Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 826/3335/15

адміністративне провадження № К/9901/5215/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П., суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2017р. (судді - Грибан І.О., Беспалов О.О., Парінов А.Б.) у справі за її позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У лютому 2015 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправним і скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» про визнання договору банківського вкладу нікчемним, та зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відшкодувати їй гарантовану суму банківського вкладу.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.06.2015р. в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015р. зупинено апеляційне провадження у справі №826/3335/15 до вирішення Вищим адміністративним судом України іншої справи №826/9693/13-а за позовом ОСОБА_2 до Національного банку України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду апеляційної інстанції позивач оскаржила його у касаційному порядку.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Зупиняючи апеляційне провадження у цій справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у іншій справі з подібними правовідносинами Вищим адміністративним судом України зупинено провадження у справі та ухвалено звернутись до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Зважаючи на те, що цей Закон встановлює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулювання відносин між Фондом, банками, Національним банком України, визначення повноважень та функцій Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків та має застосовуватися до спірних правовідносин, що виникли між сторонами у даній справі, існує необхідність зупинити апеляційне провадження.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Оскаржуваною ухвалою зупинено провадження у справі до розгляду справи № 826/9693/13-а Вищим адміністративним судом України, у якій в свою чергу ухвалено звернутись до Конституційного Суду України щодо конституційності положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012р. №4452-VI.

Постановляючи зазначену ухвалу судом апеляційної інстанції належним чином не мотивовано неможливість її розгляду до вирішення Вищим адміністративним судом України справи № 826/9693/13-а, а не вирішення справи Конституційним Судом України в порядку конституційного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Водночас оскільки ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2017р. апеляційне провадження поновлено та справу розглянуто по суті, за результатами якого залишено в силі постанову суду першої інстанції, не вбачається підстав для надіслання справи до апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2017р. у даній справі скасувати.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук