Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 січня 2019 року

м.Київ

справа №823/539/16

адміністративне провадження №К/9901/10571/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП "Імпульс плюс" на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21.06.2016р. (суддя - Мишенко В.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2016р. (судді: Межевич М.В., Земляна Г.В., Сорочко Є.О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Айова" до Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області, Тальнівської районної державної адміністрації, треті особи - ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВП "Імпульс плюс", про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

У травні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Айова" звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області, індексний номер 27953548 від 27.01.2016р.

В обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що оскаржуваним рішенням зареєстровано право оренди за ТОВ "ВП "Імпульс плюс" на земельну ділянку, яка використовується позивачем на підставі діючого договору оренди, без врахування переважного права на поновлення його дії.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 26.05.2016р. залучено до участі в справі у якості другого відповідача Тальнівську районну державну адміністрацію.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21.06.2016р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2016р. позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області, індексний номер 27953548 від 27.01.2016р.

Зобов'язано Тальнівську районну державну адміністрацію Черкаської області внести зміни до державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо скасування запису про інше речове право № 13020542.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції не погодилася третя особа, подала касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що позовні вимоги заявлені до неналежного відповідача, оскільки належним відповідачем є саме державний реєстратор, а тому відсутність належного відповідача є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Крім того, з огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції цього органу державної влади.

Заслухавши доповідача по справі та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, в ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 25.09.2006р. між ТОВ «Айова» (орендар) та ОСОБА_3 (орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки, строком на 10 років, загальною площею 2,39га в адміністративних межах Кобриново-Гребельської сільської ради, що належить орендодавцю на праві власності відповідно до Державного акту від 30.12.2003 серії НОМЕР_1 з кадастровим № НОМЕР_2

Договір оренди земельної ділянки з кадастровим № НОМЕР_2 зареєстровано Тальнівським районним відділом Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 02.10.2006р., про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040679300369.

12.06.2012р. між ТОВ «Айова» та ОСОБА_2 (орендодавець) укладено додатковий договір № 31 до вищевказаного договору оренди, згідно яким, змінено сторону за договором (орендодавця) з ОСОБА_3 на ОСОБА_2

У період дії зазначеного договору, 15.09.2015р. між ТОВ «ВП «Імпульс плюс» та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим № НОМЕР_2, відповідно до п. 43 якого цей договір набуває чинності після підписання сторонами, а право оренди виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Державним реєстратором Тальнівського районного управління юстиції 27.01.2016р. прийнято рішення № 27953548 про реєстрацію за ТОВ «ВП «Імпульс плюс» права оренди на земельну ділянку з кадастровим № НОМЕР_2 на підставі договору оренди від 15.09.2015р. № 97, укладеного між ТОВ «ВП «Імпульс плюс» та ОСОБА_2

Вважаючи протиправними дії відповідача стосовно реєстрації права оренди на земельну ділянку за ТОВ "ВП "Імпульс плюс", позивач звернувся з даним позовом до суду.

Розглядаючи справу та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, виходив з того, що реєструючи право оренди на ту ж земельну ділянку за іншими юридичними особами, відповідач не переконався про наявність та дійсність вже зареєстрованого речового права позивача.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржуваним рішенням у період дії договору позивача про оренду зареєстровано за третьою особою право оренди земельної ділянки, яке виникне з 02.10.2016р.

Судом першої інстанції встановлено, що реєстраційна дія здійснена відповідачем без врахування положень ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки державним реєстратором не перевірено інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог для повного захисту порушеного права позивача, оскільки орган реєстрації з Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області на Тальнівську районну державну адміністрацію зобов'язати Тальнівську районну державну адміністрацію внести зміни до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Крім того, апеляційним судом встановлено, що Тальнівська районна державна адміністрація є належним відповідачем у адміністративній справі, оскільки згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про реформування територіальних органів Міністерства юстиції та розвиток системи надання безоплатної правової допомоги» від 11.02.2016р. № 99 ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції за переліком згідно з додатком (у тому числі Тальнівське районне управління юстиції Черкаської області). При цьому, відповідно до акта прийому-передачі від 27.04.2016 Тальнівське районне управління юстиції Черкаської області в особі начальника здало, а державний реєстратор Тальнівської районної державної адміністрації Борзенкова О.В. прийняла реєстраційні справи (а.с. 37).

Вирішуючи спір по суті, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що справа, яка розглядається, є справою адміністративної юрисдикції.

Проте такий висновок не можна визнати обґрунтованим виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до статті 4 цього Кодексу (в зазначеній редакції) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Велика Палата Верховного Суду приймаючи у подібних правовідносинах постанову від 04.09.2018р. у справі № 823/2042/16 прийшла до висновку, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки має розглядатися як спір, що пов'язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо тієї ж земельної ділянки. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушені прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.

Оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис.

При цьому Велика Палата Верховного Суду прийшла до висновку, що в зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження, а тому мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб'єктного складу сторін спору.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що залежно від суб'єктного складу учасників справи судовий захист порушених прав позивача слід здійснювати за правилами цивільного (господарського) судочинства, що в свою чергу виключає можливість розгляду даної справи за правилами адміністративного судочинства, в зв'язку з чим за правилами статті 354 КАС України провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись статтями 238, 343, 349, 354, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,-

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП "Імпульс плюс" задовольнити частково.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21.06.2016р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2016р. скасувати і провадження у даній справі закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук