Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 листопада 2018 року

Київ

справа №373/436/17

адміністративне провадження №К/9901/22031/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Данилевич Н.А., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 26 квітня 2017 року (головуючий суддя - Свояк Д.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2017 року (головуючий суддя Коротких А.Ю., судді - Ганечко О.М., Літвіна Н.М.) у справі за адміністративним позовом Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, третя особа ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення штрафу,

У С Т А Н О В И В:

У лютому 2017 року Переяслав-Хмельницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області (далі - Переяслав-Хмельницьке ОУ ПФУ Київської області) звернулося до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (далі - ВПВР УДВС ГТУЮ у Київській області), третя особа ОСОБА_2, в якому просило скасувати постанову ВПВР УДВС ГТУЮ у Київській області від 13 лютого 2017 року у виконавчому провадженні ВП №52807098 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн за невиконання боржником виконавчого листа № 373/1233/16-а, виданого Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області 28 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Переяслав-Хмельницького ОУ ПФУ Київської області про перерахунок пенсії.

Постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 26 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями, Переяслав-Хмельницьке ОУ ПФУ Київської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати. Позивач в обґрунтування касаційної скарги посилається на безпідставність прийняття відповідачем постанови про накладення штрафу за невиконання постанови Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 4 серпня 2016 року, оскільки листом від 18 листопада 2016 року №5871/09 повідомляло ВПВР УДВС ГТУЮ у Київській області, що на виконання вказаної постанови суду, з 1 липня 2016 року здійснено перерахунок пенсії державного службовця ОСОБА_2, призначеної у розмірі 80% заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з врахуванням підвищення з 1 грудня 2015 року посадового окладу працюючого заступника начальника інспекції, що підтверджено розпорядженням від 2 листопада 2016 року № 140193 та протоколом від 8 листопада 2016 року. Згідно вказаного протоколу сума заборгованості склала 30056,41 грн, крім того, у цьому протоколі зазначено, що виплата вказаної суми буде здійснена у грудні 2016 року. Згідно виписки з банку, ОСОБА_2 12 грудня 2016 року отримала нараховані позивачем кошти у сумі 34837,67 грн. Тобто, рішення суду позивачем виконано у повному обсязі 12 грудня 2016 року, а тому на думку скаржника у ВПВР УДВС ГТУЮ у Київській області були відсутні підстави 13 лютого 2017 року виносити постанову про накладення штрафу за невиконання боржником рішення суду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Справу згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 лютого 2018 року передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Білоуса О.В. (суддя-доповідач), Данилевич Н.А., Желтобрюх І.Л.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 4 серпня 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Зобов'язано Переяслав-Хмельницьке ОУ ПФУ Київської області провести з 1 липня 2016 року перерахунок та виплату пенсії державного службовця ОСОБА_2, призначеної у розмірі 80% заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з врахуванням підвищення з 1 грудня 2015 року посадового окладу працюючого заступника начальника інспекції.

3 листопада 2016 року старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Київській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №373/1233/16-а, виданого Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області 28 жовтня 2016 року та встановлено строк для виконання боржником рішення суду протягом 10 робочих днів.

Відповідачем 13 лютого 2017 року ВП №52807098 на підставі статей 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову, якою за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення суду на боржника - Переяслав-Хмельницьке ОУ ПФУ Київської області накладено штраф у розмірі 5100 грн.

Не погоджуючись із зазначеною постановою про накладення штрафу, Переяслав-Хмельницьке ОУ ПФУ Київської області звернулось до суду з позовом про її скасування.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи оскаржувану постанову про накладання штрафу, відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про виконавче провадження". В обґрунтування рішення щодо правомірності прийняття відповідачем оскаржуваної постанови, суд зазначив, що позивачем, у строк встановлений постановою про відкриття виконавчого провадження від 3 листопада 2016 року, рішення суду було виконано частково, а саме проведено лише перерахунок пенсії, виплату ОСОБА_2 нарахованих сум Переяслав-Хмельницьким ОУ ПФУ Київської області було здійснено 12 грудня 2016 року, тобто з порушенням строку наданого відповідачем для виконання рішення суду, а тому підстави для скасування постанови відсутні.

Зазначена позиція підтримана Київським апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду не погоджується із зазначеними висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Порядок та процедура виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення визначені статтею 63 Закону №1404-VІІІ.

Відповідно до частин першої та другої вказаної статті за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Положеннями частини першої статті 75 Закону №1404-VІІІ визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16 листопада 2016 року Переяслав-Хмельницьким ОУ ПФУ Київської області отримано постанову про відкриття виконавчого провадження, якою встановлено десятиденний строк для виконання рішення суду, що підтверджується копією супровідного листа №2414/15.

На виконання вказаної постанови, позивачем до ВПВР УДВС ГТУЮ у Київській області направлено лист від 18 листопада 2016 року №5871/09, яким повідомлено, що постанова суду в частині зобов'язання Переяслав-Хмельницького ОУ ПФУ Київської області здійснити з 1 липня 2016 року перерахунок пенсії державного службовця ОСОБА_2, призначеної у розмірі 80% заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з врахуванням підвищення з 1 грудня 2015 року посадового окладу працюючого заступника начальника інспекції, виконана ще до відкриття виконавчого провадження, що підтверджено розпорядженням від 2 листопада 2016 року № 140193 та протоколом від 8 листопада 2016 року. Позивачем також зазначено, що згідно вказаного протоколу сума заборгованості склала 30056,41 грн і її виплата буде здійснена з урахуванням вимог статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у грудні 2016 року.

Судами першої та апеляційної інстанцій також встановлено, що ОСОБА_2 отримала нараховані позивачем кошти у сумі 34837,67 грн 12 грудня 2016 року, що підтверджено випискою з банку.

Тобто, рішення суду позивачем виконано у повному обсязі 12 грудня 2016 року.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ВПВР УДВС ГТУЮ у Київській області оскаржувану постанову про накладення штрафу у розмірі 5100 грн у виконавчому провадженні ВП №52807098 за невиконання рішення суду позивачем, винесено 13 лютого 2017 року, тобто через два місяці після виконання рішення суду позивачем у повному обсязі.

За такого правового врегулювання та з урахуванням встановлених судами обставин справи, Верховний Суд не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що ВПВР УДВС ГТУЮ у Київській області, приймаючи оскаржувану постанову про накладення штрафу, діяв у відповідності до вимог Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" та у межах наданих йому повноважень.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що позовні вимоги Переяслав-Хмельницького ОУ ПФУ Київської області підлягають задоволенню, а оскаржувана постанова про накладення штрафу від 13 лютого 2017 року ВП № 52807098 - скасуванню.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що розглядаючи цей спір судами першої та апеляційної інстанцій помилково було застосовано норми Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження», який втратив чинність 5 січня 2017 року. На час виникнення спірних правовідносин був чинним Закон України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження".

Згідно статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Статтею 351 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

З огляду на викладене, враховуючи те, що суди першої та апеляційної інстанцій повно встановили фактичні обставини справи, але неправильно застосували норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, Верховний Суд на підставі статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України вважає, що судові рішення попередніх інстанцій у цій справі необхідно скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області задовольнити.

Постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 26 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2017 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позов Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, третя особа ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення штрафу задовольнити.

Скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про накладення штрафу у виконавчому провадженні ВП №52807098 від 13 лютого 2017 року у розмірі 5100 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді Н.А.Данилевич

І.Л.Желтобрюх