Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 червня 2019 року

Київ

справа №806/478/16

адміністративне провадження №К/9901/6991/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Соколова В.М.,

суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року у справі №806/478/16 за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії, щодо перерахунку вислуги років,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області (далі - Управління, відповідач), в якому просив: визнати неправомірними дії Управління, зобов`язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років у пільговому обчисленні період проходження служби в органах внутрішніх справ з 16 серпня 2003 року по 29 жовтня2015 року у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення та строк навчання в Державній агроекологічній академії України з 31 липня 1996 року по 29 червня 2001 року.

В обґрунтування позову посилався на те, що відповідачем неправомірно здійснено розрахунок його вислуги років в календарному та пільговому обчислені.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі статті 100, пункту 9 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 17 листопада 2011 року №4054-VI), з причин пропущення позивачем встановленого законом строку звернення до адміністративного суду.

Не погодившись із такими судовими рішеннями з підстави порушення судами норм процесуального права, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати незаконні, на його думку, ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року та Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що суди дійшли помилкового висновку, визнавши неповажними причини пропуску строку звернення до суду, чим обмежили його право на доступ до правосуддя.

Відповідач заперечення на касаційну скаргу не подавав.

Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 11 липня 2016 року відкрив провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У січні 2018 року касаційну скаргу позивача передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад судової колегії: Білоус О.В.(суддя-доповідач), Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.

5 червня 2019 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 31 травня 2019 року № 560/0/78-19, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Білоуса О.В. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), визначено новий склад суду: Соколов В.М. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення.

За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 99 КАС України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, тут і надалі - у редакції Закону №4054-VI), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 99 КАС України у редакції Закону №4054-VI).

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина третя статті 99 КАС України у редакції Закону №4054-VI), який є спеціальним для такої категорії справ.

Приймаючи рішення про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що цей спір виник з приводу проходження та звільнення з публічної служби ОСОБА_1 , а тому до спірних відносин підлягає застосуванню місячний строк звернення до адміністративного суду (спеціальний, встановлений законом строк звернення до адміністративного суду), який позивач пропустив без поважних причин.

З таким висновком судів не можна погодитись, оскільки в даному випадку предметом позову є оскарження дій Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, оформлених листом від 25 січня 2016 року №М-10/105/05/12-2016, щодо відмови у зарахуванні до вислуги років строку проходження служби у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення та строк навчання в учбовому закладі.

Тобто спірні правовідносини стосуються здійснення розрахунку вислуги років ОСОБА_1 в календарному та пільговому обчислені.

При цьому, відносини публічної служби між позивачем і відповідачем були припинені у 2015 році, коли майора міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил, відповідно до витягу з наказу від 29 жовтня 2015 року№288 о/с По особовому складу.

В такому випадку, застосування спеціального строку що стосується проходження ОСОБА_1 служби в органах Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, який слід застосовувати під час проходження публічної служби є хибним.

Відтак, в розумінні положень частин 1 та 2 статті 99 КАС України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду) застосуванню підлягає шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.

З відповіді наданої відповідачем, яка датована 25 січня 2016 року (лист Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області від 25 січня 2016 року №М-10/105/05/12-2016 ) ОСОБА_1 дізнався про порушення своїх прав, а тому звертаючись до суду 28 березня 2019 року не пропустив встановлений шестимісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня отримання такого листа.

За правилами статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено рішення з порушенням норм процесуального права, а тому такі рішення підлягають скасуванню, а справа відповідно до правил статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року у справі №806/478/16 - скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.М. Соколов

Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк ,

Судді Верховного Суду