Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.11.2018 року у справі №814/135/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 листопада 2018 року

Київ

справа №814/135/16

адміністративне провадження №К/9901/14656/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т. Г.,

суддів - Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,

розглянувши у розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення осіб за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №814/135/16

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року (головуючий суддя - Середа О.Ф.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2016 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Димерлія О.О., суддів: Єщенка О.В., Домусчі С.Д.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати Наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області від 30.12.15 р. № 385-о про звільнення ОСОБА_1 з посади старшого оперуповноваженого відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області.

2. Позовна заява мотивована тим, що відповідач при проведенні перевірки та винесенні оскаржуваного Наказу невірно застосував норми Закону України «Про очищення влади», оскільки відсутність відомостей в декларації за 2014 рік про автомобіль 2003 року випуску, ЗАЗ 110307, вартістю 24848 грн. 12 коп. , який безоплатно та безстроково переданий батькові, не може бути належною підставою для застосування до позивача Закону України " Про очищення влади " в частині звільнення з посади та інших заборон.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

4. Рішення судів мотивовані тим, що згідно частини 14 статті 5 Закону України "Про очищення влади" висновок ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області, яким встановлена невідповідність відомостей щодо наявності майна, вказаного у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік, набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини 1 статті 2 цього Закону, та підготовлена на його підставі довідка, є безумовною підставою для звільнення посадової особи з посади за вказаним Законом.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 вересня 2016 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2016 року.

7. Верховний Суд ухвалою від 19 листопада 2018 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу.

8. Відповідач надав заперечення на касаційну скаргу, в яких просив залишити їх без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

9. Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:

9.1. Судами не досліджено вимог абзацу 10 пункту 6 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", затвердженим наказом Міністерства фінансів України N 1100 від 03.11.2014 р., відповідно до якого встановлення недостовірності відомостей, які підлягали перевірці згідно з пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону «Про очищення влади», вказується у висновку про результати перевірки у разі, якщо вартість майна, набутого особою, стосовно якої проводить перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини1 статті 2 Закону, перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.

9.2. Судами не досліджено питання щодо здійснення позивачем купівлі-продажу автомобіля ЗАЗ у 2003 році в кредит.

9.3. Судами не проаналізовано тієї обставини, що автомобіль ЗАЗ був придбаний у 2003 році, а вибув із володіння позивача в 2007 році. Натомість, декларація про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру подавалась касатором у 2014 році.

9.4. Судами не допитано свідка (володільця авто), хоча про це було заявлено клопотання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. В рамках проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади" щодо ОСОБА_1 Головним управлінням ДФС у Миколаївській області направлено до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області запит про перевірку достовірності відомостей визначених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади".

11. ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області відповідно до п. 2 ч. 5 Закону України "Про очищення влади" , Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених ч. 3 і 4 ст. 1 Закону України від 16 жовтня 2014 року № 563 та Порядку проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч.5 ст.5 Закону України "Про очищення влади " , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.11.2014 року №1100, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 04.11.2014 року за №1385/26162 проведено перевірку відомостей, визначених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади " щодо позивача.

12. Під час перевірки Центр надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Миколаїв УДАІ УМВС України в Миколаївській області листом від 27.06.2015 року №1812 повідомив про наявність зареєстрованого за ОСОБА_1 транспортного засобу, а саме: автомобіля марки ЗАЗ 1103 07 - 2003 року випуску.

13. Натомість, позивач у своїй декларації за 2014 рік не відобразив наявність у його власності вищезазначеного автомобіля.

14. На підставі цього у ОСОБА_1 були відібрані письмові пояснення, щодо наявності відповідного транспортного засобу та причин не зазначення його у декларації за 2014 рік.

15. У своїх поясненнях Позивач підтвердив наявність у нього у власності транспортного засобу ЗАЗ 110307 (2003). Також зазначив що придбав його у 2003 році на підставі договору купівлі-продажу.

16. Крім того, відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1, наданих ним під час проведення перевірки автомобіль ЗАЗ 110307 (2003), був придбаний ним у 2003 році за 16000грн. Згідно декларації ОСОБА_1 за 2003 рік загальна сума його сукупного доходу склала 11169 грн. 47 коп., що є значно нижчою за вартість вказаного автомобіля. Договору купівлі-продажу чи будь яких інших документів на вказаний транспортний засіб Позивачем надано не було.

17. ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області було складено Висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч.5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади», у якому зазначено, що у Декларації ОСОБА_1 вказано недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав) набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у п. 1-10 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про очищення влади», які не відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права).

18. Відповідно до Довідки про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», за результатами проведеної перевірки встановлено, що до Позивача застосовуються заборона передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади».

19. В.О. начальника ГУ ДФС у Миколаївській області був прийнятий Наказ про звільнення ОСОБА_1 від 30.12.2015 року №385-о, яким звільнено ОСОБА_1 з посади старшого оперуповноваженого відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області.

20. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

21. Конституція України.

21.1. Стаття 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

22. Кодекс адміністративного судочинства України.

22.1. Частина 2 статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

23. Закон України «Про очищення влади» від 6 вересня 2014 року № 1682-VII.

23.1. Стаття 1. Очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування. Очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_3, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.

Протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.

23.2. Частина 2 статті 3. Заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

23.3. Частина 4, 5, 10, 14 статті 5. Організація проведення перевірки осіб (крім професійних суддів та осіб, зазначених в абзаці третьому цієї частини) покладається на керівника відповідного органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої здійснюється перевірка.

Перевірці підлягають:

1) достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону;

2) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

У разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку.

Керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, на підставі висновку про результати перевірки, яким встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п'ятої цієї статті, не пізніше ніж на третій день з дня отримання такого висновку, керуючись положеннями частини третьої або четвертої статті 1 цього Закону, звільняє таку особу із займаної посади або не пізніше ніж на третій день з дня його отримання надсилає такий висновок керівнику органу (органу), до повноважень якого належить звільнення та ініціювання звільнення з посади особи, стосовно якої було здійснено перевірку, для її звільнення з посади у встановленому законом порядку не пізніше ніж на десятий день з дня отримання висновку.

24. Порядок проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону № 1682-VII, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.11.2014 № 1100.

24.1. Пункт 3. Загальний алгоритм проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки включає такі складові:

1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого частиною четвертою статті 5 Закону, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи;

2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації, у тому числі копії трудової книжки (послужного списку) особи, стосовно якої проводиться перевірка;

3) проведення перевірки, що фактично полягає в:

аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації;

порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності;

порівняльному аналізі наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел;

4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей;

5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку;

6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», за встановленою формою (далі - висновок про результати перевірки) та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.

24.2. Пункт 6. Для перевірки використовуються дані, що зазначені у відповідних розділах декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також дані про фізичних осіб, які включаються до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інформаційної системи «Податковий блок», зокрема про: джерела отримання доходів; об'єкти оподаткування; суму нарахованих та/або виплачених доходів.

Під час перевірки пошук наявної в інформаційних ресурсах контролюючих органів податкової інформації щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, здійснюється з використанням реєстраційного номера облікової картки платника податків, зазначеного в позиції 1 декларації. У разі відмови такої особи через свої релігійні переконання від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків такий пошук здійснюється за прізвищем, ім'ям, по батькові, серією та номером паспорта громадянина України, які зазначені в позиції 1 декларації.

Отримана та узагальнена податкова інформація порівнюється на предмет її достовірності з даними, вказаними в декларації.

За результатами такого порівняння встановлюється відсутність/наявність недостовірностей та/або невідповідностей між податковою інформацією та вказаними в декларації відомостями, а також відсутність/наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо особою, стосовно якої проводиться перевірка, не вказано або вказано неповну інформацію про таке майно (майнові права) у декларації.

Наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо вартість такого майна (майнових прав) перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.

Про встановлення недостовірності відомостей, які підлягали перевірці згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону, вказується у висновку про результати перевірки у разі, якщо вартість майна (майнових прав), набутого (набутих) особою, стосовно якої проводилася перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.

24.3. Пункт 9. У розділі ІV декларації перевірці підлягають:

достовірність відомостей щодо наявності транспортних засобів, вказаних у декларації, набутих особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, наявній податковій інформації про транспортні засоби такої особи;

відповідність вартості транспортних засобів, вказаних у декларації, набутих особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел.

Для перевірки даних про транспортні засоби використовується інформація, що надходить від суб'єктів інформаційних відносин: органів внутрішніх справ - щодо зареєстрованих (знятих з обліку) колісних транспортних засобів та їх власників, у тому числі про дату їх реєстрації (зняття з обліку), індивідуальні ознаки транспортного засобу, повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) та місцезнаходження (місце проживання) власника;

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

26. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

27. Процедура проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади", зазначених особами у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру (далі - декларація) визначається Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", затвердженим наказом Міністерства фінансів України N 1100 від 03.11.2014 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.11.2014 р. за N 1385/26162 (далі - Порядок). Наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо вартість такого майна (майнових прав) перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.

28. Зі змісту вищезазначених норм можна зробити висновок, що органи Державної фіскальної служби України здійснюють перевірку осіб, зазначених у пунктах 1 - 10 частини 1 ст. 2 Закону України "Про очищення влади", за двома критеріями: 1) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру. Тобто, чи все майно, набуте особою вказане у декларації; 2) відповідність вартості майна (майнових прав), набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

29. За першим критерієм необхідно враховувати, що підставами для звільнення є недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру та невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

30. Отже, недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у декларації, не є самостійним критерієм для заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 цього Закону. Ця обставина обов'язково повинна бути поєднана із висновком про невідповідність вартості майна (майнових прав) доходам, отриманим із законних джерел.

31. Такий висновок кореспондується із положеннями абзацу 7 пункту 6 Порядку від 03.11.2014 № 1100.

32. За другим критерієм достатньою підставою для звільнення є невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

33. Тому, для вжиття заборони за першим критерієм необхідно встановити недостовірність відомостей та невідповідність вартості майна (майнових прав), зазначених у деклараціях, доходам, отриманим із законних джерел.

34. Для вжиття заборони за другим критерієм необхідно встановити невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного в деклараціях, набутого на час перебування на відповідних посадах, доходам, отриманим із законних джерел.

35. Саме ці відомості згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону підлягають перевірці.

36. Аналізуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів приходить до висновку, що підставою для застосування до позивача заборон, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади», стала недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру.

37. Дана обставина зумовлює висновок про те, що перевірка наявності вжиття щодо позивача заборон мала відбуватись за першим критерієм.

38. У висновку, який складається за результатами перевірки, орган Державної фіскальної служби України зобов'язаний зазначити чи була встановлена недостовірність або невідповідність по кожному із перелічених критеріїв, зокрема вказати чи все майно (майнові права), яке підлягає декларуванню, вказане особою у декларації та чи відповідає вартість цього майна отриманим із законних джерел доходам. При цьому, висновок про недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), з урахуванням пояснень особи стосовно якої здійснюється перевірка, повинен бути обґрунтованим та зробленим на підставі документів, які достовірно підтверджують такі недостовірність та/або невідповідність.

39. Колегія судді погоджується з доводами касатора, що сама лише інформація про недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаних у декларації, або виявлених органами державної фіскальної служби у процесі проведення перевірки, не може бути підставою для застосування заборони без врахування обов'язкових умов, що таке майно (майнові права) було набуте за час перебування на посадах, визначених пунктами 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, і його вартість не відповідає доходам, отриманим із законних джерел.

40. З цього приводу судами встановлено, що відповідно до письмових пояснень позивача, наданих ним під час проведення перевірки, автомобіль ЗАЗ 1103 07 (2003) був придбаний ним у 2003 році за 16000 грн. Згідно декларації ОСОБА_1 за 2003 рік загальна сума сукупного доходу склала 11169,47 грн., що є значно нижчою за вартість вказаного автомобіля. При цьому, суди встановили, що позивачем не було надано договору купівлі-продажу чи будь яких інших документів на вказаний транспортний засіб. Цьому є доказом наявна в матеріалах справи довідка про грошове забезпечення та інші доходи ( а.с.83) де вказано , що дохід ОСОБА_1 в 2003 році склав усього 11169 грн. 47 коп.

41. Разом з тим, як зазначає касатор та підтверджується матеріалами справи, у вказаній довідці про грошове забезпечення та інші доходи за період з 01.04.1998 року по 31.12.2003 року, зазначено, що за вказаний період сукупний дохід ОСОБА_1 становить 41 542, 30 грн. (сорок одна тисяча п'ятсот сорок дві гривні, 30 коп.).

У зв'язку із зазначеним, суд приходить до висновку, що судами попередніх інстанцій неповно та вибірково досліджено докази, які містяться у матеріалах справи та мають визначальне значення для вирішення справи.

В частині доводів касаційної скарги про те, що суди протиправно не взяли до уваги факт придбання вищевказаного автомобіля в кредит, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження зазначеної обставини, що, в свою чергу позбавило суди можливості надання правової оцінки таким посиланням позивача.

42. Статтею 353 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

43. Враховуючи те, що в силу вимог статті 341 КАС України суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати та досліджувати обставини, які не були досліджені судами попередніх інстанцій, колегія суддів приходить до висновку, що за таких обставин рішення судів підлягають скасуванню, а справу необхідно направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

44. Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

2. Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року (головуючий суддя - Середа О.Ф.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2016 року - скасувати.

3. Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Г.Стрелець

Судді О.В.Білоус

І.Л.Желтобрюх