Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

20 листопада 2018 року

справа №819/3430/15

адміністративне провадження №К/9901/28102/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року у складі колегії суддів Богаченка С.І., Рибачук А.І., Старунського Д.М. у справі № 819/3430/15 за позовом ОСОБА_1 до Козівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання дій неправомірними, скасування рішення про застосування штрафних санкцій,

У С Т А Н О В И В :

19 листопада 2015 року ОСОБА_1 (далі - підприємець, позивач у справі) звернулася до суду з адміністративним позовом до Козівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просила визнати неправомірними дії посадових осіб податкового органу при складенні акта про результати здійснення фактичної перевірки з питань додержання нею вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами від 20 жовтня 2015 року та визнати його недійсним, скасувати рішення відповідача про застосування фінансових санкцій від 28 жовтня 2015 року № 013/22/НОМЕР_1, з мотивів безпідставності його прийняття.

15 січня 2016 року постановою Тернопільського окружного адміністративного суду, адміністративний позов задоволено частково, скасовано рішення податкового органу від 28 жовтня 2015 року № 013/22/НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензій. В решті позовних вимог відмовлено.

При ухваленні постанови суд першої інстанції виходив з недоведеності відповідачем складу порушення, передбаченого частиною 12 статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" № 481/95-ВР від 19 грудня 1995 року (далі - Закон № 481), а також поклав в основу прийняття рішення обставини, встановлені постановою Бережанського районного суду Тернопільської області від 23 грудня 2015 року у справі №593/1454/15-п, якою закрито провадження в справі про притягнення ОСОБА_2 (особа, яка за позицією відповідача здійснила продаж алкогольного напою в місці провадження позивачем господарської діяльності) за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 156 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

27 жовтня 2016 року постановою Львівського апеляційного адміністративного суду скасовано постанову суду першої інстанції, у задоволенні позову відмовлено. Суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови виходив з доведеності факту порушення позивачем частини 12 статті 15 Закону № 481.

У грудні 2016 року позивачем подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України, в якій вона, посилаючись на необґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції, внаслідок неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати постанову цього суду та залишити в силі постанову Тернопільського окружного адміністративного суду.

05 грудня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито провадження за касаційною скаргою позивача та витребувано справу № 819/3430/15 з суду першої інстанції.

04 січня 2017 року справа № 819/3430/15 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

23 лютого 2018 року справу № 819/3430/15 разом з матеріалами касаційного провадження № К/9901/28102/18 передано до Верховного Суду.

Відповідач своїм правом на подання заперечень на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає перегляду судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Аналогічні вимоги містять положення статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій.

Здійснюючи касаційний перегляд судового рішення, Суд вважає, що зазначеним вимогам закону воно не відповідає з огляду на наступне.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що 20 жовтня 2015 року податковим органом проведено фактичну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, за адресою провадження нею підприємницької діяльності: АДРЕСА_1, щодо дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, виявлення порушень встановлених правил торгівлі підакцизними товарами, маркування підакцизних товарів, дотримання встановлених мінімальних роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв та максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, а також з інших питань, що регулюються вимогами Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", за результатами якої складено акт від 20 жовтня 2015 року № 140/21-02/НОМЕР_1 (далі - акт перевірки).

Актом перевірки зафіксовано факт реалізації алкогольних напоїв без наявності ліцензії, а саме 20 жовтня 2015 року реалізовано одну пляшку пива "Львівське світле" (місткістю 0,5 л, міцністю 4,5 %) по ціні 08,00 грн за пляшку. Крім того, встановлено, що в кіоску на залишку зберігаються з метою реалізації ще 15 пляшок пива "Львівське світле".

28 жовтня 2016 року на підставі акта перевірки податковим органом винесено рішення № 013/22/НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн відповідно до абзацу 5 частини 2 статті 17 Закону № 481.

Факт відсутності у позивача ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями нею не заперечується.

Здійснюючи касаційний перегляду в межах доводів та вимог касаційної скарги, Суд виходить з наступного.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон № 481.

Статтею 16 Закону №481 передбачено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної Законами України.

Відповідно до частини дванадцятої статті 15 Закону № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Згідно з абзацом 5 частини другої статті 17 Закону № 481 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790.

Відповідно до пункту 5 Порядку підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема акт перевірки додержання суб'єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства.

Суд погоджується з судом першої інстанції щодо наявності в межах спірних правовідносин обставин, які мають преюдиціальне значення, встановлені постановою Бережанського районного суду Тернопільської області від 23 грудня 2015 року у справі №593/1454/15-п, якою закрито провадження в справі про притягнення ОСОБА_2 (особа, яка за позицією відповідача здійснила продаж алкогольного напою в місці здійснення позивачем господарської діяльності без наявності у суб'єкта господарювання ліцензії на продаж такого виду підакцизного товару) за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 156 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Частиною другою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час ухвалення судових рішень судами попередніх інстанцій) передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відтак, відсутність складу правопорушення в діях особи, яка начебто здійснила продаж алкогольного напою в місці здійснення позивачем господарської діяльності, а саме об'єктивної сторони - не доведення факту вчинення протиправного діяння працівником позивача в магазині підприємця, виключає склад правопорушення, інкримінованого позивачу у цій справі, передбаченого статтею 15 Закону №481 та свідчить про безпідставність застосування до неї штрафних санкцій спірним рішенням.

Крім того, як зазначено судом першої інстанції жодних належних доказів факту продажу алкогольного напою (пляшки пива «Львівське світле») за місцем провадження позивачем господарської діяльності, зокрема товарних чеків, податковим органом не надано.

Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, Суд вважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції щодо правомірності спірного податкового повідомлення-рішення та погоджується з висновками суду першої інстанції, що у відповідача відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваного рішення з огляду на відсутність складу порушення суб'єктом господарювання положень статті 15 Закону №481.

В межах розгляду даної справи має місце неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до скасування судового рішення, яке відповідає закону, зазначене є підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року у справі № 819/3430/15 скасувати, залишити в силі постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 січня 2016 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді І.А.Гончарова

І.Я.Олендер