Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 червня 2018 року

Київ

справа №817/2523/16

адміністративне провадження №К/9901/41437/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській областіна постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року (суддя Ю.О. Гломб) та ухвалуЖитомирського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року (колегія суддів: І.Г. Охримчук, М.М. Капустинський, Б.С. Моніч)у справі№817/2523/16за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Рівненський Молодіжний Жилий Комплекс»доДержавної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській областіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненський Молодіжний Жилий Комплекс" (далі - Товариство) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області (далі - ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16 вересня 2014 року №004081503, від 19 вересня 2016 року №0002171204, від 25 жовтня 2016 року №0002451203 та від 17 листопада 2016 року №0002611203.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акта перевірки, на підставі якого прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, не ґрунтуються на достовірних, об'єктивних та належним чином встановлених і відображених у акті даних, не відповідають фактичним обставинам та суперечать чинному законодавству, оскільки позивачем вчасно та в повному обсязі перераховано всі суми податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки за серпень 2011 року, лютий-липень 2014 року, що підтверджується відповідними документами.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року, позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення форми "Ш" від 16 вересня 2014 року №004081503, від 19 вересня 2016 року №0002171204, від 25 жовтня 2016 року №0002451203 та від 17 листопада 2016 року №0002611203

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що рішенням контролюючого органу від 30 вересня 2013 року №10 та договором від 30 вересня 2013 року №170 про розстрочення сплати податкового боргу для позивача встановлені нові строки сплати податкового зобов'язання з орендної плати за землю, зокрема і строки сплати грошового зобов'язання за податковою декларацією з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік від 28 січня 2011 року №2652, а саме починаючи з 30 вересня 2013 року по 10 грудня 2013 року. Також суми податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки за період лютий-липень 2014 року, сплачені позивачем згідно з виписками по рахунку, відповідають сумам визначеним у податковій декларації, що свідчить про недостовірність доводів контролюючого органу

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд. Вказується на те, що у разі сплати суми розстроченого податкового боргу після розірвання договору розстрочки, штрафні санкції нараховуються за такі періоди існування податкового боргу: за період з дати виникнення боргу по дату укладання договору про розстрочення податкового боргу; з дати прийняття рішення про скасування розстрочення податкового боргу по дату фактичного погашення.

Від позивача на адресу Суду надійшли письмові заперечення на касаційну скаргу, за змістом яких Товариство просить останню відхилити, а рішення суду першої та апеляційної інстанції залишити без змін. Заперечення мотивоване тим, що позивачем своєчасно сплачені суми узгодженого податкового зобов'язання з плати за землю згідно звітних податкових декларацій.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що протягом вересня - листопада 2014 року посадовими особами ДПІ, на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України (далі - ПК України), проведено перевірки Товариства щодо своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності, за наслідками якої складено акт перевірки за №375, №193, №215, №228.

Згідно з висновками вказаних актів податковим органом встановлено, що в порушення вимог п.287.3 ст.287 ПК України позивачем затримано сплату узгоджених сум грошових зобов`язань нарахованих згідно із звітним податковими деклараціями з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік від 28 січня 2011 року №2652, за 2014 рік від 24 квітня 2014 року №1400036159, за 2014 рік від 20 лютого 2014 року №1400024607.

На підставі актів перевірок та розрахунків штрафних санкції ДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення форми "Ш" від 16 вересня 2014 року №004081503, від 19 вересня 2016 року №0002171204, від 25 жовтня 2016 року №0002451203, від 17 листопада 2016 року №0002611203.

Судами також встановлено, що у вересні 2013 року позивач звернувся із заявою до ДПІ про розстрочення податкового боргу з орендної плати за землю в сумі 724268,62грн., зокрема і податкового боргу за податковою декларацією з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік від 28 січня 2011 року №2652. За результатами розгляду якої відповідачем прийнято рішення від 30 вересня 2013 року №10 про розстрочення податкового боргу починаючи з 30 вересня 2013 року по 10 грудня 2013 року із визначеними строками та сумою сплати розстроченого податкового боргу.

Відповідно до звітної податкової декларації з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік від 28.01.2011 №2652 Товариством за серпень 2011 року задекларовано до сплати орендної плати за земельні ділянки в сумі 33 014,41грн.

Згідно з уточнюючою податковою декларацією з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік, поданої 26 жовтня 2011 року позивачем задекларовано до сплати орендної плати за земельні ділянки за серпень 2011 року в сумі 22709,12грн. Нараховане до зменшення податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки на 2011 рік (позитивне значення (р.14-р.13)) за серпень 2011 року - 10305,29 грн.

Як вбачається з уточнюючої податкової декларації з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік, поданої 28 серпня 2012 року, Товариством задекларовано до сплати орендної плати за земельні ділянки за серпень 2011 року в сумі 18840,33 грн. Нараховане до зменшення податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки на 2011 рік (позитивне значення (р.14-р.13)) за серпень 2011 року - 3868,79 грн.

Згідно з уточнюючою податковою декларацією з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік, поданої 22 березня 2013 року позивачем задекларовано до сплати орендної плати за земельні ділянки за серпень 2011 року в сумі 16850,11 грн. Нараховане до зменшення податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки на 2011 рік (позитивне значення (р.14-р.13)) за серпень 2011 року - 1990,22грн.

Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, суми податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки за серпень 2011 року, сплачені позивачем згідно з виписками по рахунку, відповідають сумам визначеним у податковій декларації.

Відповідно до звітної податкової декларації з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік від 20 лютого 2014 року №1400024607 позивачем задекларовано до сплати орендної плати за земельні ділянки: за лютий - 23854,24грн., за березень - 23854,24грн., за квітень - 23854,24грн., за травень - 23854,24грн., за червень - 23854,24грн., за липень 2014 року - 23854,24грн.

Згідно з уточнюючою податковою декларацією з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік, поданої 26 жовтня 2014 року позивачем задекларовано до сплати орендної плати за земельні ділянки: за лютий - 23859,69грн., за березень - 23708,25грн., за квітень - 23708,25грн., за травень - 23708,25грн., за червень - 23708,25грн., за липень - 23708,25грн. Нараховане податкового зобов'язання по орендній платі за землі державної або комунальної власності на 2014 рік (позитивне значення (р.13-р.14)): до збільшення: за лютий - 5,45грн.; до зменшення: за березень - 145,99грн., за квітень - 145,99грн., за травень - 145,99грн., за червень - 145,99грн., за липень - 145,99грн.

Таким чином, суми податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки за період лютий - липень 2014 року сплачені позивачем згідно виписок по рахунку відповідають сумам, визначеним у податковій декларації.

Відповідно до п.286.2 ст.286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п.287.3 ст.287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з п.9 ст.87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Оскільки судами першої та апеляційної інстанції встановлена своєчасність сплати позивачем узгодженого податкового зобов'язання з плати за землю згідно уточнюючих декларацій за перевіряємий період, що, як вбачається з матеріалів перевірки, не перевірялось контролюючим органом, внаслідок чого відсутні підстави вважати підтвердженим факт правомірності зміни податковим органом призначення платежу та скерування цих коштів в рахунок погашення заборгованості минулих період, тому Верховний Суд погоджується із висновками судів, не спростованими доводами касаційної скарги, про те, що спірні податкові повідомлення-рішення не є такими, що ґрунтуються на нормах закону, а тому вони підлягають скасуванню.

Суд касаційної інстанції визнає, що суд першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

...........................

В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду