Історія справи

Постанова КАС ВП від 21.11.2018 року у справі №820/3421/16
Ухвала КАС ВП від 20.11.2018 року у справі №820/3421/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

20 листопада 2018 року

справа №820/3421/16

адміністративне провадження №К/9901/27760/18, №К/9901/27758/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Головного управління ДФС у Харківській області, Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2016 року у складі судді Панченко О.В. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року у складі колегії суддів Курило Л.В., Присяжнюк О.В., Русанової В.Б. у справі № 820/3421/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області, Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень,

У С Т А Н О В И В :

У червні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач у справі) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - податковий орган, перший відповідач у справі), Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління ДФС у Харківській області (правонаступником є Харківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Харківській області, далі - Інспекція, другий відповідач у справі), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення в.о. начальника Інспекції Гапон О.В. №343/П/20-09-22-59 від 04 березня 2016 року про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн., визнати протиправним та скасувати розпорядження заступника начальника податкового органу Свєтош Н.В. № 232-р від 30 березня 2016 року про анулювання дії виданої ОСОБА_1 ліцензії № НОМЕР_2 дата реєстрації 30 жовтня 2015 року) на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, з мотивів безпідставності їх прийняття.

29 липня 2016 року постановою Харківського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року, адміністративний позов задоволено, скасовано рішення № 343/П/20-09-22-59 від 04 березня 2016 року та розпорядження №232-р від 30 березня 2016 року.

Ухвалюючи судові рішення суди попередніх інстанцій виходили з протиправності рішення та розпорядження, з огляду на не надання відповідачами суду жодних об'єктивних доказів допущення позивачем приписів законодавства.

У грудні 2016 року відповідачами подані касаційні скарги до Вищого адміністративного суду України, в яких контролюючі органи посилаючись на необґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій, внаслідок неправильного застосування ними норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Відповідачі доводять наявність в діях позивача складу правопорушень, покладених в основу прийняття спірних актів індивідуальної дії.

05 грудня 2016 року ухвалами Вищого адміністративного суду України відкрито провадження за касаційними скаргами першого та другого відповідачів, витребувано справу № 820/3421/16 з суду першої інстанції.

24 січня 2017 року справа № 820/3421/16 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

22 лютого 2018 року справу № 820/3421/16 разом з матеріалами касаційних проваджень № К/9901/27758/18, № К/9901/27760/18 передано до Верховного Суду.

Позивач скористався своїм правом на подання заперечень на касаційні скарги відповідачів, в яких заперечуючи проти них з огляду законність та обґрунтованість судових рішень судів попередніх інстанцій, просив відмовити у їх задоволенні, а постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін. Наголошує на недоведеності з боку відповідача факту інкримінованого йому правопорушення.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційних скарг.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Аналогічні вимоги містять положення статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій.

Здійснюючи касаційний перегляд судових рішень, Суд вважає, що зазначеним вимогам закону вони відповідають з огляду на наступне.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1, зареєстрований як суб'єкт господарювання Зміївською районною державною адміністрацією Харківської області 29 квітня 1997 року, про що внесено запис до ЄДР №24580170000001145 (ідентифікаційний номер платника НОМЕР_1), що підтверджується свідоцтвом серії В01 №242248.

Позивач на підставі ліцензії серії НОМЕР_3, виданої Головним управління ДФС у Харківській області від 30 жовтня 2015 року, здійснює роздрібну торгівлю тютюновими виробами за місцем здійснення діяльності: Харківська обл., АДРЕСА_1

04 березня 2016 року Зміївською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Харківській області на підставі протоколу ХА №014889 від 17 листопада 2015 року, складеного Зміївським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, прийнято рішення про застосування до позивача фінансових санкцій №343/П/20-09-22-59, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, на підставі абз.9 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" № 481/95-ВР від 19 грудня 1995 року (далі - Закон № 481) за порушення останнім приписів статті 15-3 цього ж Закону, в частині продажу тютюнових виробів особі, що не досягла 18 років, застосовано штраф у розмірі 6800 грн.

Рішенням Головного управління ДФС у Харківській області від 18 травня 2016 року №256/ФОП/20-40-10-01-14 скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення від 04 березня 2016 року №343/П/20-09-22-59 залишено без змін.

30 березня 2016 року розпорядженням Головного управління ДФС у Харківській області №232-р на підставі статті 15 Закону № 481 та рішення про застосування фінансових санкцій від 04 березня 2016 року №343/П/20-09-22-59 анульовано дію ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами за порушення вимог статті 15-3 Закону № 481.

Здійснюючи касаційний перегляд в межах доводів та вимог касаційної скарги, Суд виходить з наступного.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон № 481.

Статтею 16 Закону №481 передбачено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної Законами України.

Відповідно до частини 1 статті 15-3 цього Закону забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

За частиною 3 статті 15-3 вказаного Закону продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

Згідно із частиною 2 статті 17 Закону №481 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону у розмірі 6800 гривень.

Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790.

Відповідно до пункту 5 Порядку підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Судами попередніх інстанцій установлено, що 15 лютого 2016 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Лиманської селищної ради, за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення прийнято постанову №2, відповідно до якої ОСОБА_4 (продавця) визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 156 Кодексу України про адміністративне правопорушення, та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн.

ОСОБА_4 оскаржила до Виконавчого комітету Лиманської сільської ради постанову №2 про накладення на неї адміністративного стягнення від 15 лютого 2016 року адміністративної комісії Лиманської сільської ради, за результатами розгляду скарги 18 березня 2016 року рішенням виконавчого комітету Лиманської сільської ради №13 скасовано постанову №2 про накладення адміністративного стягнення від 15 лютого 2016 року адміністративної комісії Лиманської сільської ради у розмірі 510 грн, а справу закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Відтак, відсутність складу правопорушення в діях продавця, а саме об'єктивної сторони - вчинення протиправного діяння продавцем в магазині підприємця, скасування постанови про адміністративне правопорушення відносно цієї особи, виключає склад правопорушення, інкримінованого позивачу у цій справі, передбаченого статтею 15-3 Закону №481 та свідчить про безпідставність застосування до нього штрафних санкцій спірним рішенням першого відповідача.

Щодо протиправності розпорядження Головного управління Державної фіскальної служби України в Харківській області №232-р від 30 березня 2016 року про анулювання дії ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

Відповідно до статті 15 Закону №481 ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі зокрема порушення цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про протиправність розпорядження другого відповідача про анулювання дії ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, оскільки підставою його прийняття стало порушення позивачем вимог статті 15-3 Закону №481 та рішення про застосування фінансових санкцій за це порушення, проте контролюючими органами в межах розгляду цієї справи склад порушення позивачем вимог зазначеної статті не доведений, а рішення про застосування фінансових санкцій є протиправним про що зазначено вище.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційні скарги першого та другого відповідачів залишаються без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційні скарги Головного управління ДФС у Харківській області, Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року у справі № 820/3421/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер