Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.09.2021 року у справі №803/1692/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 803/1692/16

адміністративне провадження № К/9901/45502/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О. П.,

суддів - Єзерова А. А., Кравчука В. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 20.12.2016 (суддя - Ковальчук В. Д. ) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від
04.05.2017 (судді - Яворський І. О., Кухтей Р. В., Нос С. П. ) у справі за позовом ОСОБА_1 до Волинської обласної державної адміністрації, третя особа - Гіркополонківська сільська рада Луцького району Волинської області про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог (а. с. 76), просив:

визнати неправомірним та скасувати розпорядження голови Волинської обласної державної адміністрації №216 від 17.05.2016 "Про перейменування об'єктів топоніміки в області" в частині перейменування вулиці "Вереснева" в селі Гірка Полонка Луцького району Волинської області на вулицю "Соборності" згідно додатку до вказаного розпорядження.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з метою виконання Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" голова Волинської облдержадміністрації листом від 01.03.2016 №1242/14/2-16 зобов'язав голів районних, міських (міст обласного значення) рад надати інформацію про стан виконання Закону, а листом від 19.04.2016 №2411/44/2-16 зобов'язав актуалізувати роботу з цього питання та надати пропозиції щодо перейменування згідно з запропонованими формами.

Враховуючи, що з 21 травня по 21 листопада 2015 Гіркополонківською сільською радою Луцького району Волинської області рішення про перейменування вулиць, назви яких містять у собі символіку комуністичного тоталітарного режиму прийняте не було, а з 22.11.2015 по 21.02.2016 розпорядження голови цієї ж сільської ради з цього питання не приймалися, повноваження щодо вирішення даного питання згідно з законодавством надавалося голові обласної державної адміністрації.

27.04.2016 розпорядженням голови Волинської облдержадміністрації №188 утворено робочу групу з перейменування об'єктів топоніміки у населених пунктах області до складу якої входили також спеціалісти, науковці, історики. В ході роботи, на засіданні Робочої групи 13.05.2016, проведено обговорення зведених даних за інформацією, наданою з районних державних адміністрацій щодо перейменування об'єктів топоніміки, в тому числі і перейменування вулиці Вереснева на вулицю Соборності в селі Гірка Полонка Луцького району.

Розпорядженням голови Волинської обласної державної адміністрації від 17.05.2016 №216 "Про перейменування об'єктів топоніміки в області" перейменовано із залишенням попередньої нумерації за об'єктами нерухомого майна вулицю Вереснева в селі Гірка Полонка Луцького району Волинської області на вулицю Соборності.

Вважаючи вказані дії відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що назва вулиці Вереснева в селі Гірка Полонка Луцького району не містить символіки комуністичного тоталітарного режиму, а походить від назви першого місяця осені вересня, а тому вона не підлягає перейменуванню на виконання вимог Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки". Крім цього наголошує, що оскаржуване рішення в частині перейменування вулиці Вереснева в селі Гірка Полонка Луцького району прийняте без будь-якого врахування пропозиції громадськості, без проведення громадського обговорення.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 20.12.2016, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від
04.05.2017, в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оспорюване розпорядження відповідача винесено з дотриманням строків та в межах повноважень, передбачених Законом України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки". При цьому суд виходив з того, що з огляду на вимоги Законом України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" правомірно визначено, що вулиця Вереснева підпадає під декомунізацію і така назва вулиці мала бути змінена, Законом України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" не передбачає можливості збереження старої назви топонімів при зміненні її семантичного значення. При винесенні розпорядження враховано пропозиції науковців та рекомендацій Українського інституту національної пам'яті, а також враховано те, що при проведенні громадських обговорень з жителями вулиць щодо перейменування вулиці Вереснева жителі цієї вулиці не визначилися з новою її назвою, хоча могли та мали право надати свої пропозиції щодо перейменування вулиці безпосередньо в обласну державну адміністрацію.

Залишаючи постанову суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин, визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням. Натомість позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що назва вулиці Вереснева не підпадає під дію ~law9~ та тим, що процедура при прийнятті оскаржуваного розпорядження відповідача була порушена. При цьому позивач жодним чином не обґрунтовує те які негативні наслідки несе оскаржуване рішення відповідача для нього, тобто яким чином порушені права позивача у цих правовідносинах, а тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки не вбачає порушення будь-яких прав позивача у цих правовідносинах.

З ухваленими у справі рішеннями не погодився позивач, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове про задоволення позову.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що відповідач не надав жодного належного та допустимого доказу про те, що оскаржуване рішення прийнято в врахуванням пропозиції громадськості, науковців, робочої групи з перейменування об'єктів топоніміки в населених пунктах області та рекомендації Українського інституту національної пам'яті. На день прийняття оскаржуваного рішення жодних таких пропозицій громадськості та науковців не було, відповідач звернувся до Українського інституту національної пам'яті з проханням надати інформацію про перейменування вулиці "Вереснева" лише у грудні 2016 року, тобто майже через шість місяців після прийняття оскаржуваного рішення.

Крім того, посилається на те, що назва вулиці "Вереснева" пов'язана з назвою першого місяця осені, як і ряд інших назв вулиць у їх селі "Жовтнева" та "Листопадова".

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Відповідно до підпункту "є" пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" символіка комуністичного тоталітарного режиму - це символіка, що включає назви областей, районів, населених пунктів, районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об'єктів топоніміки населених пунктів, підприємств, установ, організацій, у яких використані імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, працювали в радянських органах державної безпеки, а також назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік та похідні від них, назви, пов'язані з діяльністю комуністичної партії (включаючи партійні з'їзди), річницями Жовтневого перевороту 25 жовтня (7 листопада) 1917 року, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (крім назв, пов'язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури).

Згідно пункту 6 статті 7 (Прикінцеві та перехідні положення) Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним державним адміністраціям, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування у шестимісячний строк з дня набрання чинності пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" в установленому порядку здійснити демонтаж пам'ятників, пам'ятних знаків, присвячених особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні, політичних репресій, особам, які обіймали керівні посади у комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік (крім осіб, діяльність яких була значною мірою пов'язана з розвитком української науки та культури), працівникам радянських органів державної безпеки, подіям, пов'язаним з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті, а також в установленому порядку перейменувати райони у містах, сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, проспекти, площі, майдани, набережні, мости, інші об'єкти топоніміки населених пунктів, а також інші географічні об'єкти, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму.

У разі якщо протягом зазначеного в абзаці першому цього пункту строку сільською, селищною, міською радою в установленому пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" порядку не прийнято рішення про перейменування районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів чи інших об'єктів топоніміки населених пунктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, таке рішення у формі розпорядження приймається відповідним сільським, селищним, міським головою (або особою, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) у тримісячний строк, що обчислюється з моменту закінчення строку, встановленого абзацом першим цього пункту. Таке розпорядження приймається з урахуванням вимог, встановлених пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", статтею 3 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій", пропозицій громадськості, науковців та рекомендацій Українського інституту національної пам'яті.

Під час розгляду справи судами встановлено, що у назві вулиці, перейменування якої оскаржує позивач, використано назви, пов'язані з встановленням радянської влади в окремих адміністративно-територіальних одиницях, що відповідає визначеному Законом України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" поняттю символіка комуністичного тоталітарного режиму.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанції обґрунтовано дійшли висновку про наявність підстав для перейменування вулиці, на якій проживає позивач, та прийняли рішення про відмову в задоволенні позову.

Оскільки, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій позивач є членом територіальної громади та проживає на вулиці, яку було перейменовано оскаржуваним розпорядженням, оскаржуване розпорядження стосується прав, свобод та законних інтересів позивача, що в силу приписів частини 1 статті 5 КАС України наділяє позивача правом звернення з позовом до суду.

Покликання позивача в обґрунтування касаційної скарги на те, що рекомендації Українського інституту національної пам'яті надійшли до відповідача уже після прийняття оскаржуваного рішення є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки прийняте відповідачем рішення відповідає вимогам закону та наведеній у рекомендації Українського інституту національної пам'яті інформації.

Також безпідставним є покликання позивача на непроведення громадського обговорення щодо необхідності перейменування вулиці, оскільки перейменування об'єктів, у назвах яких міститься символіка комуністичного тоталітарного режиму, є обов'язковою в силу закону.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених частини 1 статті 350 КАС України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 20.12.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.05.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О. П. Стародуб

А. А. Єзеров

В. М. Кравчук