Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 листопада 2018 року

Київ

справа №816/1274/16

адміністративне провадження №К/9901/39349/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуКарлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - ОДПІ)на постановуПолтавського окружного адміністративного суду від 16.12.2016 (суддя - Ясиновський І.Г.) та ухвалуХарківського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 (колегія у складі суддів: Старосуд М.І., Яковенко М.М., Лях О.П.)у справі №816/1274/16за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_2доОДПІпроскасування податкового повідомлення-рішення та рішення про застосування фінансових санкцій,

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_2 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.04.2016 № 000095000 та рішення про застосування фінансових санкцій № 1/16-12-/НОМЕР_1 від 29.04.2016.

В обґрунтування позову позивачка посилається на незаконність спірних рішень, оскільки ними було застосовані штрафні санкції за діяння, яке вона не вчиняла. Зокрема у частині кафе, що їй належить вона не здійснювала продаж у роздріб підакцизного товару (алкоголь, сигарети). При цьому іншу частину цього ж кафе позивач здала в оренду своїй доньці, в якої є відповідні ліцензії на здійснення продажу у роздріб підакцизного товару (алкоголь, сигарети). Тобто саме донька могла би бути суб'єктом можливого правопорушення, а не вона.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовані податкове повідомлення-рішення ОДПІ №0000095000 від 29.04.2016 та рішення про застосування штрафних санкцій №1/16-12-1966315946 від 29.04.2016.

Рішення судів мотивовані тим, що належних доказів про підтвердження факту продажу тютюнових виробів неповнолітній особі матеріали справи не містять. При цьому суди зазначили, що правових підстав застосування до позивача штрафних санкції за порушення вимог законодавства, яким врегульовані правила роздрібного продажу підакцизного товару (алкоголь, сигарети) не було, адже таким видом господарювання, займається її донька, орендуючи частину кафе в позивача.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати. Вказується, що судами попередніх інстанцій не надано правового значення щодо відсутності у позивача на час проведення перевірки діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а факт продажу неповнолітній особі сигарет та роздрібного продажу алкогольних напоїв замість її доньки підтвердився в судовому засіданні.

У письмових запереченнях на вказану касаційну скаргу, які надішли ще до Вищого адміністративного суду України, позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій без задоволення.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.12.2015 працівниками Чутівського ВП ГУНП України в Полтавській області проведена перевірка кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1, що належить суб'єкту господарської діяльності ФОП ОСОБА_2

Під час перевірки зафіксовано факт реалізації пачки цигарок «Ротманс» продавцем кафетерію «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_3 неповнолітній особі. За результатами перевірки інспектором Чутівського ВП ГУНП України в Полтавській області Шульгою Р.А. складено адміністративний протокол про адміністративне правопорушення №000308 за ч. 2 ст. 156 КУпАП.

На підставі вказаних матеріалів ОДПІ винесено:

- податкове повідомлення-рішення № 0000095000 від 29.04.2016, яким до ФОП ОСОБА_2 застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. за порушення постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» № 957 від 30.10.2008, передбачена абзацом 5 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР), - роздрібна торгівля тютюновими виробами без наявності ліцензії.

- рішення від 29.04.2016 № 1/16-12-/НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 6800 грн. за порушення ст. 15-3 Закону №481/95-ВР.

Крім того, судами встановлено, що постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Артемівської селищної ради № 02-10/4/2016 від 20.01.2016, громадянку ОСОБА_3, яка працює барменом в кафетерії «ІНФОРМАЦІЯ_1» звільнено від адміністративної відповідальності і обмежено усним зауваженням. Постановою Чутівського районного суду Полтавської області від 16.11.2016 скасовано постанову Скороходівської (Артемівської) селищної ради Чутівського району Полтавської області № 02-10/2016 від 20.01.2016 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 156 КУпАП.

Не отримавши позитивного результату під час адміністративного оскарження двох рішень до ОДПІ, позивач звернувся до суду.

Статтею 15 Закону №481/95-ВР передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

За правилами статті 15-3 Закону 481/95-ВР забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Згідно з частиною четвертою цієї статті продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

Відповідно до положень частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР за порушення вимог статті 15-3 цього Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6 800 гривень.

Також приписами статті 17 Закону № 481/95-ВР передбачено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону №481/95-ВР, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 №790 (далі Порядок № 790).

Згідно з пунктом 5 цього Порядку підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

При цьому у відповідності до приписів статті 109 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Враховуючи наведені законодавчі приписи щодо правил здійснення суб'єктами господарювання роздрібного продажу алкоголю та тютюнових виробів, а саме наявності відповідних ліцензій та заборони на їх продаж неповнолітнім особам, до відповідальності може бути притягнутий суб'єкт господарювання, який вчинив порушення таких правил, тобто допустив протиправні винні діяння.

Судами встановлено, що між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_5 (донька) укладено договір оренди нерухомого майна №1 від 01.01.2015 на частину нежитлового приміщення кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» загальною площею 32 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2

Згідно ліцензій від 25.03.2015 ФОП ОСОБА_5 має право здійснювати роздрібну торгівлю тютюновими виробами та роздрібну торгівлю алкогольними напоями з 05.04.2015 року по 04.04.2016 року в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» по вул. АДРЕСА_1

08.05.2014 ФОП ОСОБА_5 укладено трудовий договір №16211400127 з ОСОБА_6, яка за умовами договору зобов'язана виконувати роботу бармена.

Відповідно до цивільно-правого договору від 27.12.2015 між ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_3 укладено договір, згідно якого ОСОБА_3 буде виконувати роботу бармена по продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» на період тимчасової відпустки бармена ОСОБА_6 з 27.12.2015 по 31.12.2015.

Підсумовуючи наведені, Верховний Суд, погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій, що позивач не здійснює господарську діяльність з роздрібного продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів за адресою знаходження магазину, який був об'єктом перевірки, оскільки таку діяльність здійснювала її донька. Окрім того, суди зазначили про недоліки протоколу про адміністративне правопорушення, в якому взагалі відсутні відомості про особу-покупця.

Тобто, з урахуванням наведених положень Закону № 481/95-ВР, Верховний Суд вважає, що оскаржувані у даній справі рішення підлягають скасуванню, а позов підлягав задоволенню.

Таким чином, суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

При цьому доводи відповідача, викладені в касаційній скарзі не вказують на допущення судами порушень норм матеріального чи процесуального права під час розгляду даної справи, адже вони не спростовують обставину нездійснення позивачем господарської діяльності за адресою магазину, який був предметом перевірений.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

........................

В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду