Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.02.2018 року у справі №814/401/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 лютого 2018 року

Київ

справа №814/401/17

адміністративне провадження №К/9901/1820/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Головного управління ДФС у Миколаївській області

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.05.2017 (головуючий суддя - Гордієнко Т.О.)

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 (головуючий суддя - Шляхтицький О.І., судді - Домусчі С.Д., Романішин В.Л.)

у справі 814/401/17

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайм-Фінанс»

до Головного управління ДФС у Миколаївській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

24.02.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «Лайм-Фінанс» (далі - ТОВ «Лайм-Фінанс», позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - ГУ ДФС у Миколаївській області, відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.02.2017 № 0000781405, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 44309,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Лайм-Фінанс» не допускало порушень пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Положення №637) здійснював оприбуткування готівки відповідно до вимог законодавства, тому до нього протиправно застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.05.2017, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.02.2017 №0000781405.

В обґрунтування судових рішень зазначено, що позивачем оприбутковано готівку відповідно до вимог законодавства, натомість відповідачем не доведено той факт, що позивачем порушено пункт 2.6 Положення № 637.

Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. При цьому касаційна скарга обґрунтована тим, що позивачем не використовувались розрахункові квитанції серії АБКА з № 343501по № 343699, використана розрахункова книжка № 3000274853р/1к замість розрахункових книжок №3000274853р/2к та №3000274853р/3к; актом перевірки зафіксовано, що Розділ 3 книги обліку розрахункових операцій № 3000274853р/1 не використовувався та не заповнювався, а заповнення Розділу 4 книги обліку розрахункових операцій не встановлено судом.

Позивач надіслав до суду заперечення на касаційну скаргу, в яких зазначив, що використання розрахункової книжки № 3000274853р/1к є правомірним, оскільки відповідач не заперечив та не спростував наявність зареєстрованої належним чином в органах ДФС за даним касовим апаратом вказаної розрахункової книжки. Своєчасне оприбуткування готівки ТОВ «Лайм-Фінанс», що надійшла до каси від здійснення господарської діяльності 25.12.2017 та 27.12.2017, підтверджується всіма необхідними документами, у тому числі й записами в касовій книзі за сумами та строками з даними відповідних прибуткових касових ордерів та відповідними прибутковими касовими ордерами.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (у редакції Закону від 03.10.2017 №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в складеному за результатами фактичної перевірки ТОВ «Лайм-Фінанс» акті від 19.01.2017 зафіксовано порушення пункту 2.6 Положення № 637, несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів у розділі 2 книги обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) на загальну суму 8 861,90 грн., а саме продаж (готівкові надходження) за 25.12.2016 склали 2058,00 грн., які оприбутковані в КОРО 26.12.2016, сума продажу (готівкові надходження) за 27.12.2016 склала 6803,90 грн., які оприбутковані в КОРО 28.12.2017, чим порушено абзац 23 пункту 1.2, частину другу пункту 2.2 та пункт 2.6 Положення №637, за що передбачена відповідальністю в абзаці 3 статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (із змінами та доповненнями) в п'ятикратному розмірі неоприбуткованих готівкових коштів, що складає 8861,90 х 5= 44309,50 грн.

За наслідками фактичної перевірки ТОВ «Лайм-Фінанс» прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.02.2017 № 0000781405 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 44309,50 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким також погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем не доведено факту порушення позивачем пункту 2.6 Положення № 637.

Колегія суддів вважає такі висновки судів попередніх інстанцій обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам законодавства, яке застосовується у спірних правовідносинах.

Відповідно до пункту 1.2 Положення № 637 оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму їх фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

За змістом пункту 2.6 глави 2 Положення № 637, яке визначає, зокрема, порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

За правилами статті 5 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 7.16. Положення № 637 передбачено, що під час перевірки органами контролю повного і своєчасного оприбуткування коштів, що надійшли до каси від здійснення господарської діяльності, записи в касовій книзі звіряються за сумами та строками з даними відповідних прибуткових касових ордерів (із залученням у разі потреби таких виправдних документів: розрахункових документів, квитанцій до прибуткових касових ордерів, рахунків-фактур, товарно-транспортних і податкових накладних тощо).

Перевіряється також проведення записів щодо реєстрації зазначених ордерів (за сумами і датами) у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фіскальні звітні чеки (Z звіти) № 46 за 25.12.2017 та № 48 за 27.12.2017 були роздруковані 26.12.2016 та 28.12.2016 у зв'язку з короткостроковим виходом з ладу реєстратора розрахункових операцій, що підтверджується актами сервісного центру від 26.12.2016 та 28.12.2016 відповідно.

Під час виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій позивач користувався розрахунковою книжкою № 3000274853р/1к та відображав розрахункові операції у розрахункових квитанціях АБКА № 343302 від 25.12.2016, АБКА № 343303 від 25.12.2016, АБКА № 343304 від 27.12.2016, АБКА №343305 від 27.12.2017, АБКА № 343306 від 27.12.2016, АБКА № 343307, АБКА № 343308 від 27.12.2016, АБКА № 343309 від 27.12.2016, АБКА № 343310-343313 від 27.12.2016.

Розрахункові операції також відображені в касовій книзі підприємства на сторінках 45-48.

Своєчасне оприбуткування готівки підтверджується прибутковими касовими ордерами № 113 від 25.12.2016, № 116 від 26.12.2017, № 118 від 27.12.2016, № 117 від 27.12.2016, № 119 від 28.12.2016.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надавав до суду копію книги КОРО, в якій у розділі 3 на стор. 75 зазначено період та час, за який використовувалась розрахункова книжка та номер Z звіту після встановлення РРО, що спростовує доводи відповідача в касаційній скарзі про незаповнення даного розділу книги обліку розрахункових операцій № 3000274853р/1.

Також не знайшли свого підтвердження посилання ГУ ДФС у Миколаївській області на той факт, що судами не встановлено заповнення Розділу 4 книги обліку розрахункових операцій. Так, у судових рішеннях зазначено, що акт фактичної перевірки не містить відомостей про те, що при перевірці у розділі 4 КОРО був відсутній запис працівника сервісного центру про вилучення та поломку КОРО із зазначенням дати та часу.

Доводи контролюючого органу, що в розрахунковій книжці позивачем не використані розрахункові квитанції № 343501- 343699 не підтверджують факт неоприбуткування позивачем готівкових коштів, оскільки останній надав до суду розрахункові квитанції № 343302-343313.

З приводу використання ТОВ «Лайм-Фінанс» розрахункової книжки № 3000274853р/1к замість розрахункових книжок №3000274853р/2к та №3000274853р/3к, то колегія суддів вважає, що це також не підтверджує неоприбуткування позивачем готівкових коштів при тому, що відповідач не заперечив та не спростував наявність зареєстрованої належним чином в органах ДФС за даним касовим апаратом вказаної розрахункової книжки.

З огляду на вищевикладені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що ГУ ДФС у Миколаївській області не доведено факт порушення позивачем пункту 2.6 Положення № 637, натомість усі доводи касаційної скарги ґрунтуються на неправильній суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи.

Відповідно до частини 3 статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права; у них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правових наслідків є правильними, натомість доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області залишити без задоволення, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.05.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 у справі 814/401/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова