Історія справи

Ухвала КАС ВП від 31.05.2018 року у справі №808/2874/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 січня 2020 року

Київ

справа №808/2874/15

адміністративне провадження №К/9901/14658/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №808/2874/15

за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" Додусенка Володимира Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" Додусенка Володимира Івановича на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 липня 2015 року, ухвалену у складі головуючого судді Максименко Л.Я., та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2015 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Шлай А.В., суддів: Іванова С.М., Чабаненко С.В.,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:

- визнати протиправною відмову Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" Додусенка Володимира Івановича щодо включення ОСОБА_1 до повного переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «БАНК КАМБІО», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_1 у національній валюті від 17.09.2014;

- зобов`язати Уповноважену особу включити її до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «БАНК КАМБІО», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов`язати Уповноважену особу подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо неї, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в Публічному акціонерному товаристві «БАНК КАМБІО» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона є вкладником банку відповідно до укладеного договору на відкриття та обслуговування поточного рахунку у національній валюті, та, з огляду на наявність на поточному рахунку грошових коштів у розмірі 190000 грн та прийняття рішення Національним банком України про ліквідацію банку №144 від 27.02.2015, має право на отримання гарантованої суми відшкодування. Вказує, що відмова відповідача у включенні її до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з підстав проведенням перевірки операцій по рахунку позивача та наявності зареєстрованих кримінальних проваджень за фактом вчинення службовими особами ПАТ «Банк Камбіо» злочину, передбаченого ч.2 ст.364 та ч.2 ст.364-1 Кримінального кодексу України, є необґрунтованою, оскільки Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не передбачено зазначених підстав, за наявності яких кошти за вкладами фізичних осіб не відшкодовуються.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2015 року, позов задоволено.

Суди встановили, що 17.09.2014 між позивачем та ПАТ "Банк Камбіо" укладено договір НОМЕР_1 на відкриття та обслуговування поточного рахунку у національній валюті.

На підставі договору № 8 від 17.09.2014, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "УКРЕСТ", на відкритий у Відділенні Запорізької дирекції ПАТ "Банк Камбіо" поточний рахунок позивача 18.09.2014 ТОВ "УКРЕСТ" перераховано суму грошових коштів у розмірі 200 000,00 грн. з призначенням платежу - "Перерахування зворотньої фінансової допомоги без ПДВ", що підтверджується платіжним дорученням від 18.09.2014 № 1431 та випискою банку по особовому рахунку позивача за 18.09.2014.

Згідно платіжного доручення від 30.09.2014 № 1 позивачем на рахунок ТОВ "УКРЕСТ" було повернуто суму зворотньої фінансової допомоги в розмірі 10 000,00 грн. Решта грошових коштів в сумі 190 000,00 грн. залишилась на поточному рахунку позивача, відкритому у Відділенні Запорізької дирекції "Банк Камбіо".

Відповідно до постанови Правління НБУ від 27 лютого 2015 року №144 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» виконавчою дирекцією на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» прийнято рішення від 02 березня 2015 року №46 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Камбіо» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Камбіо» та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку Додусенка Володимира Івановича.

У зв`язку з прийняттям 02.03.2015 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення № 46 про початок ліквідації ПАТ "БАНК КАМБІО" з 06.03.2015 розпочато виплати коштів вкладникам даного банку за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

16 березня 2015 року позивачем складено та направлено Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Додусенку В.І. заяву, в якій просила повідомити про причину не включення її у списки Фонду гарантування фізичних осіб щодо виплати грошових коштів згідно договору НОМЕР_1 від 17 вересня 2014 року.

Листом від 01 квітня 2015 року №169/901 Уповноважена особа Фонду повідомила позивачку про те, що у відповідності до ч.2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації Уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч.3 ст. 38 Закону. Після отримання відповіді про законність операцій по рахунку позивача Фондом будуть вжиті заходи щодо розблокування виплат та включення їх до відповідного реєстру.

Також повідомлено, що зареєстроване кримінальне провадження за фактом вчинення службовими особами ПАТ «Банк Камбіо» злочину, передбаченого ч.2 ст.364 Кримінального кодексу України, внаслідок чого після отримання відповіді про законність операцій по рахунку позивача Фондом будуть вжиті заходи щодо розблокування виплат та включення позивача до відповідного реєстру.

Позивачка, вважаючи такі дії протиправними, звернулася до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що позивачка є вкладником у розумінні положень статті 26 Закону України «Про гарантування вкладів фізичних осіб», але відповідач протиправно не вчинив дій щодо включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду. Зміст укладеного позивачкою з банком правочину не суперечить актам цивільного законодавства, при цьому договір на відкриття та обслуговування поточного рахунку було укладено до визнання банку проблемним.

Уповноважена особа Фонду не погодився із вказаними рішеннями і подав касаційну скаргу з вимогами про їх скасування та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що чинним законодавством передбачено право Уповноваженої особи Фонду формувати висновок про нікчемність правочинів та повідомляти про це сторін договору. Оскільки договір, укладений між позивачкою та Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо" є нікчемним, тому дії Уповноваженої особи Фонду щодо не включення її до переліку вкладників, які мають право на отримання відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є правомірними.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Верховний Суд переглянув судові рішення у межах касаційної скарги, з`ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).

Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;

вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад, відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється ФГВФО відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.

Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, на дату прийняття постанови Правління НБУ від 25 вересня 2014 року №603/БТ «Про віднесення ПАТ "Банк Камбіо" до категорії проблемних», прийняття Правлінням Національного банку України постанови від 4 грудня 2014 року №782 «Про віднесення ПАТ «Банк Камбіо» до категорії неплатоспроможних» на рахунку позивача, відкритому відповідно до укладеного з ПАТ «Банк Камбіо» договору від 17 вересня 2014 року на відкриття та обслуговування поточного рахунку у національній валюті, знаходились грошові кошти у розмірі 190000 грн.

Відповідно до положень статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

Частина третя статті 38 Закону № 4452-VI визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Відповідно до частини четвертої статті 38 Закону № 4452-VI Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

З аналізу вищенаведеного слідує, що Уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов`язком встановити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.

Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення № 14), в редакції, чинній з 11 листопада 2014 року, Банк після отримання повідомлення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку повинен здійснити, зокрема направлення до Фонду файлів із: переліком вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону; переліком осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку; переліком осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що ще не виконане.

Пунктом 3 розділу ІІІ Положення № 14 визначено, що Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

При цьому як пунктом шостим розділу ІІ, так і пунктом шостим розділу ІІІ Положення № 14 надано право Уповноваженій особі і під час здійснення тимчасової адміністрації, і на стадії ліквідації банку подавати до Фонду зміни/додаткову інформацію стосовно вкладників.

Таким чином, протягом дії тимчасової адміністрації Уповноважена особа зобов`язана направити до Фонду три переліки вкладників відповідно до пункту 8 розділу ІІ Положення № 14, які в подальшому перевіряються Фондом на предмет правильності їх складення, при цьому протягом цього часу Уповноважена особа також здійснює перевірку правочинів на предмет їх нікчемності, приймає відповідні рішення про виявлення таких фактів і повідомляє про це сторін правочину.

Протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку Уповноважена особа зобов`язана сформувати та подати до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Тобто, увесь масив вкладників - фізичних осіб зі спливом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку має бути віднесений до відповідного переліку, який передбачений Законом № 4452-VI та Положенням №14, при цьому Уповноважена особа за наявності відповідних правових підстав протягом усього часу ліквідації може вносити відповідну додаткову інформацію стосовно вкладників.

Разом з тим, в даному випадку Уповноваженою особою фактично було проігноровано вказані приписи закону, оскільки як встановлено судами, відповідно до протоколу Комісії з перевірки вкладів фізичних осіб від 27 лютого 2015 року було запропоновано Уповноваженій особі тимчасово обмежити здійснення банком на час тимчасової адміністрації банківських операцій щодо виплат вкладникам. Перелік банківських операцій, які можуть бути обмежені на час тимчасової адміністрації, у розрізі рахунків конкретних фізичних осіб, виплати за вкладами яких підлягають тимчасовому обмеженню, складений за формою та структурою файлу «D», визначеними правилами формування та ведення баз даних про вкладників, затвердженими рішенням виконавчої дирекції Фонду від 9 липня 2012 року №3. На підставі вказаного протоколу Комісії Уповноваженою особою було прийнято рішення щодо тимчасового блокування коштів за рахунками фізичних осіб-вкладників ПАТ «Банк Камбіо» згідно переліку, та блокування у файлах «D» і «Z» Узагальненої бази даних Фонду.

Такі дії були проведені Комісією та Уповноваженою особою на підставі Методичних рекомендацій стосовно процедури тимчасового обмеження Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію у неплатоспроможному банку банківських операцій щодо виплати коштів вкладникам, затверджених протоколом виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 10 лютого 2015 року №036/15. Пунктом 4 вказаних Методичних рекомендацій визначено, що метою останніх є визначення можливого механізму та критеріїв проведення Уповноваженою особою Фонду перевірки документів банку для визначення підстав можливого обмеження уповноваженою особою Фонду здійснення банком на час тимчасової адміністрації банківських операцій щодо виплати коштів вкладникам.

Таким чином, можливість тимчасового обмеження (блокування) уповноваженою особою Фонду коштів за рахунками фізичних осіб-вкладників передбачена лише на стадії тимчасової адміністрації банку. Фактично, такі повноваження були надані Уповноваженій особі з метою запобігання безпідставної виплати коштів особам в межах гарантованої суми саме на стадії тимчасової адміністрації банку та надання можливості здійснити належним чином перевірку відповідних банківських вкладів. З початком процедури ліквідації банку дія відповідного обмеження (блокування) за рахунками вкладників втрачає чинність, а тому з цього моменту Уповноважена особа на підставі проведеної під час дії тимчасової адміністрації перевірки зобов`язана або включити відповідні рахунки до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, або надати відповідним особам повідомлення про нікчемність правочину та вжити дій щодо застосування наслідків нікчемності правочину.

Разом з тим, рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №46 від 2 березня 2015 року «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Камбіо» розпочато процедуру ліквідації вказаного банку. Тобто, з цього моменту обмеження на рахунку, зокрема позивачки, в силу приписів зазначених Методичних рекомендацій були зняті, і Уповноважена особа повинна була визначитись із віднесенням рахунку позивачки до відповідної категорії із наведенням обґрунтування такого рішення.

В той же час, згідно листа Уповноваженої особи від 01.04.2015 станом на дату надання відповіді рахунок позивача є заблокованим з огляду на реєстрацію кримінального провадження за фактом вчинення службовими особами ПАТ «Банк Камбіо» злочину, передбаченого частиною другою статті 364 КК України.

Доказів віднесення позивача до будь-якого з переліків, визначених відповідно до вищенаведених правових норм, зі спливом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку відповідачами ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції надано не було, як і не було надано доказів виявлення нікчемного правочину відповідно до приписів статті 38 Закону № 4452-VI та повідомлення про вказані обставини позивача.

Разом з тим, з огляду на особливу правову природу діяльності, Уповноважена особа зобов`язана була віднести позивача як вкладника ПАТ «Банк Камбіо» до одного із визначених законом переліків вкладників, а у разі якщо вважала, що відповідний правочин є нікчемним, обов`язково зазначити конкретний пункт частини третьої статті 38 Закону №4452-VI, якою визначено вичерпний перелік підстав нікчемності правочинів.

Суд касаційної інстанції зазначає, що Фонд або його уповноважена особа, за загальним правилом, не може посилатися на неправомірні або оспорювані дії працівників банку під час оформлення договірних відносин з клієнтами та виконання такими працівниками умов цих договорів для обґрунтування наявності підстав для застосування положень частини третьої статті 38 Закону 4452-VI.

Такі неправомірні або оспорювані дії повинні доводитися в порядку, зокрема, кримінального провадження, рішення в якому відповідно до статті 78 КАС України є обов`язковими для адміністративних судів.

Разом з тим, жодних вироків, якими б було встановлено наявність протиправних дій з боку позивачки чи працівників банку під час укладення договору банківського вкладу ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції відповідачами надано не було.

Суд касаційної інстанції зауважує, що у випадку встановлення відповідним судовим рішенням у межах кримінального провадження обставин, які свідчать про нікчемність укладеного особою з банком правочину, Уповноважена особа не позбавлена права у відповідності до положень чинного законодавства подати до Фонду додаткову інформацію про зменшення кількості вкладників, а також застосувати наслідки нікчемності такого правочину.

За наведених вище обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що позивачка є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, оскільки вклад розміщено на рахунку в ПАТ «Банк Камбіо» до запровадження тимчасової адміністрації та навіть до визнання банку проблемним, а тому остання підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI, що, в свою чергу, свідчить про наявність підстав для визнання протиправними дій Уповноваженої особи щодо не включення позивачки до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором на відкриття та обслуговування поточного рахунку та зобов`язання відповідача вчинити такі дії.

Отже, зважаючи на обставини цієї справи, колегія суддів вважає, що ухвалені у справі судові рішення про задоволення позовних вимог ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому підстави для скасування ухвалених судових рішень та задоволення касаційної скарги - відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" Додусенка Володимира Івановича залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 липня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2015 року- залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

С.Г. Стеценко,

Судді Верховного Суду