Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 березня 2018 року

Київ

справа №810/5406/15

адміністративне провадження №К/9901/25419/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 07.12.2015 (головуючий суддя: Лапій С.М.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016 (головуючий суддя: Оксененко О.М., судді: Губська Л.В., Федотов І.В.)

у справі № 810/5406/15

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач, ОДПІ), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ОДПІ від 14.07.2015 № 718/0028381702 про збільшення грошового зобов'язання із ПДВ на 26254,41 грн. за основним платежем та на 7413,60 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07.12.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ОДПІ від 14.07.2015 № 718/0028381702.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати прийняті у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: пунктів 181.1 ст. 181, пункту 183.2 ст. 183, пункту 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (далі - ПК), ст.ст. 7, 8, 9, 10, 11, 69, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства (КАС, у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних судових рішень) та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Доводи ОДПІ зводяться до дублювання висновків акту перевірки від 30.06.2015 № 1027/17-2/2273005622/76, які стали підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Позивач не реалізував своє процесуальне право подання заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача грошового зобов'язання із ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті документальної позапланової невиїзної перевірки від 30.06.2015 № 1027/17-2/2273005622/76. Згідно з цими висновками позивачем порушені норми пунктів 181.1 ст. 181, пункту 187.1 ст. 187 ПК: занижено податкові зобов'язання із ПДВ на 26254,41 грн. за період із 11.08.2014 по 31.12.2014 у зв'язку з тим, що за період з 01.08.2013 по 31.07.2014 перевищила граничний обсяг реалізації у 300000,00 грн., однак не зареєструвалася платником ПДВ.

За наслідками висновків акту перевірки відповідачем відносно позивача прийняте податкове повідомлення-рішення від 14.07.2015 № 718/0028381702 про збільшення грошового зобов'язання із ПДВ на 26254,41 грн. за основним платежем та на 7413,60 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Відповідно до пункту 181.1 ст. 181 ПК (у редакції, чинній на час виникнення відносин, з приводу прав і обов'язків у яких виник спір), у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Вказаними правовими нормами встановлюється граничний обсяг виручки від здійснення операцій із поставки у 300000,00 грн., з перевищенням якого за 12 календарних місяців у платника податків виникає обов'язок зареєструватися платником ПДВ. При цьому, вказана гранична сума, яка протягом 12 місяців нарахована (сплачена) такому платнику визначається без урахування ПДВ у ціні поставлених товарів (послуг).

На підставі оцінки доданого до матеріалів справи витягу із Книги обліку доходів і витрат, суди попередніх інстанцій встановили, що виручка позивача за період із 01.08.2013 по 31.07.2014 без урахування ПДВ складала 260711,39 грн., тоді як контролюючий орган при визначенні суми обсягу поставки за 12 місяців брало до обрахунку суми ПДВ у вартості товарів.

Такі висновки судів попередніх інстанцій відповідають правильному змісту правового регулювання норми пункту 181.1 ст. 181 ПК.

Доводи, наведені відповідачем у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини 1 ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 07.12.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя:І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко