Історія справи

ф

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 листопада 2018 року

Київ

справа №806/2188/16

провадження №К/9901/20776/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,

розглянув у письмовому провадженні в касаційній інстанції адміністративну справу № 806/2188/16

за позовом Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання неправомірною та скасування постанови, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 20 червня 2017 року (суддя Чішман Л.М.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року(судді Шидловський В.Б., Бучик А.Ю., Шевчук С.М.),

І. Суть спору

1. У жовтні 2016 року Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України (далі - Управління ПФУ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (далі - УДВС ГТУЮ), у якій з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 08 листопада 2016 року просило визнати неправомірною і скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 12 жовтня 2016 року № 52603510 відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в частині стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 5800,00 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що судове рішення, за яким видано виконавчий документ, стосується стягнення періодичних платежів, які виплачуються щомісячно без обмеження граничного терміну їх виплати, тому за правилами пункту 1 частини п'ятої статті 27 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавчий збір стягненню не підлягає.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. Богунський районний суд м. Житомира постановою від 08 серпня 2016 року зобов'язав Управління ПФУ здійснити перерахунок та виплату Раденко С.Р. пенсії державного службовця в розмірі 80% заробітної плати, відповідно до ст.ст. 33,37,37-1 Закону України «Про державну службу» та врахувати при проведенні такого перерахунку матеріальну допомогу на оздоровлення та індексацію заробітної плати, отриману за місцем роботи, які враховуються при обчисленні пенсії та з яких сплачено страхові внески з урахуванням фактично отриманих сум відповідно до Закону України «Про державну службу» починаючи з 01 квітня 2016 року згідно з довідкою Головного територіального управління юстиції у Житомирській області №6152/38/62-2016 від 21 червня 2016 року.

4. За цим судовий рішенням Богунський районний суд м. Житомира видав виконавчий лист від 06 жовтня 2016 року № 293/8799/16-а, на підставі якого державний виконавець постановою від 12 жовтня 2016 року відкрив виконавче провадження № 52603510. Згідно з пунктом 3 вказаної постанови з Управління ПФУ (боржника у виконавчому провадженні) стягнено виконавчий збір в розмірі 5800,00 грн.

5. Копію постанови державного виконавця від 12 жовтня 2016 року про відкриття виконавчого провадження позивач тримав 18 жовтня 2016 року, відтак звернувся з цим позовом до суду.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

6. Богунський районний суд м. Житомира постановою від 20 червня 2017 року відмовив у задоволенні позовних вимог.

7. Житомирський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14 вересня 2017 2017 року залишив постанову суду першої інстанції без змін.

8. Відмовляючи у позові суди виходили з того, що в постанові Богунського районного суду м. Житомира від 08 серпня 2016 року (у справі № 293/8799/16-а) не йдеться про стягнення періодичного платежу (пенсії), тому підстав для звільнення від сплати виконавчого збору відповідно до пункту частини п'ятої статті 27 Закону № 1404-VIII немає.

IV. Касаційне оскарження

9. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

10. Свої вимоги мотивує тим, що примусове виконання стосувалося періодичних платежів, тому відповідно до пункту 5 частини першої статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір стягненню не підлягає.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

11. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

12. Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 26 Закону № 1404-VIII у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

13. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

14. Відповідно до частини третьої статті 26 Закону № 1404-VIII за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

15. Відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; <…>

16. За частиною дев'ятою статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

17. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

VI. Позиція Верховного Суду

18. Проаналізувавши положення статей 26, 27 Закону № 1404-VIII в аспекті спірних правовідносин колегія суддів дійшла висновку, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання. Останнє розпочинається з прийняттям постанови про відкриття виконавчого провадження, у якій, з-поміж іншого, державний виконавець зобов'язаний зазначити суму виконавчого збору, яка підлягає стягненню.

19. У Законі № 1404-VIII передбачено випадки, коли виконавчий збір не стягується (частина п'ята статті 27), а також умову, за якої виконавчий збір не підлягає стягненню (якщо відсутні визначені законом підстави для звільнення від його сплати).

20. З огляду на встановлені в цій справі обставини у поєднанні з вимогами вимоги статті 26 Закону № 1404-VIII правильним є висновок судів, що на дату відкриття виконавчого провадження у державного виконавця не було законних підстав для того, щоб не вирішувати питання про стягнення виконавчого збору (у постанові про відкриття виконавчого провадження) за виконавчим документом Богунського районного суду м. Житомира від 06 жовтня 2016 року у справі № 293/8799/16-а.

21. Судове рішення, за яким розпочато примусове виконання, як висновується зі змісту його резолютивної частини, є зобов'язального характеру, тобто визначений судом (у справі № 293/8799/16-а) спосіб захисту порушеного права не є тотожним такому способу захисту порушеного права, як «стягнення» визначеної судом суми за певним видом платежу, зокрема періодичного, яким є пенсія. Відповідно, підстав для того, щоб при відкритті виконавчого провадження не вирішувати питання про стягнення виконавчого збору (відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 27 Закону № 1404-VIII) у цьому випадку немає.

22. Переглянувши оскаржені рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів касаційної скарги колегія суддів вважає, що за встановлених обставин справи і правового регулювання спірних відносин висновки судів є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

23. Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

24. З урахуванням вимог статті 350 КАС касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

25. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України залишити без задоволення.

2. Постанову Богунського районного суду м. Житомира від 20 червня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року в цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець