Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.12.2018 року у справі №686/4567/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 грудня 2018 року

Київ

справа №686/4567/17

адміністративне провадження №К/9901/34752/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді - Гімона М.М.,

суддів: Кравчука В.М., Мороз Л.Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 5 липня 2017 року (головуючий суддя - Салоїд Н.М.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року (головуючий суддя - Боровицький О.А., судді: Матохнюк Д.Б., Сапальова Т.В.)

у адміністративній справі № 686/4567/17 за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у міста Хмельницькому (далі - Управління ПФУ) про зобов'язання здійснити виплату заборгованості з пенсії,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила зобов'язати Управління ПФУ здійснити виплату заборгованості пенсії за період з лютого 2015 року по травень 2016 року.

В обґрунтування позову зазначила, що з метою уникнення збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини на території Донецької області вона змушена була покинути місце проживання у місті Макіївці Донецької області та прибула до міста Хмельницького, де була взята на облік, як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується довідкою від 3 жовтня 2016 року № НОМЕР_1. Внаслідок проведення активної фази АТО на території Донецької області у зв'язку із припиненням роботи банківських установ та відділень поштового зв'язку, вона не змогла отримати суми своєї пенсії за період з лютого 2015 року по травень 2016 року. Листом Управління ПФУ від 9 січня 2017 року № 35/Є-12 її повідомлено, що комісія прийняла рішення про призначення (відновлення) їй виплати пенсії з 1 червня 2016 року, що зазначено у витягу з протоколу засідання комісії №13 від 4 вересня 2016 року. Вважає, що відновлення виплати їй пенсії з моменту видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи в червні 2016 року є звуженням прав громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 5 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року, позов задоволено. Зобов'язано Управління ПФУ виплатити заборгованість з пенсії ОСОБА_2 за період з лютого 2015 року по травень місяць 2016 року включно.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління ПФУ посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про їх скасування та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що 16 червня 2016 року позивачу поновлено довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Відповідно до витягу з протоколу засідання від 14 вересня 2016 року №13 комісія з розгляду питань щодо призначення (відновлення) виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) внутрішньо переміщеним особам управління праці та соціального захисту населення прийнято рішення про призначення (відновлення) позивачу виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) з 1 червня 2016 року. Розпорядженням начальника управління від 16 вересня 2016 року пенсію за період з 1 червня 2016 року по 31 жовтня 2016 року у сумі 8438,70 грн. включено у відомість за жовтень. Тож, дії відповідача щодо проведення нарахування та виплати пенсії відповідають вимогам встановленим частою третьою статті 2 КАС України та вчинені в межах повноважень та у спосіб передбачений законом.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Вирішуючи позов суди виходили з того, що ОСОБА_2 є одержувачем пенсії за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_2. Вона прибула до міста Хмельницького, де у встановленому порядку була взята на облік як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується відповідною довідкою від 3 жовтня 2016 року НОМЕР_3.

За період з лютого 2015 року по травень 2016 року ОСОБА_2 не змогла отримати суми своєї пенсії.

Відповідно до витягу з протоколу від 14 вересня 2016 року №13 засідання комісії з розгляду питань щодо призначення (відновлення) виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) внутрішньо переміщеним особам, зокрема ОСОБА_2, було вирішено призначити виплату пенсії відповідно до Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №365 від 8 червня 2016 року з 1 червня 2016 року.

Вважаючи такі дії відповідача незаконними позивач звернулась до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що відповідач зареєструвавши електронну пенсійну справу позивача та взявши її на облік 16 червня 2016 року вирішив питання про призначення (відновлення) виплати пенсії позивачу відповідно до Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 365 від 8 червня 2016 року лише з 1 травня 2016 року, що є неправомірним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження" місто Донецьк віднесено до населених пунктів, на території яких органи державної влади не здійснюють свої повноваження.

Кабінет Міністрів України постановою від 7 листопада 2014 року №595 «Про деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей» затвердив Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької і Луганської області.

Вказаною постановою Уряд доручив Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям забезпечити до 1 грудня 2014 року переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Пунктом 2 цієї постанови встановлено, що у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, видатки з державного бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365 затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (далі - Порядок) та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування.

Пунктом 1 Порядку встановлено, що цей порядок визначає механізм призначення (відновлення) внутрішньо переміщеним особам виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг (далі - соціальні виплати) за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Документом, що підтверджує статус внутрішньо переміщеної особи, є довідка, видана такій особі відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб.

Згідно з пунктом 5 Порядку встановлено, що для призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщена особа, а у визначених законодавством випадках - її законний представник подає відповідну заяву до органу, що здійснює соціальні виплати на території, де зазначена особа перебуває на обліку за місцем її фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування. До заяви додається копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та пред'являється оригінал такої довідки.

Відповідно до пункту 7 Порядку для призначення (відновлення) соціальних виплат структурний підрозділ з питань соціального захисту населення за власною ініціативою або за зверненням органів, що здійснюють соціальні виплати, протягом 15 робочих днів з дня отримання відповідної заяви внутрішньо переміщеної особи або з дня надходження звернення від органів, що здійснюють соціальні виплати, проводить перевірку достовірності зазначеної в заяві інформації про фактичне місце проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи.

Пунктом 15 Порядку визначено, що орган, що здiйснює соцiальнi виплати та структурний пiдроздiл з питань соцiального захисту населення, на пiдставi рiшення комiсiї призначає (вiдновлює) таку соцiальну виплату з мiсяця, в якому надiйшла заява внутрiшньо перемiщеної особи, та здiйснює повернення сум недоотриманих соцiальних виплат за минулий перiод вiдповiдно до законодавства.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Управління ПФУ зареєструвало електронну пенсійну справу позивача та взяло її на облік з 16 червня 2016 року, а рішенням Комісії з розгляду питань надання населенню субсидій на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 4 жовтня 2016 року було вирішено питання про призначення (відновлення) виплати пенсії позивачу лише з 1 травня 2016 року.

Таким чином, виплата пенсії позивачу за період з лютого 2015 року по травень 2016 року не здійснювалась, а тому суди обґрунтовано зобов'язали відповідача виплатити ОСОБА_2 заборгованість з пенсії за вказаний період.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на те, що доводи касаційної скарги правильності висновку судів попередніх інстанцій не спростовують, останні під час розгляду справи вірно застосували норми матеріального права та не порушили норми процесуального права, відповідно до частини першої статті 350 КАС України, підстави для скасування ухвалених ними рішень відсутні.

Керуючись статтями 345, 350, 356 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 5 липня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

В.М. Кравчук

Л.Л. Мороз,

Судді Верховного Суду