ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2023 року

м. Київ

справа №520/13564/2020

касаційне провадження № К/9901/40671/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області

на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Любчич Л.В.; судді: П`янова Я.В., Спаскін О.А.)

у справі № 520/13564/2020

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Донецькій області

про скасування податкових повідомлень-рішень, рішень,

У С Т А Н О В И В:

У жовтні 2020 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач, платник, підприємець) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУ ДПС у Донецькій області, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив скасувати: рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 18 березня 2020 року № 0004923306; рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», від 18 березня 2020 року № 0004893306; податкові повідомлення-рішення від 25 березня 2020 року № 0005493306, № 0005473306, № 0005483306, № 0005523306, № 0005543306, № 0005593306, № 0005573306, № 0005583306.

Рішенням від 01 квітня 2021 року Харківський окружний адміністративний суд у задоволенні адміністративного позову відмовив.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані акти індивідуальної дії є обґрунтованими та такими, що прийняті на підставі та у межах чинного законодавства, тому не підлягають скасуванню з огляду на те, що позивач в порушення підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України (далі - ПК України) здійснив перехід на спрощену систему оподаткування двічі протягом календарного року з 01 жовтня 2016 року по 01 жовтня 2017 року.

Постановою від 27 вересня 2021 року Другий апеляційний адміністративний суд рішення суду першої інстанції скасував, прийняв нове рішення, яким позов задовольнив.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, апеляційний суд зазначив, що позивачем не приймалось рішення щодо переходу на спрощену систему оподаткування, а було подано заяву щодо обрання такої системи як новозареєстрованої Фізичної особи-підприємця в порядку підпункту 298.1.2 пункту 298.1 статті 298 ПК України, у зв`язку з чим є помилковим висновок суду першої інстанції щодо порушення платником порядку переходу на спрощену систему оподаткування та, як наслідок, про обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та рішень про застосування штрафних санкцій.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2021 року та залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року.

Мотивуючи касаційну скаргу, податковий орган посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. При цьому зазначає, що судом апеляційної інстанції безпідставно не були застосовані правові висновки Верховного Суду щодо застосування норм права в подібних правовідносинах, викладені у постановах від 23 липня 2020 року у справі № 820/6440/16, від 19 травня 2020 року у справі № 825/389/17, від 21 травня 2020 року у справі № 802/1744/16-а, від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, від 06 листопада 2019 року у справі № 817/66/16, від 05 квітня 2019 року у справі № 9901/847/18, від 14 квітня 2021 року у справі № 480/4241/18, від 28 серпня 2018 року у справі № 804/592/17. Відповідач наголошує, що платник не може повернутись в поточному році на спрощену систему оподаткування, оскільки вже скористався своїм правом на застосування спрощеної системи оподаткування в цьому році. Також вказує, що Другим апеляційним адміністративним судом не надано належної оцінки доводам контролюючого органу про наявність кримінального провадження від 29 травня 2020 року № 32020050000000039, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань, щодо ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 212 Кримінального кодексу України.

Верховний Суд ухвалою від 29 грудня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Донецькій області.

02 лютого 2022 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірко ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2016 року по 31 січня 2017 року, з 30 травня 2017 року по 01 жовтня 2018 року, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 13 вересня 2016 року по 31 січня 2017 року, з 30 травня 2017 року по 01 жовтня 2018 року, за результатами якої складено акт від 25 лютого 2020 року № 243/05-99-33-06/ НОМЕР_1 .

Відповідно до висновків названого акта перевірки відповідачем встановлено порушення платником вимог:

підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16, пункту 49.1 статті 49, підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, підпункту «в» пункту 176.1 статті 176, підпункту 177.5.2 пункту 177.5, пункту 177.11 статті 177 ПК України, внаслідок неподання податкових декларацій, звітів, декларацій про майновий стан та доходи;

підпунктів 16.1.2, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, підпункту «а» пункту 176.1 статті 176, пунктів 177.2, 177.4 статті 177 ПК України, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на 2 442 156,27 грн;

підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 ПК України внаслідок здійснення переходу на спрощену систему оподаткування двічі протягом календарного 2017 року;

підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16, підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, пункту 294.6 статті 294, підпункту 296.5.1 пункту 296.5 статті 296 ПК України внаслідок неподання податкових декларацій платника єдиного податку - фізичної особи за І квартал та І півріччя 2017 року;

підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16, пунктів 292.1, 292.6 статті 292 ПК України, в результаті чого занижено обсяг доходу за період, що перевірявся, на суму 125 445,30 грн;

пункту 4 частини другої статті 6, абзаца п`ятого частини восьмої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» внаслідок неподання податкових декларацій, звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 та 2018 роки;

пунктів 1, 4 частини другої статті 6, пункту 2 частини першої статті 7, частин другої, восьмої, дванадцятої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», у результаті чого своєчасно не нараховано єдиний внесок за період, що перевірявся, в сумі 183 194,00 грн;

пункту 1 частини другої статті 6, абзацу третього частини восьмої статті 9 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», в результаті чого несвоєчасно сплачено єдиний внесок у сумі 1 408,00 грн;

пункту 181.1 статті 181, пункту 183.4 статті 183 ПК України внаслідок неподання у строки та у випадках, передбачених ПК України, заяви для взяття на облік у відповідному контролюючому органі як платника податку на додану вартість;

підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, підпункту «а» пункту 185.1 статті 185, підпункту «б» пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 2 692 635,00 грн;

підпунктів 16.1.2, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, підпункту 168.2.1 пункту 168.2 статті 168, підпункту «а» пункту 176.1 статі 176, пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з військового збору у сумі 203 513,02 грн;

пункту 63.3 статті 63 ПК України, пунктів 8.1, 8.4, 8.5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588, внаслідок не подання у строки, передбачені чинним законодавством, повідомлення за формою 20-ОПП про закриття об`єкта оподаткування;

підпунктів 16.1.2, 16.1.12 пункту 16.1 статті 16, пунктів 44.3, 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85, пункту 177.10 статті 177, підпункту 296.1.1 пункту 296.1 статті 296 ПК України, пункту 8 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16 вересня 2013 року № 481, пункту 7 Порядку ведення книги обліку для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 579, з огляду на ненадання платником оригіналів документів за період, що перевірявся, зокрема фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС (неведення обліку доходів, для яких законами України встановлена обов`язкова форма обліку).

На підставі висновків названого акта перевірки відповідачем прийняті:

рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 18 березня 2020 року № 0004923306, яким платнику донараховано 183 194,00 грн єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та застосовано штрафні санкції в розмірі 54 958,20 грн;

рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 18 березня 2020 року № 0004893306, яким до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 170,00 грн;

податкові повідомлення-рішення від 25 березня 2020 року:

№ 0005493306, яким до підприємця застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем єдиний податок з фізичних осіб в розмірі 340,00 грн;

№ 0005473306, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в розмірі 340,00 грн;

№ 0005483306, яким платнику збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на 3 052 695,34 грн, з яких за податковим зобов`язанням 2 442 15,27 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 610 539,07 грн;

№ 0005523306, яким підприємцю збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 3 365 793,75 грн, з яких за податковим зобов`язанням 2 692 635,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 673 158,75 грн;

№ 0005543306, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується за результатами річного декларування, на 254 391,28 грн, з яких за податковим зобов`язанням 203 513,02 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 50 878,26 грн;

№ 0005593306, яким до платника застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 510,00 грн;

№ 0005573306, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 170,00 грн;

№ 0005583306, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 170,00 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (пункт 291.3 статті 291 ПК України).

За приписами підпункту 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 ПК України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб`єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;

4) державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця з урахуванням вимог пункту 291.5 статті 291 цього Кодексу. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з заяви про державну реєстрацію на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Згідно із підпунктом 298.1.2 пункту 298.1 статті 298 ПК України зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб`єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 ПК України передбачено, що суб`єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб`єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця Бахмутською районною державною адміністрацією Донецької області 30 травня 2017 року, а 31 травня 2017 року позивачем подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, як платником податку 2 групи з 01 червня 2017 року.

Тобто, позивачем в межах десятиденного строку з дня державної реєстрації подано заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування.

Рішення щодо переходу на спрощену систему оподаткування платником не приймалось.

Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду щодо помилковості тверджень податкового органу про порушення позивачем вимог підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 ПК України, з огляду на повторність переходу на спрощену систему оподаткування протягом календарного року з 01 жовтня 2016 року по 01 жовтня 2017 року, оскільки календарний рік - це проміжок часу з 01 січня по 31 грудня, який триває 365 або 366 (у високосному році) календарних днів.

Є неприйнятними доводи відповідача про те, що позивач не може повернутись у поточному році на спрощену систему оподаткування, оскільки скористався своїм правом на застосування спрощеної системи оподаткування, з огляду на те, що реєстрацію ФОП ОСОБА_1 як платника єдиного податку було анульовано 31 січня 2017 року у зв`язку із надходженням відомостей від державного реєстратора про проведення державної реєстрації припинення його діяльності як фізичної особи-підприємця, а 30 травня 2017 року платника зареєстровано як новостворену фізичну особу-підприємця, який не може вважатись платником інших податків і зборів в розумінні підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 ПК України, оскільки був знятий з податкового обліку.

Суд критично оцінює покликання контролюючого органу на наявність кримінального провадження від 29 травня 2020 року № 32020050000000039, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 212 Кримінального кодексу України, оскільки вказане кримінальне провадження відкрито безпосередньо на підставі висновків акта перевірки, покладених в основу оскаржуваних актів індивідуальної дії податкового органу.

Колегія суддів не приймає посилання податкового органу на неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23 липня 2020 року у справі № 820/6440/16, від 19 травня 2020 року у справі № 825/389/17, від 21 травня 2020 року у справі № 802/1744/16-а, від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, від 06 листопада 2019 року у справі № 817/66/16, від 05 квітня 2019 року у справі № 9901/847/18, від 14 квітня 2021 року у справі № 480/4241/18, від 28 серпня 2018 року у справі № 804/592/17, оскільки правовідносини, яким надавалась оцінка у вказаних рішеннях, не є подібними розглядуваним в цій справі.

Відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм законодавства, Суд вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції, а тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року - без змін.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова