Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.11.2018 року у справі №804/5960/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 листопада 2018 року

Київ

справа №804/5960/16

адміністративне провадження №К/9901/16980/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в розглянувши в судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2016 року (суддя Ляшко О.Б.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року (судді: Чумак С.Ю. (головуючий), Гімон М.М., Юрко І.В.) у справі №804/5960/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» про визнання недійсним та скасування рішення, скасування картки відмови,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Публічне акціонерне товариство "Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського " (далі - позивач, Товариство, ПАТ "ДМКД") звернулось до суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган, митний орган) про визнання недійсними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2016/20013 від 14.03.2016 та рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товарів №110010000/2016/600050/1 від 14.03.2016.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при митному оформленні товару відповідачу були надані передбачені ч. 2 ст. 53 Митним кодексом України документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення - за ціною договору. Позивач стверджує, що подані ним разом з митною декларацією для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість документи не містили в собі розбіжностей та не мали явних ознак підробки, навпаки, містили всі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягала сплаті за ці товари. На думку позивача, всі зауваження контролюючого органу не свідчать про дійсну наявність розбіжностей і не доводять наявність підстав для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, а тому відмова у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 110010000/2016/20013 від 14.03.2016 та рішення про коригування митної вартості товарів №110010000/2016/600050/1 від 14.03.2016 прийняті відповідачем всупереч вимог Митного кодексу України та підлягають скасуванню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року, позов задоволено.

4. Суд першої інстанції, з думкою якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що надані позивачем документи для проведення митного оформлення підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, безпідставно визначив митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржуване рішення та картку відмови, оскільки правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна неможливість застосування основного методу не були спростовані контролюючим органом, посилання останнього на наявність розбіжностей в документах та недостовірність зазначених в них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари, не знайшли свого підтвердження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2016 року, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства.

6. Касаційний розгляд справи проведено в судовому засіданні, відповідно до ст. 344 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.04.2015 між позивачем (покупець) та ТОВ "Русская горно-металлургическая компания" (РФ) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі - продажу № 15-0835-12.

Згідно з умовами вказаного контракту продавець зобов'язався передати покупцю, а покупець прийняти та своєчасно оплатити товар, найменування, кількість, вартість, умови та строки поставки якого визначаються даним контрактом, додатками (специфікаціями) та додатковими угодами до нього, які є невід'ємною частиною даного договору. Відповідно до положень зовнішньоекономічного контракту залізорудний концентрат імпортується за ціною, що розраховується в залежності від вмісту Fе.

Згідно Додатку № 14 від 20.01.2016 до вказаного вище контракту Продавець зобов'язався поставити позивачу - залізорудний концентрат в кількості - 48000тон за ціною 1957,43 рублів РФ за одну тону, на умовах поставки: DAP - станція Соловей/Тополі (Інкотермс -2010). Базова ціна даного товару визначається на рівні 1 957,43 руб.РФ/т при вмісті Fе 66%. В залежності від збільшення або зменшення фактичного вмісту Fе, надбавка або знижка до базової ціни складає 23,72 руб.РФ/т за 1% Fе долі в пропорції.

Позивачем з метою здійснення митного контролю та оформлення придбаного товару позивачем до Дніпропетровської митниці ДФС було подано митну декларацію №110010000/2016/020296.

Митна вартість товару була заявлена за основним методом - за ціною договору.

Разом з декларацією митному органу було надано пакет товаросупровідних та комерційних документів: контракт № 15-0835-12 від 29.04.2015 з додатковими угодами №№2,3,4; додаток № 14 від 20.01.2016 до контракту № 15-0835-12 від 29.04.2015; рахунок фактуру (інвойс) № БЕЛ00121 від 31.01.2016 разом з додатком до нього; рахунок фактуру (інвойс) № БЕЛ00122 від 31.01.2016 з додатком до нього; рахунок фактуру (інвойс) № БЕЛ00127 від 01.02.2016 з додатком до нього; рахунок фактуру (інвойс) № БЕЛ00133 від 03.02.2016 з додатком до нього; рахунок фактуру (інвойс) № БЕЛ00148 від 09.02.2016 з додатком до нього; лист ПАТ "ДМКД" № 062Д/175 від 02.02.2016; залізнична накладна № 21037329 від 31.01.2016; залізнична накладна № 21037361 від 31.01.2016; залізнична накладна № 21037258 від 31.01.2016; лист ПАТ "ДМКД" № 062Д/183 від 02.02.2016; залізнична накладна №45848454 від 02.02.2016; лист ПАТ "ДМКД" № 062Д/187 від 03.02.2016; залізнична накладна № 21038548 від 31.01.2016; залізнична накладна № 21038523 від 31.01.2016; залізнична накладна № 21038484 від 31.01.2016; залізнична накладна №45862943 від 02.02.2016; лист ПАТ "ДМКД" № 062Д/188 від 03.02.2016; залізнична накладна № 21042677 від 01.02.2016; залізнична накладна № 21042712 від 01.02.2016; залізнична накладна № 21042707 від 01.02.2016; лист ПАТ "ДМКД" №062Д/196 від 05.02.2016; залізнична накладна № 21048688 від 03.02.2016; залізнична накладна № 21048690 від 03.02.2016; лист ПАТ "ДМКД" № 062Д/205 від 08.02.2016; залізнична накладна № 21048705 від 03.02.2016; залізнична накладна №43981356 від 01.02.2016; залізнична накладна № 43998053 від 02.02.2016; залізнична накладна № 43988088 від 01.02.2016; залізнична накладна № 43997964 від 02.02.2016; лист ПАТ "ДМКД" № 062Д/221 від 09.02.2016; залізнична накладна №43998012 від 02.02.2016; лист ПАТ "ДМКД" № 062Д/233 від 11.02.2016; залізнична накладна №21075444 від 09.02.2016; лист ПАТ "ДМКД" № 062Д/240 від 13.02.2016; залізнична накладна № 21069881 від 08.02.2016; лист ПАТ "ДМКД" № 062Д/248 від 15.02.2016; залізнична накладна № 44043016 від 06.02.2016; лист ПАТ "ДМКД" №062Д/253 від 17.02.2016; залізнична накладна № 43988104 від 01.02.2016.

Крім документів, поданих відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, позивачем додатково до Дніпропетровської митниці були надані наступні документи: шість рахунків від виробника до Продавця б/н від 31.01.2016 ; три рахунки від виробника до продавця б\н від 01.02.2016; три рахунки від виробника до продавця б/н від 02.02.2016; рахунок від виробника до продавця б/н від 08.02.2016; сертифікати якості №№ 94-99 від 31.01.2016; сертифікати якості №№ 100 -102 від 01.02.2016; сертифікати якості №№ 103-105 від 02.02.2016; сертифікат якості № 106 від 08.02.2016; копія митної декларації країни відправлення № 10101100/220116/0000029 від 22.09.2016; висновок ДП "Укрпромзовнішекспертиза" № 539 від 12.02.2016; декларації про походження товару.

Після вивчення наданих документів відповідачем з посиланням на ч. 3 статті 53 Митного кодексу України для підтвердження митної вартості товару за ціною договору запропоновано позивачу надати додаткові документи, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються; оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Контролюючий орган дійшов висновку про неможливість застосування першого методу визначення митної вартості, з огляду на те, що:

- позивачем не було надано договору із третіми особами, що пов'язаний з контрактом про поставку товарів, оскільки товар імпортовано за непрямим контрактом, укладеним не з виробником оцінюваного товару, а з посередником ТОВ «Русская горно-металлургическая компания», відправником товару значиться ВАТ «Стойленский ГОК»;

- відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 29.04.2015 № 15-0835-12 залізорудний концентрат імпортується за ціною, що розраховується в залежності від вмісту Fе, базова ціна залізорудного концентрату визначається на рівні 1957,43 руб.РФ/т при вмісті Fе 66%. В залежності від збільшення або зменшення фактичного вмісту Fе, надбавка або знижка до базової ціни складає 23,72 руб.РФ/т за 1% Fе долі в пропорції.

Позивачем до документів митного оформлення надано рахунки-фактури: від 31.01.2016 № БЕЛ00121 - вартість 1981,15 руб.РФ/т, вміст Fе 67 % відповідно до сертифікату якості від 31.01.2016 № 95; від 31.01.2016 № БЕЛ00122 - вартість 1964,55 руб.РФ/т, вміст Fе 66,3 % відповідно до сертифікатів якості від 31.01.2016 №№ 97-99; від 01.02.2016 № № БЕЛ00127- вартість 1969,29 руб.РФ/т, вміст Fе 66,5 % відповідно до сертифікатів якості від 01.02.2016 №№ 100-102; від 03.02.2016 № № БЕЛ00133- вартість 1976,41 руб.РФ/т, вміст Fе 66,8 % відповідно до сертифікатів якості від 02.02.2016 №№ 103-105; від 09.02.2016 № № БЕЛ00148- вартість 1966,92 руб.РФ/т, вміст Fе 66,4 % відповідно до сертифікату якості від 08.02.2016 №№ 106.

Рахунки виробника містять посилання на сертифікати якості для можливості ідентифікації партії товару за вмістом Fe. Вміст Fe за сертифікатами якості не відповідає базовому, однак не зважаючи на підвищений або занижений вміст Fe за рахунками виробника вартість товару оцінено однаково.

- сертифікати якості та рахунки-фактури ідентифікуються між собою лише за вагою товару;

- вказані вище рахунки-фактури виставлені ТОВ «Русская горно-металлургическая компания» в рамках зовнішньоекономічного контракту від 29.04.2015 № 15-0835-12 на умовах поставки DAP ст.Соловей/Тополі.

Зазначені умови поставки передбачають несення продавцем витрат доставки товару до місця призначення на кордоні України.

Декларантом не надано документи, щодо транспортної складової з метою проведення перевірки числового значення заявленої митної вартості.

- на комерційних документах не міститься жодного штампу та печатки прикордонних служб, станції та митниць.

Листом від 14.03.2016 № 062Д/367 декларантом проінформовано митницю про неможливість надання додаткових документів, зазначених у вимогах митного органу, в термін визначений ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України та повідомлено, що зазначені документи будуть надані в установлений законом термін відповідно п.8 ст.55 Митного кодексу України.

Дніпропетровська митниця карткою № 110010000/2016/20013 від 14.03.2016 відмовила позивачу у митному оформленні товару за митною декларацією №110010000/2016/020296 у зв'язку з наявністю суттєвих розбіжностей та невідповідностей в наданих документах, які не дають можливості перевірити числові значення заявленої митної вартості та прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від № 110010000/2016/600050/1 від 14.03.2016 за резервним методом 2-ґ.

Декларант позивача скористався своїм правом, товар був випущений у вільний обіг за ВМД № 110010000/2016/020302 від 14.03.2016 з коригованою ціною товару.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач посилається на невідповідність висновків судів першої та апеляційної інстанцій фактичним обставинам справи, оскільки за результатами перевірки, виявлені невідповідності та неповнота наданих документів за переліком, сформованим відповідно до положень частини третьої статті 53 Митного Кодексу України, а надані позивачем документи не підтверджують заявленої митної вартості за результатами проведених розрахунків, зокрема в первинних документах містяться суперечливі дані щодо вартості придбаного товару, відсутні дані щодо транспортної накладної, сертифікати якості та рахунки-фактури ідентифікуються між собою лише за вагою товару, на первинних документах відсутні штампи та печатки прикордонних служб, митниць, що в сукупності свідчить про неможливість проведення розмитнення товару за основним методом - за ціною договору.

9. Товариство надало відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність висновку судів першої та апеляційної інстанцій про правильність коригування митним органом митної вартості товарів за резервним методом, оскільки для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом позивачем було надано необхідний пакет підтверджуючих документів, в яких чітко визначена ціна придбаного товару, та з яких не вбачається розбіжностей чи обставин, які впливають на числове значення заявленої митної вартості товару, у зв'язку з чим просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій просить залишити без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Конституція України:

10.1. Стаття 19.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11. Митний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Частина 1 статті 49.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

11.2. Частина перша статті 52.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

11.3. Частина друга статті 53.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

11.4. Частина третя статті 53.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

11.5. Частина п'ята статті 53.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

11.6. Частина перша статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

11.7. Частина друга статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

11.8. Частина третя статті 54.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

11.9. Частина шоста статті 54.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

11.10. Частина перша статті 57.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

11.11. Частина друга статті 57.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

11.13. Частина третя статті 57.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

11.12. Частина четверта статті 57.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

11.13. Частина восьма статті 57.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

13. Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

14. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

15. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

16. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

17. Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

18. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

19. Розв'язуючи спір суди першої та апеляційної інстанції дійшли передчасного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з огляду на не встановлення судами в повній мірі фактичних обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення.

20. Як вбачається з матеріалів справи, вимога відповідача про необхідність подання додаткових документів була зумовлена наявністю розбіжностей у документах, наданих декларантом для підтвердження митної вартості оцінюваного товару, відносно числових значень складових митної вартості товарів, зокрема залізорудний концентрат імпортується за ціною, що розраховується в залежності від вмісту Fe, проте надані рахунки - фактури (інвойси) не містять даних відносно вмісту Fe, такий вміст вказано в наданих сертифікатах якості, проте ідентифікувати рахунки-фактури з сертифікатами якості можливо лише за вагою товару. Також в наданих позивачем для підтвердження митної вартості товару рахунках виробника (рахунки - фактури) є посилання на додаток 20 до контракту, проте імпортований товар декларувався позивачем як такий, що ввозився згідно Додатку № 14 від 20.01.2016 до основного договору, також ціна товару визначена в єдиному розмірі - на рівні 1300 руб.РФ/т при різному вмісті Fe, крім того вказана ціна різниться з ціною, яка визначена у Додатку № 14 від 20.01.2016 до основного контракту. З урахуванням вказаного, зазначені невідповідності є суттєвими для обчислення ціни, у зв'язку з чим у контролюючого органу були наявні обґрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості, а тому відповідач мав право витребувати у Товариства додаткові документи.

Також позивачем не було надано документів, що підтверджують транспортну складову у вартості оцінюваних товарів територією України, адже продавець згідно контракту поніс витрати на транспортування виключно до місця призначення на кордоні України - ст.Соловей/Тополі. З залізничних накладних, які надані позивачем під час митних процедур, вбачається, що вони не підтверджують в повному обсязі транспортну складову митної вартості товару, оскільки в графі 23 залізничних накладних вказано, що платником по Російській залізниці є АТ «ПГК», по Укрзалізниці - ПАТ "ДМКД" за договором з Придніпровською ж.д. від 13.12.2012, проте жодних документів на підтвердження взаємовідносин між продавцем та АТ «ПГК» (яке зазначено у залізничній накладній платником по Російській залізниці) та Придніпровською ж.д. (що зазначено у залізничній накладній платником по Укрзалізниці) до митного оформлення позивачем також не надано не було, що також дає підстави для сумнівів у правильності визначення митної вартості товару, зокрема врахування всіх складових такої вартості.

На вказані обставини контролюючий орган вказував як в запереченні на позовну заяву так і в апеляційній скарзі, проте судами попередніх інстанцій під час вирішення справи вказані обставини не були взяті до уваги, фактично не досліджувались та їм не було надано належної оцінки.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

21. За змістом частини 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

22. Принцип всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

23. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України).

24. Вказані вище обставини справи досліджені в неповному обсязі, тому для повного, об'єктивного та всебічного з'ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу та їх сукупності, які міститься в матеріалах справи або витребовується, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

25. Згідно ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

26. Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають, оскільки судами не з'ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

27. Відповідно до п. 2 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

28. За правилами ст. 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

29. Колегія суддів дійшла висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності і обґрунтованості, а тому такі рішення підлягають скасуванню, а справа відповідно до правил ст. 353 Кодексу адміністративного судочинства України - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну Дніпропетровської митниці ДФС задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року у справі №804/5960/16 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду