Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 серпня 2019 року

Київ

справа №822/1873/16

адміністративне провадження №К/9901/10593/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Уханенка С. А.,

суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом арбітражного керуючого Грицая Леоніда Миколайовича до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих при Міністерстві юстиції України про визнання протиправними подання, протоколу і наказу та зобов`язання вчинити дії, провадження за якою відкрито

за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року (головуючий суддя - Шевчук О.П. судді: Матущак В.В., Майстер П.М.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року (головуючий суддя - Ватаманюк Р.В. судді: Мельник-Томенко Ж.М., Сторчак В.Ю.),

ВСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. У жовтні 2016 року Грицай Л.М. звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих при Міністерстві юстиції України (далі - Дисциплінарна комісія), Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області (далі - ГТУЮ у Хмельницькій області) в якому просив: визнати протиправними дії посадових осіб (членів комісії) ГТУЮ у Хмельницькій області щодо не врахування наданих документів під час позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого та скасувати висновки акту від 15 липня 2016 року №25; визнати протиправними та скасувати подання Дисциплінарної комісії про застосування до арбітражного керуючого Грицая Л. М. дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 767та рішення (протокол) від 09 серпня 2016 року №50/08/16 в цій частині; визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 06 вересня 2016 року № 2643/5 про анулювання свідоцтва на право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 19 березня 2013 року № 551, виданого Грицаю Л.М.; зобов`язати Міністерство юстиції України в особі Департаменту з питань судової роботи та банкрутства виключити з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) запис про анулювання свідоцтва арбітражного керуючого Грицая Л. М. від 19 березня 2013 року № 551.

2. Позов обґрунтовано тим, що перевірку проведено упереджено та формально, з порушенням процедури її проведення. Надані позивачем документи перевірені не в повному обсязі, а його пояснення щодо відсутності первинних документів банкрута, втрачених попередніми ліквідаторами не взято до уваги. Водночас Грицай Л. М. не мав можливості продовжити ліквідаційну процедуру саме через відсутність таких документів. Вказує, що його безпідставно притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а приймаючи рішення про анулювання свідоцтва дисциплінарна комісія діяла упереджено, оскільки він вживав заходів щодо отримання документів банкрута, вчиняв усі необхідні дії у межах процедури ліквідації та надавав пояснення по суті питань.

3. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій посадових осіб (членів комісії) ГТУЮ у Хмельницькій області щодо не врахування наданих документів під час позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого (ліквідатора корпорації «Подільські мінерали») Грицая Л. М. та скасування висновків акта від 15 липня 2016 року № 25.

ІІ. Встановлені судами обставини справи.

4. Постановою Господарського суду Хмельницької області від 14 грудня 2010 року у справі №4/3/159-Б визнано банкрутом корпорацію «Подільські мінерали» та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором майна боржника призначено арбітражного керуючого Кунашенка В.І. Ухвалою господарського суду від 24 лютого 2011 року замінено ліквідатора у справі №4/3/159-Б та призначено арбітражного керуючого Олеся С.В. Ухвалою цього ж суду від 21 листопада 2013 року задоволено клопотання арбітражного керуючого Побережного В.Т. про призначення його ліквідатором корпорації «Подільські мінерали», у зв`язку з чим строк ліквідаційної процедури неодноразово продовжувався. З 16 грудня 2014 року повноваження арбітражного керуючого Побережного В.Т., як ліквідатора корпорації «Подільські мінерали», припинено згідно з ухвалою від 16 грудня 2014 року.

5. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 24 лютого 2015 року ліквідатором зазначеного підприємства призначено арбітражного керуючого Грицая Л.М. (свідоцтво від 05 березня 2013 року № 551), а арбітражного керуючого Побережного В.Т. зобов`язано передати усі документи, пов`язані із проведенням ліквідаційної процедури у справі №4/3/159-Б.

6. У зв`язку з надходженням скарги арбітражного керуючого Олеся С.В. від 10 травня 2016 року на бездіяльність арбітражного керуючого Грицая Л.М. у період проведення ліквідаційної процедури корпорації «Подільські мінерали», за дорученням Міністерства юстиції України від 06 червня 2016 року №877/15571-0-33-16/9.4 з 04 по 06 липня 2016 року проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого Грицая Л.М.

7. Предметом перевірки визначено додержання арбітражним керуючим Грицєм Л.М. вимог законодавства під час виконання ним повноважень ліквідатора корпорації «Подільські мінерали» з питань: вжиття заходів щодо проведення ліквідаційної процедури; дотримання порядку ведення діловодства; інших питань, викладених у скарзі арбітражного керуючого Олеся С.В. від 10 травня 2016 року № 31.

8. При проведенні перевірки комісією встановлено, що під час виконання повноважень ліквідатора у справі № 4/3/159-Б про банкрутство корпорації «Подільські мінерали» позивачем порушено вимоги частини шостої статті 3-1, частини першої статті 25, пункту 5 частини другої та частини третьої статті 98 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон № 2343-ХІІ та абзацу 4 пункту 3.4 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженим наказом Міністерство юстиції України від 27 червня 2013 року № 1284/5 (далі - Порядок), а саме: ліквідатор діяв несумлінно, без урахування інтересів боржника та його кредиторів, не вчинив дії щодо прийняття до свого відання майна боржника, не вжив заходів щодо управління, розпорядження та збереження майна банкрута, не провів інвентаризацію та оцінку майна боржника, не провів аналіз фінансового стану корпорації «Подільські мінерали», не вжив заходів щодо формування ліквідаційної маси боржника та заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута,не створив умови для проведення повної, об`єктивної та неупередженої перевірки додержання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) вимог законодавства.

9. Результати перевірки оформлено довідкою від 06 липня 2016 року №20, у якій зазначено, що пояснення, зауваження та заперечення до довідки або інформація про усунення порушень приймаються до 13 липня 2016 року.

10. У липні 2016 року позивач подав до Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області заперечення на довідку позапланової невиїзної перевірки, у яких послався на неналежну роботу попередніх ліквідаторів корпорації «Подільські мінерали», що спричинило втрату первинних документів банкрута та порушення процедури їх передачі наступному ліквідатору. Вказав, що продовження ліквідаційної процедури можливе за умови передачі належним чином справ ОСОБА_2 . Про день та час складення довідки він не був належним чином повідомлений, а під час проведення перевірки ним надано усі запитувані документи, що спростовує доводи комісії про неналежне виконання ним своїх обов`язків.

11. Перевіряючи зазначені у запереченнях арбітражного керуючого Грицая Л.М. обставини, комісія дійшла висновку, що зазначені заявником обставини та надані ним документи не спростовують висновків перевірки, про що 15 липня 2016 року відповідачем складено акт №25.

12. 28 липня 2016 року директором Департаменту з питань судової роботи та банкрутства до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) направлено подання № 767 про накладення на арбітражного керуючого Грицая Л.М. дисциплінарного стягнення, яке розглянуто на засіданні комісії 09 серпня 2016 року та за яким прийнято рішення про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) (пункт 11 протоколу № 50/08/16).

13. На виконання вищевказаного рішення, 06 вересня 2016 року Міністерством юстиції України видано наказ №2643/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого Грицаю Л.М .» на підставі подання № 767.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення.

14. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих при Міністерстві юстиції України про застосування до арбітражного керуючого (ліквідатора корпорації «Подільські мінерали») Грицая Л.М. дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого та рішення (протокол) від 09 серпня 2016 року №50/08/16 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого Грицая Л.М. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 06 вересня 2016 року №2643/5 про анулювання свідоцтва на право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 19 березня 2013 року № 551, виданого Грицаю Л. М. Зобов`язано Міністерство юстиції України в особі Департаменту з питань судової роботи та банкрутства виключити з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) запис про анулювання свідоцтва арбітражного керуючого (ліквідатора корпорації «Подільські мінерали») Грицая Л.М. від 19 березня 2013 року №551. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

15. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідачами не доведено, що позивачем під час ліквідаційної процедури у справі № 4/3/159-Б про банкрутство корпорації «Подільські мінерали» допущено порушення вимог Закону № 2343-ХІІ, у зв`язку з чим притягнення його до відповідальності у вигляді зупинення діяльності арбітражного керуючого та анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є неправомірним.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги та аргументи сторін.

16. Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями Міністерство юстиції України подало касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нову постанову про відмову у позові.

17. Заявник вказав, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності з дотриманням процедури, встановленої Порядком.

18. При вирішенні спору, суди не надали належної правової оцінки обставинам справи, зокрема не перевіряли доводи відповідача на предмет дотримання арбітражним керуючим вимог законодавства. Під час розгляду іншої справи №822/1416/16 суди надали лише оцінку правомірності дій ГТУЮ у Хмельницькій області щодо неврахування ними документів, наданих позивачем під час проведення перевірки, а тому ці висновки не спростовують доводи відповідача щодо допущення арбітражним керуючим дисциплінарного проступку під час ліквідаційної процедури. Водночас розгляд питання щодо недотримання вимог законодавства арбітражним керуючим у процедурі банкрутства є компетенцією господарських судів, які розглядають такі справи.

19. Вирішуючи питання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарна комісія перевіряючи матеріали перевірки щодо діяльності позивача діяла у межах чинного законодавства та у спосіб, передбачений законом, тому підстави для скасування її рішення відсутні.

20. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 січня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Міністерства юстиції України.

21. У запереченнях на касаційну скаргу Грицай Л.М. просить залишити її без задоволення, а судові рішення без змін, посилаючись на те, що неправомірність дій контролюючого органу під час проведення перевірки щодо його діяльності як ліквідатора корпорації «Подільські мінерали» встановлено під час розгляду іншої справи №822/1416/16, яка розглядалась за його позовом до ГТУЮ у Хмельницькій області. Тому рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності прийнято за відсутності правових підстав.

22. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «;Перехідні положення» КАС України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

23. Вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду у січні 2018 року.

24. Предметом спору у зазначеній справі є правомірність притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності.

V. Джерела права й акти їх застосування

25. Частинами першою - другою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

26. Вимоги до арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) його права та обов`язки, процедура підтвердження права на здійснення такої діяльності, отримання такого права, контроль за діяльністю арбітражних керуючих, види відповідальності та інші питання, пов`язані з діяльністю арбітражних керуючих визначені розділом VIIІ Закону № 2343-ХІІ.

27. За визначенням наведеним у статті 105 Закону № 2343-ХІІ дисциплінарними проступками арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) є винне невиконання або неналежне виконання обов`язків арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

28. Контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) здійснюється у відповідності до положень статті 106 Закону № 2343-ХІІ, згідно з частиною другою якої позапланові виїзні та невиїзні перевірки здійснюються за зверненнями громадян чи юридичних осіб, якщо з таких звернень вбачається необхідність проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства. Для проведення невиїзної перевірки державний орган з питань банкрутства надсилає арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору) письмовий запит у межах предмета звернення. У зазначений в запиті строк арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) надсилає державному органу з питань банкрутства вмотивовану відповідь та копії відповідних документів. У разі виявлення під час перевірки порушень норм законодавства в роботі арбітражного керуючого, державний орган з питань банкрутства може зупинити діяльність арбітражного керуючого та передати матеріали на розгляд дисциплінарній комісії для накладення на порушника дисциплінарних стягнень (частина четверта статті 106 Закону № 2343-ХІІ).

29. Арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом (частина друга статті 107 Закону № 2343-ХІІ) .

30. Державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення (частина третя статті 107 Закону № 2343-ХІІ), а рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення (частина четверта статті 107 Закону № 2343-ХІІ).

31. Види дисциплінарних стягнень, що накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) наведені у частині першій статті 109 Закону № 2343-ХІІ, а саме: 1) попередження; 2) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

32. Відповідно до пункту 7.1 Порядку підставами для накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення є: встановлення факту подання арбітражним керуючим у документах, які подаються для отримання свідоцтва на право здійснення діяльності арбітражного керуючого, неправдивих відомостей; вчинення арбітражним керуючим протягом року після винесення припису або розпорядження повторного порушення, аналогічного раніше вчиненому; невиконання арбітражним керуючим розпорядження про усунення порушень законодавства з питань банкрутства в строки, визначені органом контролю; відмова арбітражного керуючого в проведенні перевірки; грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута); встановлення за результатами перевірки неможливості арбітражного керуючого виконувати повноваження, а саме: втрата громадянства України, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо арбітражного керуючого за вчинення корисливого злочину або яким арбітражному керуючому заборонено здійснювати цей вид господарської діяльності чи займати керівні посади; винесення Дисциплінарною комісією двох або більше попереджень.

33. Протягом п`яти робочих днів з дати отримання структурним підрозділом Мін`юсту від органу контролю пропозиції структурний підрозділ Мін`юсту готує та вносить подання на Дисциплінарну комісію про накладання на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення (далі - подання), копія якого надсилається арбітражному керуючому до відома. Подання повинно містити висновок структурного підрозділу Мін`юсту щодо відповідності висновків акта перевірки законодавству з питань банкрутства. До подання додається пропозиція органу контролю з усіма додатками (пункт 7.2. Положення).

34. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення Дисциплінарною комісією враховуються ступінь вини арбітражного керуючого, обставини вчинення порушення, тяжкість вчиненого ним проступку, а також факти притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності в минулому (пункт 7.6. Положення). Позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є найсуворішим заходом дисциплінарного впливу (пункт 7.4. Порядку).

35. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що підставою для застосування до арбітражного керуючого заходів дисциплінарного впливу є вчинення ним дисциплінарного проступку, що виразилось у невиконання або неналежне виконанні своїх обов`язків. Для притягнення арбітражного керуючого до такої відповідальності необхідно, щоб був зафіксований факт порушення, вина повністю арбітражного керуючого доведена, встановлені обставини вчинення порушення, тяжкість вчиненого ним проступку, а також факти притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності в минулому. Відсутність наведених складових є підставою для визнання рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення до дисциплінарної відповідальності невмотивованим та необґрунтованим.

VI. Позиція Верховного Суду

36. Отже, вирішуючи спори щодо законності рішення про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), суди мають з`ясувати чи мали місце обставини, на які посилається контролюючий орган, якими доказами вони підтверджені та наявність вини арбітражного керуючого у виявлених порушеннях. У разі прийняття Дисциплінарною комісією такого рішення, комісія має зазначити обставини, порушення та мотиви, за яких контролюючий орган дійшов висновку про необхідність застосування найсуворішого виду дисциплінарного стягнення.

37. Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за відсутності правових підстав, оскільки під час проведення позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого суди встановили, що контролюючим органом не надано оцінки усім документам, наданим позивачем, а в акті не зазначено підстави їх неврахування. Вказані обставини додатково встановлені судами під час розгляду іншої справи №822/1416/16, судові рішення у якій набрали законної сили та не скасовані судом касаційної інстанції. У цій же справі суди дійшли висновку, що перевірку проведено не об`єктивно, внаслідок чого в акті від 15 липня 2016 року № 25 викладені помилкові висновки.

38. Частиною першою статті 72 КАС України вказано, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Тому суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність порушень з боку позивача, які наведені у акті від 15 липня 2016 року № 25.

39. За приписами частини другої статті 77 КАС України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Тому Верховний Суд відхиляє доводи Міністерства юстиції України про те, що рішення комісії є законним і обґрунтованим, оскільки, посилаючись на правомірність позбавлення позивача права на зайняття діяльністю арбітражного керуючого, відповідач жодним чином не обґрунтовує підстави застосування до Грицая Л.М. саме такого виду дисциплінарного стягнення, як позбавлення права на зайняття діяльністю арбітражного керуючого, та не наводить конкретних фактів, які можна кваліфікувати як порушення, за яке застосовується найсуворіший вид дисциплінарного стягнення.

40. Доводи відповідача про те, що питання щодо правомірності дій арбітражного керуючого під час здійснення ним повноважень ліквідатора у процедурі банкрутства повинні розглядати господарські суди не мають правового значення для вирішення цього спору, предметом розгляду якого є рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності.

41. Інші доводи та аргументи Міністерства юстиції України зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій і свідчать про незгоду заявника із правовою оцінкою судів щодо обставин справи, які суди встановили у процесі її розгляду. Водночас, за приписами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

42. Вирішуючи спір, суди правильно застосували норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а перевіряючи рішення суду першої інстанції та залишаючи його без змін, судом апеляційної інстанцій під час розгляду справи не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

43. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

VІI. Судові витрати

44. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасником справи, на користь якого ухвалено судове рішення, у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України, залишити без задоволення.

2. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року залишити без змін.

3. Судові витрати не розподіляються.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Суддя-доповідач С.А. Уханенко

Судді: О.В. Кашпур

О.Р. Радишевська