Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

20 листопада 2018 року

справа №822/2550/16

адміністративне провадження №К/9901/42021/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2016 року (суддя - Касапа В.М.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року (судді - Курко О.П., Білоус О.В., Совгира Д.І.) у справі №822/2550/16 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Славутської об'єднаної державної податкової інспекція Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

У грудні 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач у справі) звернулася до суду з адміністративним позовом до Славутської об'єднаної державної податкової інспекція Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000584000 від 28 листопада 2016 року, яким до неї за порушення частини тринадцятої статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19 грудня 1995 року (далі - Закон №481/95-ВР) застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 17000 грн.

28 грудня 2016 року постановою Хмельницького окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено з підстав доведеності складу порушення позивачем частини тринадцятої статті 15 Закону №481/95-ВР, що обумовило застосування податковим органом штрафних санкцій на підставі частини другої статті 17 цього Закону.

Позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на зазначені судові рішення, у якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуально права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що законодавець визначаючи штрафну санкцію в розмірі 17000 грн мав на увазі притягнення до відповідальності суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність з продажу, тобто систематичний, а не разовий, продаж тютюнових виробів громадянам без наявності на те відповідної ліцензії. Позивач зазначає, що фактичною перевіркою не встановлено діяльності з продажу тютюнових виробів у період відсутності ліцензії з 23 по 26 квітня 2016 року. Заявник касаційної скарги серед іншого вказав на порушення відповідачем Порядку застосування фінансових санкцій.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 12 травня 2017 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував з суду першої інстанції справу №822/2550/16.

Відповідач реалізував своє процесуальне право щодо подання заперечень на касаційну скаргу, в яких вказуючи на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

20 березня 2018 року справу № 822/2550/16 разом з матеріалами касаційного провадження № К/9901/42021/18 передано до Верховного Суду.

Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, наказу Головного управління ДФС у Хмельницькій області №690 від 03 серпня 2016 року та направлень на перевірку №1000 та №1001 від 03 листопада 2016 року, з метою здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства під час провадження діяльності, пов'язаної з обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів 04 листопада 2016 року проведено фактичну перевірку господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), за наслідками якої складено акт перевірки №158/22/01/40/НОМЕР_1 від 04 листопада 2016 року.

Під час проведення перевірки позивачем надано ліцензії НОМЕР_2, НОМЕР_3 від 27 квітня 2016 року на право здійснення роздрібної чи оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами (дійсні з 28 квітня 2016 року по 27 квітня 2017 року).

Перевіркою встановлено факт реалізації тютюнових виробів - однієї пачки сигарет "Бонд" в період відсутності ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, чим порушено вимоги частини 13 статті 15 Закону №481/95-ВР. Факт порушення підтверджується копією - Z - звіту (касовий чек №0001 від 23 квітня 2016 року), про що зроблено відповідний запис у акті перевірки.

28 листопада 2016 року на підставі акту перевірки та доданих до нього матеріалів податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0000584000, яким у відповідності до абзацу 5 частини 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР до підприємця застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу на суму 17000,00 грн.

В матеріалах справи містяться копії ліцензій виданих позивачу на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами НОМЕР_4 строком дії з 23 квітня 2015 року по 22 квітня 2016 року та № НОМЕР_5 від 27 квітня 2016 року строком дії з 28 квітня 2016 року по 27 квітня 2017 року.

Реалізацію тютюнових виробів - однієї пачки сигарет "Бонд", здійснено 23 квітня 2016 року (чек №0001), тобто в період відсутності ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР).

Відповідно до статті 16 Закону № 481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Статтею 15 Закону № 481/95-ВР встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Статтею 17 цього Закону визначено, що за порушення його норм щодо виробництва і торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Судами попередніх інстанцій досліджений акт перевірки, спірне рішення на його відповідність встановленим законодавством вимогам щодо підстав, способу прийняття, докази здійснення реалізації тютюнових виробів (чек), ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та здійснений висновок про доведеність складу порушення позивачем частини 13 статті 15 Закону №481/95-ВР, що обумовлює застосування до неї штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо правомірності спірного податкового повідомлення-рішення, сам факт реалізації тютюнових виробів (однієї пачки сигарет "Бонд") без наявності ліцензій 23 квітня 2016 року позивачем не заперечується.

Посилання позивача на помилковість вибитого чеку №0001 про реалізацію тютюнових виробів, є безпідставними та обґрунтовано відхилені судом першої інстанції з посиланням на пункт 7 Розділу ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України №417 від 28 серпня 2013 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 липня 2016 року за № 918/29048) передбачено, що реєстрація скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунків здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми. Якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків, дозволяється реєструвати скасування помилкової суми за допомогою операції "службова видача". Проте, як встановлено судом першої інстанції, не спростовано позивачем, останнім під час здійснення розрахункової операції, вищевказані дії не вчинялись.

Суд звертає увагу на те, що Наказ Міністерства доходів і зборів України №417 від 28 серпня 2013 року був чинним на час здійснення позивачем розрахункової операції 23 квітня 2016 року, що спростовує доводи касаційної скарги стосовно помилкового його застосування судом першої інстанції до спірних відносин.

Посилання заявника касаційної скарги на те, що спірне податкове повідомлення-рішення має бути прийняте Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області (органом, що видає ліцензію), натомість прийняте Славутською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Хмельницькій області, що на думку позивача є порушенням Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону № 481/95-ВР, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2003 року №790, спростовуються положеннями статті 16 Закону № 481/95-ВР та підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, якими надано право контролюючим органам (яким є Славутська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Хмельницькій області, на обліку в якій перебуває позивач) здійснювати контроль та застосовувати штрафні санкції за порушення зокрема іншого законодавства.

Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, а зводяться до непогодження з оцінкою наданою судами фактичним обставинам справи.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга позивача залишається без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року у справі №822/2550/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Судді Р.Ф.Ханова

І.А.Гончарова

І.Я.Олендер