Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2023 року

м. Київ

справа № 818/153/18

адміністративне провадження № К/9901/62970/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

суддя-доповідач - Стародуб О.П.

судді: Єзеров А.А., Кравчук В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.03.2018 (суддя - Шаповал М.М.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2018 (головуючий суддя - Жигилій С.П., судді: Перцова Т.С., Курило Л.В.)

у справі за позовом ОСОБА_1 до Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про зобов`язання вчинити дії,

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про зобов`язання відповідача провести перерахунок його пенсії станом на 01.10.2017 з урахуванням вимог пункту 4-1 і пункту 4-3 частини 4 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключити періоди, які в сумі становлять 51 календарний місяць страхового стажу, а саме: грудень 2002 року, березень, травень-липень 2004 року, серпень 2008 року, та період з 01.04.2010 по 31.12.2013, з урахуванням середньої заробітної плати в Україні за 2014, 2015, 2016 роки та величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є пенсіонером, який набув право на пенсію за віком з 27.10.2013. При розрахунку його пенсії визначено страховий стаж 42 роки і 8 місяців (512 місяців) та встановлено пенсію в розмірі 3192,79 грн. При розрахунку заробітної плати позивача виключений період з 01.04.2010 по 31.12.2013 (45 місяців).

04.08.2017 позивач звернувся із заявою до Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, у якій просив провести перерахунок пенсії та виключити 51 календарний місяць страхового стажу, а саме: грудень 2002 року, березень, травень-липень 2004 року, серпень 2008 року, з 01.04.2010 по 31.12.2013 з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, та у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб перерахувати пенсію як для непрацюючого пенсіонера.

Листом № 327/Б від 16.08.2017 відповідач відмовив позивачу у такому перерахунку пенсії та зазначив, що пенсія обчислена, виходячи з середньомісячної заробітної плати за період з 01.07.2011 по 31.12.2013 у розмірі 5543,03 грн, та з урахуванням страхового стажу 42 роки 8 місяців 7 днів. Також зазначив, що підстав для визнання позивача непрацюючим пенсіонером немає, оскільки згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців він зареєстрований як фізична особа-підприємець з 22.02.2010.

У зв`язку з прийняттям Закону України № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" позивач звернувся до відповідача із заявою від 17.11.2017, в якій просив провести перерахунок його пенсії з 01.10.2017 та виключити з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, період страхового стажу з 01.04.2010 по день виходу на пенсію.

Листом від 29.11.2017 № 585/Б (а.с. 11) відповідач повідомив, що перерахунок нарахованої пенсії позивачу здійснено з урахуванням доплати за понаднормативний стаж роботи 7 років - 75,18 грн (7% від прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, в розмірі 1074 грн), доплати до розміру пенсії з 01.10.2017 в сумі 75,69 грн, та з урахуванням коефіцієнту трудового стажу 0,42667 (величина оцінки вартості одного року страхового стажу - 1%). При розрахунку з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії позивача виключений період з 01.04.2010 по 31.12.2013. При проведенні перерахунку пенсії з 01.10.2017 така доплата як фіксована сума індексації не зберігається.

Не погодившись з вказаним розрахунком пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 29.03.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2018 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що виключення одного чи декількох місяців не підряд із страхового стажу вказаною нормою Закону, як зазначає позивач, чинним законодавством не передбачено. Пенсія позивачу призначена відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VІІ. Відтак, пенсія підлягає перерахунку з 01.10.2017, з урахуванням пункту 4-3 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. Оскільки вказані норми не було визнано неконституційними в установленому законодавством порядку, у відповідача були відсутні підстави для їх не застосування.

ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обґрунтування касаційної скарги позивач покликається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, внаслідок чого суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Зокрема, покликається на те, що він є непрацездатною особою та не відноситься до категорії працюючих пенсіонерів, що встановлено судами у справі № 591/3100/16-а.

Також покликається на те, що суди попередніх інстанцій не дослідили та не надали оцінку протиправним діям відповідача, який при проведенні перерахунку пенсії застосував розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність станом на 01.01.2016 у розмірі 1074,00 грн та знизив розмір пенсії.

Також покликається нате, що зміни в законодавстві щодо зменшення при перерахунку пенсії з 01.10.2017 коефіцієнта страхового стажу, який застосовується для обчислення розміру пенсії, пенсіонерам, яким вже було призначено пенсію до 01.10.2017, є порушенням норм ст.ст. 22 58 Конституції України.

Просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

У відзиві на касаційну скаргу представник відповідача висловив незгоду з вимогами касаційної скарги.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до пункту 4-3 Закону України 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.

Відповідно до абзаців 1-3 частини статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Відповідно до абзаців 1-3 частини 1 статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8 і 9 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Аналіз змісту абзацу 3 частини 1 статті 40 Закону №1058-IV наведеної норми дозволяє зробити висновок, що законодавцем передбачено два варіанти виключення періодів страхового стажу.

Перший варіант передбачає виключення періодів страхового стажу передбачених лише абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону.

У цьому випадку закон допускає можливість виключення періодів незалежно від перерв.

До таких періодів належать ті, протягом яких особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації.

Другий варіант передбачає можливість виключення будь-якого періоду страхового стажу.

Водночас, у цьому випадку передбачено можливість виключення лише безперервного періоду страхового стажу - підряд.

При цьому, в обох випадках періоди, які виключаються, не можуть перевищувати 60 календарних місяців страхового стажу, а виключення окремих періодів страхового стажу передбачене в цілях обчислення пенсії, яке здійснюється при її призначенні, і не є самостійною підставою для перерахунку вже призначеної пенсії.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачем заявлено вимогу про виключення з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії окремих місяців та періодів, які в сукупності становлять 51 календарний місяць.

Доказів належності таких місяців та періодів до тих, які передбачені абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону позивачем не надано.

Натомість, судами попередніх інстанцій встановлено, що під час перерахунку пенсії позивачу відповідачем, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, самостійно виключено період з 01.04.2010 по 31.12.2013.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що під час перерахунку пенсії позивача з 01.10.2017 застосовано величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, а також установлений на 1 грудня 2017 розмір прожиткового мінімуму, що відповідає вимогам пункту 4-3 Закону №1058-IV.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо правомірності відмови відповідача у перерахунку пенсії позивача та прийняли рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Покликання позивача в обґрунтування касаційної скарги на те, що судами не дано оцінку його статусу непрацюючого пенсіонера є безпідставним, оскільки відповідно до останніх уточнень позовної заяви позивач погодився з відсутністю різниці у перерахунку пенсії працюючому і непрацюючому пенсіонеру і виключив такі вимоги з прохальної частини.

Також безпідставним є покликання позивача на те, що відповідачем надано зворотну дію в часі Закону №2148-VIII, який набрав чинність лише 11.10.2017, оскільки цим законом передбачено здійснення перерахунку пенсій саме з 01.10.2017.

За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки при ухваленні рішень суди порушень норм матеріального та процесуального права не допустили, Суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.03.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2018 у справі № 818/153/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Судді: О.П. Стародуб А.А. Єзеров В.М. Кравчук