попередніх інстанцій положень розділу ІІІ Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 №1284/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 03.07.2013 за №1113/23645. Зазначає, що обов'язок витребувати необхідні документи від ліквідатора ОСОБА_5 та надати їх комісії для покладення перевірки покладено на арбітражного керуючого ОСОБА_4, а не на ГТУЮ в Івано-Франківській області, як орган контролю.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, оскільки судами не було допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права .

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, суд приходить до висновку, що судові рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Частиною 1 статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 №2343-XII визначено, що ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів. Розпорядник майна - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду забезпечує здійснення процедури розпорядження майном. Про призначення розпорядника майна виноситься ухвала.

Частина 4 вказаної статті передбачає, що розпорядник майна несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх повноважень відповідно до законодавства України. Повноваження розпорядника майна припиняються з дня припинення провадження у справі про банкрутство, а також у разі затвердження господарським судом мирової угоди, призначення керуючого санацією або ліквідатора, якщо інше не передбачено цим Законом.

Контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) визначає стаття 106 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що позапланові виїзні та невиїзні перевірки здійснюються за зверненнями громадян чи юридичних осіб, якщо з таких звернень вбачається необхідність проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства. Для проведення невиїзної перевірки державний орган з питань банкрутства надсилає арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору) письмовий запит у межах предмета звернення. У зазначений в запиті строк арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) надсилає державному органу з питань банкрутства вмотивовану відповідь та копії відповідних документів.

Наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 року №1284/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.07.2013 за №1113/23645, затверджено Порядок контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

Відповідно до п. 1.3 Порядку №1284/5, контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - арбітражний керуючий) здійснюють Мін'юст як державний орган з питань банкрутства та за його дорученням головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі як територіальні органи з питань банкрутства. Мін'юст та його територіальні органи з питань банкрутства є органами контролю.

Згідно з п. 2.1 Порядку № 1284/5, контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих складається з таких етапів: проведення перевірки, складання довідки про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Довідка); надання арбітражним керуючим комісії заперечень щодо Довідки та (або) усунення зазначених у Довідці порушень; складення акта перевірки з урахуванням Довідки, заперечень та усунутих арбітражним керуючим порушень (п. 2.3 Порядку №1284/5).

Відповідно до п. 2.6 Порядку №1284/5, підставами для проведення позапланової перевірки, серед іншого, є: звернення (скарги) фізичних та юридичних осіб щодо дій арбітражного керуючого з викладенням обставин невиконання або неналежного виконання ним покладених на нього повноважень, з яких вбачається необхідність проведення контролю.

Відповідно до п. 5.1 Порядку №1284/5, в останній день перевірки орган контролю складає та підписує Довідку у двох примірниках. Один примірник Довідки надається арбітражному керуючому, який перевірявся, або його представнику, другий зберігається в органі контролю.

Арбітражний керуючий має право протягом п'яти робочих днів після складення Довідки надати в письмовій формі свої пояснення, зауваження, заперечення до неї разом з необхідними документами або усунути виявлені під час перевірки порушення та надати інформацію про це комісії (п. 6.1 Порядку №1284/5).

Згідно з п. 6.2 Порядку №1284/5, орган контролю зобов'язаний протягом двох робочих днів після завершення строку для надання арбітражним керуючим заперечень щодо Довідки опрацювати надані арбітражним керуючим пояснення, зауваження, заперечення.

Комісія готує акт перевірки діяльності арбітражного керуючого протягом: двох робочих днів з дня підписання Довідки, якщо арбітражний керуючий підписав Довідку без зауважень і заперечень; двох робочих днів після завершення строку для надання арбітражним керуючим пояснень, зауважень, заперечень щодо Довідки (п. 6.3 Порядку № 1284/5).

Відповідно до п. 6.9 Порядку №1284/5, у разі виявлення під час перевірки порушень у діяльності арбітражного керуючого орган контролю на підставі акта перевірки за наявності відповідних підстав виносить припис про недопущення повторних порушень (додаток 7) (далі - припис) та (або) розпорядження про усунення виявлених порушень (додаток 8) (далі - розпорядження).

Орган контролю виносить розпорядження щодо порушень, які можуть бути усунені арбітражним керуючим, а щодо інших порушень - припис (п. 6.1.9 Порядку № 1284/5).

Згідно з п. 6.12 Порядку № 1284/5, у приписі міститься інформація про виявлені під час перевірки порушення, які усунути неможливо, та зобов'язання арбітражного керуючого не допускати аналогічних порушень. У разі якщо арбітражним керуючим протягом року не вчинено аналогічних вказаним у приписі порушень, припис вважається виконаним.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що при проведені перевірки позивачем надано відповідачу документи, які перебували у позивача із зазначенням, що решта документів передана позивачем призначеному ліквідатору ОСОБА_5 Вказані обставини висвітлені в довідці про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 29.01.2016.

Крім цього, згідно ухвали Господарського суду Рівненської області від 30.09.2015 у справі № 918/220/14 яка залишена без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.11.2015 за результатами розгляду скарги ПАТ "Полтава-банк" на бездіяльність ОСОБА_4 ліквідатора ТОВ "Денір", встановлено, що належних доказів, які б свідчили про неналежне виконання арбітражним керуючим ОСОБА_4 обов'язків ліквідатора боржника суду не надано, звітність подавалась арбітражним керуючим щомісячно, як у вигляді звітів ліквідатора, так і у вигляді актів виконаних робіт, а відтак скарга ПАТ "Полтава-банк" на дії (бездіяльність) ліквідатора боржника є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Судом відхиляються аргументи позивача про неврахування судами попередніх інстанцій Розділу ІІІ Прядку №1284/5, пунктом 3.4 якого визначено обов'язок арбітражного керуючого надавати на вимогу комісії необхідні документи та їх копії, засвідчені в установленому порядку, пояснення, довідки, відомості та інші матеріали з питань, що виникають під час перевірки. На переконання колегії суддів, такий обов'язок арбітражного керуючого не ставився під сумнів судами попередніх інстанцій, однак Розділ ІІІ Порядку не встановлює для позивача обов'язку звертатись до нового арбітражного керуючого з вимогою надати необхідні документи, які у позивача на час проведення перевірки були відсутні.

Таким чином, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновків щодо неправильного застосування чи невірного тлумачення судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права або порушення ними норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на наведене, касаційна скарга Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.03.2016 та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2016 - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.03.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2016 у справі за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_4 до Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про скасування припису - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

...........................

...........................

...........................

В.М. Шарапа

В.М. Бевзенко

Н.А. Данилевич ,

Судді Верховного Суду