Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 листопада 2018 року

Київ

справа №804/20225/14

адміністративне провадження №К/9901/8232/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постановуДніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року (суддя: Р.З. Голобутовський )та ухвалуДніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 року (колегія суддів: Л.А. Божко, О.М. Лукманова, Т.С. Прокопчук )у справі№804/20225/14 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «БУД-ІН-СЕРВІС» доДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києвіпровизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БУД-ІН-СЕРВІС" звернулось до суду із адміністративним позовом, в якому просило:

- визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо проведення зустрічних звірок Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ІН-СЕРВІС", в результаті якої складено акт від 28.08.2014 № 2596/26-55-22-09/39180457 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "БУД-ІН-СЕРВІС" щодо підтвердження господарських відносин з суб'єктами господарювання за липень 2014 року";

- визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо коригування показників на підставі акта від 28.08.2014 № 2596/26-55-22-09/39180457 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "БУД-ІН-СЕРВІС" щодо підтвердження господарських відносин з суб'єктами господарювання за липень 2014 року" в електронній базі даних автоматизованої інформаційної системи співставлення "Податковий блок" та в інших електронних базах даних, суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені Товариством з обмеженою відповідальністю "БУД-ІН-СЕРВІС" у податковій декларації за липень 2014 року;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відновити в електронній базі даних автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок" показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ІН-СЕРВІС", зазначені останнім в податковій декларації за липень 2014 року;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві вилучити з АІС "Податковий блок" та з інших інформаційних базах органів Державної фіскальної служби України інформацію, внесену на підставі акта від 28.08.2014 № 2596/26-55-22-09/39180457 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "БУД-ІН-СЕРВІС" щодо підтвердження господарських відносин з суб'єктами господарювання за липень 2014 року".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у податкового органу відсутні визначені законом підстави для вчинення дій по проведенню зустрічної звірки позивача. Відповідно до змісту акта від 28.08.2014 № 2596/26-55-22-09/39180457 податковою проведено фактично не звірку, а перевірку. Що стосується висновків акта про виявлені порушення норм податкового законодавства, то у податкової відсутні повноваження щодо здійснення в рамках проведення зустрічних звірок контролю над дотриманням законодавства. Коригування в електронній автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на підставі акта здійснено у спосіб, що суперечить закону, адже податкові повідомлення-рішення на час здійснення коригування податковим органом не приймались, а тому підстави для здійснення такого коригування у податкового органу були відсутні.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 року, позовні вимоги задоволені, окрім вимоги про зобов'язання вилучити з АІС "Податковий блок" та з інших інформаційних баз органів Державної фіскальної служби України інформацію, внесену на підставі акта від 28.08.2014 № 2596/26-55-22-09/39180457.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що коригування органом доходів і зборів самостійно задекларованих платником податків показників податкової звітності можливе лише шляхом прийняття контролюючим органом відповідного податкового-повідомлення рішення з подальшим його узгодженням у встановленому законом порядку. Здійснення такого коригування без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання декларацій (уточнюючих розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності, тим більше, що, вони, як зазначалося вище, можуть бути використанні при проведенні перевірок шляхом співставлення з показниками контрагентів з метою виявлення наявності або відсутності певних відхилень..

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Скарга мотивована тим, що відображення в інформаційних базах результатів податкового контролю щодо платника податків не є зміною податкової звітності, а є лише відомостями щодо фактів, які об'єктивно мали місце - проведення перевірки, її результати. При цьому, дані податкової звітності платника податків залишаються в обсягах, самостійно визначених платником податків. Отже, дані дії податкового органу, по суті, є лише збиранням податкової інформації, які не обумовлюють зміни майнового стану платника податків.

Окрім того, відповідач просив здійснити процесуальне правонаступництво шляхом заміни Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Відзив або заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що 28.08.2014 податковим органом здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ "БУД-ІН-СЕРВІС" 7 за липень 2014 року, за результатами якої складено акт від 28.08.2014 №2596/26-55-22-09/39180457, з якого вбачається, що за податковою адресою, зокрема: Україна, 03150, м. Київ, Печерський р-н, вул. Червоноармійська, буд. 139, кв. 315/3, ТОВ "БУД-ІН-СЕРВІС" не знаходиться. Стан товариства - 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Встановлено порушення ТОВ "БУД-ІН-СЕРВІС" п. 187.1 ст.187, п.198.1 ст.198, п.198.2, 198.3 та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за липень 2014 року та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2014 року. За результатами звірки ТОВ "БУД-ІН-СЕРВІС" не підтверджено задекларовані податкові зобов'язання з ПДВ за липень 2014 року, а також не підтверджено задекларований податковий кредит з ПДВ за липень 2014 року. Перевіркою встановлено, що правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

На підставі висновків названого акта скориговані показники податкової звітності. При цьому, будь-які податкові повідомлення-рішення про визначення сум грошових зобов'язань позивачу, у встановленому податковим законодавством порядку, відповідачем не приймались.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (далі ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України.

Згідно із статтею 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За правилами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У пункті 74.1 статті 74 ПК України зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Тобто, висновки, викладені в акті перевірки, в даному випадку акті про неможливість проведення зустрічної звірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Зважаючи на викладене, дії контролюючого органу щодо внесення до електронних баз даних змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки, в тому числі і на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки, без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 09 грудня 2014 року справа №21-511а14, від 03 листопада 2015 року справа №21-99а15 та від 17 листопада 2015 року справа №21-4133а15.

З таких підстав, суди першої та апеляційної інстанцій задовольняючи позовні вимоги, ухвалили рішення з порушенням норм матеріального права, а тому вони підлягають скасуванню в цій частині.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції вважає, що постановою суду першої інстанції та ухвалою апеляційного адміністративного суду обставини справи встановлені повно та всебічно в обсязі, достатньому для прийняття рішення у справі, однак з неправильним застосуванням зазначених вище норм матеріального, що є підставою відповідно до статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України для їх скасування в задоволеній частині позовних вимог та прийняття в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову.

З огляду на реорганізацію відповідача у справі, касаційний суд вважає за необхідне замінити Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві у її правонаступником - Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Керуючись статтями 52, 341, 345, 349, 351 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Допустити заміну відповідача (Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві) його правонаступником - Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 року скасувати в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В решті постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

………………….

………………….

………………….

В.П. Юрченко І.А. ВасильєваС.С. Пасічник Судді Верховного Суду