Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 листопада 2018 року

м. Київ

справа №825/1154/16

касаційне провадження №К/9901/28803/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Чернігівське головне підприємство «Облагротехсервіс» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.07.2016 (суддя Бородавкіна С.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2016 (головуючий суддя - Саприкіна І.В., судді: Карпушова О.В, Кучма А.Ю.) у справі № 825/1154/16 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Чернігівське головне підприємство «Облагротехсервіс» до Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство «Чернігівське головне підприємство «Облагротехсервіс» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.12.2015 № 0005671500 та від 26.05.2016 № 0002091200.

Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 21.07.2016 в задоволенні адміністративного позову відмовив.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07.09.2016 залишив постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.07.2016 без змін.

Відкрите акціонерне товариство «Чернігівське головне підприємство «Облагротехсервіс» оскаржило їх у касаційному порядку.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.07.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2016 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог Відкрите акціонерне товариство «Чернігівське головне підприємство «Облагротехсервіс» посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: статей 271, 286, 288 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 138, 143 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій).

Зокрема, зазначає, що зміни та доповнення до договору оренди землі від 29.12.2010 сторонами не вносились, розмір орендної плати не переглядався, а тому збільшення позивачу сум грошового зобов'язання згідно із спірними актами індивідуальної дії є безпідставним.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.12.2010 між Відкритим акціонерним товариством «Чернігівське головне підприємство «Облагротехсервіс» (орендар) та Ріпкинською районною державною адміністрацією (орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 8,7539 га.

Відповідно до умов зазначеного договору орендна плата вноситься у грошовій формі у 3-х кратному розмірі земельного податку і становить 12185,43 грн. за рік. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни договору оренди чи продовження його дії.

На виконання вимог договору оренди позивачем протягом 2012 - 2015 років визначалось грошове зобов'язання з плати за землю (орендної плати) в розмірі 12185,43 грн. на рік, що підтверджується відповідними податковими деклараціями.

В свою чергу, відповідачем проведено камеральну перевірку податкових декларацій Відкритого акціонерного товариства «Чернігівське головне підприємство «Облагротехсервіс» із плати за землю за 2012 рік (вересень - грудень), 2013 рік, 2014 рік, 2015 рік (січень - серпень), результати якої оформлено актом від 20.10.2015 № 330/15-115/14235586.

За її наслідками відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), пункту 9 договору оренди від 29.12.2010 з огляду на сплату протягом 2012 - 2015 років орендної плати в розмірі меншому, ніж встановлено статтею 277 цього Кодексу.

На підставі зазначеного акта перевірки Державною податковою інспекцією у Ріпкинському районі Головного управління ДФС у Чернігівській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.12.2015 № 0005671500, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 31189,45 грн. за основним платежем та 7797,36 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Крім цього, органом доходів і зборів здійснено камеральну перевірку своєчасності сплати Відкритим акціонерним товариством «Чернігівське головне підприємство «Облагротехсервіс» орендної плати за землю з юридичних осіб відповідно до вказаного податкового повідомлення-рішення, за наслідками якої складено акт від 06.05.2016 № 142/25-17-12-43/14235586.

Перевіркою встановлено недотримання позивачем вимог пункту 57.3 статті 57, пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з огляду на порушення граничних строків сплати узгодженого грошового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб, збільшеного згідно з податковим повідомленням-рішенням від 02.12.2015 № 0005671500.

На підставі зазначеного акта перевірки Державною податковою інспекцією у Ріпкинському районі Головного управління ДФС у Чернігівській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.05.2016 № 0002091200, згідно з яким визначено штраф у сумі 656,67 грн.

Зі змісту Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та Закону України від 06.10.1998 № 161-XIV «Про оренду землі» (в редакції, чинній на час укладення договору оренди землі від 29.12.2010) вбачається, що користування землею в Україні є платним.

З 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, який, відповідно до пункту 1.1 статті 1, регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) плата за землю є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності.

Отже, Податковий кодекс України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначив обов'язок й орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)). Подібне визначення міститься й у статті 21 Закону України від 06.10.1998 № 161-XIV «Про оренду землі» (в редакції, чинній на час укладення договору оренди землі від 29.12.2010).

Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХІІІ Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)). У справі, яка розглядається, судами встановлено, що орендована позивачем земельна ділянка належить до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, що підтверджується копією Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Відповідно до пункту 5 договору оренди землі від 29.12.2010 нормативна грошова оцінка земельної ділянки відсутня.

В свою чергу, орендодавцем здійснено розрахунок орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких не проведена, на 01.01.2010, згідно з яким Відкритому акціонерному товариству «Чернігівське головне підприємство «Облагротехсервіс» визначено розмір земельного податку в сумі 12185,43 грн., ставка земельного податку - 5 відсотків.

Тобто, основною ознакою на підставі якої в спірній ситуації необхідно визначати особливості та порядок оподаткування орендованої позивачем земельної ділянки є відсутність її грошової оцінки.

Відповідно до статті 271 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Ставка податку за земельні ділянки, надані підприємствам промисловості, транспорту (крім земель залізничного транспорту за винятком земельних ділянок залізничного транспорту, на яких знаходяться окремо розташовані культурно-побутові будівлі та інші споруди), зв'язку, енергетики, а також підприємствам і організаціям, що здійснюють експлуатацію ліній електропередач (крім сільськогосподарських угідь та земель лісогосподарського призначення), встановлюється у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (пункт 278.1 статті 278 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).

Згідно з пунктом 277.1 статті 277 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) ставка податку за один гектар несільськогосподарських угідь, зайнятих господарськими будівлями (спорудами), встановлюється у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Таким чином, ставка земельного податку для позивача, з урахуванням особливостей орендованої земельної ділянки, протягом 2011 - 2015 років становила 5 відсотків від середньої нормативної грошової оцінки одного гектара ріллі по області.

Судовими інстанціями на підставі листа відділу Держгеокадастру у Ріпкинському районі Чернігівської області від 18.07.2016 № 8-28-99.3-1458/2-16, який у зв'язку з відсутністю нормативної грошової оцінки орендованої позивачем земельної ділянки, є належним та допустимим доказом, з'ясовано, що протягом 2012 - 2014 років нормативна грошова оцінка 1 га ріллі по області з урахуванням коефіцієнтів індексації становила 16295,68 грн. Отже, річна сума орендної плати за спірну земельну ділянку протягом вищевказаних звітних років повинна була складати 21397,61 грн. Станом на 01.01.2015 середня нормативна грошова оцінка 1 га ріллі по області з урахуванням коефіцієнта індексації 1,249 становила 20354,32 грн., тобто річна сума орендної плати за цю ділянку в 2015 звітному році повинна була складати 26726,95 грн.

Однак, як з'ясовано судами, Відкрите акціонерне товариство «Чернігівське головне підприємство «Облагротехсервіс» в охоплений перевіркою період здійснювало сплату за орендовану земельну ділянку в розмірі, визначеному договором оренди від 29.12.2010.

Утім, з набранням чинності Податковим кодексом України ставка податку за один гектар несільськогосподарських угідь, зайнятих господарськими будівлями (спорудами), має відповідати вимогам пункту 277.1 статті 277 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплено в пункті 5.2 статті 5 цього Кодексу, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений Податковим кодексом України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Відкритого акціонерного товариства «Чернігівське головне підприємство «Облагротехсервіс» без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Чернігівське головне підприємство «Облагротехсервіс» залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.07.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2016 у справі № 825/1154/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк